Рішення № 65433543, 17.03.2017, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/10782/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

07 березня 2017 р. м.Львів

Шевченківський районний суд м. Львова

у складі: головуючого - судді Невойта П.С.

секретаря с/з Семків Х.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м.Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, процентів за користування позикою та річних відсотків,-

у с т а н о в и в:

26.12.2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості в розмірі 116 509 грн., 9292 грн. 72 коп. процентів за користування позикою та 1629 грн. 36 коп. - 3 % річних.

Позов мотивовано тим, що 18.02.2016 року укладено договір позики, згідно якого ОСОБА_2 передав ОСОБА_3 грошову позику в розмірі 4430 доларів США з датою повернення позики 01.06.2016 року. ОСОБА_3 отримав від ОСОБА_2 у борг грошові кошти в сумі 4430 доларів США строком до 01.06.2016 року, про що складено розписку, однак до сьогоднішнього часу борг не повернув. Оскільки відповідач порушив взяті на себе зобов'язання, кошти не повернув він змушений звернутися до суду.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі, зіславшись на обставини, викладені в позовній заяві. В останнє судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності /а.с.28/. Просив позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився повторно з невідомих суду причин, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, що стверджується відміт- ками у журналі реєстрації вихідної кореспонденції, та рекомендованим повідомленням, які міс- тяться в матеріалах справи /а.с.24-27/, заперечень на позовну заяву відповідачем до суду подано не було, а тому оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без його участі, позивач не заперечував проти заочного розгляду справи, суд у відповідності до вимог ст.ст.169,224 ЦПК України вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно розписки від 18.02.2016 року ОСОБА_2 позичив ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 4430(чотири тисячі чотириста тридцять ) доларів США, які ОСОБА_3 зобов'язався повернути до 01.06.2016року /а.с.29/. Згідно офіційного курсу НБУ станом на 01.06.2016 року / курс

1 дол. США становить 25.14 грн./ сума боргу становить 111370,20 грн.

Оскільки договором позики не встановлено розмір процентів, то з урахуванням розміру облікової ставки НБУ сума нарахованих процентів, згідно поданого розрахунку позивачем, становить 9292,72 гривень./а.с.4/.

Судом встановлено, що грошові зобов'язання відповідач до цього часу не виконав.

Відповідно до вимог ст. 625 ч.2 ЦК України, на яких позивач ґрунтує свої позовні вимоги, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно поданого позивачем розрахунку 3% річних становить 1629,36 грн./а.с.4/.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу; зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У відповідності зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти; цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства; у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування; у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду; у випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 598 ЦК України зобов'язання припиняються на підставах, встановлених договором або законом, зокрема виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Таким чином, задовольняючи позов, суд виходить із того, що боржник не може бути звільнений від передбаченої частиною другою статті 625 ЦК України відповідальності за невиконання грошового зобов'язання.

Зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв'язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду є всі підстави для задоволення позовних вимог позивача.

Таким чином, суд прийшов до переконання, що позовні вимоги ОСОБА_2 слід задовольнити повністю та стягнути проценти за користування позикою з відповідача ОСОБА_3

Разом з тим, у відповідності до ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь

позивача слід стягнути понесені останнім і документально підтверджені судові витрати, що становлять 1274,31 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 8, 10, 11, 58, 60, 88, 169, 209, 212, 214, 215, 224-226 ЦПК України, суд,-

вирішив:

позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, /ІПН НОМЕР_1/ на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 / ІПН НОМЕР_2/ заборгованість за розпискою в розмірі 116509 гривень, 9292,72 грн. - процентів за користування позикою, 1629,36 грн. - 3% річних, а також

1274,31 гривень сплаченого судового збору за подання позовної заяви, а всього 128705 (сто двадцять вісіи тисяч сімсот пять) гривень39 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Шевченківський районний суд м.Львова шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя П. С. Невойт