Постанова № 65434816, 14.03.2017, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/651/17

ПОСТАНОВА

14 березня 2017 року

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області у складі:

головуючої - судді Логінової С.М.,

при секретарі Ленчицькій А.Б.,

за участю представника позивача - ОСОБА_1,

за участю представника відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницької області ОСОБА_2,

за участю представника відповідача - Хмельницького обласного військового комісаріату - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хмельницького справу за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницької області, Хмельницького обласного військового комісаріату про зобовязання до вчинення певних дій,

встановив:

ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області, Хмельницького обласного військового комісаріату про зобовязання до вчинення певних дій , посилаючись на те, що він у період з 1.08.1988 р. по 2.02.2005 р. проходив безперервну військову службу в Збройних Силах СРСР, а згодом України, в тому числі й на офіцерських посадах; має військове звання «капітан», а остання штатна посада перед звільненням у запас - старший офіцер (з соціально-психологічного забезпечення бойової готовності та морально-психологічної підготовки, психолог).

На підставі наказу Начальника Генерального штабу Збройних Сил України Міністра оборони України (по особовому складу) від 30.12.2004 року № 391 його було звільнено у запас за п. п. «в» п. 67 Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України (у зв'язку зі скороченням штатів, а також у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України).

Згодом на підставі наказу командира військової частини А 0553 Міністерства оборони України від 02.02.2005 року № 27 ОСОБА_4 було виключено з 02.02.2005 р. зі списків особового складу частини, всіх видів забезпечення і направлено для зарахування на військовий облік до Хмельницького ОМВК.

Після звільнення у запас позивач продовжував працювати і станом на день подання цього позову мав загальний трудовий стаж 28 років.

17 вересня 2016 року ОСОБА_4 виповнилося 45 років, і 28 листопада 2016 року позивач направив на адресу Хмельницького обласного військового комісаріату заяву про призначення йому пенсії за вислугу років відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

До заяви позивач додав документи, що визначені п. 7 вказаного Порядку: копія витягу з наказу №391 від ЗО. 12.2004р.,копія витягу з наказу №27 від 2.02.2015р., копія довідки №167 від 07.02.2015р., копія паспорта, копія довідки про присвоєння ідентифікаційного номера.

Відповідно до п. 12 Порядку уповноважений структурний підрозділ) у 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і своє подання про призначення пенсії (додаток 2), ознайомлює з ним особу, якій оформлюється пенсія, і направляє до органу, що призначає пенсії за місцем проживання особи.

Відповіді від Хмельницького обласного військового комісаріату позивачу не надходило.

20 грудня 2016 ОСОБА_4 подав письмове звернення до Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницької області.

Відповіді від Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницької області не отримав.

ОСОБА_4 посилається на те, що через бездіяльність відповідачів він позбавлений свого права на соціальну гарантію з боку держави, права на пенсію.

Позивач просить зобов'язати Хмельницький обласний військовий комісаріат підготувати подання про призначення ОСОБА_4 пенсії згідно додатку 2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року № 3-1.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити ОСОБА_4 (ідентифікаційний №2619216711) пенсію за вислугу років відповідно до пункту «в» частини 1 статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 17 вересня 2016 року.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, просила задовольнити адміністративний позов, з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області позов ОСОБА_4 не визнав, вказавши, що підстави для задоволення позову відсутні через його безпідставність.

Представник Хмельницького обласного військового комісаріату позов ОСОБА_4 не визнав, вказавши, що підстави для задоволення позову відсутні через його безпідставність, вказавши при цьому що у позивача на час його звільнення з військової служби вислуга років становила 16 років 6 місяців 1 день. Відповідно до п. "в" ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом при досягненні 45 - річного віку і за наявності в них вислуги 20 календарних років і більше, які звільняються з військової служби відповідно до Закону України "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються зі служби у звязку з реформуванням Збройних Сил України та членів їхніх сімей." Враховуючи вимоги означеного Закону вважає, що у позивача відсутні підстави для призначення йому пенсії.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 з 1.08.1988 р. по 2.02.2005 р. проходив безперервну військову службу в Збройних Силах СРСР, а згодом України, в тому числі й на офіцерських посадах; має військове звання «капітан», а остання штатна посада перед звільненням у запас - старший офіцер (з соціально-психологічного забезпечення бойової готовності та морально-психологічної підготовки, психолог).

На підставі наказу Начальника Генерального штабу Збройних Сил України Міністра оборони України (по особовому складу) від 30.12.2004 року № 391 позивач був звільнений у запас за п. п. «в» п. 67 Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України (у зв'язку зі скороченням штатів, а також у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України).

На підставі наказу командира військової частини А 0553 Міністерства оборони України від 02.02.2005 р. № 27 ОСОБА_4 був виключений з 02.02.2005 р. зі списків особового складу частини, всіх видів забезпечення і направлено для зарахування на військовий облік до Хмельницького ОМВК.

Після звільнення у запас ОСОБА_4 продовжував працювати і станом на січень 2017 р. має загальний трудовий стаж 28 років.

17 вересня 2016 року ОСОБА_4 виповнилося 45 років і 28 листопада 2016 року позивач направив на адресу Хмельницького обласного військового комісаріату заяву про призначення йому пенсії за вислугу років відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Судом встановлено, що Хмельницький обласний військовий комісаріат не задовольнив заяву позивача.

Головне управління Пенсійного фонду України у Хмельницької області надіслало відповідь позивачу на його звернення.

Законом України "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються зі служби у звязку з реформуванням Збройних Сил України та членів їх сімей" № 1763-IV встановлено правові основи забезпечення соціального захисту військовослужбовців, які звільнятимуться у зв'язку зі скороченням чисельності Збройних Сил України в ході їх реформування, та членів їхніх сімей.

Згідно з пунктом 11 статті 1 цього Закону (у редакції на час звільнення позивача зі служби) військовослужбовцям, які звільняються зі Збройних Сил України у зв'язку з їх реформуванням, при досягненні 45-річного віку і за наявності вислуги 15 років пенсія обчислюється у розмірі 40 відсотків від грошового забезпечення із збільшенням цього розміру на 2 відсотки за кожний наступний рік, але не більше ніж 50 відсотків відповідного грошового забезпечення.

Статтею 3 цього ж Закону дію вказаної норми поширено на військовослужбовців, які звільнені з військової служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України після 1 січня 2004 року.

Законом України "Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців"№ 3591 -IV (набрав чинності з 29 квітня 2006 року) внесено зміни до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" № 2262-ХІІ.

Так, статтю 12 викладено в іншій редакції, зокрема доповнено пунктом «в». У новій редакції Закону згаданою нормою передбачалось, що пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом при досягненні 45-річного віку і за наявності у них вислуги 15 років, які звільняються з військової служби відповідно до Закону № 1763-IV.

Пунктом 11 статті 1 Закону України "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються зі служби у звязку з реформуванням Збройних Сил України та членів їх сімей" № 1763-IV (зі змінами, внесеними згідно із Законом України від 8 липня 2011 року № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», який набрав чинності з 1 жовтня 2011 року) передбачено, що військовослужбовцям, які звільняються зі Збройних Сил України у зв'язку з їх реформуванням, при досягненні 45-річного віку і за наявності вислуги 20 календарних років пенсія обчислюється у розмірі 50 відсотків відповідного грошового забезпечення.

Згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у ЗСУ, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратурі, охороні державного кордону України, податковій міліції, Управлінні державної охорони України, державній пожежній охороні, Державному департаменті України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

Також у Рішенні Конституційного Суду України № 5-рп/2002 зазначено, що зупинення пільг, компенсацій і гарантій для військовослужбовців та працівників правоохоронних органів без відповідної матеріальної компенсації є порушенням гарантованого державною права на їх соціальний захист та членів їхніх сімей.

Виходячи із положень пункту 11 статті 1 " Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються зі служби у звязку з реформуванням Збройних Сил України та членів їх сімей" № 1763-IV та висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій військовослужбовців та прирівняних до них осіб зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства, а правовідносини щодо їхнього пенсійного забезпечення виникають не в момент звернення за призначенням пенсії, а в момент виникнення права на її призначення.

Оскільки право на пенсійне забезпечення для осіб, які звільнені у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України при досягненні ними в майбутньому 45 років та наявності вислуги 15 років, було встановлено пунктом 11 статті 1 Закон України "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців , які звільняються зі служби у звязку з реформуванням Збройних Сил України та членів їх сімей" № 1763-IV, чинного на момент звільнення ОСОБА_4 зі служби, то зазначена норма зберігає юридичну силу як для позивача, так і для Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області, Хмельницького обласного військового комісаріату.

Зазначені висновки узгоджуються із правовими висновками Верховного Суду України, викладеними у постановах від 1 липня 2014 р. (справа № 21-244а 14) та від 6 лютого 2012 року (справа № 21-322а 11).

Судом встановлено, що станом на момент звернення за призначенням пенсії заявнику виповнилося 45 років, що в сукупності з відповідною вислугою років - 16 років 6 місяців 1 день, сформувало підстави для призначення пенсії позивачу.

Суд приходить до висновку, що право на пенсійне забезпечення ОСОБА_4 порушене, тому слід зобов'язати Хмельницький обласний військовий комісаріат підготувати подання про призначення ОСОБА_4 пенсії згідно додатку 2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року № 3-1.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити ОСОБА_4 пенсію за вислугу років відповідно до пункту «в» частини 1 статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 17 вересня 2016 року.

Керуючись ст.ст. 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, Закон України "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців , які звільняються зі служби у звязку з реформуванням Збройних Сил України та членів їх сімей" № 1763-IV (зі змінами, внесеними згідно із Законом України від 8 липня 2011 року № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», суд,

постановив:

адміністративний позов ОСОБА_4 до Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницької області, Хмельницького обласного військового комісаріату про зобовязання до вчинення певних дій задовольнити.

Зобов'язати Хмельницький обласний військовий комісаріат підготувати подання про призначення ОСОБА_4 пенсії згідно додатку 2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року № 3-1.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити ОСОБА_4 (ідентифікаційний №2619216711) пенсію за вислугу років відповідно до пункту «в» частини 1 статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 17 вересня 2016 року.

Апеляційна скарга на постанову суду подається на протязі 10 днів до Вінницького апеляційного адміністративного суду з моменту його проголошення.

Суддя Логінова С.М.