Рішення № 65410698, 15.03.2017, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" березня 2017 р. Справа № 925/130/17

Господарський суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Єфіменка В.В.,

з секретарем судового засідання Макарченко Н.П.;

за участю представників сторін:

від позивача – не з’явився,

від відповідача – не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Черкаської області в м. Черкаси справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юпітер 9 АГРОСЕРВІС", м.Суми

до Приватного підприємства "Лідер СГУ", м.Золотоноша

про стягнення коштів,-

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача 14 159 грн. 21 коп. боргу, 14 070 грн. 57 коп. пені, 1 064 грн. 09 коп. 3% річних та 11 258 грн. 63 коп. втрат внаслідок інфляції за невиконання грошових зобов’язань по договору поставки запасних частин від 19.11.2013 № ЗЧ/Ч-160.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, 20.02.2017 подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі за наявними матеріалами у справі.

Відповідач відзиву на позов не подав, його представник в судове засідання повторно не з’явився, про причини нез’явлення суд не повідомив, вимоги, викладені в ухвалах від 08.02.2017 та від 21.02.2017 не виконав.

З Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що місцезнаходження відповідача: 19700, Черкаська область, м.Золотоноша, вул.Соборна,буд.4 (а.с.11-13).

Копія позовної заяви з доданими до неї матеріалами та ухвали суду від 08.02.2017 та від 21.02.2017 надсилалися відповідачу за адресою, вказаною в позовній заяві: 19700, Черкаська область, м.Золотоноша, вул.Соборна,буд.4 (а.с.7).

Про час і місце розгляду заяви сторони повідомлялись належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень (а.с.33-34).

Суд приходить до висновку, що судом вжиті належні заходи для повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи.

Справа розглядається в порядку ст.75 ГПК України за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи та подані сторонами докази, приходить до наступного.

За приписами ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Предметом спору є стягнення з відповідача позивачем коштів за поставлений товар та стягнення штрафних санкцій за неналежне виконання грошових зобов’язань по договору поставки.

Ч.1 ст.181 ГК України визначено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

З матеріалів справи вбачається, що 19.11.2013 між сторонами було укладено договір поставки № ЗЧ/Ч-160 (далі - договір), відповідно до умов якого Постачальник (позивач) зобов'язався передати у власність Покупця (відповідача) запасні частини для сільськогосподарської техніки (далі - товар), а Покупець зобов'язався прийняти і оплатити його на умовах Договору (а.с.14-18). Найменування, кількість, номенклатура, асортимент, ціна товару у гривні, умови постачання, строк оплати, перераховані в додатках, специфікації або рахунках, за наявності яких вони є невід'ємною частиною цього договору.

Товар поставляється на умовах EXW (Інкотермс 2010), зі складу товару, який визначається місцем знаходження Постачальника, а саме: м.Черкаси (а.с.14-18).

Термін дії договору сторони визначили до 31.12.2017, а у разі непред’явлення вимоги про його припинення – продовжується його дія на тих же умовах і на той же строк (п.7.1).

На виконання умов договору позивачем були здійснені відповідачу поставки товарів, що підтверджується видатковими накладними за період з 02.07.2014 по 23.07.2014 за №№ 3117, 3145, 3400, 3401, 3402, 3685, 3697, 3750, 3751, дослідженими в судовому засіданні (а.с.19-27).

П.3.2 вищевказаного Договору визначено, що Покупець зобов'язаний здійснити оплату за товар протягом 10 банківських днів від дати підписання видаткової накладної, якщо інший строк та порядок оплати не визначено у специфікації до Договору. При перерахуванні коштів обов'язково вказувати в платіжному дорученні на оплату номер і дату цього договору, номер і дату виставленого рахунку(ів), найменування товару, за який здійснюється оплата. У разі відсутності даної інформації Постачальник самостійно визначає порядок, суми та напрями зарахування отриманих коштів у рахунок погашення існуючих зобов'язань Покупця. Оплата вважається здійсненою після зарахування коштів на рахунок Постачальника, за реквізитами зазначеними у п.11 цього договору (а.с.15).

Відповідачем було здійснено часткову оплату товару, що підтверджується Довідкою позивача про взаєморозрахунки станом на 30.01.2017 (а.с.28).

Позивач у позовній заяві стверджує, що борг відповідача перед позивачем за поставлений товар становить 14159,21 грн.

10.11.2016 позивачем було направлено на адресу відповідача претензію щодо сплати заборгованості № 456 (а.с.30).

Доказів іншого розміру боргу, а також доказів його сплати, до суду не подано.

Зобов’язання у відповідності з ст. 526 Цивільного Кодексу України (далі – ЦК України) та ст. 193 Господарського Кодексу України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Правовий режим матеріально-технічного постачання та особливості договору поставки визначені нормами абз.1 Глави 30 Господарського кодексу України (далі – ГК України).

Ст.265 ГК України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

Сторонами договору поставки можуть бути суб'єкти господарювання, зазначені у пунктах 1, 2 частини другої статті 55 цього Кодексу.

Сторони для визначення умов договорів поставки мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим Кодексом чи законами України.

Поставка товарів без укладення договору поставки може здійснюватися лише у випадках і порядку, передбачених законом.

Реалізація суб'єктами господарювання товарів негосподарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК). Належним є виконання зобов'язання, яке прийняте кредитором і в результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.

За загальним правилом зобов'язання припиняється на підставах, встановлених договором або законом (стаття 598 ЦК, стаття 202 Господарського кодексу України). Перелік цих підстав наведено у статтях 599-601, 604-609 ЦК.

Системний аналіз зазначених норм дає змогу дійти висновку, що закон не передбачає такої підстави для припинення зобов'язання, яке лишилося невиконаним, як закінчення строку дії договору.

Суд приходить до переконання, що сам факт закінчення строку дії двостороннього правочину, виконання якого здійснено тільки однією стороною, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін цього правочину та не звільняє. другу сторону такого правочину від відповідальності за невиконання нею свого обов'язку.

Факт належного виконання позивачем договірних зобов’язань по вищевказаному договору підтверджується доказами, дослідженими в судовому засіданні:

- Договором поставки від 19.11.2013 № ЗЧ/Ч-160 (а.с. 14-18);

- видатковими накладними за період з 02.07.2014 по 23.07.2014 за №№ 3117, 3145, 3400, 3401, 3402, 3685, 3697, 3750, 3751 (а.с.19-27).;

- Довідкою позивача про взаєморозрахунки станом на 30.01.2017 (а.с.28);

- Претензією щодо сплати боргу від 10.11.2016 № 456 (а.с.30).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Ст. 230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За приписами ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, а у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

П.9.2. Договору сторони узгодили, що у разі порушення Покупцем строків оплати, передбачених Договором та додатками до нього, Покупець сплачує Продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу за весь період прострочення (а.с.17).

Доказів здійснення розрахунків відповідач суду не надав.

Розмір пені становить 14070 грн. 57 коп. виходячи із наступного:

Сума боргу (грн)

Період прострочення

Кількість днів прострочення

Розмір

облікової

ставки НБУ

Розмір подвійної облікової ставки НБУ в день

Сума пені за період прострочення

11691.91

01.08.2014-04.08.2014

4

12.5000%

0.068 %*

32.03

14159.21

04.08.2014-12.11.2014

101

12.5000%

0.068 %*

979.51

14159.21

13.11.2014-05.02.2015

85

14.0000%

0.077 %*

923.26

14159.21

06.02.2015-03.03.2015

26

19.5000 %

0.107 %*

393.35

14159.21

04.03.2015-27.08.2015

177

30.0000 %

0.164 %*

4119.75

14159.21

28.08.2015-24.09.2015

28

27.0000 %

0.148%*

586.54

14159.21

25.09.2015-29.10.2015

35

22.0000 %

0.121 %*

597.40

14159.21

30.10.2015-17.12.2015

49

22.0000 %

0.121 %*

836.36

14159.21

18.12.2015-28.01.2016

42

22.0000 %

0.121 %*

716.88

14159.21

29.01.2016-03.03.2016

35

22.0000 %

0.120%*

595.77

14159.21

04.03.2016-21.04.2016

49

22.0000 %

0.120%*

834.08

14159.21

22.04.2016-26.05.2016

35

19.0000%

0.104%*

514.53

14159.21

27.05.2016-23.06.2016

28

18.0000%

0.098 %*

389.96

14159.21

24.06.2016-28.07.2016

35

16.5000%

0.090 %*

446.83

14159.21

29.07.2016-15.09.2016

49

15.5000%

0.085 %*

587.65

14159.21

16.09.2016-27.10.2016

42

15.0000%

0.082 %*

487.45

14159.91

28.10.2016-08.12.2016

42

14.0000%

0.077 %*

454.97

14159.91

09.12.2016-26.01.2017

49

14.0000 %

0.077 %*

530.80

14159.91

27.01.2017-30.01.2017

4

14.0000%

0.077 %*

43.45

До вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік (ст.258 ЦК України)

Приписами ч.6 ст.232 ГК України передбачено особливості застосування господарських штрафних санкцій, відповідно до якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Нормою ч.3 ст.267 ЦК України встановлено, що суд застосовує позовну давність лише за заявою сторони у спорі, зробленою до ухвалення судом рішення.

Від відповідача заяв щодо застосування позовної давності су не отримував.

Суд виходить із того, що позовна давність, як загальна, так і спеціальна є диспозитивною, а не імперативною в застосуванні.

Суд враховує правову позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 18.03.2015 по справі № 6-25цс15 про те, що без заяви сторони у спорі ні загальна, ні спеціальна позовна давність застосовуватись не може за жодних обставин, оскільки можливість застосування позовної давності пов’язана лише із наявністю про це заяви сторони.

Розмір 3% річних становить 1064 грн. 09 коп.

Сума боргу (грн)

Період прострочення

Кількість днів прострочення

Розмір процентів річних

Загальна сума процентів

11691.91

01.08.2014-04.08.2014

4

3%

3.84

14159.91

04.08.2014-30.01.2017

911

3%

1060.25

Сума втрат внаслідок інфляції склала 11258 грн. 63 коп.

Період заборгованості

Сума боргу (грн.)

Сукупний індекс інфляції за період1

Інфляційне збільшення суми боргу2

01.08.2014-04.08.2014

11691.91

1.000

0.00

04.08.2014-15.01.2017

14159.91

1.795

11258.63

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до переконання, що позивач довів свої позовні вимоги і позов підлягає до повного задоволення. З відповідача на користь позивача необхідно стягнути 14 159 грн. 21 коп. боргу, 14 070 грн. 57 коп. пені, 1 064 грн. 09 коп. 3% річних та 11 258 грн. 63 коп. втрат внаслідок інфляції за невиконання грошових зобов’язань по договору поставки запасних частин від 19.11.2013 № ЗЧ/Ч-160.

Витрати позивача по сплаті судового збору підлягають відшкодуванню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути 14 159 грн. 21 коп. боргу, 14 070 грн. 57 коп. пені, 1 064 грн. 09 коп. 3% річних та 11 258 грн. 63 коп. втрат внаслідок інфляції і 1600 грн. витрат по сплаті судового збору з Приватного підприємства "Лідер СГУ" (код 38743923, вул.Соборна,4, м.Золотоноша, Черкаська область, 19700) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юпітер 9 АГРОСЕРВІС" (код 38137023, вул.Курська,147, 4 поверх, офіс 6, м.Суми, 40000).

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду протягом 10 денного строку в порядку, визначеному ГПК України з дня складення і підписання повного тексту рішення.

Рішення складено 20.03.2017 (понеділок).

Суддя В.В.Єфіменко