Постанова № 65436490, 13.03.2017, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2017 року справа № 823/1948/16

м. Черкаси

16 год. 35 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гараня С.М.,

секретаря - Трегулова Б.Л.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 (за довіреністю),

представника відповідача Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області - Самофал М.С. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Черкаської обласної ради, Благодатнівської сільської ради, Золотоніської районної ради, Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Черкаське обласне управління лісового та мисливського господарства, ДП "Золотоніське лісове господарство", Управління Держгеокадастру у Золотоніському районі Черкаської області, ТОВ "УкрЗемСервіс", ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернулась ОСОБА_1, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Черкаської обласної ради від 30.11.2001 р. № 22-26 "Про надання земель лісового фонду колишніх колективних сільськогосподарських підприємств спеціалізованим лісогосподарським підприємствам" в частині надання (передачі) у постійне користування земельну ділянку, площею 0,2176 га, на якій розташований житловий будинок позивача з надвірними спорудами по АДРЕСА_1, Золотоніського району Черкаської області та вилучати земельну ділянку, площею 0,2176 га, на якій розташований житловий будинок позивача з надвірними спорудами по АДРЕСА_1, Золотоніського району Черкаської області з земель лісогосподарського призначення та повернути цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку;

- визнати протиправним та скасувати рішення Золотоніської районної ради Черкаської області про затвердження проекту землеустрою щодо встановлення і зміни меж села Чапаєвка та затвердження Генерального плану населеного пункту с. Чапаєвка та зобов'язати Золотоніську районну раду Черкаської області внести провулок АДРЕСА_1, в селі Благодатне, Золотоніського району Черкаської області, де розташовано житловий будинок позивача з надвірними спорудами та земельна ділянка, площею 0,2176 га, в межі села Благодатне Золотоніського району Черкаської області та затвердити зміни до Генерального плану населеного пункту с. Благодане Золотоніського району Черкаської області;

- зобов'язати Благодатнівську сільську раду передати земельну ділянку площею 0,2176 га, яка знаходиться у фактичному користуванні позивача по АДРЕСА_1, Золотоніського району Черкаської області, де розташовано житловий будинок позивача з надвірними спорудами, у власність;

- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області внести відомості про межі земельної ділянки площею 0,2176 га по АДРЕСА_1, Золотоніського району Черкаської області до Державного земельного кадастру на підставі виготовленої на замовлення позивача землевпорядної документації (технічної документації по формуванню кадастрових номерів) ТОВ "УкрЗемСервіс" та присвоїти кадастровий номер земельній ділянці площею 0,2176 га по АДРЕСА_1, Золотоніського району Черкаської області.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржуване рішення Черкаської обласної ради від 30.11.2001 № 22-26 «Про надання земель лісового фонду колишніх колективних сільськогосподарських підприємств спеціалізованим лісогосподарським підприємствам», в частині надання (передачі) ДП "Золотоніське лісове господарство" у постійне користування земельної ділянки площею 0,2176 га на якій розташований житловий будинок позивача з надвірними спорудами по АДРЕСА_1, Золотоніського району Черкаської області є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки останнє фактично позбавило ОСОБА_1 можливості в повній мірі реалізувати своє право постійного користування спірною земельною ділянкою, зокрема зареєструвати її в системі Державного земельного кадастру за собою і тим самим набути останньою статусу об'єкта цивільних прав.

Представник позивача до зали судового засідання прибула та в повній мірі підтримала вимоги позовної заяви.

Представник Черкаської обласної ради в наданих запереченнях просив відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до обласної ради в повному обсязі, оскільки останні є безпідставними та необґрунтованими. Додатково зазначено, що спірне рішення було прийнято відповідно до вимог ст.13 Лісового кодексу України та на виконання рішення обласної ради від 04.07.2000 № 16-19 «Про надання у користування земель лісового фонду колишніх колективних сільськогосподарських підприємств», на підставі ретельного вивчення ситуації та детального аналізу наданих матеріалів відповідними спеціалізованими установами (жодними матеріалами не було підтверджено факт закріплення спірної земельної ділянки за спадкодавцем ОСОБА_8.).

Представник Благодатнівської сільської ради до зали судового засідання не прибув, причини неявки суду не повідомив, на попередніх судових засіданнях просив відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.

В наданих на позов запереченнях представник Золотоніської районної ради просив суд в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити, оскільки позивачем жодним чином не було доведено факт прийняття (не вказано реєстраційний номер і дату ухвалення) районною радою рішення про затвердження проекту землеустрою щодо встановлення і зміни меж села Чапаєвка та затвердження Генерального плану населеного пункту с. Чапаєва. Додатково зазначено, що з 1989 року на порядок денний засідань Золотоніської районної ради не виносились та не розглядались зазначені питання. Листом від 13.03.2017 Золотоніська районна рада просила проводити розгляд справи за відсутності її представника.

Представник ГУ Держгеокадастру у Черкаській області в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог позивача заперечила та зазначила, що ОСОБА_1 в адміністративному позові не зазначено, яким саме чином управлінням порушено її права та інтереси відносно спірної земельної ділянки. Разом з тим наголосила, що в матеріалах справи відсутнє управлінське рішення ГУ Держгеокадастру у Черкаській області про відмову в реалізації законних прав та інтересів позивача щодо означеної земельної ділянки, яке може бути оскаржене до адміністративного суду, як рішення суб'єкта владних повноважень.

ДП "Золотоніське лісове господарство" надало лист в якому зазначило, що на даний час спірна земельна ділянка відноситься до земель лісогосподарського призначення, які на законних підставах перебувають у постійному користуванні останнього, а тому відсутні правові підстави для передачі вказаної земельної ділянки у приватну власність.

Від третьої особи - управління Держгеокадастру у Золотоніському районі Черкаської області надійшов лист пояснення, в якому зазначалось, що станом на 01.01.2013 за позивачем право власності на земельну ділянку в адміністративних межах Благодатнівської сільської ради для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд не обліковується. Додатково зазначено, що у відповідності до даних державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, спірна земельна ділянка є державною власністю та відноситься до земель лісогосподарського призначення.

Інші учасники судового процесу до зали судового засідання не прибули, причини неявки суду не повідомили, хоча належним чином повідомлялись про дату, час та місце розгляду справи.

Заслухавши пояснення представника позивача та ГУ Держгеокадастру у Черкаській області, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 14.06.2010 у справі № 2-974/2010 за позивачем, а також її сестрами ОСОБА_5 та ОСОБА_6 було визнано право власності в порядку спадкування за законом після смерті брата ОСОБА_8 на житловий будинок з надвірними спорудами, який розташований по АДРЕСА_1 Черкаської обл., по 1/3 частині за кожною.

В судовому засіданні представник позивача зазначила, шо у відповідності до довідки виданої виконкомом Чапаєвської сільської ради від 19.03.2010 № 248 було встановлено, що за спадкодавцем ОСОБА_8 числилась земельна ділянка площею 0,2176 га по АДРЕСА_1, Золотоніського р-ну., Черкаської обл.

Маючи намір приватизувати земельну ділянку позивач звернулася до землевпорядної організації ТОВ "УкрЗемСервіс, яка, в подальшому, виготовила технічну документацію на спірну земельну ділянку (земельній ділянці присвоєно кадастровий номер - НОМЕР_2).

У червні 2016 року позивач звернулась до Благодатнівської сільської ради з метою приватизації вищевказаної земельної ділянки, яка своїм рішенням повідомила ОСОБА_1, що АДРЕСА_1, на якому розташований житловий будинок та земельна ділянка не розміщені за адмінмежами с. Благодатне.

19.08.2016 ОСОБА_1 звернулась до Управління Держгеокадастру у Золотоніському районі Черкаської області із запитом щодо земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2, на що 30.08.2016 отримала довідку, якою було встановлено, що земельна ділянка площею 0,2176 га є державною власністю та землями лісогосподарського призначення ДП «Зототоніський лісгосп».

В подальшому, з метою перевірки вищевказаної інформації, позивач звернулася до Черкаського обласного управління лісового та мисливського господарства із відповідною заявою. Із наданої 13.10.2016 відповіді було встановлено, що спірна земельна ділянка відповідно до планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування відноситься до земель лісогосподарського призначення, які перебувають у постійному користуванні ДП «Зототоніський лісгосп». А відповіддю від 04.11.2016 повідомило позивача, що передача земельних ділянок (в тому числі і спірної земельної ділянки) була проведена у відповідності до рішення Черкаської обласної ради від 30.11.2001 № 22-26 «Про надання земель лісового фонду колишніх колективних сільськогосподарських підприємств спеціалізованим лісогосподарським підприємствам».

Вважаючи вищевказане рішення протиправним, оскільки останнє фактично позбавило ОСОБА_1 можливості в повній мірі реалізувати своє право постійного користування спірною земельною ділянкою, це спонукало позивача звернутись з відповідним позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.

Відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею в державі регулюються Земельним кодексом України (надалі - ЗК України).

Суд наголошує, що норми ЗК України вживаються в редакції, що діяла станом на час виникнення спірних правовідносин.

До земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об'єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії (ч.1 ст.18 ЗК України).

Статтею 19 ЗК України визначені категорії земель.

У відповідності до ч.1 ст.19 ЗК України, землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісового фонду; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

До земель лісового фонду належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства (ч.1 ст.55 ЗК України).

Частиною 1 ст.56 ЗК України передбачено, що землі лісового фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

Приписами ч.1 ст.57 ЗК України визначено, що земельні ділянки лісового фонду за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються у постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, а на умовах оренди - іншим підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи, для ведення лісового господарства, спеціального використання лісових ресурсів і для потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо.

Лісові відносини в Україні регулюються Лісовим Кодексом України (надалі - ЛК України). Норми ЛК України також вживаються судом в редакції, як діяла станом на час виникнення спірних правовідносин.

Статтею 9 ЛК України, визначено, що користування земельними ділянками лісового фонду може бути постійним або тимчасовим.

У постійне користування земельні ділянки лісового фонду надаються спеціалізованим лісогосподарським підприємствам, іншим підприємствам, установам, організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи (далі - постійні лісокористувачі), для ведення лісового господарства, а також для спеціального використання лісових ресурсів, потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей та проведення науково-дослідних робіт в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Як передбачено ч.1 абз.1 ст.13 ЛК України, до відання обласних Рад народних депутатів у галузі регулювання лісових відносин на їх території належить, зокрема, надання земельних ділянок лісового фонду за межами населених пунктів у постійне користування та припинення права користування ними.

Судом встановлено, що 03.12.1999 Президентом України видано указ «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки», яким було реформовано аграрний сектор економіки та припинено право користування колишніх колективних сільськогосподарських підприємств землями лісового фонду.

На виконання вищевказаного указу, Черкаською обласною радою 04.07.2000 було прийнято рішення № 16-19 «Про надання у користування земель лісового фонду колишніх колективних сільськогосподарських підприємств». Зазначеним рішенням спеціалізованим лісогосподарським підприємствам було доручено подати до обласної ради матеріали по відводу земельних ділянок лісового фонду колишніх колективних сільськогосподарських підприємств для вирішення питання про надання їх згідно чинного законодавства. Також, рекомендовано новоутвореним сільськогосподарським структурам вирішити питання щодо передачі у їх користування полезахисних та інших захисних лісосмуг, як таких, що технологічно пов'язані з сільськогосподарським виробництвом.

З наданих представником Черкаської обласної ради заперечень суд встановив, що для передачі земельних ділянок було утворено комісію по попередньому розгляду пропозицій щодо відводу земельних ділянок лісового фонду колишніх КСП.

Згідно з протоколом засідання означеної комісії від 20.11.2000 № 1 було вирішено утворити три підкомісії по вивченню питань щодо відводу земель лісового фонду у постійне користування, закріпивши за ними лісопідприємства для обстеження рівня їх роботи з виїздом на місце.

Суд встановив, що у відповідності до листа державного управління екології та природніх ресурсів у Черкаській області «Щодо передачі лісів бувших у користуванні сільгосппідприємств», комісія прийняла висновок, у тому числі по Золотоніському районі щодо передачі у користування: Золотоніському держлісгоспу 4588,7 га, ДП «Ліс» СТОВ «Воля» - 672,1 га, ДП «Лісівник» СТОВ Чапаєвське - 1219,8 га.

В подальшому, на підставі проведеної комісіями роботи по визначенню земельних ділянок лісового фонду колишніх колективних сільськогосподарських підприємств для відводу їх у постійне користування спеціалізованим лісогосподарським підприємствам, Черкаською обласною радою 30.11.2001 на підставі ст.13 Лісового кодексу України та на виконання рішення обласної ради від 04.07.2000 № 16-19 було прийнято оскаржуване рішення.

В ході розгляду справи представник Черкаської обласної ради наголосив, що спірне рішення було прийнято на підставі детального моніторингу та вивчення земельних ділянок лісового фонду колишніх КСП призначених для відводу їх у користування та детального аналізу наданих відповідними спеціалізованими установами матеріалів по цим земельним ділянкам, при цьому жодними матеріалами не було підтверджено факт наявності будинку позивача саме на наданих обласною радою земельних ділянках в межах Золотоніського району для їх відводу, а також закріплення спірної ділянки за ОСОБА_8 (право власності на будинок було визнано за позивачем та її сестрами лише в 2010 році, внаслідок прийняття судом відповідного рішення, тобто значно пізніше ніж Черкаська обласна рада прийняла своє рішення). Спростувати вищевказані твердження представника відповідача представник ОСОБА_1 в судовому засіданні не змогла.

Аналіз положень законодавства, яке регулювало спірні правовідносини, а також дослідження матеріалів справи дає суду підстави зробити висновок, що оскільки станом на час прийняття оскаржуваного рішення спірна земельна ділянка площею 0,2176 га жодним чином не була закріплена за спадкодавцем ОСОБА_8 (в матеріалах справи відсутні підтверджуючі докази), а також беручи до уваги наявні на той час повноваження обласної ради визначені ч.1 абз.1 ст.13 ЛК України для прийняття рішення від 30.11.2001 № 22-26, суд дійшов висновку, що останнє є законним, правомірним та таким, що було прийнято у відповідності до діючого на час його прийняття законодавства, а тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Позовна вимога ОСОБА_1 щодо вилучення земельної ділянки площею 0,2176 га, на якій розташований житловий будинок позивача з надвірними спорудами по АДРЕСА_1, Золотоніського району Черкаської області з земель лісогосподарського призначення та повернення їй цільового призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, є на думку суду такою, що також не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

У відповідності до ч.1 ст.48 ЗК України, на землях оздоровчого призначення забороняється діяльність, яка суперечить їх цільовому призначенню або може негативно вплинути на природні лікувальні властивості цих земель.

З інформаційної довідки від 19.01.2017 наданої ДП "Золотоніське лісове господарство" суд встановив, що на даний час спірна земельна ділянка має наступні таксаційні характеристики: категорія лісів - захисні ліси, зокрема по виділах 4-8 це оздоровчі лісові ділянки.

Таким чином суд дійшов висновку, що на даний час спірна земельна ділянка відноситься до земель лісогосподарського призначення (має оздоровче призначення), яка на законних підставах перебуває у постійному користуванні ДП "Золотоніське лісове господарство", а тому відсутні правові підстави для передачі вказаної земельної ділянки у приватну власність та зміни її цільового призначення, більш того, що оскаржуваним рішенням від 30.11.2001 № 22-26 обласна рада не змінювала цільового призначення вказаної земельної ділянки.

Необґрунтованою на думку суду є також вимога позивача про визнання протиправним та скасування рішення Золотоніської районної ради Черкаської області про затвердження проекту землеустрою щодо встановлення і зміни меж села Чапаєвка та затвердження Генерального плану населеного пункту с. Чапаєвка, оскільки, позивачем жодним чином не було доведено факт прийняття районною радою відповідного рішення - не зазначено реєстраційний номер і дату його ухвалення, не зміг надати вказану інформацію і представник позивача у судовому засіданні. В наданих запереченнях представник Золотоніської районної ради наголосив, що до порядку денного пленарних засідань сесії відповідної ради починаючи з 1989 року і по сьогоднішній день не виносилось та не розглядалось відповідне питання.

Інші вимоги ОСОБА_1 також на думку суду не підлягають задоволенню, оскільки в ході розгляду справи судом не було встановлено, що Благодатнівська сільська рада, а також ГУ Держгеокадастру у Черкаській області приймали рішення про відмову в реалізації законних прав та інтересів позивача щодо означеної земельної ділянки, які у відповідності до ст. 2 КАС України можуть бути оскаржені до адміністративного суду, як рішення суб'єкта владних повноважень. Фактів для спростування зазначеного твердження представник позивача надати суду не зміг.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 та 2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що Черкаська обласна рада довела, що під час вчинення дій з приводу яких подано позов, вона діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, а тому вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Ухвалою судді від 11.01.2017 клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору за подання відповідного позову до ухвалення кінцевого рішення у даній справі було задоволено.

Суд зазначає, що ОСОБА_1 подала позов 14.12.2016 року.

Згідно ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» № 928-VІIІ від 25.12.2015 установлено розмір мінімальної заробітної плати на 2016 рік, а саме, у місячному розмірі з 1 січня - 1378,00грн.

У відповідності до п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою розмір судового збору становить 0,4 розміру мінімальної заробітної плати - 551,20грн. (1 378,00грн. х 0,4).

У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (абзац 2 ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір»).

Таким чином, оскільки зазначений позов подано фізичною особою, він поєднує в собі чотири вимоги немайнового характеру, то розмір судового збору, який повинен був бути сплачений позивачем та який підлягає стягненню становить - 2 204,80грн. (551,20грн. х 4).

На підставі викладеного, керуючись статтями 159 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до спеціального фонду Державного бюджету України на рахунок Черкаського окружного адміністративного суду (р/р № 31212206784002, отримувач - УДКСУ у м. Черкасах Черкаської області, код отримувача - 38031150, МФО - 854018) судовий збір за подання позову в сумі 2 204 (дві тисячі двісті чотири ) грн. 80 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги яка подається до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя С.М. Гарань

Повний текст постанови виготовлений 17.03.2017 року