Ухвала суду № 65421814, 20.02.2017, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/3143/17

Головуючий у першій інстанції Тополева Ю.В.

Доповідач Сегеда С. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

20.02.2017 року м. Одеса

Суддя-доповідач апеляційного суду Одеської області Сегеда С.М., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 16 лютого 2016 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Главбуд Плюс» до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, про визнання договорів купівлі-продажу та іпотеки нерухомого майна недійсними, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Димерлій Ольга Михайлівна, Одеська міська рада,

встановив:

22 грудня 2014 року ТОВ «Главбуд плюс» звернулось до суду із вказаним позовом, обґрунтовуючи вимоги тим, що ТОВ «Главбуд плюс» (код ЄДРПОУ 31997824) засновано 16.04.2002 року та зареєстровано Жовтневою районною адміністрацією м. Одеси за реєстраційним номером 04056836100021379.

Учасниками ТОВ «Главбуд плюс» є ОСОБА_4 та ОСОБА_10 з рівними частками - 50% у статутному капіталі. Директором ТОВ «Главбуд плюс» з правом підпису фінансових та первинних документів був призначений ОСОБА_11 на підставі рішення загальних зборів учасників товариства, оформленого протоколом № 3 від 01 червня 2007 року та наказу № 16.07/0 від 01 червня 2007 року.

04 листопада 2014 року учасник ТОВ «Главбуд плюс» ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_11, ТОВ «Охоронне агентство «Гепард», третя особа ОСОБА_10 про звільнення ОСОБА_11 з посади директора та усунення перешкод у користуванні майном.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 05.11.2014 року по цивільній справі №521/1972/14-ц вжиті заходи забезпечення позову у вигляді, у тому числі, відсторонення ОСОБА_11 від посади директора ТОВ «Главбуд плюс» з 05.11.2014 року, призначення ОСОБА_4 виконуючим обов'язки директора ТОВ «Главбуд плюс» з 05.11.2014 року до набрання рішенням по даній справі законної сили; зобов'язання державного реєстратора відділу Реєстраційної служби міського управління юстиції вчинити певні дії, зобов'язання ОСОБА_11 передати ОСОБА_4 статут та печатки ТОВ «Главбуд плюс»; уповноваження ОСОБА_4 або його представника, за умови наявності документів, що підтверджують його повноваження, вжити необхідні заходи для виконання ухвали суду.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 03 грудня 2014 року вказана ухвала суду першої інстанції скасована. Однак, 06.11.2014 року, Відділом Реєстраційної служби міського управління юстиції в Єдиний державний реєстр юридичних та фізичних осіб-підприємців був включений запис про ОСОБА_4 в графу «ПІБ керівника юридичної особи» ТОВ «Главбуд плюс». Діючи від імені ТОВ «Главбуд плюс», 21 листопада 2014 року ОСОБА_4 уклав три договори купівлі-продажу нерухомого майна з ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7

За умовами вказаних договорів ТОВ «Главбуд плюс» передало у спільну часткову власність ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_12 основні засоби підприємства у вигляді нежитлових приміщень, загальною площею 3807,6 кв. м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

29 листопада 2014 року між ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_12 з однієї сторони, та ОСОБА_8 з другої сторони, в забезпечення зобов'язання за договором позики в розмірі 8 300 000 грн., укладено договір іпотеки, предметом якої виступили нежитлові приміщення, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1. Зважаючи на укладені договори купівлі-продажу та іпотеки майна, які є основними засобами підприємства, незаконними, та такими, що порушують права, ТОВ «Главбуд Плюс» звернулось за захистом своїх порушених прав до суду.

Посилаючись на ці обставини, на ст. ст. 203, 215, 237, 573, 575, 576, 583 ЦК України, позивач просив суд визнати недійсними з моменту укладення наступні договори: договір купівлі-продажу 32/100 часток нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, укладений 21.11.2014 року між ТОВ «Главбуд Плюс» та ОСОБА_5; договір купівлі-продажу 34/100 часток нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, укладений 21 листопада 2014 року між ТОВ «Главбуд Плюс» та ОСОБА_6; договір купівлі-продажу 34/100 часток нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, укладений 21.11.2014 року між ТОВ «Главбуд Плюс» та ОСОБА_7; договір іпотеки нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, укладений 29.11.2014 року між ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, стягнути з відповідачів на користь позивача судові витрати (т. 1, а.с. 3-8).

Справа була розглянута у відсутність представника відповідача ОСОБА_8 - ОСОБА_13, відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,ОСОБА_12 та ОСОБА_8, треті особи приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Димерлій О.М. та Одеської міської ради.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 16.02.2016 року позов ТОВ «Главбуд плюс» було задоволено.

Суд визнав недійсним договір купівлі-продажу 32/100 часток нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, укладений 21 листопада 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Главбуд плюс» та ОСОБА_5, який посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Димерлій О.М. та зареєстровано в реєстрі за № 1478,

визнав недійсним договір купівлі-продажу 34/100 часток нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, укладений 21 листопада 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Главбуд плюс» та ОСОБА_6, який посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Димерлій О.М. та зареєстровано в реєстрі за № 1473,

визнав недійсним договір купівлі - продажу 34/100 часток нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, укладений 21 листопада 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Главбуд плюс» та ОСОБА_7, який посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Димерлій О.М. та зареєстровано в реєстрі за № 1468,

визнав недійсним договір іпотеки нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, укладений 29 листопада 2014 року між ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, який посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Димерлій О.М. та зареєстровано в реєстрі за № 1576,

стягнув з ОСОБА_14, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_15 на користь ТОВ «Главбуд Плюс» в рівних частках судовий збір у розмірі 974 грн. 40 коп. по 219 грн. 24 коп. з кожного (т.3, а.с. 48-53, 57-58).

Справа слухалась судами різних інстанції неодноразово. Останньою Постановою ВСУ

від 09 листопада 2016 року ухвалу ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ та рішення апеляційного суду Одеської області від 12 травня 2016 року було скасовано, та було залишено в силі рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 16 лютого 2016 року. 14.11.2016 року від ОСОБА_3 надійшла апеляційна скарга на зазначене вище судове рішення, із пропуском строку на її подання.

Однак, апеляційна скарга ОСОБА_3 не може бути прийнята до розгляду апеляційною інстанцією, оскільки не в повному обсязі відповідає вимогам ст. 295 ЦПК України.

Як було зазначено вище, апеляційна скарга ОСОБА_3 надійшла до суду 14.11.2016 року, тобто із пропуском строку на її подання, а саме майже через 9-ть місяців після ухвалення оскаржуваного судового рішення.

У відповідності до ч. 3 ст. 297 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених ст. 294 цього Кодексу, і особа яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або підстави, вказані нею в заяві, визнані неповажними.

Оскільки згідно матеріалів справи не вбачається, коли саме апелянт ОСОБА_3 отримала оскаржуване судове рішення, із клопотанням про поновлення їй строку на апеляційне оскарження вказаного судового рішення апелянт не зверталася, тому її апеляційна скарга підлягає залишенню без руху.

Крім того, згідно тексту апеляційної скарги суду апеляційної інстанції не зрозуміло, яке саме судове рішення оскаржується апелянтом ОСОБА_3, оскільки на початку апеляційної скраги зазначено що оскаржується рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 16.02.2016 року, у тексті скарги та у її прохальній частині зазначено рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 16.02.2014 року.

Отже, апелянту ОСОБА_3 слід уточнити, яке саме судове рішення нею оскаржується.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 72, 73, ч. 5 ст. 295, ч. 2 ст. 297 ЦПК України, суддя-доповідач

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 16 лютого 2016 року залишити без руху, про що повідомити скаржника.

Для усунення недоліків надати строк, встановлений ч.3 ст. 297 ЦПК України, та роз'яснити апелянту, що в разі неусунення недоліків апеляційної скарги в частині пропуску строку на апеляційне оскарження у тридцятиденний термін з моменту отримання копії цієї ухвали, її апеляційна скарга буде вважатися неподаною та повернута їй.

Копію ухвали судді невідкладно надіслати заявнику апеляційної скарги.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Одеської області С.М. Сегеда