Ухвала суду № 65419811, 21.03.2017, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

21.03.17

Справа № 489/5919/15-ц

Номер провадження 4-с/489/17/17

21 березня 2017 р. м. Миколаїв

Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі:

головуючого - судді Тихонової Н.С.,

при секретарі Куцовій Д.І.,

за участю:

відповідача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

представника Інгульського ВДВС м. Миколаєва ГТУЮ у Миколаївській області - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Інгульського відділу державної виконавчої служби м. Миколаєва Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області,

ВСТАНОВИВ:

23.02.2017 р. ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця Інгульського відділу державної виконавчої служби м. Миколаєва Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області.

Вказував на те, що згідно Рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 15.10.2015 р. з нього на користь ОСОБА_4 стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_1 в розмірі 500 грн. щомісячно, починаючи з 28.08.2015 р. до досягнення ним повноліття. Також по зазначеній справі судом було видано виконавчий лист, який був предявлений ОСОБА_4 до Інгульського ВДВС м. Миколаїв ГТУЮ в Миколаївській області для виконання. На підставі виконавчого листа державним виконавцем було відкрито виконавче провадження про стягнення з боржника аліментів. В подальшому 07.02.2017 р. державним виконавцем було винесено постанову про арешт всього рухомого і нерухомого майна ОСОБА_1, оскільки в нього виникла заборгованість по сплаті аліментів більш ніж за три місяці. Однак про виконавче провадження скаржнику стало відомо лише з отриманої постанови про арешт його майна. На переконання ОСОБА_1 вказана постанова є незаконною та підлягає скасуванню, оскільки він регулярно сплачував аліменти на утримання дитини та перед стягувачем заборгованості не має.

Посилаючись на вищевикладене, скаржник просить суд скасувати Постанову про арешт всього рухомого та нерухомого майна боржника ОСОБА_1 від 07.02.2017 р., винесену старшим державним виконавцем Інгульського відділу державної виконавчої служби м. Миколаєва Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області ОСОБА_3, яка ухвалена в рамках виконавчого провадження №53189307.

Справа призначена до розгляду в судовому засіданні.

Представник скаржника та ОСОБА_1 в судовому засіданні заявлені вимоги підтримали в повному обсязі.

Представник Інгульського ВДВС м. Миколаєва ГТУЮ у Миколаївській області в судовому засіданні проти задоволення заявлених вимог заперечував. Вказував, що відповідно вимог Закону України «Про виконавче провадження» ним на адресу скаржника надсилались всі документи в рамках виконавчого провадження з виконання виконавчого листа про стягнення з боржника на користь ОСОБА_4 аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5. Так скаржнику була надіслана постанова про відкриття виконавчого провадження, та в звязку з неотриманням цієї постанови боржником державний виконавець здійснив розрахунок заборгованості по аліментам, на підставі якоо була винесена постанова про арешт майна боржника.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

15.10.2015 р. Ленінським районним судом м. Миколаєва було постановлено рішення по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, відповідно до якого позовні вимоги було задоволено. А саме, стягнуто з ОСОБА_1, на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 500 грн. щомісячно, з подальшою індексацією, починаючи з 28.08.2015 р. до досягнення ним повноліття.

30.11.2016 р. було видано виконавчий лист по вищезазначеній справі.

В подальшому виконавчий лист №489/5919/15-ц ОСОБА_4 було предявлено до Інгульського ВДВС м. Миколаєва ГТУЮ у Миколаївській області на виконання.

27.12.2016 р. старшим держаним виконавцем Інгульського відділу державної виконавчої служби м. Миколаєва Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області ОСОБА_3 винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 53189307 з виконання вказаного виконавчого листа. Боржнику запропоновано негайно зявитись до Інгульського ВДВС м. Миколаєва ГТУЮ у Миколаївській області та надати пояснення щодо невиконання виконавчого документа та у разі наявності документів підтверджуючих сплату аліментів надати їх державному виконавцю.

Копію даної постанови державним виконавцем було направлено на адресу боржника у встановленому законом порядку, що підтверджується зворотнім повідомленням, яке міститься в матеріалах виконавчого провадження та копія якого надана до письмових заперечень.

Проте боржник, станом на 08.02.2017 р. , до відділу не зявився, судове рішення не виконував, в звязку з чим державним виконавцем було здійснено розрахунок заборгованості по аліментам ОСОБА_1

Згідно Розрахунку заборгованості по аліментам за виконавчим листом № 489/5919/15-ц за період з серпня 2015 р. по січень 2017 р. державним виконавцем було нараховано заборгованість ОСОБА_1 в розмірі 8064 грн. 52 коп.

07.02.2017 р. старшим держаним виконавцем Інгульського відділу державної виконавчої служби м. Миколаєва Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області ОСОБА_3 винесена постанова про арешт майна боржника, відповідно до якої накладено арешт на все рухоме і нерухоме майно ОСОБА_1

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається посилається на те, що державним виконавцем було неправомірно винесено постанову про арешт його майна, оскільки з моменту постановлення рішення суду він постійно сплачує аліменти на утримання сина ОСОБА_5 та регулярно робить дитині подарунки (планшет, набір для різьби по дереву тощо), на підтвердження чого суду надані копії квитанцій на придбання речей для дитини на значні суми. Вказані обставини, на думку відповідача вказують на відсутність заборгованості по аліментам.

Відтак, на переконання ОСОБА_1, постанова про арешт майна боржника є незаконною та підлягає скасуванню.

Суд не може погодитись із твердженнями відповідача через наступне.

Згідно ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобовязаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності заборгованості із сплати аліментів понад три місяці стягнення може бути звернено на майно боржника. Звернення стягнення на заробітну плату не перешкоджає зверненню стягнення на майно боржника, якщо існує непогашена заборгованість понад три місяці.

Визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України.

Виконавець зобовязаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця. Виконавець зобовязаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику у разі надходження виконавчого документа на виконання від стягувача.

З матеріалів справи вбачається, що державним виконавцем на підставі виконавчого документа було проведено розрахунок заборгованості у відповідності до вимог ЗУ «Про виконавче провадження» та виявлено заборгованість скаржника по сплаті аліментів за період більш ніж три місяці (з серпня 2015 р. по січень 2017 р.).

При цьому посилання скаржника на те, що ним постійно сплачуються аліменти на утримання сина ОСОБА_5 спростовуються матеріалами справи та його власними поясненнями, відповідно до яких вбачається, що аліменти його колишня дружина ОСОБА_4 отримувала лише в листопаді та грудні 2015 р. В подальшому боржник робив дитині подарунки, однак це є правом боржника, а не зобовязанням по сплаті аліментів на утримання дитини.

Відповідно до ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що державний виконавець при винесенні постанови діяв в межах вимог передбачених Законом України «Про виконавче провадження», суд вважає, що скарга є необгрунтованою та в її задоволенні необхідно відмовити.

На підставі ст. 383 ЦПК України, ст.ст. 4,26 ЗУ «Про виконавче провадження» суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця Інгульського відділу державної виконавчої служби м. Миколаєва Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається Апеляційному суду Миколаївської області через Ленінський районний суд м. Миколаєва протягом п`яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: Н.С. Тихонова