Рішення № 65437005, 17.03.2017, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.03.2017 Справа № 904/1149/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробнича компанія "ПРАЙМ", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КСГ "Дніпро", смт. Новопокровка, Солонянський район, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості за договором постачання

Суддя Петрова В.І.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, дов. №01/23 від 23.01.17р.

від відповідача: не з"явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробнича компанія "ПРАЙМ" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КСГ "Дніпро" про стягнення основного боргу в розмірі 55 397,83грн., 3% річних у розмірі 861,46грн., інфляційних у розмірі 3 557,75грн.

Позовні вимоги обгрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов договору постачання №19ТПК/07 від 06.03.2015р., укладеного між сторонами, в частині повної та своєчасної оплати поставленого товару.

28.02.2017р. відповідач у судовому засіданні визнав позовні вимоги у повному обсязі, проте просив відкласти розгляд справи для надання часу з метою мирного врегулювання спору, у зв"язку з чим у засіданні згідно ст.77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 14.03.2017р.

14.03.2017р. відповідач у судове засідання не з"явився, а позивач зазначив, що відповідач жодних заходів, спрямованих на погашення заборгованості, не вчинив.

14.03.2017р. по даній справі оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

06.03.2015р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробнича компанія "ПРАЙМ" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КСГ "Дніпро" (покупець) укладено договір постачання №19ТПК/07.

Згідно п.1.1. договору постачальник зобов'язується передати у власність, а покупець зобов'язується сплатити і прийняти товар в асортименті, кількості, одиницях виміру, за ціною, вказаною в погоджених сторонами в специфікаціях, що є невід'ємною частиною договору, за умовами доставки, визначеними в окремих пунктах даного договору.

Пунктом п.2.3. договору передбачено, що загальна вартість цього договору складає суму вартостей поставлених партій товару, вказаних у всіх Специфікаціях.

За п.3.1. договору постачальник здійснює поставку товару покупцю в повному об"ємі відповідно до письмово погоджених замовлень покупця.

Відповідно до п.3.7. договору поставки товару будуть на умовах:

а) СРТ - пункт призначення, вказаний покупцем у заявці на відвантаження товару, постачання транспортом і за рахунок постачальника;

б) ЕХW - склад постачальника (резервуар нафтобази зберігання, вказаний постачальником), вивезення товару транспортом (та за рахунок) покупця протягом терміну, обумовленого сторонами у попередньому замовленні згідно п.п.3.2.-3.5. договору.

Пунктом 3.8. договору передбачено, що умови і терміни постачання товару можуть бути змінені між обома сторонами у Специфікаціях, які є невід"ємною його частиною, при цьому воно матиме перевагу перед умовами і термінами, передбаченими договором.

Згідно п.4.3. договору постачальник передає товар покупцеві, при цьому - за кількістю та якістю - товар приймається на підставі накладної.

За п.4.4. договору право власності на товар, вказаний у цьому договорі, переходить від постачальника до покупця після оплати вартості товару. Ризики випадкової втрати або пошкодження товару переходять від постачальника до покупця в момент фактичної передачі товару.

Відповідно до п.4.5. договору факт постачання і самої передачі постачальником товару покупцеві сторони фіксують шляхом підписання відповідного двостороннього акту прийому-передачі або видаткової накладної, в яких відзначають асортимент, комплектність і кількість товару, який передається покупцю.

Згідно п.4.6. договору в момент відвантаження товару постачальник або довірена особа постачальника зобов"язаний передати покупцю такі документи: рахунок, видаткову накладну, податкову накладну, сертифікат якості на товар.

Термін дії договору до 31.12.2015р., а відносно розрахунків і відповідальності сторін - до повного розрахунку між сторонами. Якщо жодна із сторін не заявить про зміну терміну або умов договору за місяць до закінчення даного договору, договір вважається автоматично пролонгованим на кожний наступний рік (п.9.3. договору).

Специфікаціями №45 від 12.12.2015р., №42 від 12.12.2015р., №55 від 25.12.2015р., №18 від 11.03.2016р., №25 від 30.03.2016р., №29 від 16.04.2016р., №33 від 27.05.2016р., №37 від 18.06.2016р., №45 від 05.07.2016р., №47 від 14.07.2016р., №52 від 26.07.2016р., №59 від 19.08.2016р., №65 від 08.09.2016р., №66 від 12.09.2016р., №69 від 27.09.2016р. сторони узгодили конкретне найменування товару, кількість, ціну, суму, строк та умови поставки, строк оплати тощо.

Відповідно до ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов"язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов"язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов"язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Із матеріалів справи вбачається та підтверджується сторонами, що позивач за період з 12.12.2015р. по 11.10.2016р. поставив відповідачу товар на загальну суму 55 397,83грн.

Відповідно до ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов"язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно п.2.3. договору загальна вартість цього договору складає суму вартостей поставлених партій товару, вказаних у всіх Специфікаціях. Оплата товару здійснюється на підставі виставленого рахунку згідно п.1.1. договору (п.2.4. договору).

За п.2.5. договору розрахунки здійснюються в національній валюті України, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на таких умовах: 100% передплата вартості товару.

Пунктом 2.6. договору передбачено, що у разі окремого письмового узгодження сторін можливе надання постачальником спеціальних умов оплати за поставлений товар. У такому випадку складається Специфікація на конкретну партію товару, в якій обумовлюються додаткові умови про постачання даної партії товару.

Вищепереліченими Специфікаціями сторони узгодили строк оплати товару: 100% оплата протягом 30 календарних днів з моменту поставки товару.

Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на рахунок постачальника в повному об"ємі вартості товару (п.2.7. договору).

Пунктом 5.2. договору передбачено, що покупець зобов"язаний своєчасно здійснювати оплату за товар згідно п.2.4. та 2.5. договору.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач у визначений строк не розрахувався з позивачем за поставлений товар.

Станом на момент розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем за період поставки з 12.12.2015р. по 11.10.2016р. складає 55 397,83грн., що підтверджується матеріалами справи, визнається відповідачем та підлягає до стягнення.

Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України).

Відповідно до приписів статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання.

За ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 3% річних за загальний період з 19.01.2016р. по 30.01.2017р. у розмірі 861,46грн., а також інфляційні за загальний період з січня по грудень 2016р. у розмірі 3 557,75грн.

Господарський суд, перерахувавши 3% річних за загальний період з 19.01.2016р. по 30.01.2017р., враховуючи положення ч.5 ст.254 Цивільного кодексу України, встановив, що вони складають 847,75грн. та підлягають до стягнення. В іншій частині позовних вимог щодо стягнення 3% річних суд вважає за необхідне відмовити.

Щодо інфляційних, то їх слід нараховувати з місяця, наступного за місяцем, в якому мав бути здійснений платіж (абз.3 п.3.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань").

Господарський суд, перерахувавши інфляційні за загальний період з лютого по грудень 2016р., встановив, що вони складають 2 885,99грн. та підлягають до стягнення. В іншій частині позовних вимог щодо стягнення інфляційних суд вважає за необхідне відмовити.

У зв'язку із частковим задоволенням позову судовий збір за розгляд справи відповідно до ст.ст.44, 49 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Відповідно до абз. 4 п.4.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" правило статті 49 ГПК України щодо розподілу сум судового збору у справах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, пропорційно розміру задоволених позовних вимог застосовується також і у випадках, коли судовий збір сплачено за мінімальною (визначеною Законом) ставкою.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КСГ "Дніпро" (52441, Дніпропетровська область, Солонянський район, смт. Новопокровка, вул. Дружби, 4, ЄДРПОУ 20252198) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробнича компанія "ПРАЙМ" (49000, м. Дніпро, пр. Праці, 14, ЄДРПОУ 39232541) основний борг у розмірі 55 397,83грн. (п"ятдесят п"ять тисяч триста дев"яносто сім грн. 83коп.), 3% річних у розмірі 847,75грн. (вісімсот сорок сім грн. 75коп.), інфляційні у розмірі 2 885,99грн. (дві тисячі вісімсот вісімдесят п"ять грн. 99коп.) та 1 581,66грн. (одна тисяча п"ятсот вісімдесят одна грн. 66коп.) судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 20.03.2017р.

Суддя ОСОБА_2