Ухвала суду № 65433303, 21.03.2017, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/840/17

Провадження № 2/442/820/2017

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

21.03.2017 Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

в складі : головуючої - судді Гарасимків Л.І.

при секретарі : Петрів В.М.

представника позивача : ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому розгляді в залі суду в м. Дрогобичі заяву позивача ОСОБА_2 про відвід судді по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про відшкодування вартості ремонто-будівельних робіт проведення яких необхідне для усунення пошкоджень внаслідок підтоплення.,

в с т а н о в и в:

В провадженні Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про відшкодування вартості ремонто-будівельних робіт проведення яких необхідне для усунення пошкоджень внаслідок підтоплення.,

До початку розгляду справи позивачем ОСОБА_2 подано заяву про відвід судді Гарасимків Л.І.

В обґрунтовування заяви про відвід судді зазначає, що Апеляційним судом Львівської області було скасовано ухвали судді Гарасимків Л.І. за його позовною заявою про скасування реєстрації кадастрового плану земельної ділянки ОСББ « Злагода-2 « . Подана до суду заява знову стосується мешканців будинку № 9 ОСОБА_3 , ОСОБА_4, які є власниками кв. 7 та кв. 4 у прибудові до нього. Оскільки в попередній справі ухвали скасовані, то вважає, що ймовірні упередженні дії вказаної судді будуть негативно впливати на процес судового розгляду теж у цій справі та зроблять його необ»єктивним. Ввважає, що ці факти викликають сумнів в об»єктивності та упередженості судді щодо розгляду вказаної цивільної справи.

Представник позивача адвокат ОСОБА_1 заяву підтримав та просить її задоволити.

В судове засідання інші сторони, які беруть участь у справі не з»явилися.

Дослідивши матеріали справи , приходжу до наступного висновку.

У контексті ст..8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

У національному законодавстві відсутні будь-які роз»яснення, щодо визначення критеріїв чи обставин, які би могли враховуватись судом при надані оцінки фактам щодо неупередженості, а саме які складові елементи повинні містити обставини, щоб можна було прийти до висновку в неупередженості.

Статтею 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод»(ратифікована Україною 17 липня 1997 року) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

З огляду на основні засади і практику Європейського суду з прав людини, неупередженість (безсторонність) суду, відповідно до п.1 ст.6 вказаної вище Конвенції, повинна визначатися за критеріями субєктивними, при яких беруться до уваги особисті переконання і поведінка судді та обєктивними, які визначаються, серед інших аспектів, чи забезпечував суд відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Європейський суд стверджує, що будь-який суддя, стосовно неупередженості якого є обґрунтований сумнів, повинен заявити самовідвід.

Щодо обєктивної неупередженості, Європейський суд з прав людини у справі «Фей проти Австрії» вказав, що така полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на обєктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.

Крім цього, Європейський суд з прав людини, у справі «Гаусшильдта», рішення від 29 квітня 1989 року номер справи 11/1987/134/188, зазначив, що згідно з обєктивним критерієм, необхідно встановити, чи існують, якщо зовсім не брати до уваги особисту поведінку судді, легко зясовувані факти, які можуть ставити під сумнів його безсторонність. З цього погляду навіть виступи можуть мати певне значення. Найголовнішеце довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості і передусім, у разі кримінального провадження, в обвинуваченого. Отже, будь-який суддя, щодо безсторонності якого є законні підстави для побоювань, повинен дати відвід.

Згідно п.12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету ОСОБА_5 Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв'язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення. У цьому випадку незалежність судової влади є втіленням загального принципу: «Ніхто не може бути суддею у власній справі». Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси певної сторони у будь-якій суперечці. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

Суд вважає, що ті обставини, які викладені у заяві про відвід, не свідчать про упередженість або певну зацікавленість судді у наслідках розгляду цієї справи, і тому не є підставою для задоволення заяви про відвід. Будь-яких інших підстав, які викликали б сумнів в об'єктивності та неупередженості судді, не виявлено.

Подана заява фактично зводиться до незгоди позивача ОСОБА_2 з рішенням, яке було прийняте суддею Гарасимків Л.І. під час попередньої цивільної справи, що відповідно до вимог ЦПК України не є підставою для відводу та містить їх оцінку, в тому числі й таку, яка відноситься до компетенції вищестоящих інстанцій.

Таким чином, піддавши аналізу підстави, що можуть викликати сумнів учасників розгляду справи у обєктивності судді та незважаючи на відсутність обставин, які свідчать про унепередженість судді і відсутність самого факту неупередженості з його боку, так як обставини, які наведені , позивачем не відповідають вимогам ст. 20 ЦПК України, однак для усунення можливих наслідків таких дій у вигляді незгоди із рішенням суду через саму особу судді - головуючої, необхідно заяву про відвід судді задоволити.

На підставі наведеного та керуючись ст. 20, 24 ЦПК України, суд,-

ухвалив :

Заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про відшкодування вартості ремонто-будівельних робіт проведення яких необхідне для усунення пошкоджень внаслідок підтоплення, задоволити.

Справу передати у канцелярію Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області для визначення судді через автоматизовану систему документообігу суду.

Ухвала оскарженню не підлягає, а заперечення на неї може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду по справі.

Суддя Дрогобицького міськрайонного суду Л.І. Гарасимків