Рішення № 65410912, 14.03.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

_______

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого - судді Рейнарт І.М.

суддів Кирилюк Г.М., Панченко М.М.

при секретарі Казанник М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 28 листопада 2016 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації, третя особа: ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування розпорядження, визнання недійсним ордеру на жиле приміщення,

Унікальний № 756/1220/16-ц№ апеляційного провадження: №22-ц/796/2179/2017 Головуючий у суді першої інстанції: Шумейко О.І.Доповідач у суді апеляційної інстанції: Рейнарт І.М.встановила:

у січні 2016 року позивачі звернулись до суду з позовом про визнання недійсним ордеру № 010592 серія Б, виданого 23 березня 2015 року Оболонською районною в м. Києві державною адміністрацією ОСОБА_4 на зайняття житлового приміщення, яке складається з однієї кімнати, площею 10,4 кв.м., в комунальній квартирі АДРЕСА_1.

Мотивуючи позовні вимоги, позивачі зазначали, що вони є співвласниками в рівних долях 62/100 частини у квартирі спільного заселення АДРЕСА_1, і їм на праві власності належить кімната, площею 17,1 кв.м., частина кухні, площею 5,9 кв.м., частина ванної кімнати, площею 2,2 кв.м., частина вбиральні, площею 1,1 кв.м., частина коридору, площею 5,5 кв.м., частина збудованої шафи, площею 1,1 кв.м. У кімнаті, площею 17, 1кв.м., вони проживають утрьох, та з 15 листопада 1989 року перебувають на квартирному обліку в Оболонській РДА на загальній черзі за № 779, як сім'я, яка потребує поліпшення житлових умов.

Позивачі стверджували, що у їх квартирі спільного заселення (комунальній) звільнилась суміжна житлова кімната, площею 10,4кв.м., у зв'язку з чим вони 13 травня 2014 року звернулись до відповідача із заявою про надання їм у користування вільної житлової кімнати, проте листом від 27 травня 2014 року їм було відмовлено з підстав приватизації ними кімнати, площею 17,1кв.м. У подальшому вони дізналися, що розпорядженням Оболонської РДА №130 від 17 березня 2015 року вказана кімната надана ОСОБА_4 та видано ордер №010592 від 23 березня 2015 р. серія Б на спірну кімнату, як працівнику Оболонської РДА, який мав інше житло, але після розлучення з дружиною виписався із квартири і прописався у гуртожитку.

Позивачі посилалися на те, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2015 року розпорядження Оболонської РДА від 17.03.2015р. визнано протиправним та скасовано, а ОСОБА_4 не вселявся до спірної кімнати, тому є підстави для визнання в судовому порядку ордера недійсним..

15 березня 2016 року позивачі в порядку ст. 31 ЦПК України збільшили позовні вимоги і просили визнати протиправним та скасувати розпорядження Оболонської районної в

- 2 -

місті Києві державної адміністрації №130 від 17 березня 2015 року «Про надання житлової площі ОСОБА_4 та видачі ордеру на жиле приміщення».

При цьому, позивачі посилалися на те, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11 лютого 2016р. постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2015 року скасована, провадження у справі закрито, так як спір підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

Позивачі вважали, що відповідачем були порушені їх права, так як на час видачі розпорядження у суді існував спір про надання їм спірної кімнати відповідно до ст. 54 ЖК УРСР.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києві від 28 листопада 2016 року позов задоволено, визнано протиправним та скасовано розпорядження Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації від 17 березня 2015 року № 130 «Про надання житлової площі», визнано недійсним ордер на жиле приміщення, виданий Оболонською районною в місті Києві державною адміністрацією 23 березня 2015 року № 010592, серія Б, на ім'я ОСОБА_4 на право зайняття жилого приміщення, жилою площею 10,40кв.м., яке складається з однієї кімнати в комунальній квартирі за адресою: АДРЕСА_1, та вирішено питання судових витрат.

У поданій апеляційній скарзі Оболонська районна в місті Києві державна адміністрація просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Відповідач посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права, неповне з'ясування всіх фактичних обставин справи, оскільки спірна кімната була передана Оболонській районній в м. Києві державній адміністрації для поліпшення житлових умов громадян, які перебувають у позачерговому списку на отримання житла, тому вона і була надана ОСОБА_4, який потребує поліпшення житлових умов та перебуває на обліку у позачергову списку по категорії «Онкохворі».

Також відповідач вважає, що позивачі не мають правових підстав для отримання спірної кімнати на підставі ст. 54 ЖК УРСР, так як не є наймачами, а приватизували свою кімнату і є її власниками.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, яка підтримала апеляційну скаргу, пояснення позивача ОСОБА_2 та представника позивачів, які просили залишити рішення суду без змін, пояснення ОСОБА_4, який покладався на розсуд суду, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що позивачі відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 12 серпня 2008р. є співвласниками 62/100 частин у квартирі спільного заселення АДРЕСА_1 у рівних долях та займають кімнату, площею 17,10кв.м.

Квартира АДРЕСА_1 складається із двох кімнат, площею 17,10кв.м. та 10,4кв.м., остання є комунальною власністю.

Відповідно до витягу з облікової справи станом на 22 квітня 2014р. позивачі перебувають на квартирному обліку у Оболонській РДА м. Києва, категорія обліку загальна, номер черги 779.

13 травня 2014р. позивачі звернулися із заявою до голови Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації із заявою про надання їм кімнати, площею 10,4кв.м., яка звільнилася у їх квартирі, відповідно до ст. 54 ЖК УРСР.

Листом заступника голови Оболонської районної м. Києві державної адміністрації від 27 травня 2014р. позивачів повідомлено про відсутність правових підстав для надання кімнати, що звільнилася у квартирі, відповідно до ст. 54 ЖК УРСР, у зв'язку із тим, що вони не є наймачами.

Розпорядженням Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації № 130 від 17 березня 2015р. «Про надання житлової площі» відповідно до пункту 54 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм житлових приміщень в

- 3 -

Українській РСР, кімната № 2 житловою площею, 10,40кв.м. (загальною площею 16,40кв.м.) в загальній двокімнатній квартирі АДРЕСА_1 надана ОСОБА_4 На підставі вказаного розпорядження 23 березня 2015р. ОСОБА_4 видано ордер № 010592, серія Б, на заселення у вказану кімнату.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем були порушені вимоги ст. 54 ЖК УРСР без врахування першочергового права позивачів на зайняття спірного жилого приміщення.

Проте, погодитися з таким висновком суду першої інстанції не можна, так як він не відповідає обставинам справи та не ґрунтується на нормах матеріального права.

За змістом статті 54 ЖК УРСР ізольоване жиле приміщення, що звільнилося в квартирі, в якій проживає два або більше наймачі, на прохання наймача, що проживає в цій квартирі і потребує поліпшення житлових умов (стаття 34), надається йому, а в разі відсутності такого наймача - іншому наймачеві, який проживає в тій же квартирі. При цьому загальний розмір жилої площі не повинен перевищувати норми, встановленої статтею 47 цього Кодексу, крім випадків, коли наймач або член його сім'ї має право на додаткову жилу площу. Якщо розмір ізольованої кімнати, що звільнилася, є меншим за встановлений для надання одній особі, зазначена кімната у всіх випадках передається наймачеві на його прохання. Правила, передбачені частинами першою і другою цієї статті, застосовуються незалежно від належності жилого будинку. Якщо ізольоване приміщення, що звільнилося, не може бути відповідно до правил частини другої цієї статті передано наймачеві, який проживає в цій квартирі, його надають іншим особам у загальному порядку.

З наданих суду документів вбачається, що позивачі не є наймачами, а є власниками частини квартири, тому правових підстав для застосування при вирішенні даного спору ч. 2 ст. 54 ЖК УРСР не має.

З цих же підстав рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 1 червня 2016р., яке залишено без змін ухвалою колегії суддів Апеляційного суду м. Києва від 28 вересня 2016р., позивачам відмовлено у задоволенні позову, пред'явленого до Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації, про надання у користування вільної житлової кімнати в комунальній квартирі.

Оскільки позивачі не є наймачами, спірне ізольоване житлове приміщення повинно бути надане у загальному порядку відповідно до ч. 5 ст. 54 ЖК УРСР.

Відповідно до статті 43 Житлового кодексу Української PCP громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, жилі приміщення надаються в порядку черговості.

Статтею 30 Закону України «Про місце самоврядування в Україні» визначені повноваження виконавчих органів сільських,селищних та міських рад, до яких, зокрема, належить облік громадян, які відповідно до законодавства потребують поліпшення житлових умов; розподіл та надання відповідно до законодавства житла, що належить до комунальної власності; вирішення питань щодо використання нежилих приміщень, будинків і споруд, що належать до комунальної власності.

Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрації) № 1017 від 11 вересня 2014р. «Про деякі питання розподілу житлової площі в місті Києві» визначено, що розподіл та передачу в установленому порядку житлових приміщень районним в місті Києві державним адміністраціям від імені виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) здійснює Департамент будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з урахуванням загальноміського автоматизованого банку даних «Квартоблік».

Згідно листа від 13 лютого 2015р. та акту № 32 від 16 лютого 2015р. спірна кімната була передана Департаментом будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) Оболонській районній в місті Києві державній адміністрації для подальшого її розподілу та надання в установленому порядку для поліпшення житлових умов громадян, які перебувають у позачерговому списку

- 4 -

на отримання житла (тимчасове поліпшення житлових умов).

З матеріалів справи вбачається, що позивачі станом на 17 березня 2015р. не перебували у позачерговому списку на отримання житла, а перебували у загальній черзі на отримання житла за № 779.

Постановою виконкому міськради і президії міськради профспілок № 582 від 15 липня 1985р. «Про порядок застосування у м. Києві Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм житлових приміщень в Українській РСР» зі змінами, внесеними постановою виконавчого комітету Київської міської ради та президії Київської міськради профспілок № 234 від 30 квітня 1991р., надано дозвіл виконкомам районних рад надавати позачергово житло родинам, у складі яких є хворі онкологічними захворюваннями.

Розпорядженням Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації № 306 від 29 травня 2014р. до облікової справи ОСОБА_4 внесені зміни і у зв'язку із онкологічним захворюванням, він перебуває у позачерговому списку на отримання житла.

Статтею 51 ЖК УРСР визначено, що жилі приміщення в будинках житлового фонду місцевих Рад народних депутатів надаються громадянам виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів за участю громадської комісії з житлових питань, створюваної при виконавчому комітеті з депутатів Рад, представників громадських організацій, трудових колективів.

Згідно витягу з протоколу № 3 засідання громадської комісії по житловим питанням Оболонської районної місті Києві державної адміністрації від 5 березня 2015р. спірну кімнату запропоновано надати ОСОБА_4

За таких обставин, колегія суддів вважає, що станом на 17 березня 2015р. Оболонською районною у місті Києві державою адміністрацією розпорядження № 130 було прийнято відповідно до вимог діючого законодавства і без порушення прав позивачів.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що відповідач не повідомив Департамент будівництва та житлового забезпечення КМДА, що в квартирі спільного заселення, в якій знаходиться спірна кімната, проживають позивачі, які перебувають на квартирному обліку більше 25 років та звернулися із заявою про надання їм кімнати, що звільнилася у квартирі загального заселення, суд не вказав якою нормою матеріального права передбачений такий обов'язок районної адміністрації та не врахував, що Департамент будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) здійснює розподіл житлової площі з урахуванням загальноміського автоматизованого банку даних «Квартоблік», а тому був обізнаний, як про перебування позивачів на квартирному обліку, так і про термін перебування на квартирному обліку.

Також безпідставним вважає колегія суддів і висновок суду першої інстанції, що при наявності судового спору з приводу надання позивачам спірної кімнати, Оболонська районна в м. Києві державна адміністрація не мала правових підстав вирішувати питання про надання спірної кімнати іншій особі, так як нормами чинного законодавства така заборона не передбачена, а позов позивачів про надання у користування вільної житлової кімнати у комунальній квартирі не був забезпечений шляхом заборони відповідачу вирішувати питання про передачу спірної кімнати іншій особі.

Враховуючи вищевикладені обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не мав правових підстав для висновку про протиправність розпорядження Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації № 130 від 17 березня 2015р. в частині надання житла ОСОБА_4

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі

- 5 -

звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 ЖК УРСР ордер на жиле приміщення може бути визнано недійсним у судовому порядку у випадках подання громадянами не відповідаючих дійсності відомостей про потребу в поліпшенні житлових умов, порушення прав інших громадян або організацій на зазначене в ордері жиле приміщення, неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про надання жилого приміщення, а також в інших випадках порушення порядку і умов надання жилих приміщень.

Під час судового розгляду не було встановлено, що ордер на спірну кімнату ОСОБА_4 був виданий із порушенням вимог діючого законодавства та з порушенням прав позивачів, які на час видачі ордеру ОСОБА_4 не мали перед ним переважного права на отримання спірної кімнати та не перебували у позачерговому списку на отримання житла, тому правових підстав для визнання його недійсним за позовом позивачів суд першої інстанції не мав.

Обставини, які виникли під час розгляду справи судом апеляційної інстанції, не можуть бути підставою для задоволення позовних вимог, оскільки це суперечить нормам процесуального права (стаття 303 ЦПК України) і вони були відсутні на час прийняття відповідачем спірного розпорядження, а тому не могли бути ним враховані.

Зокрема, тільки 19 січня 2017р. позивачу ОСОБА_1 була встановлена 3 група інвалідності, а висновок, що вона хворіє хронічним психічним захворюванням і не може проживати у комунальній квартирі, був складений 1 лютого 2017р., а відтак не міг бути врахований відповідачем у березні 2015р. при вирішенні питання про надання спірної кімнати ОСОБА_4

При цьому, з наданих суду першої інстанції документів вбачається, що позивачі не повідомили відповідача про те, що ОСОБА_1 з 19 лютого 2001р. перебуває на обліку у Київському міському психоневрологічному диспансері № 3 з діагнозом шизофренія.

Разом з тим, з консультативного висновку вказаного диспансеру від 3 березня 2014р. вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на обліку з приводу хронічного нервово психічного захворювання, а з матеріалів квартирної справи вбачається, що станом на 12 лютого 2014р. вона працювала на посаді молодшої сестри відділення дитячої та підліткової гінекології поліклініки.

Позивачами не надано доказів, а судом не встановлено, що станом на 17 березня 2015р. були наявні підстави вважати, що ОСОБА_1 за своїм станом здоров'я не може проживати у комунальній квартирі, і вказані обставини були відомі відповідачу.

Крім того, ОСОБА_4 не відмовився від отримання спірної кімнати, а не проживає в ній у зв'язку із запереченнями проти цього позивачів.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та наданим сторонами доказам, судом неправильно застосовані норми матеріального права, тому рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст.303, 307,309, 313-314, 316-317 ЦПК України, колегія суддів

вирішила:

апеляційну скаргу Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації задовольнити.

Рішення Оболонського районного суду міста Києва від 28 листопада 2016 року скасувати, ухвалити нове рішення, яким у позові ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації, третя особа: ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування розпорядження, визнання недійсним ордеру на жиле приміщення відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржене до

- 6 -

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: