Постанова № 65410489, 16.03.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" березня 2017 р. Справа№ 925/452/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Михальської Ю.Б.

Тищенко А.І.

За участю представників:

Від позивача:не з'явився;

Від відповідача: Бірюк О.В.- представник;

Від ВДВС: не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Фермерського господарства "Бірюк"

на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 05.01.2017

у справі №925/452/14 (суддя Хабазня Ю.А.)

за скаргою Фермерського господарства "Бірюк" на дії державного виконавця та скасування винесених постанов по виконанню наказу №925/452/14

за позовом Приватного підприємства "Амбар Агро"

до Фермерського господарства "Бірюк"

про стягнення 117 510,33 грн.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Черкаської області звернулося з позовом Приватне підприємство "Амбар Агро" до Фермерського господарства "Бірюк" про стягнення 117 510,33 грн., з яких 100 000,00 грн. основного боргу /попередньої оплати/, 7510,33 грн. пені за період з 02.10.2012 по 02.04.2013 за подвійною обліковою ставкою НБУ, 10 000,00 грн. штрафу за невиконання зобов'язання понад 3 дні у розмірі 10% від суми вартості неотриманого товару.

Позовні вимоги, мотивовані з тих підстав, що одержавши суму попередньої оплати згідно з договором купівлі-продажу від 24.07.2012 №24072012, відповідач не передав товар у встановлений Договором строк, що його виконання втратило інтерес для позивача, що право вимагати повернення суми попередньої оплати передбачено ст.693 та 612 Цивільного кодексу України. Також просив стягнути з відповідача суму сплаченого судового збору.

Рішенням суду від 24.04.2014 (із змінами, внесеними ухвалою суду від 12.05.2014), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.10.2014, з Фермерського господарства "Бірюк" на користь Приватного підприємства "Амбар Агро" стягнуто 102 085,00 грн.

На виконання вищевказаних судових рішень видано наказ від 04.11.2014. Постановою головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Драбівського районного управління юстиції Куць М.М. від 15.01.2015 відкрито виконавче провадження №46050230 з примусового виконання вказаного наказу.

Фермерське господарство "Бірюк" звернулось до суду зі скаргою від 26.11.2016 б/н (вх.суду №23915/16 від 28.11.2016) на дії державного виконавця та скасування винесеної постанови по виконанню наказу №925/452/14, виданого господарським судом Черкаської області 04.11.2014, з вимогами: прийняти до розгляду скаргу; продовжити термін оскарження постанови про арешт коштів боржника у зведеному виконавчому провадженні №46799107; витребувати у державної виконавчої служби оригінали документів виконавчого провадження; визнати дії державного виконавця незаконними; скасувати винесену державним виконавцем постанову.

Скаргу мотивовано тим, що протягом останніх шести місяців фермерське господарство "Бірюк" не отримувало постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження, що державний виконавець перед початком вчинення дій з примусового виконання судового рішення не з'ясував факт отримання боржником копії постанови про відкриття виконавчого провадження, що постанови державного виконавця від 07.11.2016 у ВП №42169345 та у ВП №46050230 відкрито незаконно, що у постанові державного виконавця від 09.11.2016 (ВП №46050230) йдеться про зведене виконавче провадження №46799107, у той час як постанова про об'єднання виконавчих проваджень відсутня.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 05.01.2017 залишено без розгляду клопотання Фермерського господарства "Бірюк" в частині вимоги про скасування постанови головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Драбівського районного управління юстиції Куць М.М. від 15.01.2015 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу суду від 04.11.2014 №925/452/14.

Відмовлено у задоволенні скарги Фермерського господарства "Бірюк" повністю.

Не погоджуючись із вищевказаною ухвалою, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив ухвалу місцевого господарського суду скасувати.

Відповідно до протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів апеляційну скаргу Фермерського господарства "Бірюк" у справі № 925/452/14 передано на розгляд колегії суддів у складі: Головуючого судді Отрюха Б.В., суддів: Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.03.2017 апеляційну скаргу Фермерського господарства "Бірюк" прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 16.03.2017.

16.03.2017 через відділ документального забезпечення суду від відповідача надійшли письмові пояснення, в яких відповідач підтримав доводи апеляційної скарги, просив визнати дії державного виконавця не законними.

В судовому засіданні, призначеному на 16.03.2017, представник відповідача надав пояснення по справі, в яких просив задовольнити апеляційну скаргу в повному обсязі.

Представники позивача та ВДВС у вказане судове засідання не з'явились, причини неявки суду невідомі, про слухання справи повідомлялись належним чином.

Як зазначено у пункті 3.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Відповідно до пункту 3.9.1. вказаної постанови, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом зазначеної статті 64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до пункту 2.6.10. Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20 лютого 2013 року № 28 оригінал судового рішення залишається в матеріалах справи; згідно з пунктом 2.6.15. вказаної Інструкції на звороті у лівому нижньому куті оригіналу процесуального документа, який виготовляється судом та залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправлення документа, що містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена та може містити відмітку про отримання копії процесуального документа уповноваженим представником адресата.

Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам судового процесу.

Як вбачається із матеріалів справи, копії ухвали Київського апеляційного господарського суду були надіслані учасникам судового процесу на адреси, зазначені в апеляційній скарзі, що підтверджується відміткою суду на зворотній стороні ухвал.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників позивача та ВДВС.

Згідно зі ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно зі ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали суду, апеляційний господарський суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом (стаття 116 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження" (надалі - ЗУ "Про виконавче провадження") а також п. 1.1. Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №74/5 від 15 грудня 1999р., примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом, зокрема, судових наказів.

Державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону (стаття 19 Закону України "Про виконавче провадження").

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

У відповідності до ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги. За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

З наявних в матеріалах справи доказів, вбачається, що 05.03.2015 державним виконавцем винесено постанову про об'єднання двох виконавчих проваджень (№42169345, №46050230) про стягнення боргу з ФГ "Бірюк" у зведене виконавче провадження №46799107.

Зі змісту копії листа від 05.03.2015 №788/9-31, вбачається, що Постанову від 05.03.2016 про приєднання виконавчого провадження №46050230 з виконання наказу суду у справі "925/452/14 було надіслано на адресу ФГ "Бірюк" та ПП "Амбар Агро".

Постановою начальника Драбівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Дзеціною Н.В. від 27.10.2016 матеріали виконавчого провадження №46050230 з виконання вищевказаного наказу суду передано до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, 27.10.2016 Листом №2623/9-31 сторони виконавчого провадження були повідомлені.

07.11.2016 Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Вакуленко С.М. прийнято до виконання виконавче провадження №46050230, Листом від 07.11.2016 №2130/6065/3, було повідомлено боржника (ФГ "Бірюк") та стягувача (ПП "Амбар Агро") про даний факт.

Боржник у добровільному порядку обов'язку по сплаті боргу не виконав, у зв'язку із чим державним виконавцем прийнято постанову від 09.11.2016 про арешт коштів боржника.

10.11.2016 листом №21-30/6168/3 повідомлено сторін виконавчого провадження.

Процедура передачі виконавчого провадження від одного органу державної виконавчої служби до іншого регламентований розділом 5 Інструкції з організації примусового виконання рішень. Таким чином державним виконавцем повністю дотримано вимог даного порядку.

Оскаржувану постанову прийнято у межах відкритого виконавчого провадження у зв'язку з несплатою боржником у визначені строки боргу у добровільному порядку.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів погоджується з висновком, суду першої інстанції, що дії державного виконавця щодо накладення арешту на кошти відповідача відповідають вимогам п.7 ч.3 ст.18, ч.7 ст.26, ч.1 ст.48, ст.56 Закону України "Про виконавче провадження", підстав для визнання постанови головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Вакуленко С.М. від 09.11.2016 у виконавчому провадженні ВП №46050230 незаконною та скасування немає.

Заперечення відповідача щодо незаконності постанов державного виконавця про відкриття виконавчого провадження, про об'єднання виконавчих проваджень та незаконність у зв'язку з цим усіх наступних дій державного виконавця спростовуються матеріалами справи, крім того вказані постанови в установленому законом порядку не скасовані а тому є підставою для вчинення дій, передбачених Законом України "Про виконавче провадження".

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, приходить до висновку, що ухвала у даній справі прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права, повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та відповідністю висновків, викладених в ухвалі, дійсним обставинам справи, тому ухвала є законною та обґрунтованою. Підстав для задоволення апеляційної скарги колегія суддів Київського апеляційного господарського суду не знаходить.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства "Бірюк" залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 05.01.2017 у справі № 925/452/14 залишити без змін.

Матеріали справи № 925/452/14 повернути Господарському суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Б.В. Отрюх

Судді Ю.Б. Михальська

А.І. Тищенко