Ухвала суду № 65411853, 21.03.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2017 р. Справа № 477/1981/16-а

Категорія: 3.7.1 Головуючий в 1 інстанції: Козаченко Р.В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Ступакової І.Г.

суддів - Бітова А.І.

- Милосердного М.М.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Жовтневого районного суду Миколаївської області від 08 лютого 2017 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_2 зврнувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправними дії інспектора ІПП 3 роти 3 батальйону м. Миколаєва лейтенанта поліції Миколаєва лейтенанта поліції ОСОБА_3 щодо розгялду справи про адміністративне правопорушення; скасування постанови серії АР №154208 від 16 жовтня 2016 року за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП та накладення штрафу у розмірі 425 грн.

Постановою Жовтневого районного суду Миколаївської області від 08 лютого 2017 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставиться питання про скасування судового рішення, в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ОСОБА_2, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 16 жовтня 2016 року позивач рухався в м. Миколаєві по вулиці Херсонське Шосе на автомобілі марки «ВАЗ 21063», р.н НОМЕР_1. Після проїзду перехрестя з вулицею Космонавтів його зупинив екіпаж Патрульної поліції, інспектор якого - ОСОБА_3, пояснивши зупинку порушенням Правил дорожнього руху: проїзд регульованого світлофором перехрестя на його заборонений жовтий сигнал, на місці винесла оскаржувану постанову серії АР №154208 про накладення на позивача адміністративного стягнення за ч.2 ст. 122 КУпАП у виді штрафу в сумі 425 грн. за порушення п.ґ п.8.7.3 Правил дорожнього руху України.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що встановлені судом обставини вказують на те, що постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності винесена законно і обґрунтовано і його вимоги щодо її скасування задоволенню не підлягають.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст. 122 КУпАП відповідальність настає в разі порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють ПДР України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року.

Пунктом 1.1 ПДР України визначено, що ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Пунктом 1.9 ПДР України передбачено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

У відповідності до п.8.10 ПДР 8.10 у разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), дорожнім знаком 5.62 «Місце зупинки», якщо їх немає - не ближче 10 м до найближчої рейки перед залізничним переїздом, перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо і вони відсутні та в усіх інших випадках - перед перехрещуваною проїзною частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів.

В свою чергу, згідно з п.1 ст. 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи, зокрема про порушення правил дорожнього руху, в тому числі за ст. 122 КУпАП.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Відповідно до п.4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України №1395 від 07 листопада 2015 року, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Згідно з п.2 розділу ІІІ Інструкції, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачене ч.2 ст. 122 КУпАП виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог ст. 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність (ч.2 ст. 33 КУпАП).

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ст. 283 КУпАП, постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Як вбачається з матеріалів справи, 16 жовтня 2016 року апелянт рухався в м. Миколаєві по вулиці Херсонське Шосе на автомобілі марки «ВАЗ 21063», р.н НОМЕР_1, але після проїзду перехрестя з вулицею Космонавтів його зупинив екіпаж Патрульної Поліції, пояснивши зупинку порушенням Правил дорожнього руху, а саме проїзд регульованого світлофором перехрестя на його заборонений жовтий сигнал.

При цьому, судом першої інстанції був досліджений відеозапис відеореєстратора, встановленого в екіпажі патрульного автомобіля поліції, який підтверджує, що фактично автомобіль апелянта під його керуванням перетнув лінію СТОП перед перехрестям вже при увімкненні жовтого сигналу світлофора, а дана лінія знаходиться на достатній відстані від самого перехрестя та трамвайних коліях перед ним.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що інспектор патрульної поліції третьої роти третього батальйону м. Миколаїв лейтенант поліції ОСОБА_3 діяв у межах та у спосіб, передбачений чинним законодавством України, а постанова про адміністративне правопорушення серії АР №154208 від 16 жовтня 2016 року про притягнення ОСОБА_2. до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП за формою відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, а відтак доводи апеляційної скарги щодо її невідповідності ст. 283 Кас України є безпідставними та не можуть бути прийняті до уваги.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 197, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, постанову Жовтневого районного суду Миколаївської області від 08 лютого 2017 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: І.Г. Ступакова

Судді: А.І. Бітов

М.М. Милосердний