Постанова № 654191, 07.05.2007, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области 91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32

П О С Т А Н О В А

Іменем України

07.05.07 Справа № 13/124ад.

За позовом Управління Пенсійного Фонду України в м. Сєвєродонецьку, м. Сєвєродонецьк Луганської області

до Комунального підприємства “Пиріжкова “Енергетик” м. Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 1939 грн. 68 коп.

Суддя

Яресько Б.В.

За участю:

Секретар судового засідання Савенко В.Ю.

Від позивача

Семенюк В.М. дов. від 12.03.2007 р. № 11

Від відповідача

Не прибув

ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про стягнення з відповідача недоїмки по внесках на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в сумі 850 грн. 90 коп., фінансових санкцій –735 грн. 94 коп., пені –352 грн. 84 коп.

Позивач позов підтримав.

Відповідач проти позову заперечує, з підстав зазначених у відзиві га позовну заяву.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд,

ВСТАНОВИВ, що відповідач зареєстрований в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьк 14.07.1994 року.

В наслідок несплати відповідачем страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування станом на 02.01.2007р. у нього утворилась заборгованість перед ПФУ по сплаті внесків за період з 01.12.06р.по 31.12.06р.у сумі 1939,68 грн., з яких 850,90 грн. недоїмка (яка утворилась в грудні 2006р. після того як боржник не сплатив внески згідно свого звіту за листопад 2006р.), 735,94 грн. - фінансові санкції (які нараховані на недоїмку за березень 2006р. в загальному розмірі 6562,44 грн., фактично виставлені за період з 12.10.06р. по 06.11.06р. після сплати 1471,87 грн. недоїмки), 352,84 грн. - пеня (яка нарахована на недоїмку за березень 2006р. в загальному розмірі 6562,44 грн., фактично виставлена за період з 12.10.06р. по 06.11.06р. після сплати 1471,87 грн. недоїмки), що підтверджує розрахунок фінансової санкції та пені.

Згідно ч. 3 ст. 106 Закону № 1058 управлінням Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області на адресу відповідача була направлена вимога № 84/1 від 05.01.07р. з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідач вимогу отримав 09.01.07р., не оскаржив її та не узгодив з органами Пенсійного фонду суму боргу.

Однак до цього часу в добровільному порядку суму заборгованості до ПФУ не перерахував.

Позивач звернувся до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з відповідача стягнення з відповідача на свою користь 1939,68 грн., з яких 850,90 грн. - недоїмка по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, 735,94 грн.- фінансові санкції, 352,84 грн. - пеня.

Свої вимоги позивач обґрунтовує положеннями ст.ст. 14,15,17,20,106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003р. № 1058.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що він здійснював діяльність як платник єдиного податку, та відповідно до положень Закону України “Про внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 14.04.2006 р. та розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.03.2005 р. № 58 “Про деякі питання спрощеної системи оподаткування” стягнення з нього заборгованості за страховими внесками , яка утворилася у 2004 році - I кварталі 2005 року, застосування пов'язаних із цим санкцій є незаконним.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Засади і механізми системи функціонування загальнообов‘язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України від 09.07.03 № 1058-ІУ “Про загальнообов‘язкове державне пенсійне страхування” (далі –Закон).

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст.17 Закону страхувальники (роботодавці) зобов‘язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Порядок обчислення і оплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов‘язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України встановлений однойменною Інструкцією, затвердженою Постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.03 № 21-1 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.04 № 64/8663 (далі –Інструкція).

Розміри страхових внесків на загальнообов‘язкове державне пенсійне страхування встановлюються відповідно до Закону України “Про збір на обов‘язкове державне Пенсійне страхування” (п.4 Інструкції).

Згідно із п. п.3, 4 ст. 18 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року №1058-VI страхові внески є цільовими загальнообов’язковими платежами, які справляються на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Страхові внески не включаються до складу податків, інших обов’язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство.

Згідно з абз. 6 ч. 6 ст. 20 Закону України № 1058-ІV перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг). Остаточний розрахунок за базовий звітний період (у даному випадку календарний місяць) здійснюється платником страхових внесків не пізніше ніж через 20 календарних днів із закінчення цього періоду відповідно до п.5.1.6. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками і застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 року № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.04 р. за № 64/866 (далі - Інструкція).

Ставка збору на обов’язкове пенсійне страхування згідно з п.1 ст. 4 Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування»для платників збору, визначених п.1 ст.1 цього закону встановлена у розмірі 32% від об’єкта оподаткування, визначеного абзацом першим і другим п.1 ст.2 даного Закону.

Сплата страхового збору є обов’язковою для всіх суб’єктів підприємницької діяльності, незалежно від форми власності.

Як свідчать матеріали справи, відповідач не здійснював в повному розмірі відрахування збору на обов’язкове державне пенсійне страхування за листопад 2007 року, в наслідок чого в грудні 2007 р. утворилась недоїмка по сплаті страхових внесків в загальній сумі 850,90 грн., що підлягають сплаті.

Крім того 20.11.2007 р. позивачем було прийнято рішення № 1047 про застосування фінансових санкцій щодо стягнення з відповідача штрафу в сумі 735 грн. 94 коп., та пені в розмірі 352 грн. 84 коп. за недоїмку березня 2006 року.

На виконання п.п. 8.2.б.в, п.8 „Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України” позивачем відповідачу були направлені вимога № 84/1 про сплату боргу та санкцій які відповідачем оскаржені або виконанні не були.

Відповідно до п. 1, п. 6 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Відповідачем не доведено суду, що заборгованість та санкції, що є предметом судового розгляду стосуються його зобов’язань та заборгованості за страховими внесками , які утворилися у 2004 році - I кварталі 2005 року.

За таких обставин позов є обґрунтованим, та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст.ст. 128, 158, 160 –163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства “Пиріжкова “Енергетик” м. Сєвєродонецьк, вул. Жовтнева 18 ідентифікаційний код 21788133 на користь управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області м. Сєвєродонецьк вул. Шевченко 9 ідентифікаційний код 21792459 850,90 грн. - недоїмка по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, 735,94 грн. - фінансові санкції, 352,84 грн. –пеня.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Б.В. Яресько

Постанову складено у повному обсязі

та підписано 14.05.2007 р.