Постанова № 65436543, 14.03.2017, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2017 року справа № 823/70/17

м. Черкаси

15 год. 25 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Каліновської А.В.,

при секретарі - Баклаженко Н.В.,

за участю:

представника позивача - Потапенка С.В.,

представника відповідача - Радченко О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Трансзерноекспорт» до Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в Черкаський окружний адміністративний суд з вищезазначеним адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Черкаській області від 19.10.2016 №0002241401 та від 28.12.2016 №0002632200.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач помилково дійшов висновку про порушення позивачем вимог податкового законодавства, оскільки позивач з контрагентами ТОВ «Ніка Ейр», ТОВ «Оліпіакос», ТОВ «Аріал Торг», ТОВ «Канремторг», ТОВ «Перс ЛТД», ТОВ «Укрбудкомпані», ТОВ «Втарквест», ТОВ «Майдан Центр Інвест», ТОВ «Пак Фа» здійснені реальні господарські операції, на підтвердження яких наявні всі первинні документи. Крім того, факт виконання господарських операцій із вищевказаними контрагентами також підтверджено рішеннями господарських судів. Посилання податкового органу на відсутність між позивачем та його контрагентами господарських операцій, у зв'язку з тим, що згідно отриманої податкової інформації щодо фінансово-господарської діяльності ТОВ «Ніка Ейр», ТОВ «Аріал Торг», ТОВ «Канремторг», ТОВ «Перс ЛТД», ТОВ «Укрбудкомпані», ТОВ «Втарквест», ТОВ «Майдан Центр Інвест», ТОВ «Пак Фа» ніби то існує розбіжність в номенклатурі придбаного та реалізованого товару, відсутність основних засобів та дозвільних документів - на думку представника позивача є помилковим, оскільки позивач не може впливати на здійснення господарської діяльності його контрагентів, належне чи неналежне виконання контрагентом обов'язків, покладених на нього законом як на суб'єкта господарювання, як то подача звітності, сплата податків, здійснення господарської діяльності та інше, не впливає на дійсність та значимість господарської операції для самого позивача. На думку представника позивача, висновки акту перевірки не відповідають нормам податкового законодавства, базуються на припущеннях і не підтверджуються доказами, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають до скасування.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі з підстав зазначених вище.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити повністю, надав суду письмові заперечення проти позову в яких зазначив, що між позивачем та його контрагентами ТОВ «Ніка Ейр», ТОВ «Аріал Торг», ТОВ «Канремторг», ТОВ «Перс ЛТД», ТОВ «Укрбудкомпані», ТОВ «Втарквест», ТОВ «Майдан Центр Інвест», ТОВ «Пак Фа» не здійснені реальні господарські операції, оскільки згідно отриманої податкової інформації щодо фінансово-господарської діяльності ТОВ «Ніка Ейр», ТОВ «Аріал Торг», ТОВ «Канремторг», ТОВ «Перс ЛТД», ТОВ «Укрбудкомпані», ТОВ «Втарквест», ТОВ «Майдан Центр Інвест», ТОВ «Пак Фа» - існує розбіжність в номенклатурі придбаного та реалізованого товару, відсутність основних засобів та дозвільних документів. За таких обставин представник відповідача вважає, що адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Трансзерноекспорт» зареєстровано як юридична особа 20.02.2012 Черкаським міським управлінням юстиції, ідентифікаційний код 31855709, взято на облік в органах державної податкової служби 20.02.2012.

На підставі наказу Головного управління ДФС у Черкаській області від 19.07.2016 №253, пп. 20.1.4, п. 20.1 ст. 20, ст. 75, 77, 82 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, проведено планову виїзну документальну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Трансзерноекспорт» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.03.2016. Результати перевірки оформлені актом від 03.10.2016 №46/23-00-14-0107/31855709.

За висновками вказаного акту, ТОВ «Трансзерноекспорт» порушило:

- вимоги пунктів 192.1.1, п. 192.1, ст. 192, п. 198.1, 198.6 ст. 198, п. 199.1, п. 199.3 ст. 199 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за на загальну суму 861412 грн.;

- вимоги пункту 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 768205 грн.

На підставі вищезазначеного акта перевірки Головним управлінням ДФС у Черкаській області винесено податкові повідомлення-рішення від 19.10.2016 №0002241401 та від 28.12.2016 №0002632200.

Питання, пов'язані з формуванням платником податкового кредиту, врегульовано ст.ст. 138, 139, 198 Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 138.1 статті 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються, зокрема, із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті.

За змістом підпункту 138.1.1 пункту 138.1 названої статті ПК України витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За приписами підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Підпунктом "а" пункту 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За змістом наведених правових норм витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактичні здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операцій, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

В інформаційному листі Вищого адміністративного суду від 01.11.2011 №1936/11/13-11 зазначено, що документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо. При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально

складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Посилання відповідача на наявність податкової інформації щодо фінансово-господарської діяльності ТОВ «Ніка Ейр», ТОВ «Аріал Торг», ТОВ «Канремторг», ТОВ «Перс ЛТД», ТОВ «Укрбудкомпані», ТОВ «Втарквест», ТОВ «Майдан Центр Інвест», ТОВ «Пак Фа» щодо розбіжностей у номенклатурі придбаного та реалізованого товару за відсутність основних засобів та дозвільних документів, як доказу заниження позивачем податку на додаток на додану вартість та податкового кредиту, - є необґрунтованим, оскільки належне чи неналежне виконання контрагентом обов'язків, покладених на нього законом як на суб'єкта господарювання - як то подача звітності, сплата податків, здійснення господарської діяльності та інше, не впливає на дійсність та значимість господарської операції для самого позивача.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, що позивачем: з ТОВ «Ніка Ейр» укладено договір надання послуг організації перевезення вантажів автомобільним транспортом №01/11/2015 від 01.11.2015; з ТОВ «Укрбудкомпані» укладено договір про надання послуг перевезенні та транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом №20/08/2015 від 20.08.2015; ТОВ «Камремторг» укладено договір про надання послуг перевезенні та транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом №174 від 21.09.2015; з ТОВ «Аріал Торг» укладено договір надання послуг організації перевезення вантажів автомобільним транспортом №01/02-2016 від 01.02.2016; з ТОВ «ПАК ФА» укладено договір надання транспортно-експедиційних послуг №22 від 01.03.2015; з ТОВ «Майдан Центр Інвест» укладено договір надання транспортно-експедиційних послуг №27 від 01.04.2015; з ТОВ «Старквест» укладено договір надання транспортно-експедиційних послуг №30 від 01.07.2015; з ТОВ «Перс ЛТД» укладено договір про надання послуг перевезенні та транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом №01/09/2015-П від 01.09.2015.

Здійснення вказаних господарських операцій за вищезазначеними договорами підтверджується: податковими накладними, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), рахунками-фактурами, рахунками на оплату та платіжними дорученнями.

Таким чином, у ПП «Укртехпром-2001» наявні та були надані для перевірки всі первинні облікові та податкові документи, з якими Податковий кодекс України, пов'язує право платника на формування податкового кредиту з ПДВ. Дані первинні документи не визнані недійсними, а тому вважаються належними доказами по справі.

Крім того, факт реального та повного виконання господарських операцій між позивачем та його контрагентами (ТОВ «Аріал Торг», ТОВ «Ніка Ейр», ТОВ «Укрбудкомпані», ТОВ «Пак Фа», ТОВ «Старквест») також підтверджується рішенням господарського суду Харківської області від 13.12.2016 у справі №922/3798/16 за позовом ТОВ «Трансзерноекспорт» до ТОВ «Аріал Торг» про визнання недійсним договору; рішенням господарського суду Київської області від 22.02.2017 у справі №911/27/17 за позовом ТОВ «Трансзерноекспорт» до ТОВ «Ніка Ейр» про визнання недійсним договору; рішенням господарського суду Харківської області від 12.12.2016 у справі №922/3799/16 за позовом ТОВ «Трансзерноекспорт» до ТОВ «Укрбудкомпані» про визнання недійсним договору; рішенням господарського суду Одеської області від 25.014.2017 у справі №916/3013/16 за позовом ТОВ «Трансзерноекспорт» до ТОВ «Пак Фа» про визнання недійсним договору; рішенням господарського суду Київської області від 08.12.2016 у справі №911/3584/16 за позовом ТОВ «Трансзерноекспорт» до ТОВ «Старквест» про визнання недійсним договору, які набрали законної сили.

Згідно ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Слід наголосити, що перевіркою не встановлено факт безтоварності господарської операції з придбання позивачем товару (робіт, послуг) у вищезгаданого контрагента. Зазначене надало позивачу підстави для формування податкового кредиту внаслідок придбання вказаних робіт (послуг) у відповідних податкових періодах.

Отже, фактичне виконання вказаних господарських операцій свідчить про їх наповненість належним юридичним змістом, що тягне за собою настання передбачених законом правових наслідків, зокрема, в частині оподаткування податком на додану вартість.

Позивачем до матеріалів адміністративної справи надані завірені належним чином докази того, що отримані від контрагентів-продавців (ТОВ «Ніка Ейр», ТОВ «Оліпіакос», ТОВ «Аріал Торг», ТОВ «Канремторг», ТОВ «Перс ЛТД», ТОВ «Укрбудкомпані», ТОВ «Втарквест», ТОВ «Майдан Центр Інвест», ТОВ «Пак Фа») транспортні послуги використані позивачем у своїй подальшій господарській діяльності з метою виконання ним своїх зобов'язань перед іншими контрагентами-покупцями.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Крім того, наявні в матеріалах адміністративної справи податкові накладні містять всі необхідні реквізити та оформлені належним чином, із акту перевірки вбачається, що порушень при їх оформленні в ході проведення перевірки не встановлено.

Таким чином, усі первинні документи позивача, оформлені у відповідності до вимог вищезазначених норм законодавства, а тому являються підставою для включення відповідних сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Під час судового розгляду справи відповідачем не наведено жодних доводів та не подано будь-яких доказів, в розумінні статей 69, 70 КАС України, які б могли свідчити про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди: безтоварний та/або фіктивний характер здійснених операцій, постійне придбання позивачем товару у посередників, контрагенти яких систематично протиправно не сплачували ПДВ до бюджету.

Таким чином, наявність у платника податку (позивача у справі) виданих йому податкових накладних є достатніми підставами для формування податкового кредиту, з урахуванням підтвердження реального здійснення господарської операції.

У свою чергу, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, враховуючи сукупність встановлених вище обставин справи, суд приходить до висновку про наявність факту здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Ніка Ейр», ТОВ «Оліпіакос», ТОВ «Аріал Торг», ТОВ «Канремторг», ТОВ «Перс ЛТД», ТОВ «Укрбудкомпані», ТОВ «Втарквест», ТОВ «Майдан Центр Інвест», ТОВ «Пак Фа»., а тому податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Черкаській області від 19.10.2016 №0002241401 та від 28.12.2016 №0002632200 - є протиправними та підлягають скасуванню.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідач не довів правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Натомість позивач обґрунтував правомірність заявлених позовних вимог.

За таких обставин суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Частиною 1 ст. 94 КАС України визначено, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 14, 86, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Черкаській області від 19.10.2016 №0002241401 та від 28.12.2016 №0002632200.

Стягнути з Головного управління ДФС у Черкаській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Трансзерноекспорт» сплачений судовий збір в сумі 17264 (сімнадцять тисяч двісті шістдесят чотири) грн. 35 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя А.В. Каліновська

Повний текст рішення виготовлено 20 березня 2017 року.