Рішення № 65430377, 17.03.2017, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

17.03.2017 227/278/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2017 року. м. Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого Притуляка С. А

при секретарі Коверченковій М.О.,

за участю:

заявника - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Добропільському району реєстраційної служби Добропільського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області, про встановлення юридичного факту, -

В С Т А Н О В И В:

Заявник ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, в якій просить встановити, що імя батька її сина ОСОБА_2 ОСОБА_3 та зобовязати Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Добропільському району внести відповідні зміни до актового запису про народження ОСОБА_2.

Заява мотивована тим, що заявник у січні 2011 року познайомилася з чоловіком на імя ОСОБА_3, від якого завагітніла, але їх відносини не склалися і у липні 2011 року вони розлучилися.

У жовтні 2011 року ОСОБА_1 познайомилася з чоловіком на імя ОСОБА_4. Цей чоловік знав, що на момент знайомства з ним заявник була вагітна, але він обіцяв любити їх з майбутньою дитиною. Ще до народження заявник визначилася з імям дитини ОСОБА_3. Прізвище заявник також мала намір дати дитині своє, оскільки не перебувала в зареєстрованому шлюбі. Після народження 14.01.2012р. дитини чоловічої статі, внаслідок примусу та тиску з боку співмешканця ОСОБА_4, заявник звернулася до відділу РАЦС з метою державної реєстрації народження дитини, вказавши імя батька дитини як «Вячеслав Валентинович», а не справжнє «Олександр Олександрович». Таким чином у свідоцтві про народження серії І-НО №450077 в графі «імя, по батькові батька» зазначена завідомо неправдива інформація. В червні 2012 року ОСОБА_4 покинув заявника з дитиною і більше вони не бачилися.

Заявник весь час розповідала сину, що його батько має імя ОСОБА_3, отже він ОСОБА_3. Зараз хлопчику вже 5 років і він позиціонує себе самостійно як ОСОБА_3, а не ОСОБА_5.

Наявність у документах дитини імені батька «Вячеслав Валентинович» постійно створює йому перешкоди для реалізації дитиною права на імя та права на недоторканість особистого та сімейного життя. При перетині державного кордону, лінії розмежування, у лікарні та спортивних секціях у дитини запитують не лише його власне імя та прізвище, а ще й по батькові. І він завжди відповідає, що він ОСОБА_3.

З урахуванням наведеного вище та з метою захисту інтересів дитини, враховуючи те, що законодавством надано жінці, яка не перебуває в шлюбі, право самостійно називати особу, яка є батьком дитини, заявник ОСОБА_1 просить задовольнити її заяву.

В судовому засіданні заявник підтримала заяву та просила її задовольнити з підстав, викладених у заяві.

Представник заінтересованої особи в судове засідання не зявився, про дату і час судового засідання повідомлявся належним чином.

Свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в судовому засіданні підтвердили обставини, на які посилається заявник щодо наявності стосунків із ОСОБА_3, народженням від нього дитини, а також щодо тиску з боку ОСОБА_4 на заявника щодо зазначення при реєстрації дитини його імені та по батькові.

Заслухавши пояснення заявника, показання свідків та дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, його батьками є: батько ОСОБА_8; мати ОСОБА_1.

Як вбачається з ОСОБА_7 з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження №00014707043 від 12.11.2012р. (арк..с.5), відомості про батька ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, записані відповідно до ч.1 ст.135 Сімейного кодексу України.

Згідно ч.1 ст.135 СК України, при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Відповідно до ст..147 СК України, по батькові дитини визначається за іменем батька. По батькові дитини, народженої жінкою, яка не перебуває у шлюбі, за умови, що батьківство щодо дитини не визнано, визначається за іменем особи, яку мати дитини назвала її батьком.

У разі, якщо батько змінив своє ім'я, по батькові дитини, яка досягла чотирнадцяти років, змінюється за її згодою (ст..149 СК України).

Відповідно до п.3 Порядку розгляду заяв про зміну імені (прізвища, власного імені, по батькові) фізичної особи, заява про зміну імені подається у письмовій формі за умови пред'явлення паспорта громадянина України, а у разі, коли заявник постійно проживає за кордоном, - за умови пред'явлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон. Для зміни імені фізичної особи, яка досягла чотирнадцятирічного віку, разом з відповідною заявою подається свідоцтво про народження, довідка з місця проживання та заява в письмовій формі батьків (одного з батьків - у разі, коли другий помер, визнаний безвісно відсутнім, оголошений померлим, визнаний обмежено дієздатним, недієздатним, позбавлений батьківських прав щодо цієї дитини, а також якщо відомості про батька (матір) дитини виключено з актового запису про її народження або якщо відомості про чоловіка як батька дитини внесені до актового запису про її народження за заявою матері) або піклувальника про надання згоди на зміну імені. Заява фізичної особи про повторну зміну по батькові подається і розглядається відповідно до цього Порядку.

Отже, чинним законодавством передбачено, що по батькові може бути змінено фізичною особою, яка досягла чотирнадцяти років, тільки у двох випадках: зміна батьком свого власного імені; виключення відомостей про нього як батька дитини з актового запису про її народження.

При цьому зроблений законодавцем акцент на можливість зміни по батькові особою саме після досягнення чотирнадцяти років, обумовлений набуттям з цього віку особою неповної цивільної дієздатності і звязку з цим набуття нею певних прав у суспільстві, обєктивної можливості асоціювати своє імя та по батькові з тими, що містяться у її документах, зокрема свідоцтві про народження.

В даному випадку, дитині заявниці виповнилося лише пять років, отже за рівнем розвитку вона не здатна асоціювати своє по батькові з тим, що міститься у її свідоцтві про народження.

Після досягнення дитиною заявниці чотирнадцяти років, вона зможе звернутися до органу реєстрації цивільного стану з відповідною заявою про зміну по батькові у відповідності до Порядку розгляду заяв про зміну імені (прізвища, власного імені, по батькові) фізичної особи.

З урахуванням викладеного, суд критично оцінює твердження ОСОБА_1 про звернення до суду із даною заявою з метою захисту інтересів дитини, оскільки не вбачає в даному випадку порушення цих інтересів.

Щодо посилань заявника ОСОБА_1 на те, що законодавством надано жінці, яка не перебуває в шлюбі, право самостійно називати особу, яка є батьком дитини, суд зазначає, що при народженні дитини, вона, в порядку ст..135 СК України, зазначила батьком дитини певну особу - ОСОБА_8, реалізувавши таким чином це своє право.

Достовірних даних про вчинення з боку ОСОБА_8 такого рівня тиску та вжиття таких заходів відносно заявниці, за яких вона не мала іншого виходу як піддатися та вказати неправдиві відомості при реєстрації народження дитини, судом встановлено не було.

Згідно ч.2 ст.256 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

У своїй заяві про встановлення факту заявник фактично просить змінити по батькові дитини в судовому порядку, а не встановити факт, що має юридичне значення.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення того, що імя батька її сина ОСОБА_2 ОСОБА_3 та зобовязання Відділу державної реєстрації актів цивільного стану по Добропільському району внести відповідні зміни до актового запису про народження ОСОБА_2.

Керуючись ст.ст. 135, 147, 149 Сімейного кодексу України, ст. ст.10,60,212 - 215,223,234,251-256 ЦПК України,суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1, заінтересована особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Добропільському району реєстраційної служби Добропільського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області, про встановлення юридичного факту - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення ухвалено, оформлено і підписано в нарадчій кімнаті суддею.

Суддя Притуляк С.А.