Ухвала суду № 65410968, 16.03.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И [1]

16 березня 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого судді: Прокопчук Н.О.

суддів: Семенюк Т.А., Саліхова В.В.

при секретарі: П'ятничук В.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «РВС Банк» в особі представника Колісник Юлії Іванівни

на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 13 січня 2017 року в цивільній справі

за заявою Публічного акціонерного товариства «РВС Банк», заінтересовані особа: Публічне акціонерне товариство «Сведбанк», що змінило найменування на Публічне акціонерне товариство «Омега Банк», ОСОБА_2, Товариство з обмеженою відповідальністю «Діавест Інвест», Товариство з обмеженою відповідальністю «Діавест-Київ», ОСОБА_3, ОСОБА_4, Товариство з обмеженою відповідальністю «Діавест+» про заміну стягувача у виконавчому провадженні,-

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 13 січня 2017 року у задоволенні заяви ПАТ «РВС Банк» про заміну стягувача на стадії виконавчого провадження - відмовлено.

Не погодившись з такою ухвалою суду ПАТ «РВС Банк» в особі представника Колісник Ю.І. звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій ставить питання про скасування оскаржуваної ухвали та постановлення нової про задоволення заяви про заміну стягувача. Зазначає, що оскаржувана ухвала є незаконною і такою, що підлягає скасуванню у зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи. Вказує, що суд першої інстанції не звернув увагу на те, що без заміни ПАТ «РВС Банк» як сторони виконавчого провадження банк взагалі позбавлений можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження. Окрім того звертає увагу на те, що ст. 378 ЦПК України визначено лише необхідність заміни сторони виконавчого провадження без посилання на те, чи вже відкрите виконавче провадження з виконання рішення суду.

В судовому засіданні представник заявника Колісник Ю.І. апеляційну скаргу підтримала з підстав,наведених в ній.

Інші учасники судового розгляду в судове засідання не з'явилися. З огляду на положення ч.5 ст. 74 ,ч.5 ст.76,ч.2 ст.305 ЦПК України колегія суддів визнала їх повідомлення належним,а неявку такою,що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали в цій частині, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відмовляючи у задоволенні заяви про заміну стягувача, суд першої інстанції виходив з того, що діючий ЦПК України, зокрема ст. 378, передбачає можливість заміни сторони лише за наявності та в межах виконавчого провадження, а із заявою про заміну сторони виконавчого провадження має право звертатися до суду лише державний виконавець, а також заінтересована сторона із заявою про заміну її на правонаступника у вже відкритому виконавчому провадженні. Разом з тим, заявник не надав доказів, що виконавче провадження на даний час відкрито, окрім цього, суд вважав, що заміна стягувача провадиться під час розгляду справи, а не після ухвалення рішення та видання виконавчого листа, тому вимоги ПАТ «РВС Банк» є безпідставними.

Проте погодитися з такими висновками суду не можна з огляду на наступне.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом, ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 09.10.2012 р. було видано виконавчий лист на виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 10.02.2012 року про солідарне стягнення з ОСОБА_2, ТОВ «Діавест Інвест», ТОВ «Діавест-Київ», ОСОБА_3, ОСОБА_4, ТОВ «Діавест+» на користь ПАТ «Сведбанк» заборгованості в сумі 6 614 373, 77 грн. та витрат, пов'язаних з вирішенням спору третейським судом.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 08.09.2016 р. виконавчий лист № 2604/19267/2012 від 22.10.2012 р., виданий на підставі ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 09.10.2012 р. таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення заборгованості з ОСОБА_4 як поручителя за кредитним договором № 1176-ф від 07.04.2008 р.

Рішенням Річних Загальних зборів акціонерів від 29.04.2013 р. ПАТ «Сведбанк» змінив своє найменування на ПАТ «Омега Банк».

Згідно з постановою Правління НБУ № 152 від 02.03.2015 р. «Про віднесення ПАТ «Омега Банк» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 52 від 02.03.2015 р. «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Омега Банк», відповідно до якого з 03.03.2015 р. у банку запроваджено тимчасову адміністрацію по 02.06.2015 р.

Протоколом Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 102/15 від 05.05.2015 р. затверджено план врегулювання неплатоспроможного ПАТ «Омега Банк» з найменш витратним для Фонд гарантування способом виведення з ринку - створення та продаж інвестору перехідного банку і подальшою ліквідацією неплатоспроможного банку.

18.06.2015 р. було створено ПАТ «Перехідний банк «РВС Банк» з метою виведення неплатоспроможного ПАТ «Омега Банк» з ринку.

Згідно з Актом № 212/07/2015-К приймання передачі, ПАТ «Омега Банк» передав, а ПАТ «Перехідний банк «РВС Банк» у порядку правонаступництва прийняв всі права кредитора у зобов'язанні за кредитним договором № 1176-ф від 07.04.2008 р.

В подальшому відповідно до листа НБУ від 02.11.2016 р. було погоджено статут ПАТ «РВС Банк» у новій редакції у зв'язку із втратою ПАТ «Перехідний банк «РВС Банк» статусу перехідного та зміною найменування на ПАТ «РВС Банк».

Відповідно до Статуту ПАТ «РВС Банк», вказаний банк є правонаступником майна, прав та обов'язків ПАТ «Перехідний Банк «РВС Банк», який є правонаступником активів та обов'язків за вимогами кредиторів) вкладників) за переданими зобов'язаннями ПАТ «Омега Банк».

Відповідно до ч. 1 ст. 37 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу.

Згідно з ч. 5 ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив. Аналогічні положення містить ч. 1 ст. 378 ЦПК України.

Правонаступництвом у виконавчому провадженні є заміна однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав його попередника до іншої особи, що раніше не брала участь у виконавчому провадженні.

03.07.2015 р., вже після постановлення Дніпровським районним судом м. Києва ухвали про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 10.02.2012 року про солідарне стягнення з ОСОБА_2, ТОВ «Діавест Інвест», ТОВ «Діавест-Київ», ОСОБА_3, ОСОБА_4, ТОВ «Діавест+» на користь ПАТ «Сведбанк» заборгованості, ПАТ «Перехідний банк «РВС Банк» у порядку правонаступництва прийняв всі права кредитора від неплатоспроможного ПАТ «Омега Банк» зокрема і за кредитним договором № 1176-Ф від 07.04.2008 р.

Звертаючись до суду із заявою про зміну стягувача ПАТ «РВС Банк» посилалось на те, що до нього перейшло право вимоги до боржників, що є підставою для заміни стягувача у виконавчому провадженні.

За змістом ст. 512 ЦК України, ст. 378 ЦПК України та ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов'язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи із цих норм, зокрема, п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

У зв'язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п'ятої статті 8 Закону України «Про виконавче провадження», статті 378 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов'язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки в зобов'язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

За таких обставин звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу сторони виконавчого провадження відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 8 Закону України «Про виконавче провадження» .

Указаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року № 6-122цс13 і відповідно до ст. 360-7 ЦПК Україниє обов'язковим для всіх судів України, а також в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27.04.2016 р. у справі № 639/2097/15-ц.

Конец формы

Наведеного суд першої не врахував та дійшов передчасного висновку про відмову в задоволенні заяви про заміну стягувача з підстав відсутності виконавчого провадження, оскільки при наявності акту приймання-передачі прав на активи та за відсутності заміни стягувача, відсутня й особа, яка має право подати заяву про відкриття виконавчого провадження. Тобто спір по суті процесуального питання вирішити неможливо.

Отже, судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини,що мають значення для вирішення питання про заміну стягувача на стадії виконавчого провадження, порушено порядок, встановлений для його вирішення, тому ухвала суду підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд, а апеляційна скарга частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 303, 304,307, 312, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу директора Публічного акціонерного товариства «РВС Банк» в особі представника Колісник Юлії Іванівни задовольнити частково.

Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 13 січня 2017 року скасувати з передачею питання на новий розгляд.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий :

Судді :

Справа № 2604/19267/12

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/ 4038 /2017

Головуючий у суді першої інстанції: Гаврилова О.В.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Прокопчук Н.О.