Постанова № 65415380, 16.03.2017, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 16.03.2017 Справа № 554/692/17

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2017 року

Октябрський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого судді Микитенка В.М.,

за участю секретаря - Різник А.В.,

розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа: Полтавський ОВК МО України про визнання протиправним та скасування рішення, а також зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

31.01.2017 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Міністерства оборони України, у якому просив:

- визнати протиправним та скасувати п.13 протоколу №79 від 16.09.2016 року Комісії Міністерстава оборони України з розгляд питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності осіб, звільнених з військової служби про відмову у призначенні йому одноразової грошової допомоги в зв'язку з встановленням йому безстроково 2 групи інвалідності в розмірі 200-х кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності 20.11.2014 року відповідно до пп.4 п.2 ст.16; пп.б п.1 ст.16-2 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», та пп.1 п.6 Постанови КМУ №975 від 25.12.2013 року «Про затвердження порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибеля (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобовяазних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві»;

- зобов'язати Міністерство оборони України призначити йому одноразову грошову допомогу у зв'язку з встановлення 2 групи інвалідності у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності 20.11.2014 року відповідно до пп.4 п.2 ст.16; пп.б п.1 ст.16-2 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», та пп.1 п.6 Постанови КМУ №975 від 25.12.2013 року «Про затвердження порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибеля (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» та вчинити дії щодо виплати нарахованих сум.

Позивач надав суду заяву про розгляд справи без його участі в письмовому провадженні.

Представник відповідача Міністерства оборони України в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомлений про місце, дату і час розгляду справи, надав суду письмові заперечення проти позову та просив відмовити у задоволенні позову за безпідставністю і розглянути справу без його участі. Представник третьої особи також просив розглянути справу без його участі та відмовити у задоволеннв позову.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 09.02.1983 року по 16.02.2009 року проходив військову службу в Демократичній республіці Афганістан (а.с. 25-28).

Відповідно довідки МСЕК від 01 грудня 2011 року № 0196268 ОСОБА_1 встановлено ІІ групу інвалідності у зв'язку з пораненням, отриманим при виконанні інтернаціонального обов'язку в період бойових дій на території Демократичної республіки Афганістан (а.с.15-21).

Указані відомості також підтверджуються свідоцтвом про хворобу № 3 ВЛК при Полтавському ОМВК м Полтави від 30.01.2009 року (а.с.24) та актом судово-медичного обстеження № 102 від 19.01.2009 року (а.с.22-23).

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 26 травня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2016 року, адміністративний позов ОСОБА_1 було задоволено та зобов'язано Полтавський ОВК подати висновок щодо можливості виплати позивачу грошової допомоги.

Полтавським ОВК на виконання вказаного рішення суду направлено пакет документів згідно переліку, однак за результатами розгляду відповідно до п.13 протоколу № 79 від 16.09.2016 Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби документи ОСОБА_1 повернуті на доопрацювання.

Відмовляючи у призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 та повертаючи документи на доопрацювання відповідач послався на те, що вказані витрати мають здійснюватись Державною прикордонною службою України, оскільки позивач проходив службу в Прикордонних вйськах СРСР. Окрім того, зазначив, що заявником не подано документи, що свідчать про обставини поранення, а також про встановлення йому інвалідності протягом 3 місяців з часу звільнення з військової служби (а.с. 19-20).

Не погоджуючись з відмовою у виплаті одноразової грошової допомоги, позивач звернувся до суду.

Законом України від 4 квітня 2006 року № 3597-ІV "Про внесення змін до Закону України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу", який набув чинності 10 травня 2006 року, введено виплату одноразової грошової допомоги.

Частиною першою статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" № 2011-XII від 20 грудня 1991 року (в редакції від 01 квітня 2014 року, станом на момент виникнення спірних правовідносин, а саме - первинного звернення позивача до Полтавського ОВК; надалі по тексту - Закону № 2011-XII) встановлено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

У відповідності до частини другої вказаної статті одноразова грошова допомога призначається і виплачується, окрім іншого, у разі: встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті; встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби.

На момент встановлення позивачу інвалідності діяв закон, що передбачає виплату по інвалідності в разі її встановлення після звільнення.

До того ж на момент служби та звільнення позивача ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачала соціальні виплати в разі встановлення інвалідності.

На час встановлення інвалідності змінився порядок та розміри її отримання.

Однак право колишніх військовослужбовців на отримання одноразової грошової допомоги випливає зі змісту зазначеної ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Положеннями п. 6 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві № 975 затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013р. визначено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується:

1) військовослужбовцю, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі:

250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності I групи;

200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи;

150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи;

2) військовослужбовцю, інвалідність якого настала в період проходження військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби, у розмірі:

120-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності I групи;

90-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи;

70-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.

Таким чином, п. 6 Порядку встановлено, що розмір одноразової грошової допомоги призначається і виплачується в кратності прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності.

Враховуючи вищевикладені положення Порядку, датою виникнення у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку з ІІ групою інвалідності є 01.12.2011р.

Також до спірних правовідносин мають застосовуватися положення Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 р. № 975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" та редакція Закону України «Про соціальний і правовий захист військо службовців та членів їх сімей», що набула чинності з 01.01.2014 р.

Виходячи з буквального тлумачення статті 16 Закону N 2011-XII суд приходить до висновку, що право на одноразову грошову допомогу у військовослужбовця виникає і у тому разі коли інвалідність настала після перебігу тримісячного строку з дня його звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або одержаного каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я, яке мало місце в період її проходження.

Аналогічна правова позиція висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 18 листопада 2014 року у справі №21-446а14 та 21 квітня 2015 року у справі № 21-135а15.

Пунктом 6 Порядку № 975 (в редакції, чинній на час встановлення позивачу 2 групи інвалідності) визначено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується військовослужбовцю, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи.

Крім того, з наданих до суду медичних та інших документів не вбачається будь - яких посилань, які б свідчили про вчинення позивачем злочину чи адміністративного правопорушення або вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження.

Також суд зазначає, що позивач до моменту звільнення проходив військову службу в Прикордонних військах КДБ СРСР правонаступником яких, виходячи з нормативно-правової бази України, Державна прикордонна служба України не являється. При цьому позивач не перебуває на обліку в Держприкордонслужбі, тому не має правових підстав звернення до вказаного органу.

За встановлених обставин справи суд вважає, що зобов'язання відповідача призначити одноразову грошову допомогу та провести відповідні виплати є належним ефективним способом захисту порушеного права, оскільки у відповідача були всі необхідні документи для прийняття конкретного рішення щодо нарахування допомоги, але воно не було прийнято.

Керуючись ст. 6-14, 71, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати п.13 протоколу №79 від 16.09.2016 року Комісії Міністерстава оборони України з розгляд питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності осіб, звільнених з військової служби про відмову у призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в зв'язку з встановленням йому безстроково 2 групи інвалідності в розмірі 200-х кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності 20.11.2014 року відповідно до пп.4 п.2 ст.16; пп.б п.1 ст.16-2 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», та пп.1 п.6 Постанови КМУ №975 від 25.12.2013 року «Про затвердження порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибеля (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобовяазних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві».

Зобов'язати Міністерство оборони України призначити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв'язку з встановлення 2 групи інвалідності у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності 20.11.2014 року відповідно до пп.4 п.2 ст.16; пп.б п.1 ст.16-2 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», та пп.1 п.6 Постанови КМУ №975 від 25.12.2013 року «Про затвердження порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибеля (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» та вчинити дії щодо виплати нарахованих сум.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Октябрський районний суд м. Полтави протягом 10 днів.

Суддя В.М.Микитенко