Ухвала суду № 65431393, 20.03.2017, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/2618/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2017 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Фазикош О.В. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Ужгородського міськрайонного суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів.

Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст.119 ЦПК України.

Відповідно до ч. 5 ст.119 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

З прохальної частини позовної заяви слідує, що позивачем заявлено дві вимоги, розірвання шлюбу та стягнення аліментів.

Позивачі у справах про стягнення аліментів, звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, пункт 3 частини 1 статті 5 Закону України Про судовий збір від 8 липня 2011 року № 3674-VI.

Згідно підпункту 3 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір від 8 липня 2011 року № 3674-VI, за подання позовної заяви про розірвання шлюбу судовий збір справляється у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2017 рік від 21 грудня 2016 року № 1801-VIII, з 1 січня 2017 року установлено прожитковий мінімуму для працездатних осіб у розмірі 1600 гривень.

Разом з тим, у позовній заяві позивач посилаючись на норми статті 82 ЦПК України, тобто враховуючи її матеріальне становище просить відстрочити сплату судового збору до винесення рішення у справі.

Так, згідно статті 8 Закону України Про судовий збір суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Пунктом 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10, визначено, що єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сімї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сімї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).

Обставини для звільнення або відстрочки від сплати судового збору повинні бути виключними та такими, що обумовлюють необхідність у звільнені. Позивачем не доведено, що його матеріальний стан є достатньо важким, до матеріалів позову не надано жодного доказу, який вказує на обставини, що унеможливлюють чи утруднюють сплату судового збору, доказів підтверджуючих важке матеріальне становище позивача, тому заявлена позивачем вимога про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі, задоволенню не підлягає.

Враховуючи вищенаведене приходжу до переконання, що позивачу необхідно сплати судовий збір у розмірі 640 гривень або надати підтверджуючі документи, які є підставою для його відстрочення до ухвалення судового рішення у справі.

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів УК у м. Ужгороді / м. Ужгород, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38015610, банк отримувача ГУДКСУ в Закарпатській області, код банку отримувача (МФО) 812016, рахунок отримувача 31216206700002, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу - судовий збір.

Дослідивши матеріали справи приходжу до переконання, що без зазначення наведених вище обставин, вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви з подачею її до суду в новій редакції з врахуванням вимог ст. 119 ЦПК України.

Згідно ст. 121 ЦПК України, суддя встановивши, що позовну заяву (заяву, скаргу) подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 ЦПК України, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача (заявника, скаржника) і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати пяти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Якщо позивач (заявник, скаржник) відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 ЦПК України, позовна заява (заява, скарга) вважається поданою в день її первісного подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи наведене вважаю, що провадження у справі неможливо відкрити до усунення вказаних недоліків, а тому позовну заяву слід залишити без руху, а позивачу надати строк для їх усунення.

Керуючись ст. 121 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів - залишити без руху.

Повідомити позивача (представника) про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви до 27 березня 2017 року, але не більше трьох днів з дня отримання копії ухвали. Розяснити, що інакше заява буде вважатися неподаною та повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_3