Рішення № 65429743, 15.03.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 638/14632/14-ц Головуючий суддя І інстанції Хайкін В. М.

Провадження № 22-ц/790/1283/17 Суддя доповідач Яцина В.Б.

Категорія: Спори, що виникають із житлових правовідносин

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2017 року м. Харків.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого судді - Яцини В.Б.

суддів: -ОСОБА_1, ОСОБА_2,

за участю секретаря : Баранкової В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 ОСОБА_4 на заочне рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 26 листопада 2015 року по цивільній справі за позовом Харківської міської ради до ОСОБА_3 про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди (неодержаного прибутку),

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2014 року Харківська міська рада звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди (неодержаного прибутку) у розмірі 73468, 44 грн., згідно з розрахунком величини пайового внеску виконаного за показниками опосередкованої вартості будівництва.

В обґрунтування позовних вимог вказала, що відповідно до ст. 4, частини 7 ст.27,ст.10 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні», статті1,2,40, частину 1 статті34, частини 1 статті35 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»,пунктів 1.5, 1.6, 5.1. Порядку пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Харкова, затвердженого рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 09.11.2011 року, зі змінами, внесеними рішенням від 22.05.2013 року за №319,статею 623Цивільного кодексу УкраїниХарківською міською радоюбуло затверджено порядок пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Харкова, який містить механізм залучення до пайової участі, порядок укладення договорів та розрахунку розміру величини пайового внеску. Відповідно до декларації про готовність обєкта до експлуатації, зареєстрованої інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області від 09.07.2013 року за №ХК 143131890866, прийнято в експлуатацію реконструйоване нежитлове приміщення (колишня квартира №15) під магазин непродовольчих товарів з улаштуванням окремих входів та консольних вітрин по вулиці Данилевського, 16, у Дзержинському районі м. Харкова. Замовником вказаної декларації є відповідач ОСОБА_3, який має в повній мірі виконувати обовязки пайової участі у розвитку інфраструктури м. Харкова.

Представник позивача зазначав, що листами управління соціально-економічного розвитку, планування та обліку Департаменту економіки та комунального майна від 17.09.2013 року №475/0/114-13 та від 08.10.2013 року №506/0/114-13 відповідачу було повідомлено про необхідність виконання вимог закону та направлено на підписання проект договору про пайову участьу розвитку інфраструктури міста Харкова, однак відповіді на вказані листи Департаменту економіки та комунального майна не надходили. Як на підставу позовних вимог представник позивача зазначає, що вказаними діями відповідача порушуються права та інтереси територіальної громади міста Харкова в особі Харківської міської ради на отримання коштів, пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, які мають використовуватися для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Харкова та такими діямипозивачу заподіяно вказану матеріальну шкоду у вигляді неодержаних доходів.

Заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 26 листопада 2015 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 збитки у вигляді упущеної вигоди (неодержаного доходу) у розмірі 73648 грн.44 коп.Вирішено питання щодо судових витрат.

Не погодившись з вказаним заочним рішенням, 24 грудня 2015 року ОСОБА_3 подав заяву про перегляд вищевказаного заочного рішення.УхвалоюДзержинського районного суду м.Харковавід17 травня 2016 року заявузалишено без задоволення.

Не погодившись з таким заочним рішенням представник ОСОБА_3- ОСОБА_5 в апеляційній скарзі просить його скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову повністю. При цьому посилався на те, що судом неповно зясовано обставини, що мають значення для справи; висновки суду не відповідають обставинам справи, ухвалене з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Вказав, що відповідно рішення виконавчого комітету Харківської міської ради № 804 від 09.11.2011 року, затверджено порядок пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м.Харкова (зі змінами та доповненнями внесеними рішеннями виконавчого комітету Харківської міської ради № 319 від 22.05.2013 року), відповідно до порядку Департаментом економіки та комунального майна лист-повідомлення ОСОБА_3 було направлено лише 17.09.2013 року, через два місяці, коли позивач дізнався про відсутність договору про пайову участь забудовника, позивач не вчинив всіх необхідних заходів для укладення договору про пайову участь з ОСОБА_3, а кошторисна вартість будівництва, зазначена в заочному рішенні від 26.11.2015 невідповідає кошторисній вартості будівництва, зазначеній в Декларації про готовністьобєкта до експлуатації від 09.07.2013 № ХК143131890866,при ухваленні рішення судом і інстанції не надано належної оцінки доказам позивача та не встановлено факт дійсної кошторисної вартості будівництва, що становить 81,57 тис. грн., а тому неправильно розраховані 10 % розміру пайової участі та стягнути з відповідача занадто великий розмір пайової участі.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що не укладення замовником відповідного договору пайової участі до прийняття об'єкту містобудування до експлуатації та не сплата коштів пайового внеску до місцевого бюджету спричинили Харківській міській раді збитки у вигляді упущеної вигоди (неодержаного доходу).

Однак такі висновки районного суду не у повній мірі відповідають вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності та обґрунтованості рішення суду.

Так, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками у вигляді упущеної вигоди є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Таким чином, згідно до вказаних норм права необхідною умовою для відшкодування збитків, необхідно порушення винною стороною відповідного зобовязання, а також інші елементи складу цивільного правопорушення: причинний зв'язок між порушенням зобов'язання та збитками; вина, що визначено у татях 614, 623 ЦК України.

Згідно до ч.ч. 1, 2 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»(в редакції, яка була чинною на день виникнення спірних правовідносин) порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону. Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь устворенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальноїінфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пунктуполягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

При цьому відповідно до ч.ч. 5, 6, 8, 9 вказаної статті Закону України величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами,державними стандартами і правилами.

Встановлений органом місцевого самоврядування для замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не може перевищувати граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. Граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту з урахуванням інших передбачених законом відрахувань не може перевищувати: 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для нежитлових будівель та споруд.

Розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається протягом десяти робочих днів з дня реєстраціїорганом місцевого самоврядування звернення замовника про укладення договору про пайову участь та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва об'єкта, з техніко-економічними показниками

Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

У частині 9 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» також наведені істотні умови договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 9 листопада 2011 року № 804 було затверджено Порядок пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Харкова, який містить механізм залучення до пайової участі, порядок укладення договорів та розрахунку величини пайового внеску.

Чинним рішенням Харківської міської ради від 22 травня 2013 року № 319 внесено зміни до цього рішення та затверджено типовий попередній договір про пайову участь замовника у розвитку інфраструктури м. Харкова, Пунктами 2.1, 2.2, 2.4, 2.5, 2.8, 2.14, 5.10, 5.11 вказаного Порядку передбачено, що після прийняття рішення про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою для будівництва об'єкта замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки, зобов'язаний звернутися до Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради для укладення попереднього договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова

У разі якщо сторона, яка уклала попередній договір, одержавши проект договору від іншої сторони, ухиляється від укладення основного договору, друга сторона має право вимагати укладення такого договору в судовому порядку.

Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова укладається не пізніше п'ятнадцяти робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Спори, повязані з укладенням договору пайової участі замовників будівництва у розвитку інфраструктури м. Харкова, обовязковість укладення яких встановлено законом, у тому числі при ухиленні від укладення договору однієї або обох сторін, вирішується у судовому порядку.

День набрання чинності рішення суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного договору, якщо у рішенні суду не визначено інше (а.с. 192-194).

Стаття 638 ЦК України визначає правила для укладання договору

1. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

2. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч. 1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укластидоговір, відповіді про прийняттяцієїпропозиції.

Згідно до ч. 1 ст. 649 ЦК України розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування та в іншихвипадках, встановлених законом, вирішуються судом.

Таким чином, для отримання Харківською міською радою від відповідача передбаченої вказаним Законом України і Положенням суми пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сторони зобовязані були укласти відповідний договір, в якому визначається розмір цієї суми та порядок її сплати. При відмові відповідача укласти такий договір приєднання (с т. 634 ЦК України), Харківська міська рада згідно до вказаних норм ЦК України та Порядку повинна була звернутися до суду із відповідним позовом про визнання такого договору укладеним відповідно до запропонованих йому умов.

Судом встановлено, що листами управління соціально-економічного розвитку, планування та обліку Департаменту економіки та комунального майна від 17.09.2013 року №475/0/114-13 та від 08.10.2013 року №506/0/114-13 відповідачу було повідомлено про необхідність виконання вимог закону та направлено на підписання проект договору про пайову участьу розвитку інфраструктури міста Харкова, однак відповіді на вказані листи Департаменту економіки та комунального майна не надходили.У справі відсутні належні і допустимі докази на підтвердження того, що відповідач погодився на запропонований йому позивачем договір про сплату пайового внеску, внаслідок чого він був укладений і у відповідача виникло відповідне зобовязання по його сплаті.

Стягнення на підставі ст. 623 ЦК України можливе лише у випадку порушення зобов'язання, яке у даній справі виникає лише на підставі відповідного договору, який не був укладений, а тому і зобов'язання між сторонами відсутні.

Таким чином, за відсутності встановленого у передбаченого законом та Положенням порядку зобовязання по сплаті пайового внеску у відповідній сумі звернення Харківської міської ради до суду із позовом до відповідача про стягнення збитків відповідно до ст.ст. 22, 614, 623 ЦК України у даному випадку є передчасним, а висновки суду про те, що внаслідок порушення зобовязання замовником будівництва про укладення договору пайової участі Харківській міській раді заподіяно збитків у вигляді неотриманих доходів, не відповідають вказаним нормам ЦК України.

Таким чином, оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи, суд порушив норми матеріального права, то відповідно до п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд скасовує рішення суду першої інстанції і ухвалює нове рішення про відмову у задоволенні позову, за його безпідставністю.

Керуючись ст.ст. 209, 303, 304, п.2 ч.1 ст. 307, ст.ст. 309, 313, 316, 319, 323-325, 327 ЦПК України, колегія суддів

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 ОСОБА_4 задовольнити

Заочне рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 26 листопада 2015 року скасувати.

У задоволенні позову Харківської міської ради відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили може бути оскаржено у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий суддя

Судді колегії