Ухвала суду № 65425741, 20.03.2017, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/2970/16-к

1-кп/214/155/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2017 року Саксаганський районний суд м.Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Євтушенка О.І.,

за участю:

секретаря Бєлікової О.А.,

прокурора Пипки О.О.,

захисника ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

представника потерпілого ОСОБА_3,

провівши відкрите судове засідання в м. Кривому Розі по кримінальному провадженню внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12015040230000697 від 14.12.2015 року відносно ОСОБА_2, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 199 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області знаходиться кримінальне провадження відносно ОСОБА_2, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 199 КК України.

13 березня 2016 року захисник обвинуваченого ОСОБА_2 адвокат ОСОБА_1 подав до суду письмове клопотання про зміну запобіжного заходу обраного відносно свого підзахисного та просив судзмінити ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт з 21-00 год. до 08-00 год., за адресою його постійного мешкання: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Качалова, 40/51. В обґрунтування своїх вимог захисник ОСОБА_1 вказав, що обвинуваченому ОСОБА_2 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, дію якого судом було неодноразово продовжено, однак захисник вважає можливим останньому змінити запобіжний захід на не пов'язаний з триманням під вартою. При цьому посилається на те, що обвинувачений раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, вів активний спосіб життя, займався спортом, приймав участь у роботі громадської організації «Право молодь» у м. Миколаєві, має родину, яка складається з матері, батька та восьми сестер, має постійне місце мешкання в м. Кривому Розі за адресою: вул. Качалова, 40/51, що підтверджується копіями документів на квартиру та Договором про оренду приміщення від 30.05.2016 року. Також обвинувачений ОСОБА_2 в повному обсязі відшкодував матеріальну шкоду потерпілим, а судовий розгляд кримінальної справи є тривалим, враховуючи що з 10.03.2016 року по теперішній час проведено допит представника потерпілого ОСОБА_3 та обвинуваченого ОСОБА_2, а отже ризики, передбачені ст.177 КПК України, щодо тиску на потерпілого також відсутні.

Крім клопотання захисника ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу, головуючим суддею також на обговорення учасників судового провадженняпоставлене питання щодо доцільності продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2

Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання захисника ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу, оскільки підстави для зміни запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 відсутні, а також просив міру запобіжного заходу у виді тримання під вартою обрану відносно обвинуваченого ОСОБА_4идяна П.В. продовжити ще на 60 днів, оскільки продовжують існувати ризики визначеніст.177 КПК України, враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 адвокат ОСОБА_1 в судвовму засіданні підтримав подане ним клопотання про зміну запобіжного заходу обраного відносно його підзахисного та заперечував проти клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2, оскільки підстави для цього відсутні.

Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав клопотання захисника про зміну запобіжного заходу обраного відносно нього на домашній арешт та заперечував проти продовження тримання його під вартою, при цьому зазначив, що розгляд справи безпідставно затягується, а він із незрозумілих причин не доставляється до суду.

Представник потерпілого ОСОБА_3 не заперечував проти задоволення клопотання захисника ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 на домашній арешт, з приводу клопотання прокурора покладався на розсуд суду.

Потерпілий ОСОБА_5 в судове засідання не зявився, однак подав заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій також не заперечував проти задоволення клопотання захисника ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 на домашній арешт.

Вислухавши думки сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора та продовження терміну тримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою строком на два місяці, а також відмову в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу виходячи з наступних підстав.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобовязаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. До спливу продовженого строку суд зобовязаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Ухвалою суду від 30 січня 2017 року продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1,2 ст. 199 КК України, строком на два місяці, тобто до 30.03.2017 року.

Однак, враховуючи стадію судового розгляду даного кримінального провадження, суд приходить до висновку, що воно не буде завершено до спливу строку тримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою, визначеного ухвалою суду від 30 січня 2017 року.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Встановлено, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 199 КК України, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від пяти до десяти років.

Враховуючи, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому ОСОБА_2, дані про його особу, а саме, що останній згідно матеріалів кримінального провадження під час досудового слідства переховувався від досудового розслідування та суду (т.1, а.с. 193-194), відсутність у нього міцних соціальних зв'язків за місцем його можливого проживання, суд приходить до висновку про продовження міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_2, оскільки вважає, що продовжують існувати ризики передбачені ст.177 КПК України, а саме знаходячись на свободі обвинувачений ОСОБА_2 може переховуватися від суду, продовжити злочинну діяльність, а тому не знаходить підстав для зміни обраного запобіжного заходу на домашній арешт, оскільки такий захід не може запобігти доведеним під час судового розгляду ризикам, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав та доцільність продовження обвинуваченому ОСОБА_2 строку тримання під вартою на два місяці.

При прийнятті вказаного вище рішення, хоча судом і враховані доводи обвинуваченого ОСОБА_2В та його захисника ОСОБА_1 про те, що обвинувачений раніше до кримінальної відповідальності не притягався, має місце мешкання у м. Кривому Розі, повністю відшкодував шкоду завдану кримінальним правопорушенням потерпілими та наявність інших обставин, однак вони не виключають ризиків, які продовжують існувати.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 176 178, 183, 184, 331, 371 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою задовольнити.

Відмовити в задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу.

Продовжити дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою, обраного відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, 2 ст.199 КК України, строком на два місяці, тобто до 18 травня 2017 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.І. Євтушенко