Постанова № 6543109, 03.11.2009, Харківський апеляційний господарський суд

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" жовтня 2009 р. Справа № 29/193-09

Колегія суддів у складі:

головуючого судді Фоміної В.О., судді Гончар Т.В. , Кравець Т.В.

при секретарі Бігун О.В.

за участю представників сторін:

позивача – Сотникова В.А. (дов. б/н від 11.09.09р.)

відповідача –не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду у місті Харкові апеляційну скаргу ФГ »Альянс» (вх. № 2610 Х/2-5) на рішення господарського суду Харківської області від 21.07.2009 р. по справі № 29/193-09

за позовом Приватного підприємства науково-виробничої фірми "Юнітек", м. Харків

до Фермерського господарства "Альянс", м. Зміїв

про стягнення 279504,04 грн.-

в с т а н о в и л а :

У квітні 2009 року позивач, Приватне підприємство науково-виробничої фірми "Юнітек звернувся до суду з позовною заявою до Фермерського господарства "Альянс" про стягнення 279504,04 грн. Свої вимоги обґрунтовував не виконанням відповідачем умов договору поставки насіння цукрових буряків № 02/04-04 сем від 02.04.08р. Одночасно подав заяву про забезпечення позову, яка ухвалою суду від 29.04.2009р. була задоволена. Накладено арешт на грошові кошти та інше майно, що належить відповідачу на суму 279504, 04 грн.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 15.06.09р. ухвала господарського суду Харківської області від 29.04.09р. в частині застосування заходів по забезпеченню позову була скасована, в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову –відмовлено.

Позивач в заяві про збільшення позовних вимог від 16.07.2009р. просив суд стягнути з відповідача суму основного боргу - 238740,00грн.; 3% річних - 4591,66грн.; пеню - 28570,31 грн.; суму інфляційних - 26727,33грн.; судові витрати покласти на відповідача. В обгрунтування заяви позивач послався на те, що у зв"язку зі спливом великого проміжку часу з моменту порушення провадження по справі, не змінюючи підстави і предмету позову, він вважає необхідним збільшити розмір позовних вимог в частині стягнення 3% річних, пені та інфляційних нарахувань. Рішенням господарського суду Харківської області від 21.08.2009 р. по справі № 29/193-09 відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про відладення розгляду справи. Позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з ФГ "Альянс" на користь ПП "Науково-виробнича фірма "ЮНІТЕК" основного боргу - 238740,00 грн.; 3% річних - 4591,66 грн.; пені - 28570,31 грн.; суму інфляційних - 26727,33 грн., державного мита у розмірі 2986,29 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн. Суд мотивував своє рішення доведеністю факту порушення відповідачем умов діючого законодавства. В апеляційній скарзі Фермерське господарство "Альянс" порушує питання про скасування зазначеного рішення та прийняття нового, яким в задоволенні позовних вимог- відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що відповідачу не була направлена заява про збільшення позовних вимог; суд в порушення ст. 4-3 ГПК України не надав можливість ознайомитися з матеріалами справи, надати свої заперечення як на позов так і на заяву про збільшення позовних вимог, а також в обґрунтування своєї позиції по справі, відмовив в задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи; при стягненні річних та інфляційних втрат судом не зазначено період за який вони стягуються, а також невірно визначений розмір пені.

Приватне підприємство науково-виробничої фірми "Юнітек" у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення господарського суду Харківської області від 21.07.2009 р. по справі № 29/193-09 залишити без змін, апеляційну скаргу –без задоволення.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, правильність застосування господарським судом Харківської області норм матеріального та процесуального права та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши представників сторін, колегія суддів дійшла висновку залишити без задоволення апеляційну скаргу, виходячи з наступного.

Як видно з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції 02 квітня 2008 року між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки насіння цукрових буряків № 02/04-04 сем.

Відповідно до укладеного договору і Специфікації № 1, позивач передав у власність відповідача товар (насіння цукрових буряків) на загальну суму 265266,67грн., що підтверджується видатковою накладною РН-0000166 від 04.04.2008р. Факт отримання відповідачем товару підтверджується довіреністю серії ЯОФ № 094792 від 04.04.2008р., копія якої міститься в матеріалах справи.

Абзацом «б»п. 3.2. договору поставки насіння цукрових буряків № 02/04-04 сем від 02.04.08р встановлено, що відповідач повинен сплатити 10 % від вартості отриманого товару (26526,67 грн.) не пізніше 10 днів з моменту поставки товару - тобто до 15.04.2008р.

На виконання абзацу «а»п .3.2. вищевказаного договору, 04.04.08р відповідач сплатив на розрахунковий рахунок позивача 26526,67 грн, що підтверджується матеріалами справи, а саме банківською випискою від 04.04.08р.

Абзацом «в»п .3.2. даного договору сторони передбачили, що відповідач повинен здійснити остаточний розрахунок за поставлений товар не пізніше 30.11.2008р.

Відповідач здійснив своєчасно в день отримання товару оплату 10 % від вартості отриманого товару і не здійснив остаточний розрахунок за поставлений товар. Факт не проведення відповідачем остаточного розрахунку за отриманий товар підтверджується Актом звіряння взаємних розрахунків від 29.10.2008р. і станом на момент звернення з позовом сума основного боргу складає (265266,67-26 526,67) = 238 740 грн.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що сума заборгованості відповідачем не сплачена. Враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства суд першої інстанції дійшов висновку про визнання позовних вимог обгрунтованими та такими що підлягають задоволенню в сумі основної заборгованості у розмірі 238740,00 грн. З такими висновками погоджується колегія суддів апеляційної інстанції.

Так, зобов*язання, згідно ст. 526 ЦК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу… та у строк, якщо такий встановлений (ст.. 530 ЦК України).

Тому рішення суду першої інстанції в частині стягнення суми основного боргу залишається без змін.

За несвоєчасну оплату отриманого товару, відповідач відповідно до п. 7.2. договору, повинен сплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день прострочки.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського процесуального Кодексу України, нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Тобто, пеня підлягає нарахуванню за період з 01.12.08р. по 01.06.09р.

Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення пені, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов"язок по оплаті в термін, встановлений договором та відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань»розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, тому дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 28570,31 грн. відповідають вимогам договору і діючому законодавству України, та підлягають задоволенню.

Враховуючи приписи ч. 6 ст. 232 ГК україни, якою керувався суд першої інстанції, нарахування пені припиняється через шість місяців від дня коли зобов*язання має бути виконано. Строк прострочення виконання зобов*язання складає 182 дні. Тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми пені згідно уточненого розрахунку (а.с. 58) відповідають вимогам договору і діючого законодавства та підлягають задоволенню.

З чим також погоджується колегія суддів апеляційної інстанції. Посилання ж відповідача на невірно визначений розмір пені є необґрунтованим та таким, що суперечить нормам чинного законодавства.

А початок прострочки виконання зобов*язання з 30.11.08р. в уточненому розрахунку суми пені (а.с. 58) не впливає на розмір суми пені.

Нарахування пені в період з 26.06.08р. по 26.12.08р. є опискою в рішенні суду першої інстанції. Враховуючи викладене, рішення суду в частині стягнення пені в сумі 28570,31 грн. залишається без змін.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на вищевикладене, господарський суд Харківської області дійшов висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення 3% річних, що становить суму у розмірі 4591,66 грн. та інфляційні у сумі 26727,33 грн., підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству, у зв’язку з чим підлягають задоволенню.

З такими висновками частково погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, зазначаючи при цьому наступне.

В обґрунтування апеляційної скарги заявник правомірно посилається на те, що розрахунок інфляційних втрат та 3% річних відповідає приписам діючого законодавства, але в оскаржуваному рішенні не вказується період за який рішенням суду стягуються інфляційні та річні, що є порушенням приписів процесуального законодавства.

Як видно з матеріалів справи в уточненому розрахунку 3% річних (а.с. 57) та інфляційних втрат (а.с. 59) вказано дату початку прострочення виконання зобов*язання - 30.11.2008 року, однак умовами договору передбачено дату остаточного розрахунку не пізніше - 30.11.2008 року. Сума ж інфляційних та 3% річних також позивачем нарахована з 30.11.2008р. (а.с. 57, 59).

Таким чином, при розрахунку інфляційних та 3% річних позивачем невірно визначена дата початку нарахувань (замість з 01.12.2008р. –30.11.2008 року), що не було перевірено судом першої інстанції і є порушенням умов договору. Відповідач повинен сплатити позивачу –26607,96 грн. суму інфляційних нарахувань та 4572,03 грн. 3% річних з урахуванням строку прострочки виконання зобов*язань, який є меншим на одинь день (30.11.08р.).

Тому, оскаржуване рішення в цій частині підлягає зміні.

Щодо посилань відповідача, що йому не була направлена заява про збільшення позовних вимог; суд не надав можливість ознайомитися з матеріалами справи, надати свої заперечення як на позов так і на заяву про збільшення позовних вимог, а також обґрунтувань своєї позиції по справі, то ці посилання колегія суддів вважає безпідставними.

Згідно ч.4 ст. 22 Господарського процесуапьного кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, суд приймає заяву позивача як таку, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству та продовжує розгляд справи з урахуванням цих змін.

У відповідності з п.3.7 Роз 'яснень № 02-5/289 від 18.09.1997р. Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»передбачені частиною четвертою ст. 22 ГПКУ права позивача змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції.

Таким чином, позивач в будь-який час до винесення рішення першою інстанцією вправі змінити предмет позову та збільшити розмір позовних вимог.

Як видно з матеріалів справи позивач направив копію позовної заяви відповідно до вимог ст. 56 ГПКУ відповідачеві -27.04.2009р. (докази відправлення є в матеріалах справи). Оскаржуване рішення прийняте - 21.07.2009 р.

Таким чином, у відповідача було достатньо часу (майже три місяці) для надання обґрунтованих та документально підтверджених фактів на позовну заяву, а також в обґрунтування своєї позиції по справі.

Також позивачем була направлена відповідачу і заяву про збільшення розміру позовних вимог від 16.07.09р., що підтверджується чеком «Укрпошти»від 16.07.09р. та описом вкладення до конверту від 16.07.09р. (а.с. 54-55).

Тому, посилання відповідача на те, що суд не надав можливість ознайомитися з матеріалами справи, надати свої заперечення як на позов так і на заяву про збільшення позовних вимог, а також в обґрунтування своєї позиції по справі не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги.

В спростування доводів неотримання заяви про збільшення позовних вимог відповідач не надав жодного належного доказу ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 33 ГПКУ кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Але наведенні відповідачем в апеляційній скарзі заперечення не спростовують наявності заборгованості і прострочення виконання зобов*язань за договором поставки від 02.04.08р.

Щодо посилань відповідача на відмову суду в задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, як необгрунтовану та безпідставну, слід зазначити, що у відповідності зі ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст. 69 цього кодексу, розгляд справи, у випадках коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Таким чином, посилання відповідача на порушення судом першої інстанції норм процесуального не підтверджені належними доказами.

Враховуючи викладене колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що підстави для скасування рішення господарського суду Харківської області від 21.07.2009 р. по справі № 29/193-09 відсутні. Тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині стягнення інфляційних нарахувань та 3% річних.

На підставі вищезазначеного та керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 4 ст. 103, 105 ГПК України,

постановила:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства "Альянс" на рішення господарського суду Харківської області від 21.07.2009 р. по справі № 29/193-09 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 21.07.2009 р. по справі № 29/193-09 в частині стягнення інфляційних нарахувань та 3% річних змінити, виклавши в наступній редакції.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фермерського господарства "Альянс" (64260, Харківська обл., Зміївський р-н, с. Лиман, код ЄДРПОУ 31374476) на користь Приватного підприємства "Науково-виробнича фірма "ЮНІТЕК" (м. Харків, вул. 23 Серпня, 20-А, код ЄДРПОУ 33901332); 3% річних –26607,96 грн.; суму інфляційних нарахувань -26607,96 грн. В іншій частині рішення залишити без змін.

Господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом місяця до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя В.О. Фоміна

Суддя Т.В. Гончар

Суддя Т.В. Кравець

Повний текст постанови підписано 29 жовтня 2009 року