Рішення № 65420846, 17.03.2017, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/3143/16-ц

Провадження № 2/520/1594/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.03.2017 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого - судді Луняченка В.О. ,

при секретарі Нефедової Г.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства акціонерний ОСОБА_2 «Південний» про визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду м. Одеси 21.03.2016 року звернулась ОСОБА_1 з позовом про визнання незаконним наказу по особовому складу №207-к-рс від 22.02.2016 року, про звільнення позивача з посади економіста першої категорії відділення №15-38 у звязку із втратою довіря, на підставі п.2 ч.1 ст. 41 КЗпП України; поновлення на роботі; стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди у розмірі 10000 грн.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3, позов підтримав в повному обсязі, та обґрунтовував позовні вимоги тим, що при звільненні позивача на підставі втрати довіря, не доведені конкретні факти порушення законів, інструкцій, прав, норм з боку працівника, особисті винні дії, а тому звільнення є незаконним, позивачка повинна бути поновлена на роботі з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу, та у звязку із моральними стражданнями, втратою нормальних життєвих звязків та виникнення необхідності для працівника додаткових зусиль для організації свого життя, що повязано з порушенням прав незаконним звільненням , вважає необхідним стягнення моральної шкоди, яку оцінено у 10000 грн.

Представник відповідача ОСОБА_4, заперечував проти задоволення позову, вважаючи його безпідставним, та наполягаючи на тому, що згідно акту про проведення службового розслідування від 19.02.2016 року було встановлено порушення посадових обовязків співробітниками відділення №15-38 акціонерного банку « Південний», зокрема ОСОБА_1 економіста 1-ої категорії, що надало підстави для звільнення позивача у звязку із втратою довіря за п.2 ч.1 ст. 41 КЗпП України.

Тривалість розгляду справи повязана із тим, що представниками відповідача двічі подавалась апеляційна скарга на ухвалу про відкриття провадження, яке було предметом розгляду апеляційного суду.

Як встановлено у судовому засіданні ОСОБА_1, працювала в ПАТ ОСОБА_2 « Південний» з 22.08.2007 року, с 07.10.2009 року займаючи посаду економіста першої категорії, у відділенні №15-38.

На підставі розпорядження Голови Правління Банку, від 06.01.2016 року, про проведення перевірки з питань дотримання співробітниками відділень вимог нормативно-правових актів НБУ, внутрішніх положень та процедур ОСОБА_2 банку « південний» щодо організації касової роботи, забезпечення схоронності цінностей і дотримання касової дисципліни, 14.01.2016 року працівниками АБ « Південний» в відділенні №15-38 ОСОБА_2 банку « Південний», була проведена перевірка організації касової роботи, забезпечення схоронності цінностей і дотримання касової дисципліни працівниками відділення та ревізія цінностей в сховищі ( а/с 65).

Згідно зазначеного акту: при проведенні перевірки було виявлені грошові кошти готівкою, яки зберігались у сейфі №14, розташованого на робочому місці завідуючого каси відділення, поза зоною сертифікованого касового вузла на загальну суму 587264,00 грн. та 30193,00 доларів США. Перевіркою було встановлено, що виявлені грошові кошти належать клієнтам Банку, які отримувались через касу з їх рахунків не самими клієнтами, а працівниками відділення і зберігались у завідуючого касою, на її робочому місці. Банком була отримана інформація,від клієнтів банку, зокрема ОСОБА_5, щодо видачі їх грошових коштів, про те, що вони не відвідували відділення та не здійснювали зняття готівки зі своїх рахунків за відповідними заявками. Також, було встановлено, що ОСОБА_1 була ініціатором операції обліку банку про переведення коштів на рахунок клієнту банка ОСОБА_5, яки були зняти готівкою з рахунку, без наявності заяви самого ОСОБА_5 ( у видаткових касових документах підпис клієнта ( отримувача коштів) не відповідають підписам, що містяться в документах по оформленню банківських рахунків ( в юридичної справі)). Згідно письмової пояснювальної записки ОСОБА_1 від 17.02.2016 р. по розпорядженню керівника відділення вона здійснила переказ грошових коштів на рахунок ОСОБА_5 та зняття готівки по заяві, яка їй була передана завідуючою каси відділення ( а/с 95).

Таким чином позивач відобразила декілька операцій про переведення коштів з рахунку на рахунок та видачу з поточного рахунку через касу грошових коштів без фактичної присутності клієнта біля робочого місця касира i без фактичної видачі коштів клієнтам.

Комісією, складеною для проведення перевірки з працівників банку, встановлено, що в вищезазначених діях ОСОБА_1 виявлені порушення п.п. 1.3, 2.23 Посадової інструкції економіста 1-ї (2-ї) категорії відділення №38 затвердженої Головою правління ОСОБА_2 банку «Південний» 31.07.2012 року, п.п.1.1, 1.3, 2.40 Посадової інструкції економіста 1-ї (2-ї) категорії відділення №15-38 затвердженої Головою правління ОСОБА_2 банку «Південний» 05.05.2015 року, п.1 Договору про повну матеріальну відповідальність від 02.09.2013 року, п.п. 3.13, 3.5 глави 3 «Порядку видачі готівки» розділу «Касові операції банків (філій, відділень) з клієнтами» Інструкції про проведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління НБУ від 01.06.2011 року за №174, п. 7.1 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої Постановою Правління НБУ від 12.11.2003 року №492 (а/с 72), та службовою запискою від 19.02.2016 року, на підставі акту перевірки запропоновано голові правління звільнити ОСОБА_1 та інших співробітників відділення, у звязку із втратою довіри (а/с 83).

Наказом по особовому складу ПАТ АБ « Південний» №207-к-рс від 22.02.2016 року, ОСОБА_1 звільнено у звязку з втратою довіри по п.2 ч.1 ст. 41 КЗпП України (а/с 4).

Трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний у разі винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довіря до нього з боку власника або уповноваженого ним органу (пункт 2 частини першої статті 41 КЗпП України).

Розірвання трудового договору за пунктом 2 частини першої статті 41 КЗпП України можливе за таких умов: 1) безпосереднє обслуговування працівником грошових, товарних або культурних цінностей (прийом, зберігання, транспортування, розподіл тощо); 2) винна дія працівника; 3) втрата довіря до працівника з боку власника або уповноваженого ним органу.

Правовий аналіз цієї норми матеріального права, визначений Верховним Судом України у постанові від 20 квітня 2016 року у справі № 6-100цс16, дає підстави для висновку про те, що вона не передбачає настання для роботодавця негативних наслідків, чи наявності завданої роботодавцю матеріальної шкоди як обовязкової умови для звільнення працівника; звільнення з підстави втрати довіря може вважатися обґрунтованим, якщо працівник, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності (зайнятий їх прийманням, зберіганням, транспортуванням, розподілом i т. п.), вчинив умисно або необережно такі дії, які дають власнику або уповноваженому ним органу підстави для втрати до нього довіря (зокрема, порушення правил проведення операцій з матеріальними цінностями).

Як розяснено в абзаці другому пункту 28 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», звільнення з підстав втрати довіря суд може визнати обґрунтованим, якщо працівник, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності (зайнятий їх прийманням, зберіганням, транспортуванням, розподілом i т. ін.), вчинив умисно або необережно такі дії, які дають власнику або уповноваженому ним органу підстави для втрати до нього довіря.

Виходячи з викладеного та розуміння безпосереднього обслуговування грошових i товарних цінностей можна дійти висновку, що основне коло працівників, які безпосередньо обслуговують грошові та товарні цінності, це особи, які одержують їх під звіт.

В даному випадку, вирішуючи під час розгляду справи про поновлення на роботі працівника, звільненого за пунктом 2 частини першої статті 41 КЗпП України, судом вважається доведеним що ОСОБА_1, як економіст першої категорії відділенні №15-38, відноситься до кола, які безпосередньо обслуговують грошові та товарні цінності, та проведення операцій про переведення коштів з рахунку на рахунок та видачу з поточного рахунку через касу грошових коштів відноситься основного змісту трудових обовязків позивача; а також, що виконання указаних дій носить відповідальний, пiдзвiтний характер з наявністю обліку, контролю за рухом i зберіганням цінностей.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.3, 7, 8, 10, 11, 15, 209, 212-215, 223, 294 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства акціонерний ОСОБА_2 «Південний» про визнання незаконним наказу по особовому складу №207-к-рс від 22.02.2016 року, про звільнення позивача з посади економіста першої категорії відділення №15-38 у звязку із втратою довіря, на підставі п.2 ч.1 ст. 41 КЗпП України; поновлення на роботі; стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Одеської області через Київський районний суд м. Одеси шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Луняченко В. О.