Рішення № 65437031, 20.03.2017, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.03.2017 Справа № 904/12389/16

За позовом Публічного акціонерного товариства "ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро

про стягнення штрафу

Суддя Петрова В.І.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, дов. №52-16/09 від 11.01.17р.

від відповідача: ОСОБА_2, дов. №2077 від 25.10.16р.

СУТЬ СПОРУ:

У грудні 2016р. Публічне акціонерне товариство "ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" про стягнення штрафу за несвоєчасну доставку вантажу в розмірі 85 276,50грн.

Відповідач позов не визначає, оскільки позивачем здійснено невірний розрахунок за залізничними накладними №№49116338, 49053747, внаслідок неврахування пільгової доби, що додається до терміну доставки вантажів. За накладною №37616695 штраф розрахований з первісною накладною, по якій відправлено 4 вагони, проте два з них доставлені вчасно. Також відповідач зазначає, що затримка в доставці вантажу за накладними №№49147341, 49147366, 48986624, 48986640, 48986939, 48986665, 49092315, 49092307, 49163223,49366727, 48928295, 49504228, 49504277 сталась з незалежних від залізниці причин - вагони за вищезазначеними накладними відправлялись зі станцій Горлівка, Авдіївка, Сартана Донецької залізниці (на території яких здійснюється антитерористична операція). Оскільки майно підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, яке розміщено на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції, не включається до переліків та зведених актів інвентаризації майна, а відображається в балансі та закріплюється в частині активів за відповідачем на праві господарського відання до проведення його інвентаризації та оцінки у порядку, визначеному п.2 Постанови КМУ №200 від 25.06.2014р., то і відповідач не відповідає за зобовязаннями ДП "Донецька залізниця" за вказаними накладними і не може бути правонаступником ДП "Донецька залізниця".

У судових засіданнях оголошувались перерви згідно ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

14.03.2017р. по даній справі оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" (відповідач, залізниця) у липні 2016р. зі станцій: Авдіївка, Закупне, Котовськ, Горлівка, Тернопіль, Сартана до станції призначення Кривий Ріг Придніпровської залізниці здійснено перевезення вантажів за залізничними накладними №№49635733, 49655319, 34194209, 42191361, 49116338, 48928295, 49053747, 48986624, 48986640, 48986939, 48986665, 49147366, 49092315, 49092307, 49147341, 49163223, 49366727, 37616695, 49504228, 49504277, одержувачем яких було Публічне акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (позивач, вантажоотримувач).

Вказані накладні є двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення спірного вантажу, яка фактично була укладена між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Під час здійснення вказаних перевезень вантажів відповідачем допущено прострочення термінів доставки, що підтверджується календарними штемпелями на вищевказаних залізничних накладних, а саме: вантаж доставлено одержувачу з порушенням терміну доставки, визначеного пунктом 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. №644 (далі - Правила обчислення термінів доставки вантажу).

У результаті цього позивач, посилаючись на допущене відповідачем прострочення термінів доставки вантажу, що передбачені п.41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу, на підставі п.116 Статуту залізниць України нарахував відповідачу штраф у розмірі 85 276,50грн., за стягненням якого звернувся до суду.

Відповідач не згоден з доводами позивача, оскільки останнім здійснено невірний розрахунок за залізничними накладними №№49116338, 49053747, внаслідок неврахування пільгової доби, що додається до терміну доставки вантажів. За накладною №37616695 штраф розрахований з первісною накладною, по якій було відправлено 4 вагони, проте два з них доставлені вчасно.

Також відповідач зазначив, що затримка в доставці вантажу за накладними №№49147341, 49147366, 48986624, 48986640, 48986939, 48986665, 49092315, 49092307, 49163223,49366727, 48928295, 49504228, 49504277 сталась з незалежних від залізниці причин - вагони за вищезазначеними накладними відправлялись зі станцій Горлівка, Авдіївка, Сартана Донецької залізниці (на території яких здійснюється антитерористична операція). Оскільки майно підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, яке розміщено на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції, не включається до переліків та зведених актів інвентаризації майна, а відображається в балансі та закріплюється в частині активів за відповідачем на праві господарського відання до проведення його інвентаризації та оцінки у порядку, визначеному п.2 Постанови КМУ №200 від 25.06.2014р., то і відповідач не відповідає за зобовязаннями ДП "Донецька залізниця" за вказаними накладними і не може бути правонаступником ДП "Донецька залізниця".

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позову з таких підстав.

Відповідно до ст.307 Господарського кодексу України, положення якої кореспондуються із положеннями статті 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно ч.2 ст.908 Цивільного кодексу України умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної (ч.3 ст.909 Цивільного кодексу України).

Відповідно до підпункту 8 пункту 6 розділу 1 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998р. №457 (далі - Статут), накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

При цьому, Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (п.2 Статуту). На підставі цього Статуту затверджені Міністерством транспорту Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (п.5 Статуту).

Правилами перевезень вантажів, а саме п.1.1 "Правил оформлення перевізних документів", затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000р. №644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011р. №138), а також п.23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

Накладна згідно з вказаними Правилами може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису). Порядок здійснення електронного документообігу під час перевезення вантажів залізничним транспортом у внутрішньому сполученні регламентується додатком до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.

Згідно п.22 Статуту за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату.

Відповідно до п.41 Статуту залізниці зобов'язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни. Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами обчислення термінів доставки вантажів, виходячи з технічних можливостей залізниць. Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення. Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.

Згідно п.1.2 Правил обчислення термінів доставки вантажу (далі - Правила) термін доставки вантажу визначається, виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата.

Пунктом 1.1 Правил визначено терміни, в які залізниці зобов'язані доставляти вантажі за призначенням, зокрема, відповідно до підпункту 1.1.1 наведеного пункту, у разі перевезення вантажною швидкістю вагонними відправками у великотоннажних контейнерах термін доставки вантажу обчислюється виходячи з 1 (однієї) доби на кожні повні та неповні 200 км.

Пунктом 2.1 Правил визначено, що обчислення терміну доставки починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах.

Разом з тим, згідно п.2.4 Правил, терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з пунктом 1, збільшуються, зокрема, на одну добу на операції, пов'язані з відправленням і прибуттям вантажу.

Відповідно до п.2.10 Правил вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.

Згідно п.116 Статуту за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі:

10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби;

20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби;

30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання, в силу ст.525 Цивільного кодексу України, не допускається.

За ч.1 ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Із матеріалів справи вбачається, що накладні містять, зокрема, дані про вантаж, відстань перевезення, дати відправлення, прибуття, видачі вантажу, тарифу тощо.

За вимогами Правил видачі вантажів, оформлення видачі вантажу засвідчується календарним штемпелем станції у відповідній графі накладної і дорожньої відомості. Датою фактичної видачі вантажу вважається дата його вивозу з території станції в разі вивантаження засобами залізниці, або дата подачі вагона під вивантаження, якщо вона здійснюється одержувачем на місцях загального або незагального користування (п.8 Правил).

Дослідивши розрахунок штрафу, здійснений позивачем, на відповідність приписам Статуту залізниць України, Правилам обчислення термінів доставки вантажу та матеріалам справи, а також врахувавши рекомендації Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 04.04.2012р. №01-06/420/2012 "Про обчислення термінів доставки залізницею вантажів та визначення розміру штрафу за порушення цих термінів", суд зазначає таке.

Відповідно до п.1 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. №644, про прибуття вантажу на станцію призначення залізниця зобов'язана повідомити одержувача в день прибуття вантажу, але не пізніше 12-ї години наступного дня, із зазначенням найменування та кількості вантажу, а також роду й кількості вагонів (контейнерів). Порядок і способи повідомлення встановлюються начальником станції спільно з одержувачем.

Пунктом 2 Правил видачі вантажів встановлено, що крім повідомлення про прибуття вантажу начальник станції зобов'язаний повідомити одержувача про час подачі вагонів під вивантаження не пізніше ніж за 2 години до подачі. За угодою між одержувачем і станцією подача може здійснюватися і без попереднього повідомлення.

Реєстрація повідомлень про прибуття і подавання вагонів здійснюється станцією в електронному або паперовому вигляді. Реєстрація повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження у паперовому вигляді здійснюється у книзі повідомлень за встановленою формою (додаток 7 до Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999р. №113).

Порядок і терміни повідомлення про подачу вагонів на під'їзні колії передбачаються в договорах про експлуатацію під'їзних колій (договорах про подачу та забирання вагонів).

Згідно п.10 Правил видачі вантажів при подаванні вагонів під вивантаження засобами вантажоодержувача на місця загального користування, передача їх провадиться безпосередньо на місцях вивантаження і засвідчується підписами представників станції і одержувача в пам'ятці про подавання/забирання вагонів.

Відповідно до ст.310 Господарського кодексу України процес перевезення вантажу закінчується видачею вантажу.

Відповідач заперечив наявність підстав для нарахування штрафу за накладними №№49116338, 49053747, оскільки позивачем не враховано пільгову добу, що додається до терміну доставки вантажів. Крім того, відповідач наголосив, що за накладною №37616695 позивач розрахував штраф за первісною накладною, по якій було відправлено 4 вагони, однак два з них доставлені вчасно, а тому сума штрафу за цієї накладною повинна складати 2 250,50грн. замість 4 501,00грн.

Перевіривши розрахунки позивача та контррозрахунок відповідача, суд приймає до уваги заперечення відповідача, а тому задоволенню підлягає штраф у загальній сумі 19 261,40грн. за накладними №№49116338, 49053747, 37616695, 49635733, 49655319, 34194209, 42191361.

Прострочення у доставці вантажу за накладними №№49147341, 49147366, 48986624, 48986640, 48986939, 48986665, 49092315, 49092307, 49163223,49366727, 48928295, 49504228, 49504277 відбулось на шляху перевезення по Донецькій залізниці, проте, з незалежних від залізниці причин, а саме через перебування станцій залізниці на території проведення АТО.

Пунктом 116 Статуту встановлено, що залізниця не несе відповідальності за порушення термінів доставки, якщо порушення сталося внаслідок стихійного лиха або з інших, не залежних від залізниці обставин.

Указом Президента України від 14.04.2014р. №405/2014 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" введено в дію відповідне рішення Ради національної безпеки і оборони України щодо проведення антитерористичної операції на сході України.

Тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, визначено Законом України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 2 вересня 2014 року № 1669-VII, за змістом ч.1 ст.1 якого періодом проведення антитерористичної операції є час між датою набрання чинності Указом Президента України від 14 квітня 2014 року №405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Частиною другою зазначеної статті встановлено, що територія проведення антитерористичної операції - це територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Переліком населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015р. №1275-р, включено м. Єнакієве, м. Горлівка.

Відповідно до ст.10 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Статтею 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", в редакції Закону України від 02.09.2014р., також встановлено, що торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини.

Порядок, підстави та строк видачі Сертифікатів про настання форс-мажорних обставин встановлений Регламентом засвідчення Торгово - промисловою палатою України та регіональними ТПП форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). Відповідно до Регламенту форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, податковим та/чи іншим зобов'язанням, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.

Вказаний Регламент ТПП є спеціальною нормою, яка регулює відповідні правовідносини, а тому учасники таких правовідносин повинні дотримуватись вимог, викладених у Регламенті ТПП.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У матеріалах справи відсутній Сертифікат ТПП України, який би міг бути підставою для звільнення відповідача від відповідальності за неналежне виконання зобов'язання щодо вчасної доставки вантажу за накладними №№49147341, 49147366, 48986624, 48986640, 48986939, 48986665, 49092315, 49092307, 49163223,49366727, 48928295, 49504228, 49504277.

Щодо сертифікату (висновку) №1361 про настання обставин непереборної сили від 14.10.2014р., копія якого долучена до матеріалів справи, слід враховувати, що вказаний сертифікат ТПП України, виданий ДП "Донецька залізниця", засвідчує настання обставин непереборної сили з 01.08.2014р. при здійсненні господарської діяльності на території Донецької та Луганської областей та дотриманні законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обов'язкових платежів.

У разі наявності причин, що дають право залізниці на збільшення терміну доставки, такі причини повинні зазначатись у графі 49 накладної. У накладних №№49147341, 49147366, 48986624, 48986640, 48986939, 48986665, 49092315, 49092307, 49163223,49366727, 48928295, 49504228, 49504277 відсутні будь-які відомості щодо причин, які б давали залізниці право на збільшення терміну доставки.

Вищенаведені обставини свідчать про відсутність підстав для звільнення відповідача від відповідальності за несвоєчасну доставку вантажу за накладними №№49147341, 49147366, 48986624, 48986640, 48986939, 48986665, 49092315, 49092307, 49163223,49366727, 48928295, 49504228, 49504277, в результаті чого штраф за несвоєчасну доставку вантажу за цими накладними складає 58 436,30грн.

Разом з тим, ст.83 Господарського процесуального кодексу України надає право суду у виняткових випадках зменшувати розмір штрафу, який підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Виходячи із загальних засад, встановлених у ст.3 Цивільного кодексу України, а саме, справедливості, добросовісності та розумності, враховуючи, що вантаж відправлявся зі станцій Донецької залізниці, на території яких здійснювалась антитерористична операція та маршрут прямування поїздів було змінено внаслідок руйнування будови залізничного шляху, суд вважає за можливе зменшити розмір штрафу за вищезазначеними накладними до 50%, що складає 29 218,15грн.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача штрафу за несвоєчасну доставку вантажу у розмірі 48 479,55грн., в решті позову слід відмовити.

У зв'язку із частковим задоволенням позову судовий збір за розгляд справи відповідно до ст.ст.44, 49 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Відповідно до абз. 4 п.4.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" правило статті 49 ГПК України щодо розподілу сум судового збору у справах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, пропорційно розміру задоволених позовних вимог застосовується також і у випадках, коли судовий збір сплачено за мінімальною (визначеною Законом) ставкою.

Згідно п.3.17.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Керуючись ст.ст.49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (49602, м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, 108, ЄДРПОУ ВП: 40081237) на користь Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (50026, м. Кривий Ріг, ЄДРПОУ 00191000) 48 479,55грн. (сорок вісім тисяч чотириста сімдесят девять грн. 55коп.) штрафу та 1 255,53грн. (одна тисяча двісті пятдесят пять грн. 53коп.) судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 20.03.2017р.

Суддя ОСОБА_3