Вирок № 65425287, 20.03.2017, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

№ 204/1956/16-к

№ 1-кп/204/41/17

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2017 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Колегія суддів у складі трьох професійних суддів:

головуючого - судді Дружиніна К.М.

суддів - Токар Н.В., Тітової І.В.

при секретарі - Дьяченко О.І.

за участю прокурора - Булгакова І.С.

захисника - ОСОБА_1

потерпілого - ОСОБА_2

обвинуваченого - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12015040680003338 внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань 19.12.2015 року, за обвинуваченням ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, раніше судимого: 22.11.2010 року Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська за ч.2 ст. 187 КК України до 7 років позбавлення волі, звільненого 27.06.2014 року, на підставі ст. 81 КК України, умовно-достроково, на невідбутий строк 2 роки 3 місяці 3 дні, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3; проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 15 ч.2, 115 ч.1, 187 ч.2, 289 ч.2 КК України;

ВСТАНОВИЛА:

Обвинувачений ОСОБА_3, 19 грудня 2015 року, приблизно о 03 годині, перебуваючи в салоні автомобіля таксі марки ВАЗ 111830 ЗНГ, державний номер НОМЕР_1, належному ОСОБА_2, що зупинився біля будинку АДРЕСА_4, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, маючи умисел направлений на умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині - потерпілому ОСОБА_2, утримуючи правою рукою наявний у нього ніж, який зберігав при собі для використання в побутових цілях, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання смерті потерпілого, наніс потерпілому ОСОБА_2, який знаходився на водійському сидінні автомобіля, декілька ударів ножем в область обличчя та голови потерпілого ОСОБА_2, який почав чинити опір обвинуваченому, при цьому покинув салон вказаного автомобіля. ОСОБА_3 переслідуючи потерпілого, вийшов з салону автомобіля і ззаду впритул наблизився до ОСОБА_2 та знову почав наносити удари ножем в праву область тулуба потерпілого, в результаті чого ОСОБА_2 впав біля автомобіля обличчям до землі. ОСОБА_3 сів на потерпілого, позбавивши останнього чинити опір та утримуючи ніж правою рукою, продовжив наносити ним удари в область потилиці та шиї ОСОБА_2, до тих пір, поки останній перестав подавати ознаки життя. В результаті нанесених обвинуваченим ударів ножем, потерпілому ОСОБА_2, згідно висновку судово-медичної експертизи № 971е від 10.03.2016 року, були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: відкритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку другого ступеню, субарахдинального крововиливу, перелому потиличної кістки ліворуч та перелому тім'яної кістки праворуч, пневмоцефалії; дев'яти різаних та колото-різаних ран: у лівій скроневій області з переходом вниз на проекцію лівої виличної дуги, на лівій щоці з переходом на проекцію гайморової пазухи, в лобній області ліворуч, у внутрішнього кута правого ока з переходом частково на спинку носу, в проекції правої виличної дуги, на підборідді праворуч з переходом на носо-губний трикутник та далі на щоку, в тім'яну-потилочну області праворуч та ліворуч і по центру, розриву шкіри лівого слухового проходу, стану після носової та вушної кровотечі з розвитком в посттравматичному періоді середнього отиту ліворуч, які за своїм характером відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння; п'яти різаних ран: на долонній поверхні правої кісті від 4 п'ясної кістки з переходом на проксимальну фалангу 5 пальця, на задній поверхні правого плечового суглобу, на спині праворуч по навколо хребтовій лінії в проекції 2 грудного хребця, які за своїм характером, як кожне окремо відносяться до легких тілесних ушкоджень, як такі, що спричинили короткочасний розлад здоров'я тривалістю понад 6 діб, але не більше, як три тижні (21 день)

Таким чином, ОСОБА_3 виконав усі дії, які вважав необхідними, але не довів свій злочинний умисел направлений на умисне вбивство, тобто умисне протиправне, заподіяння смерті іншій людині - потерпілому ОСОБА_2 до кінця по причинам, що не залежали від його волі, помилково вважаючи потерпілого померлим, якому в подальшому було надано своєчасну кваліфіковану медичну допомогу, що запобігла його смерті.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, 19 грудня 2015 року, приблизно о 03 годині 15 хвилин, ОСОБА_3, знаходячись біля будинку АДРЕСА_4, повторно, керуючись раптово виниклим злочинним умислом, направленим на незаконне заволодіння транспортним засобом - автомобілем марки ВАЗ 111830 ЗНГ, державний номер НОМЕР_1, належним ОСОБА_2, сів в салон автомобіля, запустив ключем двигун, який знаходився в замку запалювання та незаконно, всупереч волі власника, не маючи ніякого права на керування та розпорядження зазначеним транспортним засобом, ринкова вартість якого згідно висновку товарознавчої експертизи № 24-016 від 15.03.2016 року становить 92 319 гривень, розпочав на ньому рух, однак не маючи навиків в керуванні даним транспортним засобом, після спроб маневру, покинув автомобіль на місці вчинення кримінального правопорушення.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, 19 грудня 2015 року, приблизно о 03 годині 20 хвилин, ОСОБА_3 знаходячись біля будинку АДРЕСА_4, маючи раптово виниклий умисел, спрямований на заволодіння майном потерпілого ОСОБА_2, поєднаний із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, будучи особою, яка раніше вчинила розбій, наблизився до потерпілого ОСОБА_2 та з метою подолання волі до опору потерпілого, погрожуючи ножем, незаконно заволодів належними потерпілому ОСОБА_2 грошовими коштами в сумі 400 гривень.

ОСОБА_3 свою вину у вчинені інкримінованих кримінальних правопорушень не визнав, оскільки не вчиняв замаху на вбивство, заволодіння транспортним засобом чи розбій. Суду пояснив, що дійсно 19 грудня 2015 року, приблизно о 03 годині, знаходячись в салоні автомобіля таксі ВАЗ 111830 ЗНГ, державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2, він приїхав до будинку АДРЕСА_4. Намагаючись уникнути плати за проїзд, він дістав з карману складний ніж, розкрив його та наніс ножем водію таксі - потерпілому ОСОБА_2 кілька ударів в область обличчя та голови. Потерпілий відштовхнув його, покинув салон автомобіля і знаходився біля нього на вулиці. Переслідуючи потерпілого, щоб той не звав на допомогу, він вийшов з автомобіля, підбіг до ОСОБА_2 ззаду та утримуючи ніж правою рукою, знову наніс потерпілому кілька ударів ножем, від яких останній впав біля автомобіля обличчям до землі. Він сів на потерпілого та знову кілька разів вдарив його ножем. Нанесення ножевих поранень потерпілому, обвинувачений пояснює небажанням сплатити кошти за проїзд та бажанням змусити потерпілого не кричати. Після того, він не заволодівав автомобілем, а тільки намагався його прибрати далі від будинку. Після того, він покинув місце злочину, щоб уникнути затримання. Сторона захисту вважає, що дії обвинуваченого повинні бути кваліфіковані за ч.1 ст. 121 КК України.

Про винність ОСОБА_3, суд робить висновок виходячи з наступних доказів.

Потерпілий ОСОБА_2 суду пояснив, що 19 грудня 2015 року, приблизно о 03 годині, на належному йому автомобілі таксі ВАЗ 111830 ЗНГ, державний номер НОМЕР_1, він привіз обвинуваченого до будинку АДРЕСА_4. Він чекав розрахунку за проїзд, але несподівано отримав кілька ударів ножем в область обличчя та голови, які йому наніс обвинувачений утримуючи ніж правою рукою. Внаслідок опору, йому вдалося відштовхнути обвинуваченого та покинути салон автомобіля, він кричав про допомогу, перебував у шоковому стані. Обвинувачений переслідуючи його, підбіг ззаду впритул і знову почав наносити удари ножем в праву область тулубу. В наслідок цих дій, він не втримався та впав на землю, а обвинувачений сів на нього, позбавивши можливості чинити опір, і утримуючи ніж правою рукою, наніс йому ще кілька ударів ножем в область потилиці та шиї, від чого потерпілий вже не міг рухатись. Вважає, що обвинувачений можливо сприйняв це, як настання його смерті. Він бачив, як обвинувачений сів в салон автомобіля, здійснював якісь рухи. Після чого, почувши його стогін та ознаки життя, підбіг до потерпілого та погрожуючи ножем, вимагав гроші. Побоюючись за своє життя, він дістав наявні в нього гроші в сумі 400 гривень, які кинув на землю. Обвинувачений втік, а йому свідки з будинку викликали медичну допомогу.

Під час пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, потерпілий ОСОБА_2 вказав на обвинуваченого, як на особу, яка вчинила розбійний напад відносно нього (а.п. 59-61 т.1)

Свідок ОСОБА_4 суду пояснила, що є дружиною потерпілого. 19 грудня 2015 року приблизно о 03 годині 30 хвилин, їй стало відомо про напад на чоловіка. Вона одразу поїхала до лікарні, куди його відвезли. Коли вона чекала в холі лікарні результатів операції, вона побачила там обвинуваченого, який звернувся туди за медичною допомогою. Зі слів обвинуваченого, їй стало відомо про напад на нього та ножові поранення завдані невідомими. Вона розповіла обвинуваченому про напад на свого чоловіка, надала тому свій мобільний телефон для виклику таксі. Коли обвинувачений почув, що на її чоловіка стався злочинний напад, він одразу пішов з лікарні.

Під час пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, свідок ОСОБА_4 вказала на обвинуваченого, як на особу, яка в її розумінні вчинила розбійний напад на її чоловіка, якого вона також бачила в лікарні (а.п. 56-58 т.1)

Свідок ОСОБА_5 пояснила суду, що 19 грудня 2015 року приблизно о 03 годині 15 хвилин, вона знаходилась за місцем свого мешкання, АДРЕСА_5, де почула крики про допомогу. Коли подивилась у вікно, побачила біля будинку автомобіль таксі, у якого були відчинені двері та двох чоловіків, між якими відбувався конфлікт чи сутичка. Вона вийшла на вулицю, де знаходився потерпілий з ножовими пораненнями, якому вона викликала швидку допомогу, поліцію та зателефонувала його дружині, щоб повідомити про те, що сталося.

Свідок ОСОБА_6 пояснила суду, що 19 грудня 2015 року, приблизно о 03 годині 05 хвилин, вона перебувала за місцем свого мешкання, у квартирі АДРЕСА_1, де прокинулась від почутих криків про допомогу. Коли подивилась у вікно, побачила біля будинку автомобіль таксі, чоловіка, який просив про допомогу, як вона зрозуміла водій таксі, та ще одного чоловіка, який щось шукав у автомобілі.

Відповідно до протоколу (а.п.14-29 т.1), працівниками поліції було оглянуто місце вчинення злочину, в ході якого вилучено наявні предмети, зокрема каблук від чоловічого ботинку, зроблено змиви речовини бурого кольору. Крім того, в лікарні було вилучено та оглянуто одяг обвинуваченого (а.п.31-33, 35, 36 т.1) Під час огляду покинутої будівлі АДРЕСА_6, працівники поліції вилучили ніж (а.п.150 т.1)

Згідно висновку експерта № 971е від 10.03.2016 року, потерпілому ОСОБА_2, були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: відкритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку другого ступеню, субарахдинального крововиливу, перелому потиличної кістки ліворуч та перелому тім'яної кістки праворуч, пневмоцефалії; дев'яти різаних та колото-різаних ран: у лівій скроневій області з переходом вниз на проекцію лівої виличної дуги, на лівій щоці з переходом на проекцію гайморової пазухи, в лобній області ліворуч, у внутрішнього кута правого ока з переходом частково на спинку носу, в проекції правої виличної дуги, на підборідді праворуч з переходом на носо-губний трикутник та далі на щоку, в тім'яну-потилочну області праворуч та ліворуч і по центру, розриву шкіри лівого слухового проходу, стану після носової та вушної кровотечі з розвитком в посттравматичному періоді середнього отиту ліворуч, які за своїм характером відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння; п'яти різаних ран: на долонній поверхні правої кісті від 4 п'ясної кістки з переходом на проксимальну фалангу 5 пальця, на задній поверхні правого плечового суглобу, на спині праворуч по навколо хребтовій лінії в проекції 2 грудного хребця, які за своїм характером, як кожне окремо, відносяться до легких тілесних ушкоджень, як такі, що спричинили короткочасний розлад здоров'я тривалістю понад 6 діб, але не більше, як три тижні (21 день) всі виявлені у нього тілесні ушкодження спричинені від не однократної медичної дії гострого предмету, який володів колючо-ріжучими властивостями, що діяв в область голови, обличчя, правої кисті та тулубу праворуч по задній поверхні, яким могло бути лезо ножа. Враховуючи характер, локалізацію та кількість виявлених у нього тілесних ушкоджень, можливо стверджувати, що вони спричинені від не менше як 14 механічних дій. (а.п. 48-51 т.2)

Згідно висновку експерта № 5736е від 24.12.2015 року, у обвинуваченого ОСОБА_3 виявлена різана рана правої долоні та опікової поверхні лівого передпліччя, які відносяться до легких тілесних ушкоджень. різана рана отримана незадовго до звернення за медичною допомогою у лікувальний заклад, а термічний опік біля 5-7 діб до моменту огляд, тобто 19.12.2015 року (а.п.2-4 т.2)

Судово-медичний експерт ОСОБА_8 в судовому засіданні підтвердила надані нею експертні висновки щодо наявності тілесних ушкоджень у потерпілого та обвинуваченого.

Відповідно до висновку експерта № 568к від 24.12.2015 року, кров обвинуваченого ОСОБА_3 належить до групи В з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВ0 (а.п.228 т.1)

Відповідно до висновку експерта № 578к від 30.12.2015 року, кров потерпілого ОСОБА_2 належить до групи 0 з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВ0 (а.п.229 т.1)

Згідно протоколу обшуку квартири АДРЕСА_2, працівниками поліції були вилучені речі обвинуваченого, які знаходились на ньому в день вчинення злочинів (а.п.135-146 т.1)

Свідок ОСОБА_9, яка є матір'ю обвинуваченого, підтвердила суду вилучення працівниками поліції під час обшуку за місцем їх мешкання, одягу сина, який був на ньому коли останній вранці 19 грудня 2015 року повернувся додому. Вона бачила різану рану на правій долоні сина, який пояснив, що отримав її під час нападу на нього.

Відповідно до висновку експерта № 113 від 12.02.2016 року, на представлених на дослідження куртці та парі ботинок була встановлена наявність крові людини. При цьому, не виключена можливість походження сліду крові на манжеті правого рукава, поверхні куртки та ботинках від потерпілого ОСОБА_2 і виключена можливість присутності крові обвинуваченого ОСОБА_3 в зазначених місцях. Наявність крові обвинуваченого ОСОБА_3 можлива на поверхні правого рукава та манжеті і поверхні лівого рукава куртки. (а.п.231-233 т.1)

Згідно висновку експерта № 112 від 12.02.2016 року, на вилученому одязі потерпілого ОСОБА_2 встановлена наявність слідів його крові (а.п.235-238 т.1)

Згідно висновку експерта № 126 від 12.02.2016 року, у вилучених під час огляду з місця події змивах речовини бурого кольору не виключена можливість наявності крові, як обвинуваченого, так і потерпілого (а.п.240-243 т.1)

Згідно висновку експерта № 91 від 02.02.2016 року, результати серологічного й цитологічного досліджень дають можливість припустити, що кров на складному ножі, вилученому в ході огляду ділянки місцевості, розташованої за адресою: АДРЕСА_6, могла походити від потерпілого ОСОБА_2 (а.п. 245-248 т.1)

Відповідно до висновку експерта № 114 від 12.02.2016 року, на представлених для дослідження чохлах з двох автомобільних сидінь (об'єкти № 1-8, 9-17), грошовій купюрі 100 гривень (об'єкти № 18, 19) та рушнику (об'єкти № 20, 21) встановлена наявність крові людини. Отриманий результат не виключає можливості походження сліду крові (об'єкти « 1, 3-5, 7, 8, 10, 13-16, 18-21) від потерпілого ОСОБА_2 Можливість присутності в цих слідах крові підозрюваного ОСОБА_3 виключається. Не виключається можливість походження слідів крові (об'єкти № 2, 6, 9, 11, 12, 17) від підозрюваного ОСОБА_3 (а.п.250-253 т.1)

Згідно висновку експерта № 10/4.2-200 від 10.03.2016 року, каблук, вилучений 19.12.2015 року під час огляду місця події біля будинку АДРЕСА_4, раніше складав єдине ціле з підошвою черевика на праву ногу, вилученого 22.12.2015 року під час санкціонованого обшуку за місцем мешкання обвинуваченого ОСОБА_3 (а.п.55-59 т.2)

Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту, потерпілий ОСОБА_2 вказав на обставини вчинених обвинуваченим відносно нього злочинів (а.п.65-71 т.2)

Згідно додаткового висновку експерта № 1011е від 14.03.2016 року, локалізація та характер виявлених у потерпілого тілесних ушкоджень не суперечать механізму їх спричинення на який вказав ОСОБА_2 в ході проведення слідчого експерименту, тобто від численних механічних дій гострого предмету в область обличчя, голови, тулуба та правої верхньої кінцівки (а.п.63-64 т.2)

Згідно протоколу демонстрації відеозапису з відео реєстратора автомобіля, належного ОСОБА_2, та під час його перегляду в судовому засіданні, встановлено нанесення обвинуваченим численних ударів ножем потерпілому, після чого переміщення автомобіля, намагання маневрувати ним (а.п.78-91 т.1)

Згідно висновку експерта, ринкова вартість автомобіля марки ВАЗ 111830 на 07.12.2015 року становила 92 319 гривень (а.п.75-79 т.2)

Під час проведення слідчого експерименту, обвинувачений ОСОБА_3, в присутності свого захисника, вказав на обставини вчинених злочинів, на свої дії щодо нанесення потерпілому численних ударів ножем в область голови, обличчя, тулуба, а також на намагання виїхати на автомобілі з місця пригоди, на вимогу до потерпілого віддати грошові кошти під погрозою застосування ножа (а.п. 129-133 т.2)

Згідно висновку судово-психіатричного експерта № 21 від 05.02.2016 року (а.п. 208-210 т.1), обвинувачений ОСОБА_3 хронічним психічним захворюванням, тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності, іншим хворобливим станом психіки в період інкримінованого діяння не страждав і в теперішній час не страждає. В період часу, до якого має відношення інкриміноване йому діяння, ОСОБА_3 по своєму психічному стану в той період часу міг віддавати собі звіт в своїх діях і керувати ними. По своєму психічному стану в теперішній час він також може віддавати собі звіт в своїх діях і керувати ними. В застосуванні відносно нього примусових заходів медичного характеру не потребує.

Суд розцінює невизнання своєї вини обвинуваченим у замаху на умисне вбивство, у вчинені розбою та незаконному заволодінні транспортним засобом, як бажання уникнути відповідальності за скоєні злочини.

Відповідно до правових позицій, викладених в постанові Верховного Суду України від 31.01.2013 року, при відмежуванні замаху на вбивство від умисного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження визначальним є суб'єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій. При дослідженні доказів судам необхідно виходити із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події.

Сукупність всіх встановлених обставин вчиненого замаху на умисне вбивство, а саме спосіб його вчинення - нанесення численних ударів знаряддям злочину - ножем; кількість, характер і локалізація тілесних ушкоджень у потерпілого - численні колото-різані рани в області голови та тулубу, переломи потиличної та тім'яної кісток, де знаходяться життєво важливі органи, на думку колегії суддів свідчать про умисел обвинуваченого саме на вбивство. Обвинувачений передбачав і бажав смерті потерпілого, виконав всі необхідні для цього дії, але такі наслідки не настали з причин, що не залежали від його волі, завдяки своєчасному втручанню свідків, які викликали потерпілому медичну допомогу та фактично врятували йому життя.

Вчинення обвинуваченим розбою та незаконного заволодіння транспортним засобом, підтверджується сукупністю досліджених доказів, зокрема поясненнями потерпілого, свідків, переглядом відеозапису з відео реєстратора, протоколами слідчих дій, які свідчать про те, що обвинувачений погрожуючи ножем вимагав у потерпілого грошові кошти, коли зрозумів, що той не помер від його ударів ножем, після чого завів автомобіль, перемістив його з одного місця на інше, але не маючи навиків у користуванні зазначеним автомобілем або з інших причин, бо мешканці зазначеного будинку вже стали свідками вказаних подій, покинув місце вчинених злочинів, намагаючись уникнути затримання.

Таким чином, суд дійшов висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_3:

- у закінченому замаху на умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, а саме у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст. 15 ч.2, 115 ч.1 КК України.

- у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, вчинений особою, яка раніше вчинила розбій, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 187 КК України;

- у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненому повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України.

При призначенні виду та розміру покарання, необхідного та достатнього для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, суд враховує, що обвинувачений вчинив тяжкі та особливо тяжкий злочин проти власності, життя та здоров'я особи, дані про його особу свідчать, що обвинувачений суспільно-корисною працею не займається, позитивної соціальної характеристики не має.

Обставин, які б пом'якшували чи обтяжували покарання обвинуваченого судом не встановлено.

Враховуючи викладене, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе тільки в умовах ізоляції, при призначенні покарання у вигляді позбавлення волі, що буде відповідати ступеню тяжкості, характеру вчинених кримінальних правопорушень.

Суд також приймає до уваги, що обвинувачений скоїв зазначені кримінальні правопорушення в період умовно-дострокового звільнення від відбуття покарання, призначеного за вироком Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 22.11.2010 року, в зв'язку з чим вважає за необхідне призначити остаточне покарання, із застосуванням ст. 71 КК України, частково приєднавши не відбуте покарання за зазначеним вироком суду.

Підстав для застосування ст.ст. 69, 75 КК України, суд не вбачає, оскільки будь-яких обставин, які б суттєво знижували тяжкість скоєного кримінального правопорушення по даному кримінальному провадженню не встановлено, крім того у суду не виникає переконання в тому, що виправлення обвинуваченого можливе без реального виконання покарання.

Відповідно до положень ч.5 ст. 72 КК України, суд вважає за необхідне зарахувати ОСОБА_3 в строк відбуття покарання, строк попереднього ув'язнення в рамках даного кримінального провадження, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Згідно ч.2 ст. 124 КПК України, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого фактичну вартість проведення експертиз, згідно наданих довідок.

Питання речових доказів суд вирішує згідно вимог ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 370, 371, 373, 374 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

ОСОБА_3 визнати винним в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 15 ч.2, 115 ч.1, 289 ч.2, 187 ч.2 КК України та призначити йому покарання:

-за ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 115 КК України у вигляді десяти років позбавлення волі;

-за ч.2 ст. 187 КК України у вигляді дев'яти років позбавлення волі, з конфіскацією особисто йому належного майна;

-за ч.2 ст. 289 КК України у вигляді восьми років позбавлення волі, з конфіскацією особисто йому належного майна;

На підставі ст.70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у вигляді чотирнадцяти років позбавлення волі, з конфіскацією особисто йому належного майна.

Відповідно до ст. 71 КК України призначити покарання за сукупністю вироків, частково приєднати не відбуте покарання за вироком Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 22.11.2010 року, у вигляді одного року позбавлення волі, остаточно визначивши ОСОБА_3 покарання у вигляді п'ятнадцяти років позбавлення волі, з конфіскацією особисто йому належного майна.

Строк відбуття покарання ОСОБА_3 відраховувати з 21 грудня 2015 року, міру запобіжного заходу залишити без змін у вигляді тримання під вартою.

Зарахувати обвинуваченому ОСОБА_3, в строк відбуття покарання строк попереднього ув'язнення з 21 грудня 2015 року до 20 березня 2017 року, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, відповідно до Закону України від 26 листопада 2015 року № 838-VIII «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання».

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави фактичну вартість проведення дактилоскопічної експертизи № 70/01-17 від 01.02.2016 р., у розмірі 368 гривень 28 копійок, одержувач платежу УДКСУ у Шевченківському районі м. Дніпро Дніпропетровської області, номер рахунку - 31118115700004, МФО 805012, код ЄДРПОУ - 37989274, найменування установи банку - ГУДКСУ у Дніпропетровській області.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави фактичну вартість проведення трасо логічної експертизи № 10/4.2-200 від 10.03.2016 року, у розмірі 550 гривень 25 копійок, одержувач платежу УДКСУ у Шевченківському районі м. Дніпро Дніпропетровської області, номер рахунку - 31118115700004, МФО 805012, код ЄДРПОУ - 37989274, найменування установи банку - ГУДКСУ у Дніпропетровській області.

Речові докази: 3 сліди пальців рук, змиви зі слідами речовини бурого кольору, пакети зі зразками змивів та витяжокніж, які зберігаються в камері схову Чечелівського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області - знищити; одяг потерпілого та обвинуваченого і інші предмети, що були вилучені під час огляду місця події - знищити, за відсутності заяв власників про їх повернення; планшет, мобільний телефон та відеореєстратор, що зберігаються у потерпілого - повернути власнику ОСОБА_2

На вирок може бути подана апеляція в судову палату по кримінальним справам апеляційного суду Дніпропетровської області на протязі тридцяти днів з дня його проголошення, через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська.

Головуючий суддя: К.М. Дружинін

Судді: Н.В. Токар

І.В. Тітова