Постанова № 65433241, 14.03.2017, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/9574/15-а

Категорія 3

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.03.2017 року Галицький районний суд м. Львова

в складі: головуючого-судді Котельви К.О.,

при секретарі Остапчук М.Ю.,

з участю: представника відповідача Берегової Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МІМОЗА» до Галицької районної адміністрації Львівської міської ради, треті особи: ЛМКП «Айсберг», управління охорони історичного середовища Львівської міської ради про визнання незаконним та скасування розпорядження,

в с т а н о в и в:

позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати незаконним та скасувати розпорядження Галицької районної адміністрації ЛМР «Про демонтаж самовільно влаштованої вентиляції на дворовому фасаді будинку №7 по вул. Краківській, 7 в місті Львові» №39 від 12.02.2015р.

В обгрунтування позовних вимог посилається на те, що розпорядженням Галицької районної адміністрації ЛМР «Про демонтаж самовільно влаштованої вентиляції на дворовому фасаді будинку №7 по вул. Краківській, 7 в місті Львові» №39 від 12.02.2015р. зобов'язано ТзОВ «Мімоза» за власні кошти демонтувати самовільно влаштовану вентиляцію на дворовому фасаді будинку №7 на вул. Краківській в м. Львові. Вважає видане розпорядження незаконним, оскільки позивач первинно вентиляцію на дворовому фасаді будинку №7 на вул. Краківській в м. Львові не встановлював, така вентиляційна труба була змонтована третіми особами ще до моменту передачі об'єкта нерухомості в оренду позивачу, та передана разом, невід'ємно з об'єктом оренди. Така вентиляційна труба перебувала в аварійному стані, що створювала загрозу вчинення шкоди майну та/чи здоров'ю іншим особам, а тому підлягала частковому ремонту. Просить позов задовольнити.

В судове засідання представник позивача не з'явилася, хоча була належним чином повідомлена, подала письмову заяву про слухання справи без її участі, просила позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила з мотивів безпідставності та пояснила, що спірне розпорядження видане Галицькою районної адміністрацією ЛМР №39 законно, просила в позові відмовити повністю.

Треті особи в судове засідання не з'явилися, про дату та час розгляду справи були повідомлені належним чином. Суд вважає, за можливе провести розгляд справи у їх відсутності.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частиною 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Стаття 161 КАС України встановлює, що під час прийняття постанови суд вирішує, зокрема: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

У відповідності до положень частини 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно положень статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено, що позивач займає на підставі договору оренди №6006 від 25.06.1998 р. підвал загальною площею 50, кв. м /а.с.46-50/ та згідно договору оренди №6686 від 25.06.1998 р. нежитлові приміщення загальною площею 159, 3 м. кв. розташовані на першому поверсі згідно технічного паспорту по вул. Краківській, 7 в м. Львові, за якими позивач є орендарем, а власником таких приміщень є Управління комунального майна Львівської міської ради /а.с.6-7/.

Згідно п.9 договору оренди нежитлових приміщень №6686 від 25.06.1998 р. позивач прийняв в оренду терміном на 10 років приміщення по вул. Краківській, 7 загальною площею 159, 3 м. кв., що передавалися орендарю з устаткуванням і інвентарем, що конструктивно з'єднані з орендованим приміщенням, згідно акту прийому-передачі та поверхового плану, котрі є невід'ємними додатками до договору.

Згідно пп.5.3, 5.5 охоронного договору №10 від 24.01.2006 р. /а.с.78-81/ укладеного між позивачем та Управлінням охорони історичного середовища вказано на обов'язок орендаря зберегти всі цінні історико-архітектурні елементи екстер'єру та інтер'єру пам'ятки. Не робити ніяких прибудов до пам'ятки, не переробляти її як ззовні, так і всередині.

Актом технічного стану пам'ятки архітектури при передачі її в оренду (продажі) і встановлення необхідних ремонтно-реставраційних робіт від 26 січня 2006 р., що складений Управлінням охорони історичного середовища, встановлюється та обставина, на яку посилається позивач при обґрунтуванні позовних вимог, а саме те, що через підвали орендовані позивачем, протягнуті металеві короби вентиляції, що виходять до внутрішнього подвір'я, труби водогону, опалення та каналізації /а.с. 82-85/.

Актом технічного обстеження будинку №7 на вул. Краківській, що складений 21.11.2014 р. ЛМКП «Айсберг» встановлено факт наявності витяжної вентиляційної системи на дворовому фасаді будинку, та зазначено, що ТзОВ «Мімоза» самовільно провело перелаштування приміщення шляхом виведення вказаної вентиляційної системи. /а.с.10/.

12.02.2015 р. видано Розпорядження Галицької районної адміністрації №39, якою затверджено висновок міжвідомчої комісії Галицького району (витяг з протоколу №4) та, на підставі якого зобов'язано позивача за власні кошти демонтувати самовільно влаштовану вентиляцію на дворовому фасаді будинку №7 на вул. Краківській /а.с.14/.

06.03.2015 р. ЛМКП «Айсберг» винесено попередження позивачеві №217 про зобов'язання демонтувати самовільно влаштовану вентиляцію на дворовому фасаді будинку №7 по вул.Краківській /а.с.15/.

Розглядаючи в сукупності докази, представлені позивачем, суд вважає доведеною, ту обставину, що вентиляційний короб, розташований на фасаді будинку №7 по вул. Краківській в м. Львові є об'єктом, що був цілісно з'єднаний з пам'яткою архітектури, та існував станом на дату підписання позивачем договору оренди.

Оглянувши в судовому засіданні інвентаризаційну справу будинку №7 по вул. Краківській в м. Львові надану для огляду Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» встановлено, що станом на 08.08.1972 р. та 08.11.1990 р. займане позивачем приміщення використовувалося для випічки кондитерських виробів «Фабрикою заготівельною тресту їдалень №1 м. Львова», а тому були встановлені печі конструктивно з'єднані з вентиляційною системою, що простягалася з підвальних приміщень на сьогоднішній день, з'єднаних з підвалом, та що виходять на дворовий фасад будинку №7 на вул. Краківській.

Дана інформація узгоджується з показами свідків, допитаних в судовому засіданні. Зокрема, допитана в якості свідка ОСОБА_2 вказала на те, що працювала на посаді бухгалтера з 01.08.1988 р. та по 18.10.1995 р. в реорганізованому підприємстві ЗАТ «Фабрика заготівельна», що реорганізувалося в ТзОВ «Мімоза», пояснила, що вентиляційна труба існувала ще з моменту прийняття її на роботу - з 01.08.1988 р. та не встановлювалася самовільним способом позивачем. Натомість, через тривалу експлуатацію, була в аварійному стані, а тому потребувала часткової заміни металу, з якого була первинно вироблена для запобігання завдання шкоди третім особам.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 надав пояснив суду, що є співзасновником ТзОВ «Мімоза» з 2005 року та на даний час працює керівником підприємства. Вказує, що вентиляційна труба по вул. Краківській, 7 в м. Львові існувала станом на 1996 р. та не встановлювалася самовільним способом позивачем, внаслідок тривалої експлуатації покрилася корозією, потребувала часткової заміни металу, якого первинно була вироблена.

Допитана в судовому засіданні як свідок ОСОБА_4, пояснила, що працювала з 1969 р. до 2007 р. в кондитерському цеху по вул. Краківській, 7, надала свідчення аналогічні поясненням двох раніше допитаних свідків, підтверджує факт наявності вентиляційної системи на дворовому фасаді по вул. Краківській 7 в м. Львові з 1969 року та до 2007 р.

В технічних висновках для визначення поточного технічного стану існуючої системи витяжної вентиляції змонтованої на фасаді будинку по вул. Краківській, 7 в м. Львові наданими ПП «АРК-ПРОЕКТ» від 10.03.14 р. /а.с. 202-208/ вказано наступне: вентиляційна труба, змонтована на фасаді житлового будинку №7 на вулиці Краківській м. Львові характеризується пошкодженнями і деформаціями, що свідчать про вичерпання несучої здатності внаслідок тривалої експлуатації (понад 30 років станом на дату обстеження), відсутності ремонтних робіт та зовнішнього втручання щодо збереження конструктивних елементів вентиляційного трубопроводу, та відтак появи корозії по всій площині витяжної системи, що досліджується. Дані пошкодження та деформації спричинили небезпеку обвалення повітропроводу. На момент обстеження (10.03.2014 р.) частина вентиляційної труби обвалилася і перестала функціонувати. Інша частина перебуває в стані гострої загрози обвалу повітропроводу (розм. 400*400 см), що перебуває в стані аварійності, що може призвести до травмування людей та пошкодження майна третіх осіб. У зв'язку з цим, необхідне проведення термінових протиаварійних заходів, зокрема демонтаж та заміну існуючого аварійного вентиляційного повітропроводу, змонтованого на фасаді житлового будинку №7 на вулиці Краківській м. Львові. Ступінь фізичного зносу вентиляційної труби, змонтованої на фасаді житлового буд. №7 на вулиці Краківській м. Львові становить 89,0 %.

В судовому засіданні були допитані свідки головний інженер-проектувальник ОСОБА_5 та експерт по обстеженню, ОСОБА_6, які безпосередньо здійснювали огляд, обстеження та надавали технічні висновки.

Свідок ОСОБА_5 надала пояснення, що вентиляційна труба станом на дату огляду перебувала в непридатному стані, експлуатувалася приблизно 30 років, могла обвалитися в будь-який момент внаслідок покриття її корозією, частковим руйнуванням, становила небезпеку для життя, здоров'я та/чи майна третіх осіб, оскільки перебувала в аварійному стані.

Свідок ОСОБА_6 вказала, що на початку весни досліджувала технічний стан труби на вулиці Краківській 7 м. Львові, дана вентиляціна труба була в аварійному стані, непридатному для подальшої експлуатації, становила загрозу для життя, здоров'я та/чи майна третіх осіб, а тому були надані рекомендації позивачеві щодо негайного ліквідації стану аварійності витяжної труби шляхом її заміни, тобто демонтажу старого металу та заміну новим для запобігання завдання майнової шкоди третім особам та усунення небезпеки життю чи здоров'ю іншим особам.

Висновок №4073 судової будівельно-технічної експертизи від 19.02.2016 р., та який зазначений в рішенні господарського суду Львівської області від 18.04.2016 р. в справі №914/2569/15, що залишено без змін постановою апеляційного господарського суду Львівської області від 13.07.2016 р. в справі №914/2569/15, та на який посилається відповідач при запереченні проти позову, суд не бере до уваги, оскільки такий не співвідноситься із іншими обставинами справи, наведеними та дослідженими в цьому судовому засіданні. Зокрема, у висновку експертного дослідження №4073 від 19.02.2016 р. встановлюється факт монтажу вентиляції позивачем в липні 2015 року. Проте, співвідносячи такий висновок з актом обстеження технічного стану від 21.11.2014 року, складеним ЛМКП «Айсберг», технічними висновками, показами свідків, іншими матеріалами справи, підтверджено ту обставину, що вентиляційна труба була змонтована на фасаді житлового будинку №7 на вулиці Краківській м. Львові ще, по суті з 1969 р. та до березня 2015 року, проте наявні в справі докази однозначно вказують, що така витяжна труба не була предметом встановлення безпосередньо позивачем, існувала на момент передачі приміщення в оренду позивачеві.

Згідно ч.1,2 ст. 24 Закону України «Про охорону культурної спадщини» передбачено, що власник або уповноважений ним орган, користувач зобов'язані утримувати пам'ятку в належному стані, своєчасно провадити ремонт, захищати від пошкодження, руйнування або знищення відповідно до цього Закону та охоронного договору. Здійснюючи системний аналіз чинного законодавства, суд приходить до висновку, що дана норма не вказує на те, що саме користувач зобов'язаний здійснювати зазначені дії, обов'язок покладається також й на власника.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про охорону культурної спадщини» рухомими предметами, пов'язаними з нерухомими об'єктами культурної спадщини, - є елементи, групи елементів об'єкта культурної спадщини, що можуть бути відокремлені від нього, але складають з ним єдину цілісність, і відокремлення яких призведе до втрати археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, архітектурної, мистецької, наукової або культурної цінності об'єкта.

Оскільки в судовому засіданні, знайшло підтвердження те, що позивач прийняв об'єкт оренди разом з іншими конструктивними елементами, в тому числі й витяжною вентиляцією, встановленою на дворовому фасаді будинку №7 по вул. Краківській в м. Львові, відтак здійснивши заміну металу існуючої вентиляційної труби, позивач не здійснив її первинне встановлення.

Відповідно до статті 779 ЦК України, наймач зобов'язаний усунути погіршення речі, які сталися з його вини, а норма ч.3 ст. 779 ЦК України вказує, що наймач не відповідає за погіршення речі, якщо це сталося внаслідок нормального її зношення або упущення наймодавця.

Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано суду жодних доказів на підтвердження факту, що саме позивачем було встановлено витяжну вентиляційну систему, та що така не була встановлена третіми особами ще до моменту прийняття в оренду займаного позивачем приміщення будинку №7 по вул.Краківській, що свідчить про протиправність оскаржуваного розпорядження.

Відповідно до п.7 ч.2 ст.21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» балансоутримувач/виконавець - ЛМКП «Айсберг» зобов'язане утримувати в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування та ремонт внутрішньо-будинкових мереж, вживати заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень якості послуг у терміни, встановлені договором та/або законодавством. Даного обов'язку своєчасно не було виконано балансоутримувачем, що й змусило позивача здійснювати за свій кошт ремонтні роботи вентиляційної шахти, встановленої третіми особами до моменту одержання в користування приміщення.

Згідно ч.2 ст.4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

За змістом п.1 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч.3 ст. 18 КАС України, справи щодо оскарження дій або бездіяльності посадових чи службових органів виконавчої влади розглядаються і вирішуються місцевим загальним судом як адміністративним судом або окружним адміністративним судом за вибором позивача.

Позивач, в силу положень ч. 1 ст. 71 КАС України, довів суду належними доказами наявність обставин, що обґрунтовують його позовні вимоги в повному обсязі.

Таким чином, судом встановлено, що при прийнятті розпорядження Галицькою районною адміністрацією Львівської міської ради «Про демонтаж самовільно влаштованої вентиляції на дворовому фасаді будинку №7 по вул. Краківській, 7 в місті Львові» №39 від 12.02.2015 р. не з'ясовано всіх обставин, що мали значення для прийняття такого розпорядження, а тому таке слід визнати незаконним та скасувати.

Згідно позову, ТзОВ «Мімоза», серед іншого, просить також поновити строк для звернення до суду з даним позовом.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Статтею 100 КАС України встановлено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

З урахуванням вищевикладеного суд вважає, що позивач з поважних причин пропустив строк звернення з адміністративним позовом до суду, а тому необхідно поновити строк для звернення до суду за захистом його прав.

Окрім того, відповідно до ст.94 КАС України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 243,60 грн.

Керуючись ст.ст. 7-12, 17, 18, 71, 86, 160-162, 167, 171-2 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В :

Поновити Товариству з обмеженою відповідальністю «МІМОЗА» строк звернення до суду.

Позов задовольнити.

Розпорядження Галицької районної адміністрації Львівської міської ради №39 від 12.02.2015 року визнати незаконним та скасувати.

Стягнути з Галицької районної адміністрації Львівської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МІМОЗА» 243 (двісті сорок три) гривні 60 (шістдесят) копійок судового збору.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Галицький районний суд м. Львова шляхом подачі протягом десяти днів з дня її проголошення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цієї постанови.

Суддя: К.О. Котельва