Рішення № 65436941, 17.03.2017, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.03.2017 Справа № 904/4/17

За позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості за договором оренди

Суддя Петрова В.І.

Представники:

від позивача: Григоріва О.Ю., дов. від 25.10.16р.

Богачова С.О., дов. від 02.02.17р.

від відповідача: ОСОБА_4, дов. від 12.01.17р.

ОСОБА_5, дов. від 12.01.17р.

СУТЬ СПОРУ:

У грудні 2016р. Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" звернулось Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з орендної плати за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, №12/02-3558-ОД від 21.08.2009р. у розмірі 9 871,05грн.

Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, №12/02-3558-ОД від 21.08.2009р. в частині своєчасності внесення орендної плати.

Відповідач позов не визнає, зазначає, що орендна плата сплачена ним у повному обсязі. Крім того, відповідач наголосив, що даний договір укладений з Регіональним відділенням Фонду державного майна України у Дніпропетровській області, а тому ПАТ "Укрзалізниця" взагалі не може бути стороною спору.

27.02.2017р. від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій він просив стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати у розмірі 9 721,05грн.

15.03.2017р. по даній справі оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

21.08.2009р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України у Дніпропетровській області (орендодавець) та приватним підприємцем ОСОБА_1 (орендар) укладено договір №12/02-3558-ОД оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, відповідно до п.1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування державне окреме нерухоме майно: будівля магазину (далі - майно) площею 196,1 кв.м, розміщене за адресою: АДРЕСА_1 на 1-му поверсі одноповерхового будинку, що перебуває на балансі: державного підприємства "Придніпровська залізниця" (далі - балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку / актом оцінки на 28.02.2009р. і становить за незалежною оцінкою / залишковою вартістю 513 571,00грн.

Згідно п.1.2. договору майно передається в оренду з метою розміщення торговельного об'єкту з продажу промтоварів та продтоварів, у тому числі підакцизної групи. Використання орендованого державного майна не за призначенням забороняється.

Пункт 2.1. договору передбачає, що орендар вступає у строкове платне користування державним майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна.

Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995р. №786 (зі змінами) (далі - Методика розрахунку), або за результатами конкурсу на право оренди державного майна і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, за який є інформація про індекс інфляції) червень 2009р. 8 128,40грн. Орендна плата за перший місяць оренди - серпень 2009р. визначається шляхом корегування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за липень, серпень (п.3.1. договору).

У відповідності до п.3.3. договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Пунктом 3.6. договору визначено, що орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні:

- 70% до державного бюджету по місцю реєстрації орендаря у податковій інспекції на рахунки, відкриті відділенням казначейства, у розмірі 5 689,88грн.;

- 30% балансоутримувачу у розмірі 2 438,52грн.

щомісяця не пізніше 15 числа місяця відповідно до пропозицій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Пунктом 10.1. договору визначено, що цей договір укладено строком на один рік, що діє з 21.08.2009р. до 20.08.2010р. включно.

На виконання умов укладеного договору за актом приймання-передачі від 21.08.2009р. відповідачу передано нежитлове вбудоване приміщення площею 196,1 кв.м.

21.06.2010р. укладено додаткову угоду, якою, зокрема, п.10.1. викладено в новій редакції, а саме:

"Цей договір діє до 19.08.2013р. включно".

28.08.2013р. укладено додаткову угоду, якою, зокрема, п.1.1 розділу 1 договору викладено в новій редакції, а саме "вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку на 20.06.2013 і становить 429 851,00грн.".

Пункти 3.1. та 3.6. викладено у новій редакції:

"3.1. Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786 (зі змінами) (далі по тексту - Методика розрахунку) і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, за який є інформація про індекс інфляції) червень 2013 року 6 447,77грн. Орендна плата за перший місяць оренди - серпень 2013р. визначається шляхом корегування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за липень, серпень 2013р."

"3.6. Орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні:

- 70% до державного бюджету по місцю реєстрації орендаря у податковій інспекції на рахунки, відкриті відділенням казначейства, у розмірі 4 513,44грн.;

- 30% балансоутримувачу у розмірі 1 934,33грн."

"10.1. Цей договір є пролонгованим з 20.08.2013р. по 31.12.2013р. включно".

04.04.2014р. укладено додаткову угоду, в якій, зокрема, п.п.3.1., 3.6., 10.1. договору викладено у новій редакції:

"3.1. Орендна плата визначається відповідно до статті 21 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, за який є інформація про індекс інфляції) грудень 2013 року 7 760,20грн. Орендна плата за перший місяць оренди - січень 2014р. визначається шляхом корегування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за січень 2014р."

"3.6. Орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні:

- 70% до державного бюджету по місцю реєстрації орендаря у податковій інспекції на рахунки, відкриті відділенням казначейства, у розмірі 5 432,14грн.;

- 30% балансоутримувачу у розмірі 2 328,06грн."

"10.1. Цей договір є пролонгованим з 01.01.2014 по 31.12.2014 включно".

14.11.2014р. укладено додаткову угоду, якою, зокрема, п.10.1. викладено у новій редакції.

"10.1. Цей договір є пролонгованим з 01.01.2015р. по 31.03.2015р. включно.".

26.02.2015р. укладено додаткову угоду, в якій п.10.1. договору викладено у новій редакції:

"10.1. Цей договір є пролонгованим з 01.04.2015р. до моменту створення (реєстрації) публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", але не більше ніж по 28.02.2018р.".

Відповідно до ст.2 Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" та п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014р. №200 "Про утворення публічного акціонерного товариства Українська залізниця" (далі по тексту - Постанова) утворено публічне акціонерне товариство "Українська залізниця", 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Державної адміністрації залізничного транспорту (далі - Укрзалізниця), підприємств та установ залізничного транспорту загального користування (далі - підприємства), які реорганізовуються шляхом злиття, згідно з додатком 1.

За п.2 Постанови статутний капітал товариства формується шляхом внесення до нього, зокрема, майна Укрзалізниці, підприємств, зазначених у додатку 1, крім майна, яке закріплюється за товариством на праві господарського відання згідно із Законом України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", та іншого майна, яке відповідно до законодавства не може бути включене до статутного капіталу.

Згідно додатку №1 до Постанови, до переліку підприємств та установ, на базі яких утворюється Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця", віднесено також Державне підприємство "Придніпровська залізниця".

Частиною 3 статті 4 Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" передбачено, що внесення нерухомого майна залізничного транспорту до статутного капіталу товариства може здійснюватися на підставі обліку майна на балансах Державної адміністрації залізничного транспорту України, підприємств залізничного транспорту відповідно до законодавства без попередньої державної реєстрації права власності на таке майно.

Відповідно до ч.2 ст.5 Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" переоформлення правовстановлюючих документів на об'єкти нерухомого майна, внесені до статутного капіталу товариства, здійснюється протягом двох років з дня державної реєстрації товариства.

Державна реєстрація прав на нерухоме майно, внесене до статутного капіталу товариства, здійснюється на підставі передавального акта та акта оцінки майна залізничного транспорту, внесеного до статутного капіталу товариства. Передавальний акт та/або акт оцінки майна залізничного транспорту є документами, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на майно, внесене до статутного капіталу товариства.

Постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015р. №735 затверджено Статут Публічного акціонерного товариства Українська залізниця (далі по тексту - Статут).

Пунктом 2 Статуту передбачено, що товариство є правонаступником усіх прав і обов'язків Укрзалізниці та підприємств залізничного транспорту.

Відповідно до п.20 Статуту товариство має у власності майно, що внесено до його статутного капіталу, та/або інше майно, набуте ним на підставах, що не заборонені законодавством. Товариство здійснює володіння, користування та розпорядження таким майном згідно з метою своєї діяльності з урахуванням вимог законодавства та цього Статуту.

Пункт 33 Статуту передбачає, що товариство, здійснюючи право власності, володіє, користується та розпоряджається належним йому майном і вчиняє стосовно нього будь-які дії, що не суперечать законодавству, Статуту та меті діяльності підприємства.

Відповідно до ст.4 Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" до статутного капіталу Товариства вносяться: майно залізничного транспорту загального користування; 100 відсотків акцій акціонерних товариств, що проводять ремонт тягового рухомого складу та виготовляють залізобетонні конструкції і шпали, повноваження з управління корпоративними правами яких здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту; акції (частки, паї), що належать державі у статутному (складеному) капіталі господарських товариств, утворених за участю підприємств залізничного транспорту; право постійного користування земельними ділянками, наданими для розміщення підприємств залізничного транспорту; право господарського відання магістральними залізничними лініями загального користування та розміщеними на них технологічними спорудами, передавальними пристроями, що безпосередньо використовуються для забезпечення процесу перевезень, а саме: залізничні станції та колії загального користування, тягові підстанції, контактна мережа та інші пристрої технологічного електропостачання, системи сигналізації, централізації, блокування та управління рухом поїздів, об'єкти і майно, призначені безпосередньо для виконання аварійно-відновлювальних робіт.

Згідно ч.1 ст.5 Закону України "Про залізничний транспорт" магістральні залізничні лінії загального користування та розміщені на них технологічні споруди, передавальні пристрої, що безпосередньо використовуються для забезпечення процесу перевезень, а саме: залізничні станції та колії загального користування, тягові підстанції, контактна мережа та інші пристрої технологічного електропостачання, системи сигналізації, централізації, блокування та управління рухом поїздів, об'єкти і майно, призначені безпосередньо для виконання аварійно-відновлювальних робіт, є державною власністю, закріплюються за АТ "Укрзалізниця" на праві господарського відання та не підлягають приватизації.

Зі змісту вищенаведеної норми вбачається, що нежитлова будівля - магазин загальною площею 196,1 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1, не увійшла до переліку майна, яке закріплювалось за товариством на праві господарського відання, воно внесено до статного капіталу публічного акціонерного товариства "Українська залізниця".

Наявною у матеріалах справи копією Передавального акту Державного підприємства "Придніпровська залізниця" від 31.07.2015р., затвердженого Міністром інфраструктури України 18.08.2015р., підтверджується вартість і склад активів та зобов'язань Державного підприємства "Придніпровська залізниця", правонаступництво щодо яких після його реорганізації шляхом злиття перейшло до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця".

Як вбачається із Зведеного переліку майна Державного підприємства "Придніпровська залізниця", що вноситься до статутного капіталу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", затвердженого Міністром інфраструктури України 18.08.2015р., до статутного капіталу ПАТ "Українська залізниця" внесено нежитлову будівлю магазину №12, Літ. А-1.

Відповідно до ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 1 статті 770 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця.

Частиною 2 статті 15 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що у разі зміни власника майна, переданого в оренду, до нового власника переходять права і обов'язки за договором оренди.

10.03.2016р. між позивачем та відповідачем укладено додатковий договір, в якому сторони встановили нижченаведене.

Орендодавцем майна, визначеного договором оренди від 21.08.2009р. №12/02-3558-ОД, є Публічне акціонерне товариство "Придніпровська залізниця".

"3.1. Орендна плата, визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786, за базовий місяць розрахунку - листопад 2015 р. становить 13 790,68грн. без ПДВ."

"3.6. Орендна плата 100% перераховується на розрахунковий рахунок орендодавця. Одержувач коштів - структурний підрозділ "Криворізька дирекція залізничних перевезень" регіональної філії "Придніпровька залізниця" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", код ЄДРПОУ одержувача - №40081237/ч.н. 250, банк одержувача - ПАТ "Акціонерний банк "Експрес-Банк" Дніпровське регіональне відділення, МФО 322959 № рахунку 2600657872106, не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним".

У п.11 додаткового договору сторони домовились, що умови даного додаткового договору поширюються на взаємовідносини сторін, що виникли з 01.12.2015р. Цей додатковий договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31.03.2016р. включно.

Так, 10.03.2016р. позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування нерухоме майно (далі - об'єкт оренди) - будівля магазину, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, площею 196,1 кв.м, вартість якого визначена згідно з висновком про вартість станом на 20.06.2013р. і складає за незалежною оцінкою 429 851,00грн.

Об'єкт оренди обліковується на балансі структурного підрозділу "Криворізька дирекція залізничних перевезень" філії "Придніпровська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця".

18.03.2016р. між позивачем та відповідачем укладено додатковий договір, в якому сторони дійшли згоди п.10.1. договору викласти у редакції: "Цей договір діє до 30.06.2016р. включно".

Відповідно до акту звіряння розрахунків щодо заборгованості 70% за договором оренди нерухомого майна за грудень 2015р., січень 2016р. та лютий 2016р. станом на 31.08.2016р. між структурним підрозділом "Криворізька дирекція залізничних перевезень" та відповідачем за результатами звірки розрахунків і документів за послуги надання в оренду нерухомого майна встановлено таке.

За послуги оренди 70% за грудень 2015р. нараховано 9 721,05грн.;

За послуги оренди 70% за січень 2016р. нараховано 9 808,53грн.;

За послуги оренди 70% за лютий 2016р. нараховано 11874,40грн.;

Відповідачем 02.06.2016р. оплачено 11 874,40грн.; 04.07.2016р. оплачено 9 658,53грн., 08.09.2016р. оплачено 150,00грн.

Як стверджує позивач, заборгованість відповідача за грудень 2015р. складає 9 721,05грн., наявність якої і стало підставою звернення позивача до господарського суду з даною позовною заявою.

Відповідач стверджує, що вніс орендну плату за період з грудня 2015р. по лютий 2016р. у повному обсязі. В якості доказу надав квитанцію №4 від 03.02.2016р. на суму 9 721,05грн. (отримувач платежу Фонд держказначейства), платіжне доручення №113 від 12.05.2016 на суму 2 606,10грн. (отримувач платежу - позивач), платіжне доручення №126 від 17.05.2016р. на суму 2 400,00грн. (отримувач платежу - позивач), платіжне доручення №156 від 10.06.2016р. на суму 2 000,00грн. (отримувач платежу - позивач), платіжне доручення №184 від 04.07.2016р. на суму 9 658,53грн. (отримувач платежу - позивач), платіжне доручення №265 від 08.09.2016р. на суму 150,00грн. (отримувач платежу - позивач), квитанція №27 від 02.06.2016 на суму 57 999,16грн. (отримувач платежу - позивач).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на таке.

Укладений між сторонами додатковий договір за своєю правовою природою є договором оренди, укладеним з новим власником орендованого майна, а не додатковою угодою.

З грудня 2015р., у відповідності до положень ч.3 ст.631 Цивільного кодексу України та п.11 додаткового договору, Регіональне відділення Фонду державного майна України у Дніпропетровській області не мало статусу орендодавця за вказаним договором, а відповідач, підписавши додатковий договір від 10.03.2016р., фактично визнав поширення умов додаткового договору на правовідносини сторін, які виникли до його укладення, а саме з 01.12.2015р. і є свідченням того, що права та обов'язки сторін, передбачені цим додатковим договором за період, що передував його укладенню, є юридично значимими і викликають як юридичні, так і податкові наслідки, передбаченні чинним законодавством.

Факт отримання відповідачем нежилого приміщення підтверджується матеріалами справи, а саме: актом приймання-передачі від 10.03.2016р., копія якого містяться в матеріалах справи і який підписано представниками сторін та скріплено печаткою підприємства позивача.

З огляду на положення п.3.6. договору, строк оплати орендної плати за період грудень 2015р.- лютий 2016р. є таким, що настав.

Отже, відповідач визнав себе зобов'язаною особою по відношенню до позивача, оскільки до дій, які свідчать про визнання боргу, можуть відноситись підписання представниками сторін акту взаємних розрахунків станом на 31.08.2016р.

Статтею 516 Цивільного кодексу України визначено, що якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Щодо квитанції №4 від 03.02.2016 р. на суму 9 721,05грн. (отримувач платежу Фонд держказначейства), яку відповідач надав в якості підтвердження факту внесення орендної плати за спірний період, слід зазначити таке.

Датою здійснення платежу є 03.02.2016р., додатковий договір, в якому фактично визнано новим кредитором позивача, укладено 10.03.2016р.

Отже, квитанція №4 від 03.02.2016р. на суму 9 721,05грн. (отримувач платежу Фонд держказначейства) є свідченням належного виконання відповідачем свого обов'язку в частині внесення орендної плати за спірний період і саме позивач несе ризик настання несприятливих для нього наслідків.

Докази обізнаності відповідача про те, що станом на 03.02.2016р. орендну плату у розмірі 100% необхідно вносити на користь позивача, відсутні. Додатковий договір укладено лише 10.03.2016р. і саме 10.03.2016р. сторони дійшли згоди розповсюдити його дію з 01.12.2016р., керуючись ст.631 Цивільного кодексу України.

Аналогічна правова позиція висвітлена у постанові Харківського апеляційного господарського суду від 22.08.2016р. по справі №922/6624/15.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст.ст.49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позивачу у позові відмовити.

Судові витрати у справі покласти на позивача.

Повне рішення складено 20.03.2017р.

Суддя В.І. Петрова