Ухвала суду № 65410090, 20.03.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"20" березня 2017 р. Справа №911/5679/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорногуза М.Г.

суддів: Мальченко А.О.

Агрикової О.В.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

на ухвалу Господарського суду Київської області від 18 січня 2017 року

у справі №911/5679/14 (суддя Карпечкін Т.П.)

За скаргою Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк»

на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мульті-аква»

Приватної компанії з обмеженою відповідальністю "ЛЕІНАРТ ТРЕЙДІНГ ЛІМІТЕД" (LEINART TRADING LIMITED);

про стягнення 727 572 602,64 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 15 вересня 2015 року у справі № 911/5679/14 позов ПАТ «Брокбізнесбанк» задоволено повністю, присуджено до стягнення з ТОВ «Мульті-аква» на користь ПАТ «Брокбізнесбанк» заборгованості за простими векселями: Серії АА № 2700277; АА № 2700278; АА№2700279; АА № 2700280; АА № 2700281; АА № 2700282; АА № 2700283; АА№ 2700284; АА № 2700285; АА № 2700286; АА № 2700287; АА № 2700288; АА № 2700289; АА № 2700290; АА № 2700291; АА № 2700292; АА № 2700293; АА № 2700294; АА № 2700295; АА № 2700296; АА № 2700297; АА № 2700298; АА № 2700299; АА № 2700300; АА № 2700301; АА № 2700302 в сумі 650 000 000,00 грн. та 77 572 602,64 грн. процентів, стягнуто з ТОВ «Мульті-аква» в доход Державного бюджету України 73 080,00 грн. судового збору та припинено провадження у справі в частині позовних вимог до Приватної компанії з обмеженою відповідальністю «ЛЕІНАРТ ТРЕЙДІНГ ЛІМІТЕД» (LEINART TRADING LIMITED) (а.с. 131-139).

06 жовтня 2015 року на виконання рішення Господарського суду Київської області від 15 вересня 2015 року у справі № 911/5679/14 видано відповідні накази (а.с.143).

14 грудня 2016 року ПАТ «Брокбізнесбанк» звернулось до Господарського суду Київської області зі скаргою № 8873 від 12.12.2016 року на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у справі № 911/5679/14 (а.с.154-156).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 18 січня 2017 року у справі №911/5679/14 задоволено скаргу ПАТ «Брокбізнесбанк» на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з примусового виконання судового рішення у справі № 911/5679/14. Визнати незаконними дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України при винесенні постанови ВП №49522390 від 03.11.2016 року про повернення виконавчого документа стягувачеві. Скасовано постанову Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ВП №49522390 від 03.11.2016 року про повернення виконавчого документа стягувачеві. Зобов'язано Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відновити виконавче провадження №49522390 (а.с. 218-227).

Не погоджуючись із прийнятою ухвалою, Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України звернувся до суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати вказану ухвалу Господарського суду Київської області, у задоволенні скарги відмовити. Одночасно, скаржником було заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги (а.с.235-238).

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21 лютого 2017 року (у складі головуючого судді Зеленіна В.О., суддів Алданової С.О., Ткаченка Б.О.) апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду Київської області від 18 січня 2017 року у справі №911/5679/14 з доданими до неї документами повернути скаржнику.

02 березня 2017 року Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України повторно звернувся до суду з апеляційною скаргою №911/5679/14/20,3-03 від 13.02.2017 на ухвалу Господарського суду Київської області від 18 січня 2017 року у справі №911/5679/14, про що свідчить відповідно відмітка на поштовому конверті №04053 3529113 1 про направлення апеляційної скарги.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 березня 2017 року для розгляду апеляційної скарги Департамента державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу Господарського суду Київської області від 18 січня 2017 року у справі №911/5679/14 визначено колегію суддів у складі головуючого судді - Чорногуз М.Г., суддів Агрикової О.В., Мальченко А.О.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та додані до неї документи, судовою колегією встановлено наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 95 ГПК України: «Особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншій стороні у справі копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у сторони відсутні».

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України» належним доказом надсилання іншій стороні у справі копії апеляційної скарги і доданих до неї документів може вважатися розрахунковий документ встановленої форми, що підтверджує надання послуг поштового зв'язку (касовий чек, розрахункова квитанція тощо). Доданий до апеляційної скарги реєстр поштових відправлень, поданий в оригіналі або в належній чином засвідченій копії, також може вважатися належним доказом надсилання іншій стороні копії скарги; таким доказом може бути й засвідчений належним чином витяг з відповідного реєстру.

Проте, доказів направлення копії апеляційної скарги на адресу відповідача 1 та відповідача 2 скаржник не надав.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано доказів надсилання її копії іншій стороні (сторонам).

Разом з апеляційною скаргою Департаментом державної виконавчої служби Міністерства юстиції України заявлено заяву №911/5679/14/20.3-03 від 01.03.2017 про усунення недоліків, допущених при поданні апеляційної скарги та відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, в якому просить визнати причини пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Київської області від 18 січня 2017 року у справі №911/5679/14 поважними та поновити строк на оскарження.

Розглянувши заяву Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України колегія суддів зазначає наступне:

Ухвала Господарського суду Київської області від 18 січня 2017 року у справі №911/5679/14 проголошена за участі представника скаржника, про що свідчить протокол судового засідання від 18 січня 2017 року (а.с.218).

Згідно з ч. 1 ст. 93 ГПК України: "Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.", тобто, останнім днем строку встановленого згідно приписів ст. 93 ГПК України є 23 січня 2017 року.

Згідно з приписами частини третьої статті 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися наданими належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Норми ГПК України, встановлюючи строки для подачі апеляційних (касаційних) скарг, тим самим визначають баланс між принципом правової визначеності, забезпечуючи стабільність правовідношень у сфері підприємницької та іншої економічної діяльності, з однієї сторони, і правом на справедливий судовий розгляд, який передбачає у тому числі, можливість апеляційного та касаційного оскарження прийнятих судових актів.

По відношенню до особи, яка не реалізувала право на подачу скарги у визначений строк з поважних причин, викликаних об'єктивними і не залежними від заявника обставинами, застосовуються правила статті 53 ГПК України.

Відповідно до частини першої статті 53 ГПК України господарський суд, зокрема, за заявою сторони може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків передбачених цим Кодексом.

Отже, закон пов'язує можливість поновлення пропущеного процесуального строку з обов'язковою наявністю поважних причин такого пропуску.

13 лютого 2017 року Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України звернувся до суду з апеляційною скаргою №911/5679/14/20.3-03 від 13.02.2017 на ухвалу Господарського суду Київської області від 18 січня 2017 року у справі №911/5679/14, тобто, через 26 днів з дня винесення оскаржуваної ухвали.

Обґрунтовуючи поважність причин пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження Департамент посилався на те, що лише 06.02.2017 отримав копію оскаржуваної ухвали поштою, в зв'язку з чим вважає, що останнім днем для подачі апеляційної скарги на вищезазначену ухвалу Господарського суду Київської області є 11.02.2017 року, так як останній день строку припадає на вихідний день, то останнім днем подачі апеляційної скарги є 13.02.2017.

21 лютого 2017 року Ухвалою Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу повернуто скаржнику на підставі пункту 3 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з відсутністю доказів сплати судового збору, копію якої 23 лютого 2017 року направлено поштою, про що свідчить відповідно відмітка про направлення на звороті останнього аркушу згаданої ухвали (а.с.234).

02 березня 2017 року Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України повторно звернувся до суду з апеляційною скаргою №911/5679/14/20,3-03 від 13.02.2017 на ухвалу Господарського суду Київської області від 18 січня 2017 року у справі №911/5679/14, про що свідчить відповідно відмітка на поштовому конверті №04053 3529113 1 про направлення апеляційної скарги, тобто через 10 днів з дня винесення Київським апеляційним господарським судом ухвали про повернення апеляційної скарги.

Обґрунтовуючи повторне звернення з апеляційною скаргою Департамент вважає, що «Оскільки Департаментом державної виконавчої служби Міністерства юстиції України подано апеляційну скаргу в строки, передбачені ст. 93 ГПК України, але не додано оригіналів платіжного доручення про сплату судового збору, причини пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Київської області від 18 січня 2017 року у справі №911/5679/14 є поважними, а тому цей строк підлягає відновленню Київським апеляційним господарським судом».

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду виходить з того, що клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 53 ГПК повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

Наведена норма пов'язує можливість відновлення процесуального строку з обов'язковою наявністю поважної причини (чи причин) пропуску відповідного строку. Якщо відновлення процесуального строку здійснюється за заявою сторони, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами розділу V Господарського процесуального кодексу України.

Всупереч наведеному, подана Департаментом державної виконавчої служби Міністерства юстиції України заява про відновлення процесуального строку на апеляційне оскарження мотивована усуненням недоліків порядку подання апеляційної скарги, зазначених в ухвалі Київського апеляційного господарського суду від 21 лютого 2017 року.

Однак, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду відзначає, що скаржник не довів господарському суду поважність причини пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки не дотримання порядку подання апеляційної скарги і повернення її скаржнику на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України не перериває перебіг цього строку та не є поважною причиною для поновлення строку, передбаченого ст. 53 ГПК України.

Крім того, ніяких інших причин пропуску строку на апеляційне оскарження скаржником наведено не було.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що лише факт подання особою клопотання про поновлення строку не кореспондується з автоматичним обов'язком суду поновити цей строк, оскільки клопотання про поновлення строку для подання касаційної скарги з огляду на приписи частини першої статті 53 Господарського процесуального кодексу України повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску цього строку.

Поряд з цим, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду зазначає, що поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку, які в даному випадку не вбачаються за відсутності обставин, які об'єктивно перешкоджали скаржнику реалізувати своє право на подання апеляційної скарги протягом законодавчо встановленого терміну.

Аналогічна правова позиція викладена наведена в ухвалі Вищого господарського суду України від 07 лютого 2017 року у справі № 5017/3706/2012 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/64654007).

Зокрема, право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п.1 ст.6 конвенції, повинне тлумачитись у світлі преамбули конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного й обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи та постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий, лише коли він зумовлений особливими й непереборними обставинами (див. рішення у справі «Рябих проти Росії», заява №52854/99, пп.51 і 52, п.46).

З огляду на викладене, судова колегія, у даному випадку не вбачає підстав для поновлення строку та відмовляє Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у задоволенні заяви про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Київської області від 18 січня 2017 року у справі №911/5679/14.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення або таке клопотання відхилено.

Доступ до правосуддя в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.

За таких обставин, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про повернення апеляційної скарги Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України без розгляду на підставі п.п. 2, 4, ч. 1 ст. 97 ГПК України, у зв'язку з не поданням доказів направлення копії апеляційної скарги на адресу відповідача 1 та відповідача 2 та пропуском строку вставного для подання апеляційної скарги в зв'язку з відхиленням заяви про поновлення такого строку.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 86, 95, п. 2, 4 ч. 1, ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - відмовити.

2. Апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу Господарського суду Київської області у справі №911/5679/14 від 18 січня 2017 року разом з доданими до неї документами повернути без розгляду.

3. Копію ухвали Київського апеляційного господарського суду надіслати учасникам провадження.

4. Справу № 911/5679/14 повернути до Господарського суду Київської області.

Головуючий суддя М.Г. Чорногуз

Судді А.О. Мальченко

О.В. Агрикова