Постанова № 65421010, 14.03.2017, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа №521/18744/16-а

Пр.№2а/521/53/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2017 року м. Одеса

Малиновський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого - судді Сегеди О.М.,

при секретарі - Тищенко Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одесі справу адміністративної юрисдикції за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Товариство з обмеженою відповідальністю «Росла» про визнання дій та оцінки майна протиправними, та скасування постанов державного виконавця,

встановив:

У листопаді 2016року ОСОБА_2 звернулася до суду з зазначеним адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області (далі - відділу примусового виконання рішеньУДВС ГТУЮ в Одеській області),старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішеньУДВС ГТУЮ в Одеській області Мельниченко А. В., посилаючись на те, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ в Одеській області перебуває виконавче провадження ЄДРВП 52091275 з примусового виконання виконавчого напису №15257 від 06 серпня 2016 року, виданим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. про звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1, яка належить їй на праві власності на суму заборгованості в розмірі 137767,56 доларів США.

Позивачка зазначала, що постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішеньУДВС ГТУЮ в Одеській області від 30 вересня 2016 року для визначення вартості квартири АДРЕСА_1, було залучено суб'єкта оціночної діяльності Товариство з обмеженою відповідальністю «Росла» (далі-ТОВ «Росла»). Відповідно до звіту про оцінку майна від 17 жовтня 2016 року вартість квартири АДРЕСА_1 на 13 жовтня 2016 року становить 1685455,00 грн. Посилаючись на те, що звіт про оцінку майна від 17 жовтня 2016 року, виготовлений ТОВ «Росла» є необґрунтованим та складеним з порушенням норм діючого законодавства, позивачка просила суд визнати дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ в Одеській області Мельниченко А. В. щодо винесення постанови від 30 вересня 2016 року про призначення суб'єкта оціночної діяльності для участі у виконавчому провадженні ЄДР ВП 52091275 та оцінку майна протиправними; скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ в Одеській області від 30 вересня 2016 року про призначення суб'єкта оціночної діяльності для участі у виконавчому провадженні ЄДР ВП 52091275, визнати недійсним та скасувати звіт про оцінку майна від 17 жовтня 2016 року щодо вартості квартири АДРЕСА_1.

Представник позивача, діючий за довіреністю від 09 листопада 2016 року в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі (а.с.25).

Представник відділу примусового виконання рішеньУДВС ГТУЮ в Одеській області, діюча за довіреністю від 14 січня 2017 року в судове засідання не з'явилася, про час і місце слухання справи повідомлялася відповідно до ст.74 ЦПК України (а.с.91).

Відповідач старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ в Одеській області Мельниченко А. В. в судове засідання не з'явилася, про час і місце слухання справи повідомлялася відповідно до ст.74 ЦПК України. Раніше надала письмові заперечення на позов (а.с.47-49).

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши і оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Згідно ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом встановлено, що 28 квітня 2007 року між Публічним акціонерним товариством «Альфа - Банк» (далі - ПАТ «Альфа - Банк») та ОСОБА_5 було укладено кредитний договір №800000235 від 28 квітня 2007 року.

В якості забезпечення виконання ОСОБА_5 зобов'язань за кредитним договором №800000235 від 28 квітня 2007 року між ПАТ «Альфа - Банк» та ОСОБА_2. був укладений іпотечний договір №800000235-И від 28 квітня 2007 року, згідно якого остання передала в іпотеку нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1, яка належить їй на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 11 вересня 2001 року (а.с.93-95,113-114).

ПАТ «Альфа - Банк» свої зобов'язання за кредитним договором виконав у повному обсязі.

Встановлено, що загальна заборгованість ОСОБА_5 за кредитним договором №800000235 від 28 квітня 2007 року за період з 28 лютого 2014 року по 28 червня 2016 року склала 137767,56 доларів США, з яких заборгованість за кредитом - 113810,82 дол. США, заборгованість за відсотками -23956,74 дол. США.

З матеріалів справи вбачається, що оскільки ОСОБА_5 та ОСОБА_2 ухилялися від належного виконання своїх зобов'язань, ПАТ «Альфа - Банк» звернулося до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу, Чуловського В.А. про вчинення виконавчого напису щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме на квартиру АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_2

06 серпня 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, Чуловським В.А., вчинено виконавчий напис №15257 щодо звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 11 вересня 2001 року (а.с.96).

Встановлено, що 01 вересня 2016 року постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ в Одеській області Мельниченко А.В. на підставі виконавчого напису №15257 виданого 06 серпня 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, Чуловським В.А., було відкрите виконавче провадження про звернення стягнення на квартиру №1, загальною площею 103.5 кв.м., житловою площею 65,0 кв.м., що знаходиться за адресою:м. Одеса, Фонтанська дорога,22, що належить на праві власності ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 11 вересня 2001 року (а.с.98).

В ході примусового виконання виконавчого напису №15257 від 06 серпня 2016 року виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, Чуловським В.А., постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ в Одеській області Мельниченко А.В. від 08 вересня 2016 року було накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 (а.с.100).

29 вересня 2016 року при примусовому виконанні виконавчого напису №15257 від 06 серпня 2016 року виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, Чуцловським В.А., старшим державним виконавцемвідділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ в Одеській області Мельниченко А.В. було складено акт опису й арешту майна та акт державного виконавця від 29 вересня 2016 року, в якому було зафіксовано, що боржник в квартиріАДРЕСА_1,фактично не мешкає більше трьох років, доступ до квартири обмежений (а.с.108-110).

Встановлено, що постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ в Одеській області Мельниченко А.В. від 30.09.2016 року було призначено суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання ТОВ «Росла» для участі у виконавчому провадженні щодо надання письмового висновку з питань визначення вартості арештованого майна, а саме квартири АДРЕСА_1, сертифікат суб'єкта оціночної діяльності № 144/16 від 15.02.2016 року (а.с.120).

17 жовтня 2016 року відповідачу надійшов звіт про оцінку майна станом на 13 жовтня 2016 року, відповідно до якого оціночна вартість описаного майна - квартири АДРЕСА_1, становить 1685455,00 грн. Експертом було здійснено визначення ринкової вартості об'єкта оцінки для подальшої реалізації. Експертом задіяно три підходи до визначення вартості майна експертним шляхом: витратний (майновий), порівняльний (аналогів продажів), підхід, який базується на капіталізації доходів (а.с.122-137).

З висновку експерта від 17 жовтня 2016 року вбачається, що з трьох підходів визначення вартості майна, експертом був взятий порівняльний.

20 жовтня 2016 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ в Одеській області було доведено сторонам виконавчого провадження та роз'яснено право подати державному виконавцю заперечення щодо оцінки в десятиденний строк з дня надходження повідомлення (а.с.140,141).

Судом встановлено, що в матеріалах виконавчого провадження відсутні заперечення позивачки щодо оцінки майна, а саме квартири АДРЕСА_1, проведеної ТОВ «Росла».

З матеріалів виконавчого провадження вбачається, що в провадженні Приморського районного суду м. Одеси знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «Росла» про скасування звіту про оцінку майна (а.с.164).

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.

Законом України «Про виконавче провадження», який діяв на момент виникнення правовідносин, визначаються умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.17 цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою виконавчі написи нотаріусів.

Згідно зі ст. 13 цього ж Закону для з'ясування та роз'яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторін призначає своєю постановою експерта або спеціаліста (у разі необхідності - кількох експертів або спеціалістів), а для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання.

Як експерт або спеціаліст може бути запрошена будь-яка дієздатна особа, яка має необхідні знання, кваліфікацію та досвід роботи у відповідній галузі.

Експерт або спеціаліст зобов'язаний надати письмовий висновок, а суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання - письмовий звіт з питань, що містяться в постанові державного виконавця, а також надати усні рекомендації щодо дій, які виконуються за його присутності.

Копії постанови державного виконавця про призначення у виконавчому провадженні експерта, спеціаліста або суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання надсилаються сторонам у триденний строк з дня її винесення.

Відповідно до ст. 58 цього ж Закону визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно або якщо боржник чи стягувач заперечує проти передачі арештованого майна боржника для реалізації за ціною, визначеною державним виконавцем, державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для проведення оцінки майна. Витрати, пов'язані з призначенням суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, несе сторона, яка оспорює вартість майна, визначену державним виконавцем.

Державний виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки, вони мають право подати державному виконавцю заперечення в десятиденний строк з дня надходження повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна рекомендованим листом за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим державним виконавцем.

У разі заперечення однією із сторін проти результатів оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, державний виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна. Витрати, пов'язані з рецензуванням звіту, несе сторона, яка заперечує проти результатів оцінки. У разі незгоди з оцінкою, визначеною за результатами рецензування, сторони мають право оскаржити її в судовому порядку в десятиденний строк з дня отримання відповідного повідомлення.

Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» визначаються правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів.

Відповідно до ст. 5 цього Закону суб'єктами оціночної діяльності є:

- суб'єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб'єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону;

- органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які отримали повноваження на здійснення оціночної діяльності в процесі виконання функцій з управління та розпорядження державним майном та (або) майном, що є у комунальній власності, та у складі яких працюють оцінювачі.

Згідно зі ст. 12 цього ж Закону звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.

Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

Відповідно до ст. 13 цього ж Закону рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб'єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна).

Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) може виконувати оцінювач, який має не менш ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна, експертні ради, що спеціально створені саморегулівними організаціями оцінювачів з метою контролю за якістю оцінки майна, яка проводиться оцінювачами - членами саморегулівної організації, оцінювачі, які мають не менш ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна та працюють у Фонді державного майна України, а також інших органах, зазначених у статті 5 цього Закону.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 року № 1440 затверджено Національний стандарт № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» (далі Стандарт № 1).

Відповідно до п. 50 Стандарту № 1 проведенню незалежної оцінки майна передує підготовчий етап, на якому здійснюється: ознайомлення з об'єктом оцінки, характерними умовами угоди, для укладення якої проводиться оцінка; визначення бази оцінки; подання замовнику пропозицій стосовно істотних умов договору на проведення оцінки.

Згідно з п. 54 Стандарту № 1 зібрані оцінювачем вихідні дані та інша інформація повинні відображатися у звіті про оцінку майна з посиланням на джерело їх отримання та у додатках до нього із забезпеченням режиму конфіденційності згідно з умовами договору на проведення оцінки майна та з дотриманням вимог законодавства.

Відповідно до п. п. 62, 63, 67 Стандарту № 1 рецензування звіту про оцінку майна здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та осіб, які заінтересовані у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб'єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (далі - рецензенти).

Рецензування полягає у неупередженому об'єктивному розгляді оцінки майна особою, яка не має особистої матеріальної або іншої заінтересованості в результатах такої оцінки, відповідно до напряму та спеціалізації її кваліфікаційного свідоцтва.

Рецензія повинна містити висновок про відповідність звіту вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна та про можливість його використання з відповідною метою, у тому числі про достовірність оцінки майна. Звіт класифікується за такими ознаками:

- звіт повністю відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна;

- звіт у цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки;

- звіт не повною мірою відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна і має значні недоліки, що вплинули на достовірність оцінки, але може використовуватися з метою, визначеною у звіті, після виправлення зазначених недоліків;

- звіт не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним та (або) непрофесійним і не може бути використаний.

В ході розгляду справи судом встановлено, що позивачка обґрунтовує позовні вимоги протиправністю дій старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ в Одеській області Мельниченко А.В. щодо винесення нею постанови від 30 вересня 2016 року про призначення суб'єкта оціночної діяльності для участі у виконавчому провадженні ЄДР ВП 52091275 та призначення суб'єкта оціночної діяльності для участі у виконавчому провадженні ЄДР ВП 52091275, визнати недійсним оцінку майна та скасувати звіт про оцінку майна від 17 жовтня 2016 року щодо вартості квартири АДРЕСА_1.

Суд звертає увагу, що статтею 58 Закону України «Про виконавче провадження» регламентовано порядок оскарження результатів визначення вартості чи оцінки майна, проведеного суб'єктом оціночної діяльності, а також результатів рецензування звіту про оцінку майна. Такі результати можуть бути оскаржені державному виконавцю або до суду у встановлений законом строк. З урахуванням наведеного, суд констатує, що у разі незгоди з результатами визначення вартості чи оцінки майна та результатами рецензування звіту про оцінку майна сторона виконавчого провадження може оскаржити такі результати в порядку і в строки, встановлені законом, незважаючи на те, що визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем.

Суд зазначає, що позивачем не додано до матеріалів справи доказів протиправності дій відповідача щодо проведення у рамках виконавчого провадження оцінки нерухомого майна, в ході розгляду справи судом встановлено дотримання відповідачем порядку визначення вартості майна боржника у виконавчому провадженні. Також не надано доказів на підтвердження відсутності проведення огляду нерухомого майна суб'єктом оціночної діяльності.

З огляду на вищевикладене та з урахуванням встановлених обставин справи та меж заявлених позовних вимог, суд вважає, що старший державний виконавець відділу примусового виконання рішеньУДВС ГТУЮ в Одеській області щодо проведення оцінки нерухомого майна квартири АДРЕСА_1, під час виконання виконавчого документа у виконавчому провадженні ВП № 52091275 діяв в межах повноважень, встановлених законом, та з урахуванням вимог, встановлених ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд вважає, що позивач, в свою чергу, не довів належними та допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, а тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити у повному обсязі.

Згідно з вимогами ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову необхідно відмовити повністю.

Правила ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не застосовуються, оскільки позивачу відмовлено у задоволенні адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 1, 3 Закону України «Про виконавче провадження»,ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» ст. ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 КАС України, суд,

постановив:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Товариство з обмеженої відповідальністю «Росла» про визнання дій та оцінки майна протиправними,та скасування постанов державного виконавця - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Малиновський районний суд м. Одеси шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення.

Суддя: О.М. Сегеда