Ухвала суду № 65426929, 15.03.2017, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 11-кп/781/275/17 Головуючий у суді І-ї інстанції Павелко І. Л.

Категорія 301 (211) Доповідач в колегії апеляційного суду Ремез П. М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.03.2017 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді Ремеза П.М.,

суддів: Онуфрієва В.М., Ткаченко Л.Я.,

при секретарі - Піроженко Д.В.,

за участю прокурора - Гаврилюка Р.В.,

представника скаржника - адвоката Семенова Є.О.,

скаржника - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 - адвоката Семенова Є.О., на ухвалу Кіровського районного суду м. Кіровограда від 07.02.2017 року, якою частково задоволена заява ОСОБА_4 про стягнення з Державної казначейської служби на його користь судових витрат та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 07.02.2017 року частково задоволена заява ОСОБА_4 та стягнуто з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_4, а саме: судові витрати в розмірі 1061 грн. 71 коп. та моральна шкода в розмірі 60 000 грн.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим,що право на відшкодування шкоди у ОСОБА_4 виникло з моменту вступу в законну силу постановленого стосовно нього виправдувального вироку, а тому вважає за можливе стягнути з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_4 сплачені ним судові витрати в розмірі 1061 грн. 71 коп., а також враховуючи тривалість розгляду кримінального провадження, моральні переживання заявника та визначений розмір моральної шкоди, виходячи зі ст. 13 Закону із розрахунку не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством, тому суд дійшов висновку за необхідне стягнути на користь заявника моральну шкоду в розмірі 60 000 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, представник ОСОБА_4 - адвокат Семенов Є.О. в апеляційній скарзі просить змінити ухвалу районного суду та стягнути з Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_4 500 000 грн. в рахунок відшкодування завданої йому моральної шкоди.

При цьому посилається на те, що ОСОБА_4 у 2013 році був незаконно засуджений за вчинення тяжкого злочину і на протязі 2013-2016 років знаходився під слідством і судом, а тому незаконними рішеннями та діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду йому завдана моральна шкода, яка повинна бути відшкодована за рахунок держави.

Вироком Кіровського райсуду м. Кіровограда від 22.05.2015 року, залишеним без змін ухвалою колегії суддів у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області від 08.12.2015 року, у пред'явленому обвинуваченні за ч.ч.2-5 ст. 301 КК України, заявник визнаний невинуватим та виправданий у зв'язку з відсутністю в його діях складу вказаних кримінальних правопорушень.

Вказує і на те, що згідно ч.ч.1 і 2 ст.1176 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду. Право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом.

При цьому посилається на те, що шкода, завдана громадянинові внаслідок незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян, підлягає відшкодуванню на підставі Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 2 вказаного Закону, право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадках закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або не встановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати.

Згідно з п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 3 цього Закону, у випадках незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян, громадянинові відшкодовуються (повертаються) заробіток та інші грошові доходи, які він втратив внаслідок незаконних дій, а також моральна шкода.Відшкодування шкоди в таких випадках провадиться за рахунок коштів державного бюджету.

Вказує і на те, що відповідно до статті 56 Конституції України, кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень

Тому вважає, що заявнику за рахунок коштів державного бюджету повинна бути відшкодована моральна шкода, яку він оцінив в 500 000 грн.

Заслухавши доповідача, пояснення скаржника ОСОБА_4 та його представника - адвоката Семенова Є.О., які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, думку прокурора, який просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу районного суду без зміни, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів приходить до таких висновків.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, вироком Кіровського районного суду м. Кіровограда від 22.05.2015 року ОСОБА_4 визнано невинуватим за ч.ч.2-5 ст. 301 КК України та виправдано у зв'язку з відсутністю в його діях складу вказаних кримінальних правопорушень.

Ухвалою колегії суддів у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області від 08.12.2015 року, вказаний вирок суду першої інстанції залишений без зміни.

20.04.2016 року представник ОСОБА_4 - адвокат Семенов Є.О. звернувся до Кіровського районного суду м. Кіровограда із заявою, в якій просить стягнути з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_4 судові витрати в розмірі 1061 грн. 71 коп., а також моральну шкоду в розмірі 500 000 грн.

Заявник зазначає, що у 2013 році ОСОБА_4 був незаконно засуджений за вчинення тяжкого злочину і на протязі 2013-2016 років знаходився під слідством і судом, був визнаний винним, засуджений, а потім виправданий.

Вважає, що незаконними рішеннями та діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду йому була завдана шкода, яка повинна бути відшкодована за рахунок держави.

У своїй заяві представник ОСОБА_4 - адвокат Семенов Є.О., просить керуватися положеннями частин першої, другої, сьомої статті 1176 Цивільного кодексу України, а також Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».

Проте, частинами першою та другою статті 12 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» передбачено, що якщо кримінальне провадження закрито судом при розгляді кримінальної справи в апеляційному або касаційному порядку, зазначені дії провадить суд, що розглядав справу у першій інстанції. У разі незгоди з винесеною постановою (ухвалою) про відшкодування шкоди громадянин відповідно до положень цивільного процесуального законодавства може оскаржити постанову до суду, а ухвалу суду до суду вищої інстанції в апеляційному порядку.

А тому, колегія суддів вважає, що вказану ухвалу суду першої інстанції про часткове задоволення заяви ОСОБА_4 та стягнення з Державної казначейської служби на його користь судових витрат в розмірі 1061 грн. 71 коп. та моральної шкоди в розмірі 60 000 грн., яка постановлена відповідно до положень кримінального процесуального законодавства, тобто розглянута районним судом в порядку кримінального судочинства, наразі неможливо переглянути в апеляційному порядку, керуючись при цьому положеннями цивільного процесуального законодавства, тобто положеннями закону, що стосуються цивільного судочинства.

Отже, з урахуванням положень ч.2 ст. 12 вказаного Закону, суду першої інстанції слід було розглядати дану заяву ОСОБА_4,керуючись положеннями цивільного процесуального законодавства та розглянути дану справу в порядку цивільного судочинства, тобто цивільним судом, а не кримінальним судом, керуючись нормами кримінального процесуального закону, як це помилково зробив районний суд в даному випадку, а тому колегія суддів вважає, що дана справа розглянута незаконним складом суду.

Згідно вимог ч.1 п.3 ст. 409 КПК України, підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є зокрема істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Відповідно до положень ч.1 ст. 412 КПК України, істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення. А ч.2 п.2 вказаної статті передбачено, що судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо воно ухвалено незаконним складом суду.

А тому, на переконання колегії суддів, під час розгляду заяви ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними рішеннями, діями органів дізнання, досудового розслідування, прокуратури і суду, судом першої інстанції порушено норми процесуального права, а при ухваленні судового рішення не правильно визначено характер правовідносин та помилково застосовано норми матеріального права, що їх регулюють, через що апеляційна скарга представника ОСОБА_4 - адвоката Семенова Є.О., підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду першої інстанції безумовному скасуванню, оскільки вона ухвалена незаконним складом суду.

Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 409, 412, 418, 419 КПК України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 - адвоката Семенова Є.О. задовольнити частково.

Ухвалу Кіровського районного суду м. Кіровограда від 07.02.2017 року, якою стягнуто з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_4, а саме: судові витрати в розмірі 1061 грн. 71 коп. та моральну шкоду в розмірі 60 000 грн. - скасувати.

Заяву ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями та діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

Ремез П.М. Онуфрієв В.М. Ткаченко Л.Я.

З оригіналом згідно:

Суддя Апеляційного суду

Кіровоградської області Ремез П.М.