Рішення № 65417058, 28.02.2017, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/18628/16-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" лютого 2017 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Гончарука В.П.

з секретарем Красновою І. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, суд,

в с т а н о в и в:

Позивач звернулася до суду з позовною заявою до відповідача про розірвання шлюбу та стягнення аліментів. Свої вимоги мотивувала тим, що сторони з 20 вересня 2014 року знаходилися у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу мають малолітню дитину доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Шлюбне життя не складається, кожен має протилежні погляди на життя. Дитина проживає разом з позивачем по справі та перебуває на її утриманні. Відповідач не надає матеріальної допомоги. Просить розірвати шлюб та стягнути аліменти на утримання доньки в твердій грошовій сумі у розмірі 1 355,00 грн., щомісячно з моменту звернення до суду і до досягнення нею повноліття; стягнути аліменти на утримання дружини в розмірі 800 грн. і до досягнення доньки трьох років та стягнути з відповідача на користь позивача кошти на утримання дитини за минулий час з 01 липня 2015 року по 31 грудня 20116 року в сумі 27 543,00 грн.

Позивач у судове засідання не з'явилася, хоча повідомлена належним чином про час та місце розгляду справи. До початку судового засідання надала письмову заяву з прохання слухати справу за її відсутності, позовні вимоги підтримує. В разі неявки відповідача до суду просила розглянути справу в заочному порядку.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Причини неявки суду не повідомив.

На підставі ст.197 ч.2 ЦПК України справа розглянута у відсутності сторін без фіксування судового засідання технічними засобами.

Відповідно до ч.1 ст. 224 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів що у даному випадку вбачається за доцільне.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Сторони перебувають в шлюбі, зареєстрованому 20 вересня 2014 року Виконавчим комітетом Білозерської міської ради м. Добропілля Донецької області, актовий запис № 75 (а.с.13). Від шлюбу мають малолітню дитину доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.(а.с. 14).

Шлюбні відносини припинені через постійні сварки, втрату взаємопорозуміння та поваги, на підставі цього виникнення неприязних відносин. Сторони спільно не проживають, не господарюють. Сім'я фактично розпалася і надалі спільне проживання і збереження сім'ї неможливо.

У відповідності зі ст. 112 ч.2 Сімейного Кодексу суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя чоловіка і жінки і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам дітей, що мають істотне значення.

Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що причини з яких позивач наполягає на розірванні шлюбу є обґрунтованими, подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї стали не можливим, оскільки тривалий час сторони не підтримують сімейно-шлюбних стосунків, спільного господарства не ведуть, поновлювати сімейно-шлюбні відносини наміру не мають, суперечок відносно місця проживання дитини немає, тому позовні вимоги про розірвання шлюбу підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Згідно ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. В силу ч. ч. 1, 2 ст. 184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону. Аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову (ст. 191 СК України).

Згідно п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року N 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК. Що ж до максимального розміру аліментів, які стягуються з боржника, то відповідно до ч. 3 ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження» він не повинен перевищувати 50 відсотків заробітної плати цієї особи.

Наведені норми імперативно закріплюють обов'язок батьків утримувати дітей до досягнення ними повноліття. Сторони не можуть домовитися про розмір аліментів на утримання дитини, а тому кошти на утримання дитини (аліменти) підлягають присудженню за рішенням суду.

Таким чином, позовні вимоги, щодо стягнення аліментів підлягають задоволенню, оскільки дані про офіційне працевлаштування відповідача відсутні, має визначений законом обов'язок по матеріальному утриманню дітей, у зв'язку з чим суд враховує право позивача на примусове стягнення аліментів в судовому порядку в твердій грошовій сумі, та присуджує з відповідача на користь позивача аліменти на утримання малолітньої дитини в розмірі 1 355,00 грн. щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття. При визначенні розміру аліментів, суд виходить із засад розумності та справедливості, та враховує, що визначеної судом суми буде достатньо для належного утримання та розвитку дитини сторін, з урахуванням її утримання також з боку позивача.

Разом з тим, щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача коштів на утримання дитини за минулий час з 01 липня 2015 року по 31 грудня 20116 року в сумі 27 543,00 грн., суд дійшов до наступного.

Статтею 191 СК України визначено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову. Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за три роки.

Вимога про стягнення аліментів на дитину може бути подана до суду протягом усього строку існування права на утримання, тобто до досягнення дитиною повноліття.

За загальним правилом аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня подання позову на майбутнє.

В той же час у відповідності до ч. 2 ст. 191 СК України, аліменти за минулий час можуть бути присуджені тільки при наявності підстав, установлених законом. Саме позивач повинен надати суду докази, того, що він вжив заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їхньої сплати.

За загальним правилом, визначеним СК України вважається недоцільним обтяжувати відповідача виплатами за минулий період, якщо позивач не вжив заходів щодо одержання аліментів, в тому числі не подав позов про стягнення аліментів.

Позивач мала право звернутися до суду з заявою про стягнення аліментів на утримання дитини - з моменту її народження, однак таким правом не скористалась, у зв'язку з чим, суд приходить до висновку про відсутність підстав для стягнення аліментів за минулий час.

Також позивачем заявлена вимога про стягнення аліментів на її утримання в розмірі 800 грн. і до досягнення доньки трьох років.

Згідно зі ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Це право має дружина, з якою проживає дитина, і в разі розірвання шлюбу. Право на утримання дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

За правилами ч.1, ст.80 СК України аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.

За змістом ч.1, ст.79 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.

Оцінюючи докази в їх сукупності, суд вважає необхідним прийняти до уваги право дружини на утримання від свого чоловіка до досягнення дитиною 3 років, відсутність доказів, що відповідач має постійне місце роботи і стабільний щомісячний заробіток, тому присудження розміру аліментів, що підлягають стягненню на утримання дружини, необхідно у твердій грошовій сумі, посилаючись на положення ст.184 СК України. За таких обставин з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 800 грн. аліментів на її утримання щомісяця з 20.12.2016 року - дня подачі позову до досягнення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 трьохрічного віку.

На підставі вище викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів підлягають частковому задоволенню.

Згідно ст.367 ч.1 п.1 ЦПК України рішення про стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

На підставі п. 3 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі - за подання позовів про стягнення аліментів.

Згідно ч.3 ст.88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

У зв'язку з вищевикладеним, суд вважає необхідним судові витрати покласти на відповідача.

Відповідно до ст.ст.79, 88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь держави в сумі 551 грн. 20 коп.

Керуючись ст.ст. 91, 110, 111, 112, 180, 181, 182, 183, 191 Сімейного кодексу України, ст.ст. 10, 11, 60, 79, 88,197, 209, 212, 213, 214, 215, 223,224-226, 367 ч.1 п.1 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.

Шлюб між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований 20 вересня 2014 року Виконавчим комітетом Білозерської міської ради м. Добропілля Донецької області, актовий запис № 75 - розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, аліменти на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1 355,00 грн. щомісяця, починаючи з 20 грудня 2016 року і до досягнення дитини повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, аліменти на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, на її утримання в розмірі 800 грн. щомісячно, починаючи з 20 грудня 2016 року до досягнення дитиною ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, трьох років.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, судовий збір на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, в сумі 551 (п'ятсот п'ятдесят один) грн. 20 коп.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, судовий збір на користь ГУ ДКСУ у м.Києві, код за ЄДРПОУ 38012871, МФО 820019, р/р 31216206700005, в сумі 551 (п'ятсот п'ятдесят один) грн. 20 коп.

Рішення про стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через Дніпровський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення. У разі якщо судове рішення було постановлено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя :