Рішення № 6541350, 03.11.2009, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.11.2009 Справа № 9/143-09

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ребристої С. В. при секретарі Нікітенко С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Союз-Херсон", м. Херсон

до Приватного орендного сільськогосподарського підприємства "Лана", с. Подове Новотроїцького району Херсонської області

про стягнення 5352,64 грн.

За участю представників сторін:

позивача - Поляков В.О., представник, довіреність від 02.01.2009р.;

відповідача - не прибув.

          Позивач 18.09.2009р. звернувся до суду з позовною заявою в якій просить стягнути з відповідача 5352,64 грн. заборгованості за поставлений товар за договором поставки №79 від 15.05.2009р., з яких: 5324,64 грн. сума основного боргу, 28,00 грн. сума 3-х % річних. Також позивач просить стягнути з відповідача понесені судові витрати по справі.

          Свої позовні вимоги позивач обгрунтовує посиланнями на умови договору №79 від 15.05.2009р., документальні докази-товарні накладні на товар, положення ст.ст. 525, 526, 625, 692, 712 ЦК України, ст.ст. 173, 229, 265 ГК україни.

          У судовому засіданні 03.11.2009р. представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

          Відповідач у судове засідання не прибув, відзиву на позов та витребуваних судом документів не надав, про причини своєї неявки суд жодним чином не інформував, не зважаючи на ті обставини, що судом вживалося всіх заходів, передбачених чинним процесуальним законодавством щодо повідомлення відповідача про дату, час та місце проведення судових засідань по справі ухвалами суду від 21.09.2009р. та 15.10.2009р.. За таких обставин розгляд справи здійснюється за наявними в ній матеріалами, відповідно до положень ст. 75 ГПК України.

          Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

                                                  В С Т А Н О В И В:

          Матеріали справи свідчать, що між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Союз-Херсон" та відповідачем - приватним орендним сільськогосподарським підприємством "Лана" виникли цивільно-правові зобов'язання на підставі ст. 11 ЦК України.

          15.05.2009р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки №79.

          Згідно умов розділу 1 та 2 даного договору сторони погодили його предмет, порядок і строки поставки.

          Відповідно до умов п.3.1. договору поставки відповідач (покупець) повинен сплатити позивачу вартість отриманої продукції на протязі п'яти днів від дати поставки цієї партії продукції.           

          На виконання умов договору поставки, позивач (постачальник) поставив відповідачу продукцію (автозапчастини) на загальну суму - 5324,64 грн., що підтверджується відповідними товарними накладними (а.с. 10-12).

          Відповідач неналежним чином не виконав взяті на себе зобов'язання за договором, у зв'язку з чим , станом на 18.09.2009р. його заборгованість перед позивачем становить 5352,64 грн.

          Відповідно до положень ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

          Частина 1 ст.712 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

          До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

          Нормами ст. 509 ЦК України визначено поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

          До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

          Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

          Положеннями ст.ст. 525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Відповідно до положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).           

          Проаналізувавши заявлені позовні вимоги з положеннями чинного законодавства суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

          Доказів погашення заявленої до стягнення суми основного боргу у розмірі 5324,64 грн. відповідачем суду не надано.

          З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 5324,64 грн., є доведеними і обґрунтованими.

          Щодо позовних вимог в частині стягнення 3-х % річних, ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          В разі, якщо сторони в договорі не передбачили сплату процентів річних та їх розмір, підлягають сплаті три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення. Проценти річних є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов'язань.

          Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення суми 3-х % річних у розмірі 28,00 грн., підлягають задоволенню, оскільки вони погоджені в установленому законом порядку.

          Доказів сплати штрафних санкцій відповідачем суду не надано.

          Згідно положень ст.ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

          Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

          Відповідно до положень ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України доказами у справі є будь -які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. При цьому кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

          Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

          Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

          Оскільки спір доведений до суду з вини відповідача, з останнього на користь позивача стягуються витрати по сплаті держмита в сумі 102,00 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          За згодою представника позивача у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення, та повідомлено про дату та час виготовлення рішення у повному обсязі.

          На підставі ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 692, 712 Цивільного кодексу України, та керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

                                                  В И Р І Ш И В :

          1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

          2. Стягнути з приватного орендного сільськогосподарського підприємства "Лана" (75313, Херсонська область, Новотроїцький район, с. Подове, вул. Зелена, 1, р/р №260059945 в Банк “Аваль”, МФО 352093, код ЄДРПОУ 31791070) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Союз-Херсон" (73034, м. Херсон, вул. Миколаївське шосе, 5-й км., р/р №26007007590901 в ВАТ “СВЕДБАНК”, м. Київ, МФО 300164, код ЄДРПОУ 24105258) суму основного боргу у розмірі 5324,64 грн., суму 3-х % річних у розмірі 28,00 грн., 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

          3. Копію рішення надіслати сторонам по справі.

          4. Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.В. Ребриста

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України,

06 листопада 2009 року.