Ухвала суду № 65432678, 14.03.2017, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа № 201/17636/16-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/778/667/17

Єдиний унікальний № 201/17636/16-к Головуючий в 1-й інстанції Галянчук Н.М.

Категорія ч. 2 ст. 375 КК України Доповідач в 2-й інстанції ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2017 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого судді Гріпаса Ю.О.,

суддів Булейко О.Л., Фоміна В.А.,

при секретарі Вечеренко Є.М.,

за участю прокурорів Заворотної О.В.,

обвинуваченої ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_3,

обвинуваченого ОСОБА_4,

захисників адвокатів ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8

перекладача ОСОБА_9,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в апеляційному порядку, матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 1201000000872, за апеляційними скаргами процесуального прокурора, захисника ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_2, обвинуваченого ОСОБА_4 на ухвалу колегії суддів Вільнянського районного суду Запорізької області від 03 лютого 2017 року відносно ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3, якою

обвинувальний акт у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 375, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190, ч. 2, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 358 ч. 3, ч. 4 ст. 358 КК України, ОСОБА_4, 23.05.1980, за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 375, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190, ч. 2, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 358 ч. 3 ст. 358 КК України, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 375, ч. 2, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190, ч. 2, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 358 КК України, повернуто прокурору.

Згідно зі змістом оскаржуваного судового рішення, до суду для розгляду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_2, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 375, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190, ч. 2, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 358 ч. 3, ч. 4 ст. 358 КК України, ОСОБА_4,за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 375, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190, ч. 2, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 358 ч. 3 ст. 358 КК України, ОСОБА_3за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 375, ч. 2, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190, ч. 2, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 358 КК України.

За результатами підготовчого судового засідання суд повернув обвинувальний акт прокурору, мотивуючи наступним. За епізодом №2 в обвинувальному акті відсутні анкетні відомості щодо ОСОБА_10 Сформульоване в обвинувальному акті обвинувачення за епізодами №№1-7, а також епізодами №№8-9 містить виклад фактичних обставин злочинів, які завершує опис сукупної кваліфікації дій обвинувачених за кожним епізодом (крім епізоду №6). Разом з тим, колегія суддів, зазначає, що з тексту сформульованого обвинувачення не зрозуміло, які дії обвинувачених складають шахрайство, які використання завідомо підробленого документа, а які постановлення завідомо неправосудного рішення. При викладі фактичних обставин та формулювання обвинувачення ОСОБА_2 та ОСОБА_4 за епізодом №2 за фактом постановлення суддею завідомо неправосудного рішення, взагалі суперечить правовій кваліфікації. Крім того, сформульоване ОСОБА_2 та ОСОБА_4 обвинувачення за ч.2 ст.28, ч.2 ст.375 КК України містить посилання на кваліфікуючу ознаку даного злочину спричинення тяжких наслідків, однак, вказана кваліфікуюча ознака не знайшла свого відображення при правовій кваліфікації дій ОСОБА_2 та ОСОБА_4 за епізодом №2.

В апеляційній скарзі прокурор, який брав участь у провадженні, посилаючись на незаконність та необґрунтованість ухвали суду у звязку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Судом не було виявлено порушень при складанні обвинувального акту, які передбачені ст.ст. 291, 292 КПК України. Направляючи вказаний обвинувальний акт до суду, прокурор виклав обставини, які вважав встановленими та доведеними, зазначив правову кваліфікацію з посиланням на положення закону та сформулював обвинувачення. При проведенні підготовчого засідання суд перейшов до оцінки дій обвинувачених та перевірки правильності формулювання обвинувачення, надав оцінку фактичним обставинам, без дослідження будь-яких доказів, чим істотно порушив вимоги кримінального процесуального закону та основні засади кримінального провадження. Суд першої інстанції порушуючи принцип диспозитивності та змагальності у кримінальному провадженні, не зясувавши всі обставини провадження, фактично зобовязав прокурора збільшити, в сторону погіршення процесуального становища обвинувачених і доповнити його ще одним епізодом злочинної діяльності. Стосовно обвинувального акту відносно ОСОБА_10, прокурором зазначено, що відносно нього виділено матеріали кримінального провадження в окреме провадження постановою прокурора від 28.11.2016 року.

В запереченнях адвокат ОСОБА_11 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3, на апеляційну скаргу прокурора, вказує, що суд прийшов до вірного висновку про те, що перевірений ним обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору. Також адвокат зазначає, що обвинувальний акт містить суперечності, щодо кваліфікації дій обвинувачених, які необхідно усунути виключно шляхом повернення його прокурору для усунення недоліків. Отже, на думку адвоката ОСОБА_11 доводи прокурора щодо мотивів та підстав повернення йому обвинувального акту для усунення недоліків не знайшли свого підтвердження, тому вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає залишенню без задоволення.

В запереченнях адвокат ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4, на апеляційну скаргу прокурора, зазначає, що в ухвалі суду першої інстанції вказані грубі помилки органу досудового розслідування, а саме: обвинувальний акт не містить відомостей про дотримання додаткових гарантій суддівської та адвокатської діяльності, оскільки вони мають особливий статут та додаткові гарантії, які регламентуються Конституцією України та іншими законодавчими актами; кримінальне переслідування відносно судді та адвоката може здійснюватися лише відповідно до Глави 37 КПК України кримінальне провадження, щодо окремої категорії осіб; згідно відомостей викладених у обвинувальному акті, суддя Циганков В.О. та адвокат ОСОБА_2 були притягнуті до кримінальної відповідальності не уповноваженими на те особами; крім того реєстр матеріалів досудового розслідування не містить відомостей про прийняті процесуальні рішення слідчих суддів, також в реєстрі матеріалів досудового розслідування слідчим допущено ряд помилок, відсутні відомості про кількість томів та аркушів провадження; в обвинувальному акті відсутнє формулювання обвинувачення та правової кваліфікації дій, що унеможливлює якісно та в повній мірі здійснювати захист від предявленого обвинувачення. Таким чином, адвокат ОСОБА_7, вважає, що прокурором у відповідності до вимог кримінального процесуального закону фактично не висунуто обвинувачення у вчиненні злочину, що унеможливлює судовий розгляд кримінального провадження, тому обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору через його невідповідність.

Крім того, в судовому засіданні суду апеляційної інстанції прокурором заявлено клопотання про продовження строку дії покладених обовязків при застосуванні запобіжного заходу у вигляді особистого зобовязання ОСОБА_3 Обґрунтовуючи своє клопотання прокурор вказує, що на даний час не перестали існувати ризики передбачені ст. 177 КПК України, враховуючи активну участь обвинуваченого у вчиненні злочинів, в яких він обвинувачується, намір та можливість тиснути на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні, у тому числі з числа працівників Бабушкінського районного суду м. Дніпро. Крім того на даний час судом не допитано жодного потерпілого та свідка зі сторони обвинувачення, тому обвинувачений ОСОБА_3, на думку сторони обвинувачення, буде незаконно впливати на потерпілих та свідків, щоб вони змінили свої показання.Отже, враховуючи на наявність та не зменшення ризиків та зважаючи на суспільний інтерес, прокурор просить продовжити строк дії покладених обовязків при застосуванні запобіжного заходу у вигляді особистого зобовязання ОСОБА_3, що буде достатнім для уникнення ризиків та забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого під час судового розгляду

Заслухавши в засіданні апеляційної інстанції доповідь судді про сутність судового рішення та аргументи скарги; прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та клопотання про продовження строку дії покладених обовязків при застосуванні запобіжного заходу у вигляді особистого зобовязання ОСОБА_3, обвинувачених та їх захисників, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора і просили ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, думку обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника, які заперечували проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку дії покладених обовязків,перевіривши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора та клопотання про продовження строку дії покладених обовязків при застосуванні запобіжного заходу у вигляді особистого зобовязання ОСОБА_3 підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції скасуванню з призначенням розгляду в суді першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно до вимог ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Виходячи з норм закону, викладених в ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд зобовязаний перевірити матеріали кримінального провадження, зясувати достатність фактичних і юридичних підстав для прийняття судових рішень, передбачених ч. 3 цієї статті, вирішити питання, повязані з підготовкою кримінального провадження до судового розгляду. При цьому у підготовчому провадженні не вирішується питання про доведеність вини обвинуваченого, оскільки це прерогатива суду під час судового розгляду, завдання цього провадження є процесуальне та організаційне забезпечення проведення судового розгляду.

Згідно тексту обвинувального акту, орган досудового розслідування виклав всі необхідні обставини, які необхідні для прийняття судового рішення, зокрема вказав, місце, час, дату та дії обвинувачених, які, на думку органа досудового розслідування, мають ознаки кримінальних правопорушень з посиланням на положення закону, тобто виклав всі необхідні для прийняття судового рішення фактичні обставини і правову кваліфікацію інкримінованих обвинуваченим злочинів.

Колегія суддів вважає, що вказівки суду щодо невідповідності обвинувального акту вимогам ст. 291 КПК України суперечать нормі вказаного закону, а підстави, на які послався суд першої інстанції у своїй ухвалі, не чинять перешкод для розгляду обвинувачення щодо ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3в судовому засіданні.

Крім того, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вийшов за межі своїх повноважень, наданих законом в підготовчому судовому засіданні, аналізуючи фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті, на предмет правильності кваліфікації дій ОСОБА_2 та ОСОБА_4, повноти викладення обвинувачення, тобто перейшов до вирішення питання про обґрунтованість обвинувачення, що є сутністю іншої стадії процесу судового розгляду.

Згідно з положеннями ст.337 ч.1 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту. Виходячи із зазначеної норми, відсутність анкетних даних ОСОБА_10 не може бути обставиною, яка перешкоджає розгляду провадження в суді першої інстанції. З тієї ж причини не може бути визнаною обставиною, що перешкоджає розгляду провадження і відсутність обвинувальному акті посилання на кваліфікуючу ознаку злочину в формулюванні правової кваліфікації інкримінованого злочину.

Щодо заперечень адвоката ОСОБА_7 про порушення вимог процесуального закону щодо дотримання додаткових гарантій суддівської та адвокатської діяльності, колегія суддів вважає, що зазначене питання стосується виключно стадії оцінки доказів обвинувачення і не підлягає вирішенню в стадії підготовчого судового засідання.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що порушень вимог ст. 291 КПК України, які перешкоджають судовому розгляду провадження, не встановлено, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з призначенням нового судового розгляду.

Вирішуючи питання про задоволення клопотання прокурора про продовження дії обовязків, покладених на ОСОБА_3, суд апеляційної інстанції вважає, що прокурором доведені обставини, які свідчать про необхідність продовження строку дії обовязків при застосуванні особистого зобовязання до обвинуваченого ОСОБА_3, тому доходить висновку про доцільність продовження дії покладених на обвинуваченого обовязків строком на два місяці.

Колегія суддів вбачає наявність обґрунтованих підстав для задоволення клопотання прокурора про продовження строку дії обовязків при застосуванні особистого зобовязання до обвинуваченого ОСОБА_3, враховуючи тяжкість вчинених злочинів, дані про особу обвинуваченого, наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, його становище в суспільстві.

З огляду на зазначене та керуючись ст. ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

апеляційну скаргу прокурора, який брав участь у провадженні, задовольнити.

Ухвалу колегії суддів Вільнянського районного суду Запорізької області від 03 лютого 2017 року, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 375, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190, ч. 2, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 358 ч. 3, ч. 4 ст. 358 КК України, ОСОБА_4, 23.05.1980, за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 375, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190, ч. 2, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 358 ч. 3 ст. 358 КК України, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 375, ч. 2, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190, ч. 2, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 358 КК України, повернуто прокурору, скасувати. Призначити новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції. Матеріали кримінального провадження направити до Вільнянського районного суду Запорізької області.

Клопотання прокурора про продовження строку дії покладених обовязків при застосуванні запобіжного заходу у вигляді особистого зобовязання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, задовольнити.

Продовжити строк дії зобовязань покладених на ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, а саме: не відлучатися із населеного пункту, у якому він проживає та перебуває без дозволу суду; повідомляти суду про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками у кримінальному провадженні, у тому числі із службовими особами Бабушкінського районного суду м. Дніпро, на строк 60 днів до 12.05.2017 року включно.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення є остаточною й оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_12 ОСОБА_13