Рішення № 65428737, 13.03.2017, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 643/61/16-ц

Провадження № 2/643/241/17

13.03.2017 Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Поліщук Т.В.

за участю секретаря Стальмакової В.О.,

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання договору лізингу недійсним та стягнення грошових коштів,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про визнання договору лізингу недійсним та стягнення грошових коштів.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що він та ОСОБА_4 26.08.2014 уклали договір оренди автомобіля з правом викупу. Згідно умов договору ОСОБА_4 передає в оренду з правом викупу автомобіль DAEWOO NEXIA 2007 року випуску, технічний НОМЕР_1, номер державної реєстрації АХ 4345 АХ, червоного кольору, строком на 2 роки з 26.08.2014 по 26.08.2016. Сума повної орендної плати складала 116800 грн., еквівалент 9000 доларів США. При внесенні останнього внеску, право власності на вказаний автомобіль набуває позивач ОСОБА_3 Починаючи з 26.08.2014 по 02.06.2015 позивач сплатив відповідачу кошти в загальному розмірі 44191,0 грн. Відповідач в свою чергу , самовільно, без попередження на початку червня 2015р. забрав вказаний автомобіль. В звязку з чим просить визнати недійсним договір оренди автомобіля з правом викупу та стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 44191,00 грн.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, пославшись на факти та доводи, викладені в позові.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, проти позову заперечував, посилався на безпідставність позовних вимог, зазначив що відповідач ніяких договорів з позивачем не підписував, а кошти які позивач перераховував на імя відповідача носили інші цивільно правові відносини, просив в задоволенні позову відмовити.

Вислухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши надані сторонами матеріали справи, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає.

Судом встановлені такі факти та відповідні ним правовідносини.

Найм (оренда) транспортного засобу регулюється ст.ст.798-805 ЦК України.

Статтею 799 ЦК України встановлено письмову форму для договору найму транспортного засобу (ч.1) та передбачено нотаріальне посвідчення при його укладенні з фізичною особою (ч.2).

Згідно копії договору оренди автомобіля, 26 серпня 2014 року ОСОБА_4 та ОСОБА_3 підписали договір оренди автомобіля в подальшому з правом викупу, за яким ОСОБА_4 передав ОСОБА_3 в користування автомобіль DAEWOO NEXIA 2007 року випуску, технічний НОМЕР_1, номер державної реєстрації АХ 4345 АХ, червоного кольору, з подальшим правом його викупу (а.с 4).

Вказаний договір оренди складено у письмовій формі за участю фізичної особи та без його нотаріального посвідчення, тобто не дотримано встановлену законодавством форму договору найму транспортного засобу.

Частиною 1 ст. 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1-3, 5 та 6ст. 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом недійсним (ч.2ст.215 ЦК України).

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, окрім тих, що повязані з його недійсністю (ч.1 ст.216 ЦК України).

Згідно із ч.1 ст.220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Позивачем не заявлялося вимог про визнання спірного правочину дійсним на підставі ч.2ст.220 ЦК України, а тому, суд вирішує справу на підставі вимог ст..11 в межах позовних вимог.

Отже, укладений між сторонами договір оренди автомобіля в подальшому з правом викупу від 26.08.2014 є нікчемним, а тому він не може бути розірваний із застосуванням наслідків порушення умов договору.

Оскільки усупереч вимог ч.3 ст. 10, ч.2 ст. 60 ЦПК України позивач не надав належного і допустимого доказу на підтвердження укладення договору, доказів того що кошти перераховувались саме для викупу автомобіля, тому суд вважає, що у задоволенні позову про визнання договору лізингу недійсним та стягнення грошових коштів необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст.10,11,209,212,214-215 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

В задоволені позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання договору лізингу недійсним та стягнення грошових коштів - відмовити.

Судові витрати компенсувати за рахунок держави.

Заяву відповідача ОСОБА_5 про компенсацію понесених витрат, повязаних з розглядом справи залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у розгляді справи, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: Т. В. Поліщук