Рішення № 6541178, 19.10.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" жовтня 2009 р. Справа № 62/96-09

вх. № 5732/4-62

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Валієва Т.О., дов. №3871 від 03.08.2009 року

відповідача - ОСОБА_2 дов. від 04.08.09р.

розглянувши справу за позовом Комунального підприємства "Міський інформаційний центр", м. Харків

до Суб"єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_3, м. Харків

про стягнення 19814,62 грн. та зобов'язання повернути акт

ВСТАНОВИВ:

Позивач - КП "Міський інформаційний центр" звернувся до господарського суду із позовною заявою про стягнення грошових коштів з відповідача - СПДФО ОСОБА_3 у розмірі 19814,62 грн. згідно укладеного договору № 8000 від 18.05.06 р. про надання у користування місць, які перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій з яких: 693, 59 грн. - заборгованість за щомісячне користування місцем за договором, 176,89 грн. пеня за кожен день прострочки щомісячної оплати за договором, 644,14 грн. пеня за розміщення спеціальної конструкції без отримання дозволу за договором, 18300,00 грн. штраф за прострочення повернення місця за договором, просить суд зобов*язати відповідача повернути на підставі акту приймання - передачі місце, що знаходиться у комунальній власності, за адресою: АДРЕСА_2.

В судовому засіданні 12.10.09р. оголошено перерву для виготовлення повного тексту рішення по справі до 19.10.09р. о 17:30 год.

Представник позивача у судовому засіданні та запереченнях на відзив на позовну заяву підтримує позовну заяву та просить суд її задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні та відзиві на позовну заяву позовні вимоги визнає частково, а саме в частині заборгованості за користування місцем у сумі 508,82 грн., в іншій частині проти позову заперечує та просить суд відмовити в його задоволенні, посилаючись на те, що позивач не має права на стягнення штрафних санкцій за спірним договором через сплив позовної давності.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

18 травня 2006 року між позивачем та відповідачем було укладено договір №8000 про надання у користування місць, які перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій. Відповідно до Договору та Акту прийому-передачі від 18 травня 2006 року до Договору Позивач надав в експлуатацію Відповідачу місце, що знаходиться у комунальній власності, для розміщення спеціальної конструкції кронштейн на фасаді (1,20х1,80х2) за адресою: м. Харків, вул. Червоножовтнева,25 строком з 18 травня 2006 р. по 31 грудня 2006 р. (п. 1.4 Договору).

На підставі Довідки відділу реклами управління містобудування та архітектури про встановлення пріоритету від 16.05.2006р. відповідачу було встановлено пріоритет на розміщення спеціальної конструкції: кронштейн на фасаді (1,20х1,80х2) за адресою: м. Харків, вул. Червоножовтнева,25 на три місяці до отримання дозволу на її розміщення.

Дозвіл на розміщення зовнішньої реклами відповідач отримав 18 жовтня 2006 року на підставі рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 18.10.06р. № 852 „Про надання дозволів на розміщення зовнішньої реклами”.

Згідно до умов Договору №8000 від 18.05.06р., а саме: п.п. 3.4.6., 4.1.,4.5. Договору та Додатку № 1 до Договору №8000 від 18.05.2006 р. Відповідач зобовязаний кожний місяць здійснювати оплату за користування наданими йому місцями авансом до 25 числа місяця, що передує місяцю, за який здійснюється оплата, у розмірі 186 грн. 62 коп., у т.ч. ПДВ 20%.

Згідно до п.4.2. Договору №8000 від 18.05.06 р. передбачено, що з дня укладення цього Договору і до отримання дозволу (дозволів) на розміщення зовнішньої реклами на спеціальних конструкціях, які встановлюються на місцях, наданих за Договором (в період дії пріоритету на місце), „Користувач” 9відповідач по справі) щомісячно вносить плату за користування всіма місцями за Договором у розмірі 25 % відсотків від суми, передбаченої п.4.1 цього Договору, що складає: 38,88 грн. (без ПДВ) на місяць; ПДВ-20% складає 7,78 грн., загальний розмір плати (ПДВ): 46,66 грн.

Однак, як стверджує позивач та не спростовано відповідачем і матеріалами справи, відповідач не виконав взятих на себе зобов'язань за Договором щодо оплати за місце, надане у користування, і не вносив в повному обсязі відповідну плату з вересня по грудень місяць 2006 року, внаслідок чого виникла заборгованість за вказаними платежами у розмірі 693,59 грн.

Суд критично оцінює заперечення відповідача щодо суми заборгованості за користування місцями внаслідок того, що йому не зрозуміло, як її було нараховано, оскільки вірність даного розрахунку перевірено судом та встановлено, що його здійснено вірно, у відповідності до умов договору та чинного законодавства, а також з урахуванням часткових оплат здійснених відповідачем за період з травня 2006 року по грудень 2009 року.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно статті 193 Господарського кодексу України, та ст.526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог що у певних умовах звичайно ставляться. За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення коштів в сумі 693,59 грн. (заборгованості за

користування місцями) правомірна та обґрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 176,89 грн. пені за кожен день прострочки щомісячної оплати за договором, 644,14 грн. пені за розміщення спеціальної конструкції без отримання дозволу за договором та 18300,00 грн. штрафу за прострочення повернення місця за договором № 8000 від 18.05.06р.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.258 ЦК України, для окремих видів вимог законом може застосовуватись спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Згідно ч. 2 цієї ж статті позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого порушеного права або інтересу.

Порушення відповідачем обов"язку щодо здійснення оплати за користування місцями, які надані йому у користування за договором №8000 від 18.05.06р. мало місце у період з вересня по грудень 2006 року.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов"язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов"язання мало бути виконано.

Таким чином позивач мав право нарахувати відповідачеві пеню у період з вересня-грудня 2006 року по лютий-червень 2007 року, тобто протягом шести місяців за кожен місяць простроченого платежу за користування місцями, який повинен був бути оплачений до 25 числа кожного місяця.

Однак, позивач у доданому до матеріалів справи розрахунку штрафних санкцій розраховує пеню за прострочення платежу за користування місцями за період з 20.07.08р. по 20.07.09р., такий розрахунок є невірним і суперечить вимогам ч.6 ст.232 ГК України.

З огляду на те, що порушення зобов"язання відповідачем відбулось у період з вересня по грудень 2006 року, а також враховуючи те, що згідно ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік, суд приходить до висновку, що строк позовної давності, протягом якого позивач мав право звернутись до суду із позовом про стягнення з відповідача пені за прострочення платежу за користування місцями, сплив.

Відповідно до ст.267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Позивачем не доведено поважності причин, з яких ним було пропущено строк позовної давності протягом якого він міг звернутись до суду за захистом свого порушеного права, з урахуванням чого суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача 176,89 грн. пені за прострочення платежів за користування місцями.

З наведених вище підстав не підлягає задоволенню і вимога про стягнення з відповідача пені за розміщення спеціальної конструкції без отримання дозволу на розміщення зовнішньої реклами, оскільки її нараховано за період з 04.07.06р. по 17.10.06р., тобто за даною вимогою теж сплив строк позовної давності встановлений ст.258 ЦК України.

У зв"язку зі спливом строку позовної давності не підлягає задоволенню позовна вимога щодо стягнення з відповідача штрафу за прострочення повернення місць, наданих відповідачу у користування у сумі 18300,00 грн.

Так, обов"язок повернути позивачеві вказані місця виник у відповідача після закінчення строку дії договору, тобто 04.01.07р. Як вказує позивач у позовній заяві, відповідач не повернув йому місця надані у користування, внаслідок чого позивач почав з 04.01.07р. нараховувати відповідачеві штраф у відповідності до п.6.2 Договору. Таким чином, суд вважає, що моментом порушення відповідачем зобов"язання з повернення позивачу місць, є 04.01.07р., і саме з цього моменту почався перебіг спеціальної позовної давності в один рік, який передбачений ст..258 ЦК України, тобто позивач мав право звернутись до суду з позовом про стягнення з відповідача штрафу за прострочення повернення місць протягом року з дня порушення відповідачем цього зобов"язання, а саме до 04.01.08р.

Окрім того, позивач просить суд зобов"язати відповідача повернути на підставі актів прийому-передачі місце, яке знаходиться у комунальній власності, та було надане відповідачеві у користування для розміщення спеціальних конструкцій, за адресою:м. Харків, вул. Червоножовтнева,25 .

Розглянувши позовні вимоги в цій частині, суд зазначає наступне.

Як стверджує представник позивача у судовому засіданні, своїх поясненнях та що підтверджується матеріалами справи, спеціальна конструкція для розміщення зовнішньої реклами була самостійно демонтована відповідачем. Так, направлене відповідачеві повідомлення №2989 від 23.01.07р. не містить вимоги про демонтаж спеціальної конструкції для розміщення зовнішньої реклами; позивачем не надано доказів її демонтажу у певний час власними силами (п. 3.4.8. спірного договору) не складено відповідного акту та не нараховано відповідачеві витрат, повязаних з демонтажем.

Відповідно до п.5.1. договору №8000 від 18.05.06р. протягом 3-х днів після припинення дії договору на будь-яких підставах, передбачених п.8.1., 8.3 договору, відповідач зобов"язаний звільнити надані в користування місця і передати їх позивачу. Повернення цих місць здійснюється відповідачем на підставі Актів приймання-передачі, які підписуються представниками обох сторін.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач звільнив надані йому у користування місця для розміщення спеціальних конструкцій, надавши позивачеві можливість вільно користуватись належним йому майном, проте ним не було дотримано встановленого договором порядку передачі цих місць щодо складання та підписання актів приймання-передачі.

Таким чином позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме в частині стягнення 693,59 грн. заборгованості за щомісячне користування місцем за договором №8000 від 18.05.06р. та зобов"язання відповідача повернути на підставі актів прийому-передачі місце, яке знаходиться у комунальній власності, та було надане відповідачеві у користування для розміщення спеціальних конструкцій, за адресою: м. Харків, вул. Червоножовтнева,25 .

Витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 193, 232 ГК України, ст.ст. 256, 258, 267, 525,526 ЦК України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33, 43, 47-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Зобов"язати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_1 в Філії №1 АБ "Факторіал-Банк", МФО 350482) повернути Комунальному підприємству "Міський інформаційний центр" (61166, м. Харків, пр. Леніна, 38, р/р 2600030114375 в АКБ "Золоті ворота" м. Харків,

МФО 351931, код ЄДРПОУ 32135675) на підставі акту прийому-передачі місце, яке знаходиться у комунальній власності, для розміщення спеціальних конструкцій, за адресою: м. Харків, вул. Червоножовтнева,25 .

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_1 в Філії №1 АБ "Факторіал-Банк", МФО 350482) на користь Комунального підприємства "Міський інформаційний центр" (61166, м. Харків, пр. Леніна, 38, р/р 2600030114375 в АКБ "Золоті ворота" м. Харків, МФО 351931, код ЄДРПОУ 32135675) заборгованості за користуваня місцем в сумі 693,59 грн., 91,96 грн. витрат по сплаті державного мита та 4,13 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст рішення по справі підписано 19.10.09р.