Рішення № 65434937, 10.03.2017, Ярмолинецький районний суд Хмельницької області

Справа № 689/162/17

Провадження № 2/689/123/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.03.2017 року смт. Ярмолинці

Ярмолинецький районний суд Хмельницької області у складі:

судді Соловйова А.В.,

при секретарі Цмикайло Т.В.,

за участю представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Ярмолинці справу

за позовом ОСОБА_2 до Ярмолинецької селищної ради Хмельницької області, про визнання права власності на будинковолодіння в порядку спадкування,

встановив:

Позивач просить визнати за нею право власності на будинковолодіння в смт. Ярмолинці, вул. Комсомольська (ОСОБА_3), 17, яке належало її матері ОСОБА_4, що померла 30.05.2016 р.. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що спірне будинковолодіння до смерті належало батькові матері позивача ОСОБА_5, який помер 05.04.1968 р., мати позивача ОСОБА_4 прийняла спадщину шляхом вступу у володіння як єдиний спадкоємець першої черги за законом, однак, своїх спадкових прав не оформила. Прийнявши спадщину після смерті матері, позивач не зміг оформити свідоцтво про право на спадщину на спірне майно, оскільки у правовстановлюючому документі та свідоцтві про смерть по батькові ОСОБА_5 зазначено по різному: Лукович та Лукянович.

В судових засіданнях позивач та представник позивача позов підтримали повністю. Ствердили, що спірне будинковолодіння до смерті належало діду позивача, було успадковане шляхом вступу у володіння ОСОБА_4, а після її смерті позивачем. Ствердили, що інших спадкоємців відповідної черги немає. У подальшому позивачем було подано заяву про розгляд справи у її відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не зявився. Відповідач листом від 06.02.2017 р. покладається на розсуд суду у вирішенні справи, просити розглянути справу без свого представника.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, заслухавши пояснення суд встановив наступне.

Будинковолодіння в смт. Ярмолинці, вул. Комсомольська (ОСОБА_3), 17 у відповідності до технічного паспорту станом на 30.11.2016 р. складається з житлового будинку А-1 загальною площею 35,5 кв.м. 1936 року побудови, літньої кухні, сараю літ. Б загальною площею 49,1 кв.м., погрібу літ. б загальною площею 15,2 кв.м., сараю літ. В загальною площею 7,6 кв.м., сараю літ. Г загальною площею 9,5 кв.м., сараю літ. Д загальною площею 5,7 кв.м., навісу літ. Е загальною площею 7,9 кв.м., убиральні літ. Ж загальною площею 0,9 кв.м., огорожі літ. 1.

Відповідно до свідоцтва про право особистої власності на домоволодіння від 13.12.1960 р., це будинковолодіння належало колгоспному двору, головою якого зазначений ОСОБА_5 і складалось лише із житло будинку та хліва. Віповідно до довідки про технічний опис обєкта від 30.11.2016 р. №919, літня кухня, сарай літ. Б побудовані згідно рішення Ярмолинецької селищної ради від 14.04.1977 р., самочинної забудови немає.

З облікової картки обєкта по господарського обліку на 2011-2015 р.р. вбачається, що ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер 04.1968 р., його дружина ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 померла 01.03.1971 р., і за вказаною адресою залишились зареєстрованими їх донька ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 та онучка ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4.

Однак, у відповідності до свідоцтва про смерть І-БВ№290510 від 19.01.2017 р. по батькові ОСОБА_5, що помер 05.04.1968 р. зазначено як Лукянович. Таке ж по батькові ОСОБА_5 зазначене й у свідоцтві про народження А№1043328 від 15.01.1924 р., де він зазначений як батько ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3. Про помилковість зазначення у свідоцтві про право особистої власності на домоволодіння від 13.12.1960 р. по батькові ОСОБА_5 як Луковича, а не Лукяновича стверджено свідками ОСОБА_8, ОСОБА_9.

У відповідності до облікової картки обєкта по господарського обліку на 2011-2015 р.р., довідки Ярмолинецкої селищної ради від 26.01.2017 р. на дату смерті ОСОБА_5 разом із ним були зареєстровані його дружина ОСОБА_6, донька ОСОБА_4 та онучка ОСОБА_2.

Відповідно до ч. 1 ст. 120 ЦК УРСР в редакції, що діяла на час існування відповідних відносин, майно колгоспного двору належить його членам на праві спільної сумісної власності. П. 6 Постанови пленуму Верховного Суду України №20 від 22.12.1995 р. «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» зазначає, що згідно із ст. 4 постанови Верховної ОСОБА_2 України «Про введення в дію закону «Про власність», загальні правила спадкування щодо частки члена колгоспного двору в майні колгоспного двору застосовуються з 01.07.1990 р.. До цієї дати спадкування майно колгоспного двору підлягало спадкуванню лише після смерті останнього члена двору.

ОСОБА_6 є матірю ОСОБА_7, що підтверджується свідоцтвом про народження А№1043328 від 15.01.1924 р. та померла 01.03.1971 р.. 30.01.1943 р. ОСОБА_7 вступила у подружній зв'язок із ОСОБА_10, що підтверджується метрикою шлюбу від 30.01.1943 р. та є матірю позивача ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про народження І-БВ№281336 від 02.12.2016 р..

ОСОБА_4 померла 30.05.2016 р., що підтверджується свідоцтвом про смерть І-БВ№279257 від 09.06.2016 р.. На день її смерті разом із нею у спірному будинковолодінні була зареєстрована та на даний час залишається зареєстрованою позивач ОСОБА_2, що підтверджується довідками Ярмолинецької селищної ради №№516, 516 від 20.01.2017 р..

Згідно із ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. Згідно із ч. ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Як вбачається з інформаційних довідок зі спадкового реєстру від 03.02.2017 р., позивач вчасно звернулась із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 та отримала свідоцтво про право на спадщину за законом від 17.12.2016 р. (спадкова справа №210-2016), зареєстроване в реєстрі за №1796, на частину спадкового майна земельну ділянку. Доказів існування інших спадкоємців першої черги суду не надано. Однак, на спірне будинковолодіння позивач свідоцтво про право на спадщину не отримала, у звязку із неподанням нотаріусу доказів родинних відносин ОСОБА_5 та ОСОБА_4, а також у звязку із різним написанням по батькові ОСОБА_5 у свідоцтві про право власності та у свідоцтві про смерть, що підтверджується листом приватного нотаріуса від 17.01.2017 р. №6-0116.

Із вказаного листа вбачається, що всупереч вимогам ч. 1 ст. 120 ЦК УРСР у відповідній редакції, позивач зверталась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 як свого діда, не врахувавши однак порядку спадкування членами колгоспного двору. Натомість, з матеріалів справи вбачається, що спірне будинковолодіння було успадковане матірю позивача ОСОБА_4 у порядку ст. 549 ЦК УРСР шляхом вступу у володіння. Про права позивача як єдиного спадкоємця першої черги після смерті ОСОБА_4 свідчить факт оформлення спадкових прав на частину спадкового майна після смерті ОСОБА_4

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку. Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Спадкуванням є перехід прав та обовязків (спадщини) від фізичної особи, яка померла, до інших осіб. Згідно із ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Отже, матеріалами справи підтверджується, що власником спірного будинковолодіння на момент смерті був спадкодавець і це майно було успадковане позивачем.

Згідно із ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Згідно із ст. 16 ЦК України способом захисту свого права є визнання права.

Таким чином, позов слід задовольнити, у звязку із чим, згідно із ч. 1 ст. 88 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст. ст. 10, 212-215 ЦПК України, суд,

Вирішив:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрована за адресою ІНФОРМАЦІЯ_5, паспорт НА952700, виданий 23.05.2002 р. Ярмолинецьким РВ УМВС України в Хмельницькій області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) право власності на будинковолодіння, розташоване за адресою Хмельницька область, смт. Ярмолинці, вул. Комсомольська (ОСОБА_3), 17, що складається з житлового будинку А-1 загальною площею 35,5 кв.м. 1936 року побудови, літньої кухні, сараю літ. Б загальною площею 49,1 кв.м., погрібу літ. б загальною площею 15,2 кв.м., сараю літ. В загальною площею 7,6 кв.м., сараю літ. Г загальною площею 9,5 кв.м., сараю літ. Д загальною площею 5,7 кв.м., навісу літ. Е загальною площею 7,9 кв.м., убиральні літ. Ж загальною площею 0,9 кв.м., огорожі літ. 1, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4, що померла 30.05.2016 р..

Стягнути з Ярмолинецької селищної ради (Хмельницька область, смт. Ярмолинці вул. Центральна, 14, код ЄДРПОУ 05399248) на користь ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрована за адресою ІНФОРМАЦІЯ_5, паспорт НА952700, виданий 23.05.2002 р. Ярмолинецьким РВ УМВС України в Хмельницькій області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 640 грн. судового збору.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу в апеляційний суд Хмельницької області через Ярмолинецький районний суд Хмельницької області на протязі 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення ввиготовлено 13.03.2017 р.

Суддя підпис

Копія вірна:

Суддя А.В.Соловйов