Рішення № 6541516, 10.11.2009, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" листопада 2009 р. Справа № 5/1817

Господарський суд Хмельницької області у складі головуючого судді Грамчука І.В. при секретарі судового засідання Атаманчук І.А., розглянувши в відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Укроптторг", м. Хмельницький до приватного підприємця ОСОБА_1, м. Шепетівка

про стягнення заборгованості у розмірі 20302,00 грн.

Представники сторін:

позивача : Курюмов В.О. - представник за довіреністю № 28 від 01.10.2009р.

відповідача : не з'явився

Суть спору: позивач в позовній заяві просив суд стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1, с. Травлин, Шепетівського району заборгованість в сумі 20302,00 грн. згідно договорів поставки від 08.11.2007р., 11.11.2008р.

У судовому засіданні 20.10.2009р. повноважним представником позивача надано заяву про зменшення позовних вимог разом із розрахунком, у зв'язку з чим просив суд стягнути з відповідача 18474,00 грн. заборгованості, з яких 14600,00 грн. - основного боргу, 1728,00 грн. - пені, 2146,00 грн. - інфляційних втрат.

Заява про зміну ціни позову (зменшення розміру позовних вимог) прийнята господарським судом, так як подана відповідно до ст. 22-31 ГПК України, не суперечить законодавству і не порушує права та охоронювані законом інтереси інших осіб.

Оскільки відповідач своїми процесуальними правами не скористався, зокрема, відзиву на позов не подав, позовні вимоги по суті не оспорив, повноважного представника для участі у судовому засіданні не направив, про наявність поважних причин невиконання вимог суду, викладених в ухвалах від 25.09.2009р. та 20.10.2009р. суд не проінформував, суд вважає за можливе вирішити спір згідно ст.75 ГПК України.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

Між сторонами був укладений договір від 08.11.2007р., пролонгованого 11.11.2009р., згідно умов яких замовник (надалі-відповідач) доручає, а постачальник (надалі-відповідач) приймає на себе за доставку товару партіями відповідачу (п.1.1. договору).

Відповідно до п.п. 3.1, 3.2 договору відповідач оплачує товар шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача. Оплата проводиться на протязі 5-ти банківських днів (7-ми календарних) з моменту передачі товару відповідачу.

Пунктом 3.3 даних договорів передбачено, що відповідач при перевищені терміну оплати, вказаного у п. 3.2 дійсного договору, повинен сплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за кожен день затримки платежу, включаючи день оплати, та сплатити індекс інфляції за кожен місяць заборгованості.

Строк дії договору від 01.11.2007р. встановлюється з моменту підписання до 31 грудня 2008р. (п.5.4)

Строк дії договору від 11.11.2008р. встановлюється з моменту підписання до 31 грудня 2009р. (п.5.4)

Позивач свої зобовязання виконав належним чином, а саме товар на суму 32290,16 грн. згідно накладних: за №400177 від 24.06.2008 року. на суму 22874,98 грн., за № 401679 від 13.08.2008 року. на суму 3875,74 грн., за №401687 від 13.08.2008 року. на суму 2590,72 грн. та за №401692 від 13.08.2008 року. на суму 2948,72 грн. та податкових накладних.

Відповідач свої зобовязання в частині оплати за наданий позивачем товар належним чином не виконав, оплативши лише частково 17690,16 грн., що підтверджується банківськими виписками та меморіальними ордерами.

Таким чином, залишок неоплаченого товару становить 14600,00 грн.

03.03.2009р. та 27.04.2009р. позивачем надсилались відповідачу претензії за №0-06 та № 0-09, у якій просив сплатити суму боргу у розмірі 14600,00 грн. У відповідь на претензію від 03.03.2009р. відповідачем зроблена відмітка проте, що ПП ОСОБА_1 із сумою боргу згідна, відповіді на претензію від 27.04.2009р. дані вимоги проігноровані, заявлена до сплати сума заборгованості не сплачена.

Тому заборгованість відповідача перед позивачем станом на 01.09.2009р. та на момент розгляду заяви по суті становила 14600,00 грн. основного боргу , що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків станом на 27.04.2009р.

Відповідно за порушення умов договору позивачем нараховано відповідачу пеню в сумі 3556,00 грн. за період з 20.08.2008р. по 01.09.2009р.

Окрім того, згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення, а саме за період з вересня 2008р. по вересень 2009р. що становить 2374,66 грн., проте позивачем заявлено до стягнення 2146,00 грн.

На момент розгляду справи по суті, заборгованість відповідачем повністю не сплачена, на підтвердження протилежного відповідачем доказів не надано. У зв'язку з цим позивач просив стягнути з відповідача 20302,00 грн., з яких 14600,00грн. основного боргу, 3556,00 грн. - пені та 2146,00 грн. інфляційних.

Заборгованість відповідачем не погашена, доказів на підтвердження протилежного суду не надано.

У зв'язку з вищевикладеним позивачем заявлено позов до суду про стягнення з відповідача 20302,00грн. згідно договорів поставки від 08.11.2007р., 11.11.2008р.

Однак, позивачем надано заяву про зменшення позовних вимог, у зв'язку з чим просив стягнути з відповідача 18474,00 грн. заборгованості, з яких 14600,00 грн. - основного боргу, 1728,00 грн. - пені, 2146,00 грн. - інфляційних втрат.

Заявлене уточнення відповідає вимогам ст.ст. 22-31 ГПК України, не суперечить законодавству і не порушує права та охоронювані законом інтереси інших осіб, тому судом прийнято та задоволено.

Заслухавши пояснення представників сторін, аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, оцінюючи їх в сукупності, судом приймається до уваги наступне:

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до п.п. 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як вбачається з матеріалів справи позивач належним чином виконав свої зобов'язання по договорах поставки від 08.11.2007р., 11.11.2008р. Відповідач оплати за поставлений товар у повному розмірі не здійснив, на підтвердження протилежного доказів суду не надав, заперечення щодо заявленої до стягнення основного боргу не заявив.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позов в частині заявлення до стягнення основного боргу у сумі 14600,00 грн. обґрунтований, підтверджений належними у справі доказами та підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення,

Відповідно до укладених договорів від 08.11.2007р., 11.11.2008р., зокрема пункту 3.3 при перевищені терміну оплати, вказаного у п. 3.2 дійсного договору, відповідач повинен сплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за кожен день затримки платежу, включаючи день оплати, та сплатити індекс інфляції за кожен місяць заборгованості, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач належним чином зобов'язання згідно згаданих вище договорів не виконав, що призвело до нарахування позивачем пені (з урахуванням зменшення розміру позовних вимог), яка складає за період з 20.08.2008р. по 20.02.2009р. 1728,00 грн. та нарахування втрат від інфляції за період з вересня 2008р. по вересень 2009р., що становить 2146,00 грн.

За таких обставин, дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, суд прийшов до висновку що позов (з врахування зменшення позовних вимог) в частині заявлення до стягнення 14600,00грн. основного боргу, 1728,00грн. пені та 2146,00 грн. втрат від інфляції обґрунтований, підтверджений належними у справі доказами та підлягає задоволенню.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку із задоволенням позову (з врахування зменшення позовних вимог) державне мито, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-84, ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Укроптторг", м. Хмельницький до приватного підприємця ОСОБА_1, м. Шепетівка про стягнення заборгованості у розмірі 18474,00 грн. задовольнити.

Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Укроптторг", м. Хмельницький (вул. Театральна, 54, к. 104, код 22767570) 14600,00 грн. (чотирнадцять тисяч шістсот гривень 00 коп.) основного боргу; 1728,00 грн. (одну тисячу сімсот двадцять вісім гривень 00 коп.) пені; 2146,00 грн. (дві тисячі сто сорок шість гривень 00 коп.) втрат від інфляції; 184,74грн. (сто вісімдесят чотири гривні 74 коп.) витрат по сплаті державного мита та 236,00 (двісті тридцять шість гривень 00 копійок) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Суддя