Ухвала суду № 65411800, 16.03.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

16 березня 2017 р.м.ОдесаСправа № 815/204/17

Категорія: 6.3 Головуючий в 1 інстанції: Стефанов С. О.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Турецької І.О.

суддів - Градовського Ю.М., Косцової І.П.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 06 січня 2017 року про залишення без розгляду адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області, приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Шепелюк Ріти Юріївни про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень,

треті особи на стороні відповідачів, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,

на стороні позивача - ОСОБА_7, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, звернувшись у січні 2017 року з даним позовом, просила скасувати рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області Тулби О.О. та приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Шепелюк Р.Ю., якими було зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за третіми особами право власності на частку квартири спільного користування за адресою: АДРЕСА_1.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням державного реєстратора Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області від 13 травня 2015 року їй було відмовлено у державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав того, що подані документи не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Так, державним реєстратором було встановлено, що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вже відкрито розділ на об'єкт спірного нерухомого майна де його житлова та загальна площа складає інші параметри.

Це відбулося у зв'язку з виділенням одним із співвласників квартири частини, належної йому площі, в окрему самостійну квартиру та тим, що інші співвласники не здійснили перерахунок своїх часток у спільної власності.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 06 січня 2017 року позов ОСОБА_9 залишений без розгляду.

Не погоджуючись з даною ухвалою, ОСОБА_10 просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду.

Підставою для скасування прийнятого рішення, апелянт зазначає неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Представник апелянта надала суду апеляційної інстанції клопотання про розгляд справи без її участі.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження, у відповідності до положень п.2 ч.1 ст.197 КАС України, у зв'язку із неявкою сторін, належним чином сповіщених про день, час та місце розгляду справи.

З'ясувавши обставини справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, на наступних підставах.

Залишаючи позов ОСОБА_1 без розгляду, суд першої інстанції виходив із того, що аналіз доданих до адміністративного позову документів свідчить про те, що підстави для звернення до адміністративного суду виникли у позивача 05 лютого 2016 року, після ознайомлення її з рішенням про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 19134517 від 05 лютого 2016 року.

За загальним правилом, перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на звернення до адміністративного суду, тобто коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Враховуючи, що позивач пропустила без поважних причин, встановлений ч.2 ст.99 КАС України шестимісячний строк звернення до суду, її позов, на підставі ст.100 КАС України, був залишений судом на стадії відкриття провадження у справі без розгляду.

Суд апеляційної інстанції вважає, що ухвала суду відповідає вимогам законності та обґрунтованості, враховуючи наступне.

Строк звернення до адміністративного суду - це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, повинна звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно-правових відносинах або для реалізації владних повноважень.

У публічно-правових відносинах строки особливо актуальні для оцінки правомірності поведінки суб'єктів з погляду на її своєчасність.

Строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення (ст. 251 ЦК України).

Строк звернення до суду може бути загальним або спеціальним.

Згідно з ч. 2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Днем, коли особа дізналась про порушення свого права, - є день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення її прав, свобод чи інтересів.

Як було встановлено судом першої інстанції та не заперечувалося позивачем, про порушення свого права позивач дізналася 05 лютого 2016 року.

Вважаючи, що строк звернення до суду пропущений з поважних причин, апелянт посилалася на те, що вона намагалася вирішити спір у позасудовому порядку, проте згоди з іншими співвласниками щодо перерозподілу часток у спільній часткової власності досягнуто не було і вона змушена була звернутися до суду.

До того ж, в обґрунтування апеляції ОСОБА_1, з посиланням на практику Європейського Суду з прав людини, зазначає, що заборона доступ її до суду порушує її права розпоряджатися своєю власністю, а іншого способу захисту права власності у неї немає.

Суд апеляційної інстанції проаналізувавши дані доводи, уважає за потрібне зазначити наступне.

Позивач пропустила строк звернення до суду і не надала з цього приводу доказів поважності.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Дійсно, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (рішення ЄСПЛ від 22 жовтня 1996 року, 27 лютого 1980 року).

Тому, суд апеляційної інстанції вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що позов із зазначених підстав слід залишити без розгляду.

Водночас, суд апеляційної інстанції наголошує на тому, що даний спір повинен бути вирішений в іншому провадженні, оскільки оспорюється право спільної власності третіх осіб на нерухоме майно.

Дана позиція апеляційного суду базується на правовому висновку Верховного Суду України, викладеному в постанові від 24 січня 2017 року.

Зокрема, Верховний Суд у справі за аналогічними обставинами зазначив.

«Предметом спору у цій справі, як випливає зі змісту її фактичних обставин, були реєстраційні дії із державної реєстрації за заявником права приватної власності на житловий будинок за вказаною вище адресою та видачі свідоцтва про право власності на нього.

Цей спір сторони та суди визнали таким, що належить до юрисдикції адміністративних судів.».

«Аналіз зазначених фактичних обставин дає підстави вважати, що оспореним реєстраційним діям передує невирішений спір між його учасниками про право цивільне, зокрема, про право на конкретну земельну ділянку, збудовану будівлю на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, і право власності на яку (будівлю, нерухоме майно) може бути визнане судом, якщо це не порушуватиме прав інших осіб.

Наведена правова ситуація дозволяє дійти такого правового висновку.

Рішення суду касаційної інстанції, про перегляд якого подано заяву, ухвалено щодо реєстраційних дій, здійснених на основі юридичних фактів, стосовно яких існує спір про право цивільне, в межах якого (за наявності для цього підстав) можуть бути розв'язані й питання, пов'язані з реєстрацією права власності на будівлю. Позаяк це рішення, як і рішення судів попередніх інстанцій, помилково були розглянуті в порядку адміністративного судочинства, відповідно до підпункту «б» пункту 1 частини другої статті 243 КАС вони підлягають скасуванню, а провадження в адміністративній справі - закриттю.

Отже, заява підлягає задоволенню в частині скасування усіх судових рішень.

Рішення про закриття справи не обмежує сторони у реалізації захисту свого речового права в порядку цивільного судочинства.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що позивач може захистити свої права, подавши позов у порядку цивільного судочинства.

Статтею 100 КАС України передбачено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, встановлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

У зв'язку з тим, що рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ст. 200 КАС України, ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, немає підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.99, 100, 155, 197, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 06 січня 2017 року про залишення без розгляду адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області, приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Шепелюк Ріти Юріївни про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Доповідач - суддя І.О.Турецька

суддя Ю.М. Градовський

суддя І.П. Косцова