Рішення № 6541873, 09.11.2009, Господарський суд Чернігівської області

09.11.09 Господарський суд Чернігівської області

____________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20Тел. 698-166 , факс 77-44-62

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

"03" листопада 2009 року Справа № 20/153

Суддя Цимбал-Нарожна М.П., розглянувши матеріали справи

за позовом: Ніжинського міжрайонного прокурора в інтересах держави

в особі товариства з обмеженою відповідальністю “НіжинТеплоМережі”

16600, вул.Глібова,1, м.Ніжин;

до відповідача: приватного підприємця ОСОБА_1

юр. адреса: 16600, АДРЕСА_2,

дом. адреса:16600, АДРЕСА_1;

предмет спору: про стягнення 474,80 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Кіфік О.М. довіреність № 01-07/457 від 18.03.2009 року;

від відповідача: не зявився;

від прокуратури : Демидок Д.А. посвідчення № 123 від 25.03.2005 року

в с т а н о в и в :

Ніжинський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі товариства з обмеженою відповідальністю „НіжинТеплоМережі” звернувся до господарського суду Чернігівської області з позовом до приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення 474,80 грн. заборгованості.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 01.10.2009р. розгляд справи призначено на 20.10.2009р., після чого розгляд справи було відкладено до 03.11.2009р.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, в судове засідання не зявився, про час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення ухвал №1422982 від 02.10.2009р., №1445311 від 24.10.2009р.

Оскільки відповідач був повідомлений належним чином про дату, час і місце судового розгляду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень, справа розглядається на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

20.10.2009р. представником позивача подано до господарського суду клопотання про припинення провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 308,44грн. у звязку зі сплатою, що підтверджується копією платіжного доручення №41890717 від 12.10.2009р.

Відповідно до поданого клопотання позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 163,47 грн., інфляційні 1,54, грн. та 3% річних 1,34 грн.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника позивача та прокурора, зясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне:

01 грудня 2006 року між товариством з обмеженою відповідальністю „Ніжинтепломережі” (далі Товариство) та приватним підприємцем ОСОБА_1(надалі Підприємець) укладено Договір №462 на постачання теплової енергії на опалення та гарячої води (надалі Договір).

Згідно п. 1.1 Договору, Товариство зобовязується виробляти і постачати Підприємцю теплову енергію для опалення та гарячу воду, а Підприємець зобовязався сплачувати за надані послуги шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Товариства за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені даним договором.

Додатком №1 до Договору, сторони визначили, що розмір опалювальної площі становить 76,8кв.м.

Відповідно до п.6.1 Договору, розрахунки за теплову енергію, що споживається Підприємцем, здійснюються у грошовій формі шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Товариства по затвердженим тарифам.

Тарифи на теплову енергію затверджені рішеннями виконавчого комітету Ніжинської міської ради від 03.10.2008р. за №516, де зазначено, що тарифи для відповідача на послуги централізованого опалення (з ПДВ) при відсутності теплолічильника становлять 10,04грн. за 1 кв.м.

Так, позивачем 30.04.2008р. виставлено відповідачу рахунок на оплату на суму 308,42грн.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобовязання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 6.5 Договору, розрахунки згідно даного Договору здійснюються щомісячно до 1 числа місяця, наступного за звітним місяцем за фактично спожиту теплову енергію.

Отже, виставлений позивачем рахунок відповідач повинен був оплатити до 01.05.2009р.

Проте, зазначеного зроблено не було.

У судовому засіданні 20.10.2009р. представником позивача подано клопотання про припинення провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 308,44грн. у звязку зі сплатою зазначеної суми відповідачем, що підтверджується копією платіжного доручення №41890717 від 12.10.2009р.

Відповідно до п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи вищевказане, провадження у справі в частині стягнення 308,44грн. основного боргу суд припиняє на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 163,47 грн., інфляційні 1,54, грн. та 3% річних 1,34 грн.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.3 статті 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з положенням Закону України «Про відповідальність субєктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій»від 20.05.1999р., субєкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Відповідно до п. 7.3.3 Договору, за порушення порядку розрахунків за теплову енергію, передбаченого п.6.5. цього Договору - Підприємець сплачує пеню у розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожний день просточення, а також борг з урахуванням індексу інфляції за весь період прострочення і 3% річних від простроченої суми.

Позивач просить стягнути на його користь пеню в сумі 163,47грн., яка нарахована за період з 01.05.2009р. по 23.05.2009р.

За перерахунком господарського суду пеня за вказаний позивачем період становить 70,94 грн. і підлягає стягненню.

В задоволенні іншої частини пені слід відмовити.

Частина 2 статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сума інфляційних за перерахунком суду становить 1,54грн., а сума річних 0,58грн які і підлягають стягненню на користь позивача.

В задоволенні іншої частини річних слід відмовити.

Частиною 6 ст. 84 ГПК України передбачено, що в резолютивній частині рішення вказується про розподіл господарських витрат між сторонами, про повернення державного мита з бюджету.

Згідно ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита.

Таким чином, господарський суд вважає за необхідне стягнути з відповідача в доход бюджету держмито в сумі 102 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236грн.

Керуючись ст. ст. 549, 525, 526, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 49, 75, 80, 82 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в :

1 . Позов задовольнити частково.

2. Провадження у справі в частині стягнення 308,44грн. припинити.

3. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (16600, АДРЕСА_3, код ЄДРПОУ НОМЕР_1, дані про рахунки відсутні) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „НіжинТеплоМережі” (16600, вул. Глібова, 1, м.Ніжин, Чернігівська обл., р/р 26006300001650 в ВАТ „Банк „Демарк” м.Чернігів, МФО 353575, код 32750668) 70,94 грн. пені, 1,54грн. інфляційних та 0,58грн. річних.

В іншій частині позову відмовити.

3. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (16600, АДРЕСА_3, код ЄДРПОУ НОМЕР_1, дані про рахунки відсутні) в доход державного бюджету (отримувач: Державний бюджет м. Чернігова, код 22825965, рахунок 31111095700002 в ГУДК в Чернігівській області, МФО 853592, код платежу 22090200) 102грн. державного мита.

4. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (16600, АДРЕСА_3, код ЄДРПОУ НОМЕР_1, дані про рахунки відсутні) в доход державного бюджету (отримувач: Державний бюджет м. Чернігова, код 22825965, рахунок 31214259700002 в ГУДК в Чернігівській області, МФО 853592, код платежу 22050000) 236 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

5.Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя М.П.Цимбал Нарожна

Повний текст рішення підписано 04 листопада 2009 року

Суддя М.П.Цимбал Нарожна