Ухвала суду № 65429249, 16.03.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження:№ 22ц/790/2067/17 Головуючий 1 інст. - Семіряд І.В. Справа № 638/19589/16-ц Доповідач - Карімова Л.В.

Категорія:визнання правочину недійсним

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Карімової Л.В.,

суддів колегії: Бровченка І.О.,

Малінської С.М.,

за участю секретаря Баранкової В.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Сбербанк» в особі представника Ліпської Олени Віталіївни на ухвалу судді Дзержинського районного суду міста Харкова від 23 грудня 2016 року про відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Сбербанк» про визнання правочину недійсним, застосування наслідків недійсності правочину та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА :

У грудні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до Дзержинського районного суду міста Харкова з позовом в якому просив визнати недійсним договір банківського вкладу (депозиту) НОМЕР_1, укладеного між ним та відповідачем, з видачею ощадного сертифіката на пред»явника від 04.12.2013 року та застосувати наслідки недійсності правочину, повернувши сторони у первісний стан.

Ухвалою судді Дзержинського районного суду міста Харкова від 23 грудня 2016 року відкрито провадження у вищезазначеній цивільній справі та призначено розгляд справи у судовому засіданні.

В апеляційній скарзі ПАТ «Сбербанк» в особі представника Ліпської О.В., посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати вказану ухвалу суду першої інстанції та постановити нову, якою повернути позивачеві позовну заяву для подання до належного суду за місцезнаходженням відповідача.

Вказує на порушення судом ст. 109 ЦПК України, яка визначає територіальну підсудність цієї справи районному суду за місцем реєстрації ПАТ «Сбербанк»: м. Київ, вул. Володимирська, б.46.

Зазначає, що виниклі правовідносини не можуть бути віднесені до Закону України «Про захист прав споживачів», а відтак, до цих правовідносин не можна застосовувати п. 5 ст. 110 ЦПК України щодо підсудності справи за місцем проживання позивача.

Вислухавши пояснення учасників процесу, що зявилися до суду апеляційної інстанції, перевіривши відповідно до вимог ч.1 ст. 303 ЦПК України матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відкриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що позов ОСОБА_4поданий з додержанням вимог статей 119-120 ЦПК України, справа підсудна Дзержинському районному суду міста Харкова, підстав для повернення позову та відмови у відкритті провадження у справі, передбачених ст. 122 ЦПК України, відсутні.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, оскільки він відповідає вимогам закону та обставинам справи.

Відповідно до положень ст. 109 ЦПК України позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням.

Між тим відповідно до ч. 5 ст. 110 ЦПК України позови про захист прав споживачів можуть предявлятися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

Підставою заявленого позову є визнання недійсним договору банківського вкладу НОМЕР_1 від 04.12.2013 року, укладеного між сторонами.

Банківський вклад (депозит) - це банківська, фінансова послуга згідно до положень п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» і п. 1 и п. 14 ч. 3 ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність».

У ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» також визначено, що вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору. Упункті 2.4 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою Правління НБУ від 03.12.2003р. викладено зобов'язання банку зберігати залучені від вкладників грошові кошти і виплату їм доходу і вигляді процентів.

Таким чином, між сторонами по справі виник спір щодо недійсності правочину, який стосується наданих вкладнику фінансових послуг, пов»язаних із зберіганням отриманого вкладу, нарахуванням відповідних процентів, перерахування на поточний рахунок, з приводу чого заявлені позовні вимоги.

Тому, в контексті положень Преамбули, п.п. 17, 22 ч. 1 ст. 1, ст.ст 4, 22 Закону України «Про захист прав споживачів», які визначають сторони цього спору з одного боку, як суб'єкта господарювання - надавача фінансових послуг, яким є відповідач, та споживачів цих послуг - позивачів, які мають право на судовий захист своїх прав, слід визнати, що спір стосується захисту прав споживачів.

Як вбачається з копії паспорта на ім»я ОСОБА_4 останній зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, що теріторіально відноситься до юрисдикції Дзержинського районного суду міста Харкова.

Тому судом першої інстанції при відкритті провадження у справі правильно враховані вимоги ч. 5 ст. 110 ЦПК України.

Крім того з матеріалів справи вбачається, що спірний договір було укладено у Харківському відділенні №1 ПАТ «Сбербанк», що розташоване за адресою м. Харків, пр-т Леніна, 41/43, яка теріторіально відноситься до юрисдикції Дзержинського районного суду міста Харкова, і ОСОБА_4 мав право звернення до суду за місцем свого проживання й в прорядку вимог ч.8 ст. 110 ЦПК України.

Доводи апеляційної скарги ПАТ «Сбербанк» є необгрунтованими та не спростовують висновків районного суду.

Ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням вимог закону, що у відповідності до п. 1 ч.1 ст. 312 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги і залишення ухвали районного суду без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ч. 2 ст. 307, п.1 ч.1 ст. 312, ст.ст. 313-315, 317, 319 , 324 ЦПК України, судова колегія

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу відхилити.

Ухвалу судді Дзержинського районного суду міста Харкова від 23 грудня 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду касаційному оскарженню не підлягає як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий:

Судді: