Рішення № 65421129, 09.03.2017, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/21445/16-ц

Провадження № 2/521/2021/17

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2017 року м. Одеса

Малиновський районний суд м. Одеси, у складі:

головуючого - судді Леонова О.С.,

при секретарі - Малиш О. Л.

за участю представника позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одеса цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору Одеська товарна біржа, ОСОБА_4 про визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

16 грудня 2016 року представник ОСОБА_2 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_3, треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору Одеська товарна біржа, ОСОБА_4 про визнання права власності на ? частину квартири.

В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача посилалася на те, що 15 травня 1996 року між ОСОБА_3 з однієї сторони та ОСОБА_4, яка діяла від свого імені та від імені ОСОБА_2, з другої сторони була укладена угода купівлі-продажу нерухомого майна, а саме: квартири АДРЕСА_1 (нині Картамишевська в м. Одесі. Угоду зареєстровано Одеською товарною біржею в «Журналі реєстрації біржових угод з нерухомістю» за реєстраційним № 14286 від 15 травня 1996 року.

Усі умови угоди сторонами виконані, претензій одне до одного не мають.

29 травня 1996 року на підставі даної угоди ОМБТІ та РОН за ОСОБА_2 та ОСОБА_4 було зареєстроване право приватної власності на вказану квартиру, про що зроблено запис в книзі № 170 пр, стр. 136, р № 337.

В подальшому, а саме 09 липня 1997 року пані ОСОБА_4 подарувала ОСОБА_2 ? частину згаданої вище квартири АДРЕСА_1 (нині Картамишевська) в м. Одесі. Цей факт підтверджується договором дарування, який було посвідчено державним нотаріусом Пятої одеської державної нотаріальної контори ОСОБА_5 09 липня 1997 року та зареєстровано в реєстрі № 4-2254.

08 серпня 1997 року на підставі даного договору дарування за ОСОБА_2 було зареєстроване право приватної власності на ? частину вказаної квартири, про що зроблено запис в книзі № 205 пр, стр. 164, р. №337.

Отже, зазначена вище квартира АДРЕСА_1 (нині Картамишевська) в м. Одесі належить позивачу на праві приватної власності, а саме: ? частина квартири належить на підставі угоди купівлі-продажу нерухомого майна, зареєстрованого Одеською товарною біржею в «Журналі реєстрації біржових угод з нерухомістю» за реєстраційним № 14286 від 15 травня 1996 року; ? частина на підставі Договору дарування посвідченого державним нотаріусом Пятої одеської державної нотаріальної контори ОСОБА_5 09 липня 1997 року за реєстраційним № 4-2254.

Увесь час з моменту купівлі квартири ОСОБА_2 проживає та зареєстрований у вказаній квартирі, про що свідчить довідка (виписка з домової книги про склад сімї та реєстрацію) від 14 березня 2016 року № 8462.

Однак, ОСОБА_2 загубив оригінал угоди купівлі-продажу вище зазначеної квартири.

Ст. 392 ЦК України зазначає, що власник майна може предявити позов про визнання його права власності, зокрема у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Враховуючи вищевикладені обставини позивач змушений звернутися до суду з цим позовом.

Просить суд визнати за ОСОБА_2 право власності на ? частину квартир № 30 в будинку № 14 по вул. Картамишевській в м. Одесі.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила суд задовольнити їх у повному обсязі, проти заочного розгляду справи та прийняття по справі заочного рішення не заперечувала.

Відповідач та треті особи у судове засідання не зявилися, про дату, час та місце судового засідання сповіщені належним чином, причини неявки суду не повідомили. Суд, в порядку ст. 169 ЦПК України, зі згоди представника позивача ухвалює рішення про заочний розгляд справи та прийняття по справі заочного рішення, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4, яка діяла від свого імені та від імені ОСОБА_2 придбала у ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_1 (нині Картамишевська) в м. Одесі, яка складається з однієї кімнати, загальною площею 31,8 кв. м. (а. с. 5-6).

Даний договір був укладений на Одеській товарній біржі та 29 травня 1996 року зареєстрований за ОСОБА_4 та ОСОБА_2 в КП «ОМБТІ та РОН», про що зроблено запис в книзі № 170 пр, стр. 136, р № 337 (а.с. 6-зворот).

Продавець та покупець цілком виконали умови договору купівлі-продажу відповідно до норм встановленим цивільним законодавством України.

09 липня 1997 року пані ОСОБА_4 подарувала ОСОБА_2 ? частину згаданої вище квартири АДРЕСА_1 (нині Картамишевська) в м. Одесі. Це підтверджується договором дарування, який було посвідчено державним нотаріусом Пятої одеської державної нотаріальної контори ОСОБА_5 09 липня 1997 року та зареєстровано в реєстрі № 4-2254 (а. с. 7 ).

08 серпня 1997 року на підставі даного договору дарування за ОСОБА_2 було зареєстроване право приватної власності на ? частину вказаної квартири, про що КП «ОМБТІ та РОН» зроблено відповідний запис в книзі № 205 пр, стр. 164, р. № 337 (а. с. 7-зворот).

Як вбачається з довідки № 467786.67.16 від 24.02.2016 р. виданої КП «БТІ» ОМР, станом на 31.12.2012 року право власності на квартиру АДРЕСА_2 зареєстровано за ОСОБА_2:

- ? частина (залишок віл одиниці) на підставі Договору купівлі-продажу нерухомого майна, зареєстрованого Одеською товарною біржею від 15 травня 1996 року № 14286 (реєстрація від 29 травня 1996 року, книга № 170 пр, стр. 136. р. № 337);

- ? частина на підставі договору дарування, посвідченого Пятою одеською державною нотаріальною конторою 09 липня 1997 року, р. № 4-2254 (реєстрація від 08.08.1997 р., книга № 205 пр, стр. 164, р. № 337) (а. с. 10 ).

Тому, квартира АДРЕСА_3 належить ОСОБА_2 на праві приватної власності.

Факт втрати Договору купівлі-продажу № 14286 від 15 травня 1996 року, зареєстрованого Одеською товарною біржею, підтверджується довідкою № 0117/0082 від 26 січня 2017 року виданою Столом знахідок міста Одеси.

Ст. 392 ЦК України передбачено, що власник майна може предявити позов про визнання його права власності, зокрема у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

На підставі викладеного та керуючись ст. 8, 10, 60, 213, 215, 224-225 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору Одеська товарна біржа, ОСОБА_4 про визнання права власності задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на ? частину квартири АДРЕСА_3, що було набуте ОСОБА_6 на підставі Договору купівлі-продажу № 14286 від 15 травня 1996 року, зареєстрованого Одеською товарною біржею

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії, позивачем в загальному порядку, тобто рішення суду позивачем може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Відповідно до статей231,232 ЦПК Україниоскарження заочного рішення відповідачем в апеляційному порядку може мати місце лише в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення та в разі ухвалення повторного заочного рішення судом першої інстанції. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя: