Рішення № 6541479, 09.11.2009, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" листопада 2009 р.Справа № 22/1850 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртехнофос", м. Рівне до Приватно-агропромислового підприємства "Олімп", с. Кутківці Чемеровецького району

про стягнення 120407,73 грн.

Суддя

Представники сторін:

позивач: Овчарук В. М. - довіреність №5 від 05.01.2009р.

відповідач: не з'явився

Суть спору: позивач у позовній заяві та його повноважний представник в судовому засіданні просять суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість в сумі 120407,73грн., з яких 100000,00грн. - основного боргу, 15180,33грн. - пені, 1627,40грн. - 3% річних, 3600,00грн. - інфляційних втрат.

На підтвердження позовних вимог позивачем подано договір поставки сільськогосподарської продукції №20/РП від 02.06.2008р., накладні, банківські виписки, претензію.

Відповідач в судове засіданні не з'явився, письмовий відзив на позов не подав, причини неявки суду не повідомив. Ухвала про порушення провадження у справі надіслана на адресу відповідача рекомендованим листом та вручена останньому, що підтверджується поштовим повідомленням від 15.10.2009 р.

За таких обставин, справа підлягає вирішенню згідно ст. 75 ГПК України за наявними в ній документами.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців №529135 від 26.10.2009р. відповідач зареєстрований як юридична особа за адресою: с.Кутківці, Чемеровецький район, Хмельницька область, код 32469275.

Відповідно до укладеного між ПАП "Олімп", с.Кутківці Чемеровецького району Хмельницької області (постачальник) та ТОВ "Укртехнофос", м. Рівне (покупець) договору поставки сільськогосподарської продукції від 02.08.2008р. №20/РП, постачальник зобов'язався поставити, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити сільськогосподарську продукцію (далі - товар), в кількості, асортименті, у строки і на умовах, передбачених у цьому договорі і додатковій угоді (ах), яка (і) є невід'ємною частиною цього договору.

Ціна товару, кількість, номенклатура, асортимент і загальна вартість кожної конкретної партії товару, що придбавається на умовах договору, передбачена в додатковій (их) угоді (ах). Ціна договору становить загальна вартість товару, що придбавається за цим договором і визначається згідно додаткової (их) угоди (Розділ 2 договору).

Покупець здійснює 100% попередню оплату товару шляхом перерахування грошей на розрахунковий рахунок продавця в строк 3-х банківських днів із моменту підписання договору, та виставлення рахунку-фактури. Моментом поставки товару постачальник вважається фактична його передача покупцеві на елеваторі згідно складської квитанції із зазначенням власника - ТОВ "УкрТехноФос" (усі графи повинні бути заповнені) з оформленням трьохстороннього акта прийому-передачі та наданням оригіналу складської квитанції покупцю й виконання умов передбачених п.5.2 цього договору (Розділ 4 договору).

Постачальник зобов'язується надати посвідчення про якість зерна (картку аналізу зерна), виданий елеватором, і складську квитанцію про наявність кожної конкретної партії товару (п.5.1. договору).

Відповідно до умов договору у випадку порушення поставки вказаних в додатковій угоді, постачальник зобов'язаний сплатити покупцю пеню у розмірі 0,3% (але не більше подвійної облікової ставки НБУ) від вартості недопоставленого товару за кожний день прострочення (п.8.1. договору).

Усі зміни та доповнення до цього договору дійсні лише в тому випадку, якщо вони здійснені у письмовій формі і підписані уповноваженими представниками сторін (п. 10.1 договору).

Після поставки останньої партії товару сторони в 5-ти денний термін підписують акт звірки і протокол про закінчення розрахунків (п. 10.4 договору).

Всі додаткові угоди до цього договору підписані уповноваженими представниками сторін становлять його невід'ємну частину (п. 10.6 договору).

Цей договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до повного виконання зобов'язань сторонами за цим договором (п. 11.1 договору).

Згідно додаткової угоди №1 до договору №20/РП від 02.06.2008р. постачальник постачає товар (зерно ріпака) в кількості 60 тон на загальну суму 150000,00грн. в строк до 30 липня 2008р. Додаткова угода підписана представниками сторін та скріплена печатками.

Накладною №303 від 01.11.2008р. відповідач поставив позивачу 20тон зерна ріпака на загальну суму 50000,00грн.

На виконання п. 4.1 договору позивач здійснив 100% попередню оплату товару, шляхом перерахування на рахунок відповідача 150000,00грн. згідно платіжних доручень №120 від 03.06.08р. на суму 50000,00грн., №408 від 20.06.08р. на суму 50000,00грн. та №292 від 20.06.08р. на суму 50000,00грн., на загальну суму 150000,00грн. та виставленого відповідачем рахунку від 02 червня 2008 р.

Втім, відповідач належним чином свої зобов'язання згідно договору та додаткової угоди не виконав.

Позивач на адресу відповідача надіслав претензію №531 від 28.01.2009р. про сплату заборгованості в сумі 132670,00грн., з якою ознайомлений відповідач, що підтверджується підписом керівника підприємства від 29.01.09р.

В зв'язку з викладеним, позивач звернувся до суду про примусове стягнення з відповідача основної заборгованості згідно договору в сумі 100000,00грн., 15180,33грн. пені, 1627,40грн. 3% річних та 3600,00грн. - інфляційних втрат.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне.

У відповідності до ст.11 та ст.509 ЦК України однією з підстав виникнення, цивільних прав та обов’язків сторін є укладення між ними договору. В силу зобов’язання боржник зобов’язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку, тобто сплати боргу.

Згідно ст.526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з правовідносин, що виникли між сторонами, їм притаманні ознаки, що характеризують цивільні відносини, які виникають з договорів поставки. Так, позивач здійснив попередню оплату товарно-матеріальних цінностей, а відповідач отримавши грошові кошти зобов'язувався поставити товарно-матеріальні цінності на вказану суму.

          Відповідно до ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи отримання позивачем товарно-матеріальних цінностей не в повному об'ємі, вимоги цивільного законодавства України, умови додаткової угоди до договору, отримання відповідачем претензії від 28.01.2009 р. №531, у позивача на час звернення з позовом до суду виникло право вимагати повернення суми попередньої оплати.

Факт наявності у відповідача заборгованості перед позивачем в сумі 100000,00грн. підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме договором, додатковою угодою, накладною, претензією, платіжними дорученнями про перерахування коштів відповідачу, тощо.

Відповідачем доказів повернення коштів та надання товарно-матеріальних цінностей на суму 100000 грн. не надано.

За таких обставин, оцінюючи надані позивачем докази, суд прийшов до висновку, що позов щодо стягнення 100000,00грн. основного боргу обґрунтований, підтверджений належними у справі доказами та підлягає задоволенню.

Згідно ст.230 ГК України передбачає обов’язок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 8.1 договору передбачено, що у випадку порушення поставки вказаних в додатковій угоді, постачальник зобов'язаний сплатити покупцю пеню у розмірі 0,3% (але не більше подвійної облікової ставки НБУ) від вартості недопоставленого товару за кожний день прострочення.

Частиною 3 ст. 549 ЦК України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання зобов’язання. Відповідно до ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно ст.3 зазначеного Закону розмір пені, передбачений ст.1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У зв'язку із простроченням виконання зобов’язання відповідачем позивачем на суму основного боргу 150000,00грн., враховуючи періоди виникнення боргу та суми заборгованості, проведено нарахування пені в сумі 15180,33грн., в тому числі 9147,54грн. на суму 150000,00грн. за період з 31.07.2008р. по 31.10.2008р. та 6032,79грн. на суму 100000,00грн. за період з 01.11.2008р. по 31.01.2009р., яка заявлена правомірно та підлягає стягненню з відповідача у повному розмірі.

При стягненні пені судом враховано імперативний припис передбачений ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зі змісту вказаної статті вбачається, що зобов'язання сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, є втратами пов'язанами з інфляційними процесами в державі за час прострочення виконання зобов'язання боржником, а три процента річних є за своєю правовою природою платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення 1627,40грн. - 3% річних за період з 01.03.09р. по 14.09.09р. (нараховані на суму 100000 грн.) та інфляційних втрат за період з березня 2009р. по серпень 2009р. в сумі 3600,00грн. (нараховані на суму 100000 грн.), які заявлені правомірно та підлягають стягненню з відповідача у повному розмірі. При цьому судом враховано, що 29.01.2009 р. відповідач отримав претензію №531 від 28.01.2009 р.

Зважаючи на викладене, позовні вимоги щодо стягнення 100000 грн. основного боргу, 15180,33грн. пені, 1627,40грн. 3% річних та 3600,00грн. інфляційних втрат є обґрунтованими, підтвердженим матеріалами справи і належними доказами та підлягають задоволенню.

У відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати необхідно покласти на відповідача у зв'язку з тим що спір виник внаслідок неправомірних дій останнього.

Керуючись ст.ст. 44, 47, 49, 82-84, ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "УкрТехноФос", м. Рівне до приватного агропромислового підприємства "Олімп", с. Кутківці Чемеровецького району Хмельницької області про стягнення 120407,73грн. задовольнити.

Стягнути з приватного агропромислового підприємства "Олімп" (с. Кутківці Чемеровецького району Хмельницької області, код 32469275) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "УкрТехноФос" (м. Рівне, вул. Соборна, б.370в, код 30946915) - 100000,00грн. (сто тисяч гривень 00 коп.) основного боргу, 15180,33грн. (п'ятнадцять тисяч сто вісімдесят гривень 33 коп.) пені, 1627,40грн. (одну тисячу шістсот двадцять сім гривень 40 коп.) 3% річних, 3600,00грн. (три тисячі шістсот гривень 00 коп.) інфляційних втрат, 1204,08грн. (одну тисячу двісті чотири гривні 08 коп.) державного мита та 236,00грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

                              Суддя                                                                      

Віддрук. 3 прим.:1 - до справи,2 - позивачу,3 - відповідачу. Помічник судді-Цимбалюк І.О.