Справа № 127/27944/16-а
Провадження № 2-а/127/125/17
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 березня 2017 рокум. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого - судді Волошина С.В.,
за участю секретаря судового засідання Тонкопій Ю.І.,
позивача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2,
представника відповідача Любарець І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вінниці справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці про призначення пенсії на пільгових умовах,
В С Т А Н О В И В:
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшов позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці про визнання неправомірним рішення та зобов'язання вчинити певні дії, в якому позивач просить визнати протиправним рішення Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пільгової пенсії на умовах згідно ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці призначити та виплачувати ОСОБА_1 пільгову пенсію на умовах згідно ст.13 Закону України „Про пенсійне забезпечення " з 17.06.2016 року.
Позов мотивований тим, що ОСОБА_1 звернувся до Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниця з заявою про призначення пільгової пенсії згідно п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». На час подання заяви позивачу виповнилося 57 років., загальний стаж роботи складає 37 років 9 місяців 18 днів, пільговий стаж - 32 роки 2 місяці 21 день.
Протоколом №7435 від 16.09.2016 року відповідач відмовив позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу. ОСОБА_1 вважає зазначене рішення відповідача протиправним та таким, що не ґрунтується на вимогах закону, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
На адресу суду 20.01.2017 року надійшло заперечення представника відповідача, в якому він просить суд відмовити в задоволенні позову, у зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу, тому управлінням правомірно відмовлено заявнику у призначенні пенсії за віком по Списку №2.
Розгляд справи було призначено в порядку скороченого провадження у відповідності до ст.183-2 КАС України.
Після отримання судом письмових заперечень проти позову ухвалою суду від 26.01.2017 року справу призначено до судового розгляду в судовому засіданні.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 адміністративний позов підтримав з підстав, що наведено у позовній заяві, зазначив, що працював в складі бригад чисельністю 12-20 чоловік, будували висотні будинки, клали цеглу, бетонні блоки. Характер його роботи не давав йому можливості працювати самостійно, оскільки позивач будував як багатоповерхові житлові будинки так і об'єкти промислового значення.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 внесений на розгляд суду адміністративний позов підтримав з підстав, що наведено у позовній заяві, вказав, що згідно ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом для визначення пільгового стажу слугує трудова книжка, згідно записів якої у позивача наявний необхідний стаж для призначення пенсії на пільгових умовах.
Представник відповідача Любарець І.В. в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову з підстав, що наведено в її письмових запереченнях, а також з тих підстав, що рішення пенсійного фонду щодо відмови є правомірним і обґрунтованим, додала, що при зверненні до УПФУ в місті Вінниці із заявою про призначення пільгової пенсії позивач не надав уточнюючих пільгових довідок про наявність пільгового стажу. На запитання представника позивача чому відповідач вимагає довідки для підтвердження пільгового стажу до 21.08.1992 року (тобто до часу, до якого атестація робочих місць не проводилась), оскільки саме з цієї дати пільговий стаж має підтверджуватись атестацією робочих місць, представник відповідача не змогла надати відповідь.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснив, що з квітня 1986 року по 2000 рік він працював в УКБ Вінницького Хімзаводу з ОСОБА_1 в бригаді мулярів чисельністю мінімум 10 чоловік, вони будували висотні будинки. Сам ОСОБА_1 постійно працював на посаді каменщика (муляра) у складі бригад.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснив, що з 1985 року по 2000 рік він працював в УКБ Вінницького Хімзаводу з ОСОБА_1 в стройгрупі, яка нараховувала 70 чоловік, робота була постійна, безперервна. ОСОБА_1 працював на посаді муляра постійно, мурував блоки, цеглу, панелі, працював на «висотках», будували 9-ти поверхівки.
Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, свідків, детально дослідивши представлені докази в їх сукупності, дослідивши пенсійну справу, оцінивши доводи внесеного на розгляд суду адміністративного позову та надавши оцінку надісланим на адресу суду письмовим запереченням, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" заява про призначення (перерахунок) пенсії або про її відстрочення та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Згідно пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи, зокрема, з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років у чоловіків і не менше 21 року у жінок.
Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зокрема, чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.
Відповідно до пункту 2 розділу XV Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, 17.06.2016 року звернувся до Управління ПФ України у м. Вінниці із заявою про призначення йому пільгової пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до положень пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (а.с.28).
Відповідно до копії трудової книжки ОСОБА_1 він працював:
-З 03.06.1980 року по 04.08.1985 року на посаді каменщика 4 розряду в Трест-площадці «Винницасилстрой»;
-З 07.08.1985 року по 21.08.1992 року - на посаді каменщика 5 розряду у Вінницькому хімзаводі;
-З 22.08.1992 року по 17.04.2000 року - на посаді муляра 5-го розряду у ВО «Хімпром»;
-З 16.06.2000 року по 23.04.2001 року - на посаді каменщика на Фірмі «Сфера»;
-З 27.11.2001 року по 31.05.2002 року - на посаді каменщика 5 розряду «в бригадах каменщиков или звеньях комплексных бригад» у «ООО «Навіки-Буд»;
-З 01.04.2005 року по 12.01.2007 року - на посаді каменщика 5 розряду в «ООО «Винницкое инженерное строительное управление»;
-З 15.01.2007 року по 14.09.2009 року - на посаді каменщика 5 розряду в бригадах каменщиков в «ГП МО Украины «Винницкое ИСУ»;
-З 01.12.2009 року по 18.12.2010 року - на посаді каменщика 5 розряду в бригадах каменщиков в «ГП МО Украины «Винницкое ИСУ»;
-З 21.10.2010 року по 04.05.2012 року - на посаді каменщика 5 розряду в бригадах каменщиков у ТОВ «ФАВОР»;
-З 07.05.2012 року по 17.06.2016 року - на посаді «каменщика 5 розряда строительного участка» в «ООО «Винницастрой (а.с.10-11).
Представнику ОСОБА_1 ОСОБА_2 в той самий день було вручено розписку-повідомлення з переліком документів, що мають бути доданими до заяви про призначення пенсії (а.с.29).
На звернення ОСОБА_2 від 25.07.2016 року щодо надання допомоги в витребуванні документів УПФУ у м. Вінниці було направлено листи до працедавців ОСОБА_1 ТОВ «Фавор», ООО «Навіки-Буд», ДП МОУ «Вінницьке ІБУ» щодо надання довідок про підтвердження трудового стажу ОСОБА_1 для призначення пільгової пенсії (а.с.30-34).
Згідно протоколу №7435 від 16.09.2016 року УПФУ у м. Вінниці відмовило ОСОБА_1 в призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують право на пенсію на пільгових умовах (а.с.25-27), в якому зазначено, що загальний стаж ОСОБА_1 складає 37 років 9 місяців 18 днів.
19.10.2016 року Вінницьке ІБУ видало ряд документів, якими підтверджується робота ОСОБА_1 муляром 5 розряду в бригаді мулярів з 10.08.2007 року по 26.05.2009 року (1 рік 9 міс 16 днів) (а.с.12-18, 21). Зазначене підтверджується актом зустрічної перевірки довідки про підтвердження пільгового характеру роботи від 15.12.2016 року (а.с.22-24).
Інформація щодо підтвердження чи заперечення пільгового стажу роботи ОСОБА_1 від інших підприємств не надходила.
Із матеріалів справи видно, що ОСОБА_1 працював каменщиком (муляром) З 03.06.1980 року по по 21.08.1992 року і у період його роботи діяв Список №2, затверджений постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173, в якому ця професія відсутня.
З 26 січня 1991 року діяли Списки, затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР №10 і, згідно з постановою Кабінету Міністрів СРСР від 09 серпня 1991 року № 591, Розділ 22900000 XXVII «Будівництво, реконструкція, технічне переоснащення, реставрація та ремонт будівель, споруд та інших об'єктів» Список № 2 доповнено позицією 2290000а-12680 «Каменщики, постоянно работающие в бригадах каменщиков и в специализированных звеньях каменщиков комплексных бригад». З 11 березня 1993 року діяв Список № 2, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 162, Розділом XXVII якого передбачено професію муляра, за умови постійної праці в бригадах мулярів і в спеціалізованих ланках мулярів комплексних бригад (код 2290000а-12680).
Отже, за приписами наведених норм, позивач, працюючи за професією муляра мав право на зарахування періоду роботи до пільгового стажу, починаючи з 03.06.1980 року, за умови роботи у бригаді мулярів і у спеціалізованих ланках мулярів комплексних бригад до 21 серпня 1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за аналогічних умов праці після 21 серпня 1992 року.
Проведення атестації робочих місць за списками №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників було передбачено положеннями статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ.
Проте Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці було затверджено постановою Кабінету Міністрів України лише 1 серпня 1992 року, а тому роботи, професії та посади, передбачені зазначеними списками, за період до 1 серпня 1992 року мають бути враховані при призначенні пільгових пенсій без результатів атестації робочих місць.
На підставі викладеного суд дійшов висновку, що періоди роботи позивача на посаді каменщика 4 розряду в Трест-площадці «Винницасилстрой» з 03.06.1980 року по 04.08.1985 року та на посаді каменщика 5 розряду у Вінницькому хімзаводі з 07.08.1985 року по 21.08.1992 року, загальною тривалістю 12 років 2 місяці 17 днів підлягають до зарахування в якості пільгового стажу.
Такий висновок узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеної, зокрема, в ухвалі від 14.04.2016 року у справі №149/1216/15-а.
Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
В загальних положеннях «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України, від 12 серпня 1993року № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Крім того, слід вважати пільговим стажем період роботи ОСОБА_1 муляром 5 розряду в бригаді мулярів з 10.08.2007 року по 26.05.2009 року (1 рік 9 міс 16 днів), оскільки пільговий стаж роботи у цей період підтверджено відповідною довідкою (а.с. 17).
Підсумовуючи викладене суд приходить до висновку, що загальний стаж роботи позивача складає 37 років 9 місяців 18 днів, з яких пільговий стаж складає 5 років 2 місяці 2 дні - за період з 03.06.1980 року по 04.08.1992 року, 7 років 15 днів - за період з 07.08.1985 року по 21.08.1992 року та 1 рік 9 місяців 16 днів - за період роботи з 10.08.2007 року по 26.05.2009 року, що є достатнім для призначення пенсії на пільгових умовах згідно п. б. ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» (тобто більше ніж 12 років та 6 місяців).
Відповідно до ст. 116 Конституції України, Кабінет Міністрів України забезпечує здійснення внутрішньої і зовнішньої політики держави, виконання Конституції України і законів, актів Президента України.
Як встановлено ст. 24 Конституції України, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
У відповідності зі ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає, зокрема, право на забезпечення їх у старості. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.
Суд дійшов висновку, що своїми діями щодо відмови в призначенні пільгової пенсії позивачу скаржник допустив звуження змісту та обсягу прав та свобод позивача, передбачених статтею 22 Конституції України, в якій зазначено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Як передбачено ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні судом перевірено: чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяли лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. ст. 69, 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободі в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
З огляду на вищезазначені обставини справи, а також наявність відповідних в трудовій книжці позивача записів та інших доказів по справі, які підтверджують пільговий характер роботи та професію позивача, приймаючи до уваги наявність пільгового стажу, суд, дійшов висновку про неправомірність рішення Управління пенсійного фонду України у м. Вінниці щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах.
Враховуючи встановлені судом факти, суд вбачає неправомірні дії з боку Пенсійного фонду України у м. Вінниці, яке діяло в порушення норм чинного законодавства, зокрема, ч. 2 ст. 19 Конституції України, в якій зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а отже бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці щодо відмови у призначенні пенсії позивачу є порушенням чинного законодавства.
Таким чином суд вважає, за необхідне визнати протиправним рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці призначити та виплачувати ОСОБА_1 пільгову пенсію на умовах згідно ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», починаючи з 17.06.2016 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України судові витрати понесені позивачем підлягають обов'язковому стягненню органами Державної казначейської служби України із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці.
На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про пенсійне забезпечення», Порядком застосування Списків N 1 і N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст.ст. 9, 11, 70, 71, 79, 86, 158 - 159, 189-2 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити.
Визнати протиправним рішення Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пільгової пенсії на умовах згідно ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці призначити та виплачувати ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) пільгову пенсію на умовах згідно ст.13 Закону України „ Про пенсійне забезпечення " з 17.06.2016 року.
Присудити на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 551 грн. 20 коп., які підлягають обов'язковому стягненню органами Державної казначейської служби України із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці.
Постанова суду може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її отримання через Вінницький міський суд Вінницької області до Вінницького апеляційного адміністративного суду.
Суддя:
Судове рішення № 65419086, Вінницький міський суд Вінницької області було прийнято 14.03.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 127/27944/16-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: