Рішення № 65411541, 20.02.2017, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №442/8248/16-ц

Провадження №2/442/566/2017

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2017 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області у складі:

головуючого судді: Кучаковського Ю.С.,

за участю секретаря судового засідання: Харіва І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дрогобичі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „ПриватБанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся з позовом до відповідача про стягнення заборгованості по кредитному договору. В обґрунтування позову посилається на те, що 11.09.2009 між ПАТ КБ „ПриватБанк та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір б/н, згідно якого відповідач отримав кредит у розмірі 4 900 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Однак, взятих на себе зобов'язань відповідач не виконував, в результаті чого виникла заборгованість і станом на 31.10.2016 становить 20 238,85 грн, яка складається з заборгованості за кредитом 1 281,48 грн, заборгованості по процентах за користування кредитом 14 418,34 грн, заборгованість по пені та комісії за користування кредитом 3 099,08 грн, штраф (фіксована частина) 500,00 грн, штраф (процентна складова) 939,95 грн.

Наслідками порушення відповідачем зобовязання щодо повернення суми кредиту є право позивача вимагати його повернення та штрафних санкцій за невиконання умов договору, а тому просить суд постановити рішення, яким стягнути з відповідача 20 238,85 грн заборгованості та судові витрати.

Позивач подав заяву про розгляд справи у його відсутності. Позов підтримує у повному обсязі. Проти ухвалення у справі заочного рішення не заперечує.

Відповідач двічі в судове засідання не зявився, причин неявки не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про слухання справи по останньому відомому місцю проживання, про що свідчить поштове повідомлення. При таких обставинах суд визнав неявку відповідача не поважною, провівши заочний розгляд справи.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

На підставі ч. 1 ст. 224 ЦПК України суд постановив ухвалу про проведення заочного розгляду цивільної справи у відсутності сторін.

Дослідивши письмові докази, приєднані до позову, суд дійшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Судом встановлено, що 11.09.2009 між ПАТ КБ „ПриватБанк та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір б/н, згідно якого відповідач отримав кредит у розмірі 4 900 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком, відповідно до п. 3.3 „Умов та Правил надання банківських послуг.

Позивач ПАТ КБ „ПриватБанк, у відповідності до встановлених вимог вищевказаного кредитного договору свої зобов'язання виконав в повному обсязі, надавши відповідачу, кредит у розмірі 4 900 грн на встановлених вищевказаних кредитним договором умовах повернення грошових коштів зі сплатою відсотків за користування ними.

Із матеріалів даної цивільної справи вбачається, що в порушення умов вказаних кредитного договору, відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, допустив прострочення повернення кредиту із його складовими частинами, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість, яка станом на 31.10.2016 становить 20 238,85 грн і складається з заборгованості за кредитом 1 281,48 грн, заборгованості по процентах за користування кредитом 14 418,34 грн, заборгованість по пені та комісії за користування кредитом 3099,08 грн, штраф (фіксована частина) 500,00 грн, штраф (процентна складова) 939,95 грн.

Таким чином судом встановлено, що відповідачем порушено умови кредитного договору, а тому порушене право позивача підлягає судовому захисту.

Так, умовами даного кредитного договору передбачено, що позичальник зобовязаний сплачувати заборгованість за кредитом і проценти за користування ним у строки, в розмірі та валюті, як це було визначено договором. Однак, такого свого обовязку відповідач не виконувала.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. А належним виконанням зобовязань з боку відповідача є повернення кредиту та сплата відсотків за користування кредитними коштами у строки, в розмірі та в валюті, визначеними в кредитному договорі.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином, тобто зобовязання за кредитним договором припиняється лише виконанням, проведеним відповідно до умов договору, а саме: поверненням кредиту та сплаті відсотків за користування кредитом у строки, в розмірі та валюті, передбаченими в Кредитному договорі.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

При цьому, відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строки, встановлені договорами.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив зобовязання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання.

За положеннями ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення. Дана позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 21.10.2015 № 6-2003цс15.

З огляду на вищевказане суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача штрафу (фіксована частина) 500,00 грн та штрафу (процентна складова) 939,95 грн задоволенню не підлягають.

На підставі наведеного, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача сума заборгованості за кредитним договором в розмірі 18 798,90 грн, яка складається з заборгованості за кредитом 1 281,48 грн, заборгованості по процентах за користування кредитом 14 418,34 грн, заборгованості по пені та комісії за користування кредитом 3 099,08 грн.

Відповідно до п. 6 ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати, а тому згідно з вимогами ст. 88 ЦПК України з відповідача в користь позивача слід стягнути понесені ним і документально підтверджені судові витрати по оплаті судового збору пропорційно до задоволених вимог у сумі 1 279 грн 96 коп.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 2, 10, 11, 57-60, 88, 209, 212-215, 224, 294, 296 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (Льввіська область, Дрогобицький район, с. Винники, вул. Зарічна, 109, ІПН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „ПриватБанк (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, ідентифікаційний код 14360570, рах. № 29092829003111, МФО № 305299) заборгованість за кредитним договором б/н від 11.09.2009 розмірі 18 798 (вісімнадцять тисяч сімсот девяносто вісім) грн 90 коп, яка складається з заборгованості за кредитом 1 281 (одна тисяча двісті вісімдесят одна) грн 48 коп, заборгованості по процентах за користування кредитом 14 418 (чотирнадцять тисяч чотириста вісімнадцять) грн 34 коп, заборгованості по пені та комісії за користування кредитом 3 099 (три тисячі девяносто девять) грн 08 коп, та судовий збір у розмірі 1 279 (одна тисяча двісті сімдесят девять) грн 96 коп.

В решті позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Апеляційного суду Львівської області через Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя Ю.С. Кучаковський