Постанова № 65430483, 20.03.2017, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 № 233/5792/16-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2017 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі: головуючого судді Каліуш О. В., за участі секретаря Франчук А.О., розглянувши у письмовому провадженні справу адміністративної юрисдикції за позовом ОСОБА_1 до Бердянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Державної казначейської служби України про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Звернувшись до суду з адміністративним позовом, ОСОБА_1 просить:

- визнати дії Бердянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо невиплати пенсії з березня 2016 року незаконними;

- визнати дії Бердянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області та всіх служб, які почали незаконно збирати різну інформацію відносно позивача - щодо її місця проживання та перебування незаконними;

- зобов'язати Бердянське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області поновити їй виплату пенсії, починаючи з березня 2016 року;

- відшкодувати спричинену йому моральну шкоду у розмірі 1000000,00грн.,-

посилаючись на те, що вона перебуває на обліку у відповідача як отримувач пенсії за віком. З березня 2016 року відповідач безпідставно припинив виплачувати їй пенсію. Позбавивши її єдиного джерела для існування, відповідач спричинив їй моральну шкоду, розмір якої вона визначає у 1000000,00 грн.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, надавши суду заяву про повне підтримання заявлених позовних вимог та про розгляд справи у його відсутність.

Представник відповідача Бердянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області в судове засідання не з'явився, подав заперечення у письмовий формі, в яких просив у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити, посилаючись, на те, що позивач перебуває на обліку в Бердянському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області з 01.07.2014 року як внутрішньо переміщена особа згідно ст. 1 ЗУ « Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» №1706-VІІ від 20.10.2014, та з вказаного часу їй на картковий рахунок перераховувалась пенсія за віком до березня 2016 року.

Згідно ст. 7 Закону, для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав, зокрема, на пенсійне забезпечення, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України. Громадяни пенсійного віку, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.

Згідно ст. 4 Закону факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених ст. 12 цього Закону. Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в ст. 1 цього Закону, на момент їх виникнення.

Для отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи така особа звертається із заявою до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах рад за місцем проживання у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.

Довідкою № 2306010683 від 21.01.2015 року засвідчено реєстрацію та взяття на облік як особу, переміщену з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції ОСОБА_1, та факт її проживання за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно ст. 12 Закону, підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа, зокрема, повернулася до покинутого місця постійного проживання; виїхала на постійне місце проживання за кордон; подала завідомо недостовірні відомості.

Рішення про скасування дії довідки приймається керівником структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання особи та надається внутрішньо переміщеній особі протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення.

У разі неповідомлення внутрішньо перемішеною особою про її повернення до покинутого місця постійного проживання згідно з абзацом другим пункту 3 частини другої статті 9 цього Закону рішення про скасування дії довідки відповідно до пункту 3 частини першої статті приймається на підставі інформації про тривалу відсутність (понад 60 днів) особи за місцем проживання, яка дає обґрунтовані підстави вважати, що внутрішньо переміщена особа повернулася до покинутого місця постійного проживання.

Інформацією, яка має обґрунтовані підстави, вважати, що внутрішньо переміщена особа повернулася до покинутого місця простійного проживання,є, зокрема, дані, отримані з відповідних державних реєстрів, або дані, отримані в результаті обміну інформацією структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

У разі наявності у внутрішньо переміщеної особи обґрунтованих причин для продовження строку її відсутності за місцем проживання понад 60 днів така особа звертається з відповідною письмовою заявою за місцем проживання до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення рад). У такому разі строк відсутності внутрішньо переміщеної особи за місцем проживання може бути збільшено до 90 днів.

Структурний підрозділ з питань соціального захисту населення районних , районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у місті (у разі утворення) рад на підставі прийнятого рішення невідкладно вносять до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб відомості про скасування дії про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

В зв'язку з проведенням органами соціального захисту населення верифікації внутрішньо перемішених осіб підстави для виплати пенсії з березня 2016 року були відсутні згідно з постановою КМУ від 18.02.2016 року № 136.

14.06.2016 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 року № 365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам», якою затверджений, зокрема, Порядок призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.

Рішенням виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області №242 від 29червня 2016 року згідно зі ст. 40 Закону України «Про місцеве самоврядування в України» на виконання постанов Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 року № 365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» та від 01.10.2014 року № 509 « Про облік внутрішньо переміщених осіб», ст. 91 Статуту територіальної громади міста Бердянська виконавчим комітетом Бердянської міської ради вирішено, зокрема, створити комісію з питань призначення/відновлення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам та створити робочу групу для перевірки фактичного місця перебування внутрішньо переміщених осіб.

З моменту прийняття від позивача об'єднаним управлінням 22.01.2015 року довідки про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції з заявами вказаного характеру до об'єднаного управління позивач не зверталась.

Згідно п.7 Порядку, призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам для призначення (відновлення) соціальних виплат структурний підрозділ з питань соціального захисту населення за власною ініціативою або за зверненням органів, що здійснюють соціальні виплати, протягом 15 робочих днів з дня отримання відповідної заяви внутрішньо переміщеної особи або з дня надходження звернення від органів, що здійснюють соціальні виплати, проводить перевірку достовірності зазначеної в заяві інформації про фактичне місце проживання/перебування внутрішньо переміщеної особи.

Позивач з відповідним зверненням до відповідача не зверталась, даними про аналогічні звернення до підрозділу з питань соціального захисту населення об'єднане управління не володіє. Нормами наведеного законодавства вирішення питання поновлення, зокрема, пенсійних виплат, передбачене лише на підставі звернень особи, якій припинено здійснення вказаних виплат.

Позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди також не визнав, посилаючись на те, що позивачем не надано доказів на підтвердження факту спричинення моральної шкоди.

Представник відповідача Державної казначейської служби України, будучи належним чином сповіщеним про час та місце розгляду справи, у судове засіданні не прибув, причини неявки суду не повідомив, заперечень на адміністративний позов ОСОБА_1 не надав.

Дослідивши всі обставини у справі та перевіривши їх доказами, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, є пенсіонером за віком, що підтверджується копією пенсійного посвідчення № НОМЕР_2 (а.с.8).

Відповідно до копії розпорядження № 777809 від 13.11.2014 року позивач перебуває на обліку у Бердянському об'єднаному управління Пенсійного фонду в Запорізькій області (а.с.70) та до 01 березня 2016 року позивач отримувала пенсію за віком, що підтверджується копією витягу з особового рахунку № НОМЕР_3 від 17.03.2017 року (а.с.71).

Дані обставини жодною із сторін у судовому засіданні не оспорювались.

Даючи оцінку правомірності дій відповідача щодо невиплати позивачу пенсії за віком з 01 березня 2016 року суд прийшов до таких висновків.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України орган державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до ч.1 ст. 47 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-1У «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 1058-1У) пенсія виплачується щомісячно організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.

Відповідно до частини першої статті 49 Закону № 1058-1У виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або рішенням суду припиняється:

1)якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;

2)на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України;

3)у разі смерті пенсіонера;

4)у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;

5)в інших випадках, передбачених законом.

Системний аналіз наведених нормативно-правових актів дає підстави зробити висновок про те, що припинення виплати пенсії можливе лише за умови прийняття пенсійним органом відповідного рішення і лише з підстав, визначених ст. 49 Закону № 10578-1У.

Рішення Управлінням щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_1 не приймалося, відповідачем з цього приводу доказів не надано.

Припинення пенсії на підставі даних Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб без вирішення цього питання шляхом прийняття відповідного рішення не входить до вказаного вище переліку випадків, відповідно до яких припиняється виплата пенсії, а тому не може бути підставою для її припинення, оскільки право соціального захисту, у тому числі пенсійне забезпечення, гарантовано кожному громадянину Конституцією України.

Отже, діями відповідача щодо припинення виплати пенсії позивача порушені її права на отримання пенсії, оскільки відповідач на виконання вимог ст. 49 Закону № 1058-1У не приймав рішення про припинення виплати пенсії позивачу.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що дії відповідача щодо припинення виплати пенсії позивача є протиправними, а тому відповідача слід зобов'язати поновити позивачу виплату пенсії за віком з березня 2016 року.

Позовні вимоги щодо визнання дій відповідача та всіх служб незаконними, які почали незаконно збирати різну інформацію відносно позивача - щодо її місця проживання та перебування задоволенню не підлягають, оскільки позивачем не зазначено які саме дії, що були вчинені відповідачем слід визнати незаконними та в чому полягає незаконність таких дій. До інших «всіх служб» позивачем позов не пред'явлено, що також виключає можливість задоволення позову в цій частині.

Позовні вимоги щодо відшкодування моральної шкоди також задоволенню не підлягають, оскільки позивачем не наведений розрахунок заявленої до відшкодування моральної шкоди, не наведені норми законодавства у відповідності до яких зазначена шкода підлягає відшкодування та не надані докази на підтвердження факту спричинення такої шкоди.

За таких обставин, позов слід задовольнити частково.

Керуючись ст.ст. 158-163, 167 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Бердянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Державної казначейської служби України про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Бердянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Зобов'язати Бердянське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області поновити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, виплату пенсії за віком з березня 2016 року.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

На постанову до Донецького апеляційного адміністративного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області може бути подана апеляція протягом 10 днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: О.В. Каліуш