Рішення № 6541157, 02.11.2009, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" листопада 2009 р.Справа № 8/63-1489 Господарський суд Тернопільської області у складі Cудді Гирили І. М.

Розглянув справу:

за позовом: КП "Підприємство матеріально –технічного забезпечення" Тернопільської міської ради, вул. Гайова, 54, м. Тернопіль

до відповідача: Українсько-польського товариства з обмеженою відповідальністю "ОМАЛІС", вул. Гайова, 54, м. Тернопіль

про: стягнення 31 321 грн. 14 коп. заборгованості по орендній платі, 21 029 грн. 99 коп. плати за фактичне користування та звільнення приміщення у зв`язку з припиненням дії договору оренди.

За участю представників:

Позивача: Богайчук С. В. – в. о. головного бухгалтера, довіреність № 40 від 25.08.2009 р.

Відповідача: не з'явився.

В судовому засіданні представнику позивача роз’яснено їх процесуальні права та обов’язки, передбачені ст. ст. 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

За відсутністю відповідного клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть справи:

Комунальне підприємство "Підприємство матеріально-технічного забезпечення" Тернопільської міської ради, м. Тернопіль, надалі позивач, звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом до Українсько-польського товариства з обмеженою відповідальністю "ОМАЛІС", м. Тернопіль, надалі відповідач, про стягнення 53 699 грн. 46 коп., з яких: 31 321грн. 14коп. - заборгованість по орендній платі, 1 348 грн. 33 коп. - пеня за несвоєчасне виконання зобов`язання та 21 029 грн. 99 коп. –плата за фактичне користування приміщенням, за період з 01.01.09р. по 30.06.09р. Окрім того, просить суд зобов’язати відповідача звільнити нежитлове приміщення комунальної власності, яке знаходиться адресою: вул. Гайова, 54, у м. Тернополі, площею 418,0 кв. м. у зв'язку із припиненням договору оренди.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач неналежним чином виконав зобов`язання за договором оренди нежитлових приміщень (будівель) комунальної власності від 25.12.2001 р., зокрема в частині внесення орендної плати за користування майном комунальної власності, внаслідок чого, станом на 01.07.2009 р., утворилась заборгованість в сумі 31 321, 14 грн., на яку у відповідності до умов договору та вимог діючого законодавства нараховано пеню в сумі 1 348,33 грн. Окрім того, враховуючи факт користування УП ТОВ "ОМАЛІС" приміщенням комунальної власності після закінчення строку дії договору оренди позивачем нараховано та заявлено до стягнення, за період з 01.01.2009р. по 30.06.2009р., плату за фактичне користування приміщенням в сумі 21 029, 99 грн.

В підтвердження викладеного надано: договір оренди нежитлових приміщень (будівель) комунальної власності від 25.12.2001 р. та додатки до нього, Акт передавання нежитлових приміщень в оренду від 26.12.2001р., розрахунок заборгованості по орендній платі УП ТОВ "Омаліс" з 01.03.2008 р. по 01.01.2009 р., лист № 01 від 02.01.2009 р., виписки з особового рахунку, а також інші документи, належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Ухвалою суду від 05.08.2009 р. порушено провадження у даній справі та її розгляд призначено на 10:00 год. 26.08.2009 р., який відкладався на 11:00 год. 28.09.2009 р., на 10:30 год. 19.10.09р. та, відповідно, на 10:00 год. 02.11.2009р., в порядку ст. 77 ГПК України, у зв`язку із неявкою в судове засідання представника відповідача.

Строк вирішення спору продовжено в порядку ч.3 ст. 69 ГПК України, до 31.10.2009р., про що судом винесено ухвалу від 28.09.2009р.

Відповідач явки уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив, відзиву на позовну заяву не подав, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, в порядку ст. 64 ГПК України.

Ухвала про порушення провадження у справі №8/63-1489 від 05.08.09р. та ухвала про відкладення розгляду справи від 26.08.09р. та від 19.10.09р., надіслані судом 07.08.09р., 28.08.09р. та, відповідно 20.10.09р., на адресу відповідача: вул. Гайова,54, м. Тернопіль, повернулись на адресу суду із відміткою пошти “за закінченням терміну зберігання”.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Згідно до п. 3.6 роз'яснень президії ВГСУ від 18.09.1997 р. № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»(з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місця знаходження юридичних осіб - учасників судового процесу. Відповідні процесуальні документи надіслані згідно з поштовими реквізитами учасників процесу.

Суд відзначає, що ухвала про порушення провадження у справі від 05.08.09р., ухвали про відкладення розгляду справи від 26.08.09р., 28.09.09р. та від 19.10.09р. направлялись рекомендованою кореспонденцією на адресу відповідача, якою згідно представленого на вимогу суду Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців є: вул. Гайова,54, м. Тернопіль, яка зазначена і в позовній заяві.

Зазначене свідчить, що судом були здійснені всі заходи щодо належного повідомлення відповідача про судові засідання.

За даних обставин, беручи до уваги, що явка представників сторін не визнавалась судом обов’язковою, брати участь у судовому засіданні є правом сторони, передбаченим ст. 22 ГПК України, доказів у справі є достатньо для вирішення спору по суті, справа розглядається без участі представника відповідача, відповідно до ст. 75 ГПК України, за наявними у ній матеріалами.

В судове засідання 02.11.09р. позивач, в порядку ст. 22 ГПК України, звернувся до суду із письмовою заявою № 47 від 02.11.09р., згідно якої КП "Підприємство матеріально-технічного забезпечення" відмовляється від стягнення з УП ТзОВ "ОМАЛІС" пені в розмірі 1 348,33грн. та просить стягнути з відповідача 31 321,14грн. заборгованості по орендній платі, 21029,99грн. плати за фактичне користування приміщенням комунальної власності, а також зобов’язати відповідача звільнити нежитлове приміщення комунальної власності, яке знаходиться адресою: вул. Гайова, 54, у м. Тернополі, площею 418,0 кв. м. у зв'язку із припиненням договору оренди..

В силу ч.4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Враховуючи, що зменшення позивачем розміру позовних вимог не суперечить законодавству, не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, суд приймає заяву позивача про уточнення (зменшення та відмову) позовних вимог, як таку, що подана у відповідності до вимог ст. 22 ГПК України.

Відтак, предметом позову є стягнення з відповідача заборгованості в загальній сумі 52 351грн. 13 коп., з яких: 31 321 грн. 14коп. - заборгованість по орендній платі та 21 029 грн. 99 коп. –плата за фактичне користування приміщенням, за період з 01.01.09р. по 30.06.09р., а також зобов’язання відповідача звільнити нежитлове приміщення комунальної власності, яке знаходиться адресою: вул. Гайова, 54, у м. Тернополі, площею 418,0 кв. м. у зв'язку із припиненням договору оренди.

Присутній в судовому засіданні представник позивача позовні вимоги, з врахуванням клопотання про уточнення (зменшення) позовних вимог №39 від 25.08.09р. та заяви № 47 від 02.11.09р., підтримав в повному обсязі.

Розглянувши матеріалі справи, дослідивши норми чинного законодавства, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне:

Згідно ст. 1 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність і в установленому порядку набули статусу суб’єкта підприємницької діяльності.

Позивач –Комунальне підприємство "Підприємство матеріально-технічного забезпечення" Тернопільської міської ради, вул. Коновальця,8, м. Тернопіль (фактична адреса: вул. Гайова, 54, м. Тернопіль), згідно витягу з ЄДРПОУ №31-23 від 21.08.09р. є юридичною особою, в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України значиться за ідентифікаційним кодом №14041652.

Відповідач –Українсько-польське товариство з обмеженою відповідальністю "ОМАЛІС", вул. Гайова,54, м. Тернопіль, згідно витягу з ЄДРПОУ № 31-23 від 21.08.2009р. є юридичною особою, в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України значиться за ідентифікаційним кодом №31602517.

Відповідно до Статуту КП "Підприємство матеріально-технічного забезпечення" Тернопільської міської ради, затвердженого Рішенням Тернопільської міської ради від 29.11.2007р. №5/14/6, засновником і власником майна комунального підприємства є Тернопільська міська рада. КП "Підприємство матеріально-технічного забезпечення" Тернопільської міської ради є правонаступником усіх прав та обов’язків державно-комунального підприємства по матеріально-технічному забезпеченню підприємств громадського харчування. Підприємство є юридичною особою, має самостійний баланс, може від свого імені укладати на всій території угоди та інші юридичні акти з самостійними суб’єктами підприємницької діяльності, виступає позивачем і відповідачем в судах.

Довідка № 46 від 30.10.2009р. свідчить про те, що нежитлове приміщення комунальної власності Тернопільської міської ради, адмінкорпус площею 1836,7 кв. м. знаходиться на балансовому рахунку позивача з 24.05.1999р., в т.ч. і приміщення площею 418 кв. м., що орендував відповідач.

25.12.2001р. між Державно-комунальним підприємством по матеріально-технічному забезпеченню підприємств громадського харчування, правонаступником якого є КП "Підприємство матеріально-технічного забезпечення" Тернопільської міської ради (згідно рішення чотирнадцятої сесії п’ятого скликання Тернопільської міської ради №5/14/6 від 29.11.2007р. змінено назву) –Орендодавець, з однієї сторони, та УП ТзОВ "ОМАЛІС" –Орендар, з другої сторони, був укладений договір оренди нежитлових приміщень (будівель) комунальної власності, за умовами якого Орендодавець на підставі рішення виконавчого комітету міської ради від 12.12.2001р. №1510 здав, а Орендар прийняв в строкове платне користування нежитлові приміщення (будівлі) комунальної власності, за адресою м. Тернопіль, вул. Гайова,54, площею 240,0 кв. м., що знаходиться на балансі ДКП по МТЗ підприємств громадського харчування, для використання під офіс та виробничі потреби (п. 1.1 р.1 договору).

П.2.1. р. 2 Договору сторони передбачили, що вступ орендаря у володіння та користування майном настає одночасно із підписанням сторонами договору та акту прийому-передачі вказаного майна.

Відповідно до п. 3.1. р.3 Договору, розрахунок орендної плати проводиться згідно рішення міської ради від 12.01.2000р. "Про методику розрахунку орендної плати та порядок використання майна територіальної громади міста Тернополя"; сума до оплати за перший місяць оренди становить 1036,8 грн. Орендна плата за перший місяць роботи вноситься протягом 10 днів з дня підписання договору. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом корегування розміру місячної орендної плати на індекс інфляції за поточний місяць оренди і перераховується Орендарем на рахунок орендодавця не пізніше 15 числа наступного місяця (п.п.3.3-3.4 р.3 Договору).

Згідно п. 4.12 р. 4 Договору, орендар зобов’язаний після закінчення терміну орендного користування приміщенням, якщо не має згоди про його продовження на новий термін або у випадку дострокового розірвання договору в 10-ти денний термін, здати Орендодавцю приміщення в добротному стані разом з отриманим обладнанням та інвентарем і зі всіма зробленими у ньому покращеннями. Весь інвентар і обладнання, встановлені Орендарем за його рахунок, які не можуть бути відокремлені без пошкодження конструкцій будівлі, переходять у власність Орендодавця без відшкодування понесених затрат. Передача приміщення і ключів від нього оформляються актом прийому-передачі.

П. 9.1 р.9 Договору сторони передбачили, що договір укладений на 3 (три) роки і діє з 25.12.2001р. по 31.12.2004р.

Відповідно до п. 11.2 р.11 Договору, зміни, щодо функціонального використання приміщення (будівлі) вносяться в договір після погодження Орендодавця та відповідного рішення виконавчого комітету, і оформляються додатком до договору.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами по вищезазначеному договору було укладено ряд додатків до договору оренди нежитлових приміщень (будівель) комунальної власності від 25.12.01р., які є його невід'ємною частиною. Даними додатками змінено розмір орендованої площі, суму орендної плати та термін дії договору. Так, зокрема:

- додатком №1, б/д до договору оренди нежитлових приміщень від 25.12.01р., сторони збільшили розмір орендованої площі з 11 грудня 2002 року до 303мІ, згідно Рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради №1148 від 11.12.02р., яким Орендарю додатково надано в оренду 63 мІ нежитлових приміщень за адресою –м. Тернопіль, вул. Гайова,54 для влаштування складських приміщень (належним чином засвідчена копія знаходиться в матеріалах справи);

- додатком №2 від 29.12.2004р. до договору оренди нежитлових приміщень (будівель) комунальної власності від 25.12.01р., сторони погодили розмір орендної плати за місяць оренди в сумі 1636,2грн.;

- додатком №3, б/д (набрав чинності з 01.03.05р.) до договору оренди нежитлових приміщень від 25.12.01р., сторони збільшили розмір орендованої площі до 393 мІ, на підставі рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради №70 від 09.02.05р., яким Орендарю додатково надано в оренду 90мІ нежитлових приміщень, за адресою: м. Тернопіль, вул. Гайова,54 (належним чином засвідчена копія знаходиться в матеріалах справи). Окрім того, сторони встановили розмір місячної орендної плати в сумі 2 122,2 грн.;

- додатком №4, б/д (набрав чинності 01.11.2006р.) до договору оренди нежитлових приміщень від 25.12.2001р., сторони домовились викласти п.1.1 договору в наступні редакції: "З 1 листопада 2006 року Орендар прийняв в строкове платне користування нежитлові приміщення (будівлі) комунальної власності за адресою вул. Гайова,54 площею 25,0мІ. Загальна орендована площа становить 418кв.м. Разом з тим, сторони домовились внести зміни в п.3.1 договору, в частині суми оплати за місяць оренди, а саме: сума до оплати за місяць оренди становить 2 257,20 грн.;

- додатком б/н, б/д (який вступив в дію з 01 січня 2007р.) до договору оренди нежитлових приміщень від 25.12.01р., сторони домовились внести зміни до п.9.1 договору та продовжили термін дії договору оренди нежитлових приміщень з 01 січня 2007 року по 31 березня 2007р.;

- додатком б/н від 01.04.07р. (вступив в дію з 01 квітня 2007р.) до договору оренди нежитлових приміщень від 25.12.01р., сторони доповнили р.3 договору п.3.13, яким встановили графік сплати Орендарем заборгованої орендної плати з 01.01.07р. по 31.12.08р. та внесли зміни в п.9.1 договору, яким продовжили термін дії договору оренди з 01квітня 2007р. по 31 грудня 2008р.

Майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, що перебуває у комунальній власності регулюється Законом України "Про оренду державного та комунального майна", який передбачає істотні умови договору, а також інші умови, передбачені за згодою сторін.

У відповідності до статті 3 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” - орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до вимог ст. 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", підприємства мають право виступати орендодавцями відносно окремого індивідуально визначеного майна та нерухомого майна, загальна площа яких не перевищує 200 кв. м на одне підприємство, а з дозволу органів, уповноважених органами місцевого самоврядування на управління майном - також щодо структурних підрозділів підприємств (філій, цехів, дільниць) та нерухомого майна, що перевищує площу 200 кв. м.

Долучені позивачем до матеріалів справи копії рішень виконавчого комітету Тернопільської міської ради №1510 від 12.12.01р., №1148 від 11.12.02р., №70 від 09.02.05р., свідчать про надання належним орендодавцем позивачу дозволу на надання в оренду нерухомого майна, яке є комунальною власністю.

За своїм змістом і правовою природою, укладений між сторонами Договір є договором оренди і сторони у ньому досягли згоди по всіх істотних умовах, визначили права та обов’язки сторін.

У відповідності до п. 6 статті 283 Господарського кодексу України, до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного Кодексу України, з врахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Так, ст. ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання, або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

П. 9.4 Договору сторони, зокрема, визначили, що дія Договору припиняється в разі несплати орендної плати протягом 3-х місяців підряд.

Статтею 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", визначено, що одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; приватизації об'єкта оренди орендарем (за участю орендаря); банкрутства орендаря; загибелі об'єкта оренди; ліквідації юридичної особи, яка була орендарем або орендодавцем. Договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Згідно з п. п. 1, 2 ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна“ термін дії договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви від однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той же термін і на тих же самих умовах, які були передбачені договором.

П. 9.1. р. 9 Договору, сторони погодили, що договір укладений на три роки, та діє з 25.12.2001р. по 31.12.2004 р. Додатками до договору сторони неодноразово продовжували термін дії договору, зокрема, додатком від 01.04.07р. термін дії договору продовжений з 01.04.07р.т по 31.12.08р.

Відповідно до п.5.4. Договору, після закінчення терміну дії договору оренди Орендар, якщо він належним чином виконував свої обов’язки, має переважне право, за інших рівних умов, на продовження договору оренди на новий термін.

У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. ( п. 9.3. р. 10 Договору).

Як стверджує позивач і на підтвердження чого долучив до матеріалів справи інформацією про стан розрахунків за оренду приміщень УП ТзОВ "ОМАЛІС", виписки по особовому рахунку позивача за 2006-2008 роки, додаток до Договору від 01.04.2007р., останній взяті на себе зобов’язання щодо своєчасного внесення орендної плати виконував не належним чином, а саме оплатив орендну плату лише по лютий місяць 2008р. (включно), внаслідок чого його заборгованість по орендній платі, за період з березня місяця 2008р. по грудень місяць 2008року (включно) становить 31321,14грн.

Проте, з виписок по особовому рахунку позивача, зокрема, вбачається, що сплачена відповідачем 28.03.2008р. сума в розмірі 2557,20 грн. була спрямована останнім, - 2257,20 грн. –оренда за березень місяць, 300 грн. –погашення заборгованості; 29.05.2008р. сума в розмірі 2100 грн. спрямована за оренду за квітень місяць; 26.08.2008р. сума в розмірі 4514,40 грн. спрямована за оренду приміщення за липень, серпень місяць, відтак, дане спростовує твердження представника позивача відносно несплати відповідачем орендної плати після лютого місяця 2008р.

Разом з тим, судом встановлено, що хоча і сплачені відповідачем суми були зараховані позивачем в рахунок погашення суми основного боргу (орендної плати) за попередні періоди, проте станом на грудень місяць 2008р. (включно) заборгованість відповідача по наявних в матеріалах справи документах відповідає тій, що позивач заявляє до стягнення, - 31 321,14 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на адресу відповідача 09.01.09р. направлено лист №01 від 02.01.09р., з вимогою сплати заборгованість по орендній платі в сумі 32 340,19 грн. (в т.ч. пеня в сумі 1019,05грн.), яка залишена відповідачем без належного реагування та задоволення.

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Станом на дату розгляду справи відповідачем на подано, а судом не здобуто доказів сплати відповідачем заборгованості по орендній платі в сумі 31 321,14 грн., яка виникла станом на 01.01.2009р., чим порушено умови договору та норми чинного законодавства.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення з Українсько-польського товариства з обмеженою відповідальністю "ОМАЛІС", м. Тернопіль, заборгованості по сплаті орендної плати в сумі 31 321 грн. 14 коп. підлягають до задоволення як такі, що підтвердженні матеріалами справи, ґрунтуються на нормах чинного законодавства та не спростовані належними та допустимими доказами відповідачем.

Разом з тим, п.п.2.3-2.4 р.2, п.4.12 р.4 Договору від 25.12.01р. передбачено, що по закінченні терміну договору оренди, якщо договір не продовжений, Орендар зобов`язаний в 10-ти денний термін повернути з користування Орендодавцю нежитлове приміщення (будівлю) з проведенням санітарної побілки, збереженими всіма конструктивними елементами і оснащенням, без якого це приміщення не може бути надане іншому орендарю для негайного використання, за затримку повернення орендованого приміщення Орендар сплачує Орендодавцю плату за фактичне користування приміщенням в розмірі орендної плати, і штраф за кожен день прострочення в розмірі 6% від розміру місячної орендної плати за останній місяць дії договору оренди. Передача приміщення і ключів від нього оформляються актом прийому-передачі.

09.01.2009р. КП "Підприємство матеріально-технічного забезпечення" Тернопільської міської ради, на виконання п. 9.3 р. 9 Договору та вимог ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна", відповідачу направлено лист № 01 від 02.01.2009 р. (належним чином засвідчена копія знаходиться в матеріалах справи), який останнім отримано 12.01.2009р., про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення відповідачу поштового відправлення №3122297, згідно якого позивач повідомив, що Договір оренди б/н від 25.12.01р. припинив свою дію 31.12.2008р. на наступний строк продовжуватись не буде та просив відповідача у десятиденний термін звільнити приміщення та передати його по акту прийому-передачі КП "Підприємство матеріально-технічного забезпечення" Тернопільської міської ради.

Однак, відповідач всупереч умов договору та вимог діючого законодавства орендоване приміщення не звільнив, по акту приймання-передачі не передав, а навпаки по даний час продовжує користуватись майном комунальної власності без правових підстав.

В п. 2.4 Договору сторони передбачили, що за затримку повернення орендованого приміщення Орендар сплачує Орендодавцю плату за фактичне користування приміщенням в розмірі орендної плати.

Станом на дату розгляду справи відповідачем на подано, а судом не здобуто доказів повернення відповідачем орендованого майна та сплати наявної у нього заборгованості.

Таким чином, дослідивши надані позивачем документи, суд вважає, що після 31.12.2008 року відповідач –Українсько–польське товариство з обмеженою відповідальністю "ОМАЛІС" без належних правових підстав фактично користується орендованим раніше ним майном –нежитловим приміщенням (будівлею) комунальної власності, що знаходяться за адресою: вул. Гайова,54, м. Тернопіль, площею 418 кв.м., чим порушує умови договору та норми чинного законодавства України.

Згідно представлених позивачем розрахунків, відповідачу нараховано плату за фактичне користування майном за період з 01.01.2009р. по 30.06.2009р. в сумі 21 029,99 грн.

Згідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення плати за фактичне користування приміщення в сумі 21 029,99 грн. та звільнення нежитлового приміщення комунальної власності, що знаходиться за адресою: вул. Гайова, 54, м. Тернопіль, площею 418 кв. м. та передачі його по акту прийому-передачі позивачу підлягають до задоволення як такі, що підтвердженні матеріалами справи, ґрунтуються на нормах чинного законодавства та не спростовані належними та допустимими доказами відповідачем.

Враховуючи, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, суд у відповідності до вимог ст. ст. 44 –49 Господарського процесуального кодексу України, понесені позивачем витрати по сплаті державного мита в сумі 623 грн. 07 коп., де 538,07 грн. – майнова вимога, 85 грн. –немайнова вимога та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118грн., згідно ст. 49 ГПК України, покладає на відповідача.

Згідно ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України №7/93 від 23.01.1993 р. з наступними змінами та доповненнями “Про державне мито”, із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів сплачується державне мито в сумі 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Разом з тим, судом встановлено, що позивачем при поданні позовної заяви сплачено 623,10 грн., а належало до сплати 623,07 грн., решта суми сплаченого позивачем державного мита підлягає поверненню в порядку ст. 8 Декрету КМ України № 7/93 та Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, у зв’язку з тим, що сплачено в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством України.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Українсько-польського товариства з обмеженою відповідальністю "ОМАЛІС", вул. Гайова,54, м. Тернопіль (ідентифікаційний код № 31602517), на користь Комунального підприємства "Підприємство матеріально –технічного забезпечення" Тернопільської міської ради, вул. Коновальця, 8, м. Тернопіль (ідентифікаційний код № 14041652):

–31321 (тридцять одну тисячу триста двадцять одну) грн. 14 коп. –заборгованості по орендній платі;

-          21029 (двадцять одну тисячу двадцять дев'ять) грн. 99 коп. –плати за фактичне користування приміщенням;

-          623 (шістсот двадцять три) грн. 07 коп. в повернення сплаченого позивачем державного мита;

-          118 (сто вісімнадцять) грн. в повернення сплачених позивачем витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

3.          Зобов’язати Українсько-польське товариство з обмеженою відповідальністю "ОМАЛІС", вул. Гайова,54, м. Тернопіль (ідентифікаційний код № 31602517) звільнити нежитлове приміщення (будівлі) комунальної власності площею 418 м2, розміщене за адресою м. Тернопіль, бульвар вул. Гайова, 54 та передати його по акту прийому-передачі Комунальному підприємству "Підприємство матеріально –технічного забезпечення", Тернопільської міської ради, вул. Коновальця, 8, м. Тернопіль.

4.          Видати Комунальному підприємству "Підприємство матеріально-технічного забезпечення", Тернопільської міської ради, вул. Коновальця, 8, м. Тернопіль (ідентифікаційний код № 14041652) довідку на повернення зайво сплаченого державного мита в сумі 0,03грн.

Платіжне доручення №89 від 09 липня 2009 року про сплату державного мита в сумі 538,10 грн. та платіжне доручення № 90 від 30 липня 2009р. про сплату державного мита в сумі 85 грн., залишаються в матеріалах справи.

Видати довідку.

5.          Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання рішення –06.11.2009р.).

6.          Накази видати стягувачу після набрання судовим рішенням законної сили.

7.           Сторони вправі подати апеляційну скаргу, а прокурор внести апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його прийняття, через місцевий господарський суд.

Суддя