Постанова № 65409905, 16.03.2017, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.03.2017 року Справа № 904/10422/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кощеєва І. М. ( доповідач ),

суддів: Кузнецова В. О., Чус О. В.

секретар судового засідання Ковзиков В.Ю.

представники сторін:

від прокурора: Третельницька О.П. прокурор відділу ( посв. від 20.10.2014 р. № 029843 )

від позивача: ОСОБА_1 представник ( дов. від 28.12.2016 р. № 7/10-2562 )

від відповідача: ОСОБА_2 представник ( дов. від 01.11.2016 р. № 029843 )

від третьої особи-1: представник в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

від третьої особи-2: представник в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

від третьої особи-3: представник в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренессанс-Клуб"

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2016 р. у справі

за позовом Заступника прокурора Дніпропетровської області

в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради

до товариства з обмеженою відповідальністю "Ренессанс-Клуб"

Третя особа-1 без самостійних позовних вимог на предмет спору на стороні відповідача

товариство з обмеженою відповідальністю "Регіонінвестгруп"

Третя особа-2 без самостійних позовних вимог на предмет спору на стороні відповідача

Виробниче ремонтне житлово-експлуатаційне підприємство

Амур-Нижньодніпровського району Дніпропетровської міської ради

Третя особа-3 без самостійних позовних вимог на предмет спору на стороні відповідача

товариство з обмеженою відповідальністю

"Агентство з питань нотаріату та банкрутства"

про витребування майна

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренесанс-Клуб"

до Першого заступника прокурора Дніпропетровської області

про усунення перешкод у користуванні власністю

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора Дніпропетровської області звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом та просить витребувати від товариства з обмеженою відповідальністю "Ренессанс-Клуб" на користь територіальної громади в особі Дніпропетровської міської ради нежитлове приміщення № 5, що розташоване за адресою: вул. Каруни, будинок 93, м. Дніпро ( реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 98503412101) вартістю 39 822 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ренесанс-Клуб" звернулося до господарського суду з зустрічною позовною заявою, в якій просить усунути перешкоди у користуванні нежитловим нежитлове приміщення № 5 загальною площею 44,8 кв. м., яке знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Каруни, буд. 93, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 98503412101, що належить на праві власності товариству з обмеженою відповідальністю "Ренесанс-Клуб".

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2016 р. ( суддя Манько Г. В. ) у справі № 904/10422/16 первісний позов задоволено повністю - витребувано від товариства з обмеженою відповідальністю "Ренессанс-Клуб" на користь територіальної громади в особі Дніпровської міської ради нежитлове приміщення № 5, що розташоване за адресою: вул. Каруни, будинок 93, м. Дніпро ( реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 98503412101). Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Ренессанс-Клуб" на користь прокуратури Дніпропетровської області судовий збір в сумі 1 378 грн. В задоволенні зустрічного позову відмовлено. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Ренессанс-Клуб" в доход Державного бюджету України в особі управління Державного казначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська судовий збір в розмірі 1 378 грн.

Не погодившись з рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ренесанс-Клуб" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить апеляційний суд скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2016 р. у справі № 904/10422/16, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовної заяви першого заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради відмовити в повному обсязі.

В обгрунтування апеляційної скарги, Скаржник посилається на порушення судом норм матеріального права та надання невірної юридичної оцінки обставинам справи щодо наявності волі власника на вибуття майна, оскільки Дніпропетровська міська рада знала, що спірне майно після включення його до проміжного ліквідаційного балансу має бути відчужено для погашення вимог кредиторів в процедурі припинення ( ліквідації ). Вимоги Позивача про витребування нерухомого майна у ТОВ «Ренессанс-клуб», на підставі ст. 388 ЦК України, у зв'язку з тим, що нерухоме майно вибуло з володіння власника без його волі, не можуть бути задоволені також тому, що з урахуванням ч. 2 ст. 388 ЦК України майно не може бути витребуване як таке, що продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень. Визнання недійсним договору не свідчить про відсутність волі власника, виключно з наявністю якої закон повязує можливість витребування майна у добросовісного набувача. Суд першої інстанції при прийняття оскаржуваного рішення не встановив особи, яка є винною в недійсності договору купівлі-продажу від 25.07.2013 р., та не вирішив питання про стягнення з такої особи на користь Відповідача ( добросовісного набувача ) понесених ним витрат на придбання майна, чим було допущено істотне порушення прав та законних інтересів останнього. Строк давності за позовом про витребування з чужого незаконного володіння майна сплив 26.07.2016 р., а звернення Позивача з позовом мало місце поза межами встановленого строку позовної давності для звернення за захистом порушеного права, що відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України є безумовною підставою для відмови в позові. Оскільки, ТОВ «Ренессанс-клуб» є добросовісним набувачем та не є особою винною ані в недійсності правочину, ані особою внаслідок неправомірних дій якою виник спір, то покладення судового збору на Відповідача є таким, що суперечить ч. 2 ст. 49 ГПК України.

Прокурор у відзиві на апеляційну скаргу заперечував проти задоволення апеляційної скарги, оскільки доводи апеляційної скарги зводяться до оспорювання фактів, які вже встановлені судовими актами у справі № 38/5005/6637/2012. Рішення Дніпропетровською міською радою щодо відчуження спірного майна не виносилось, тому воля власника майна відсутня, а спірне нерухоме майно вибуло з володіння власника поза його волею шляхом включення до ліквідаційної маси комунального підприємства, яке безпідставно обліковувало його на своєму балансі та не мало на нього жодних речових прав. Прокурором обраний вірний спосіб захисту права територіальної громади м. Дніпро в особі Дніпропетровської міської ради шляхом предявлення віндикаційного позову. Скаржник не заявляв жодних вимог в будь-якій формі про необхідність стягнення грошових коштів, тому посилання на порушення судом норм матеріального права є безпідставним. Судом першої інстанції правомірно відмовлено у задоволенні клопотання про застосування строків позовної давності, оскільки перебіг позовної давності відраховується від дати постановлення ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2016 р. у справі № 38/5005/6637/2012. Питання розподілу судових витрат вирішено відповідно до ч. 5 ст. 49 ГПК України.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Треті особи відзиви на апеляційну скаргу не надали, явку повноважних представників в судове засідання не забезпечили, причин неявки не повідомили, не зважаючи на те, що належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи.

Автоматичною системою документообігу для розгляду справи визначено суддю-доповідача ОСОБА_3 у складі колегії суддів: Кузнецова В.О., Чус О.В.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.02.2017 р. у справі № 904/10422/16, апеляційну скаргу прийнято до розгляду. Розгляд справи призначено на 16.03.2017 р.

У судовому засіданні проведеному 16.03.2017 р. оголошені вступна та резолютивна частини постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представників сторін, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, в силу наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Дніпропетровської міської ради народних депутатів № 46 від 27.11.1991 р. Про комунальну власність Дніпропетровської міської ради народних депутатів, яке доповнено рішенням Дніпропетровської міської ради № 26/23 від 26.09.2001 р. затверджено перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Дніпро.

На підставі рішень Дніпропетровської міської ради народних депутатів № 46 від 27.11.1991 р. та рішення Дніпропетровської міської ради № 26/23 від 26.09.2001 р. відділом Дніпропетровського міського управління юстиції 05.07.2013 р. проведено державну реєстрацію права комунальної власності на нежитлові приміщення, зокрема спірне, що розташоване за адресою: вул. Каруни, буд. 93 в м. Дніпро ( реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 98503412101 ).

Зазначене нежитлове приміщення перебувало на балансі Виробничого ремонтного житлово-експлуатаційного підприємства Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпро.

Відповідно до ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні до виключної компетенції пленарного засідання міської ради відноситься прийняття рішень про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління майном, яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади, визначення меж цих повноважень та умов їх здійснення.

На виконання Програми реформування та розвитку житлово-комунального господарства міста, рішенням Дніпропетровської міської ради № 16/9 від 02.03.2011 р., об'єкти нерухомого майна з балансу комунальних житлово-експлуатаційних підприємств, зокрема, ВРЖЕП АНД району передано на баланс КП Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю.

Вказане обґрунтовувалось реорганізацією комунальних житлово-експлуатаційних підприємств, необхідністю забезпечення ефективності управління комунальним майном та пов'язувалось з визначенням єдиного підприємства наділеного повноваженнями з управління комунальним майном та корпоративними правами територіальної громади міста в особі КП Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 06.08.2012 р. відкрито провадження у справі № 38/5005/6637/2012 про банкрутство ВРЖЕП АНД району.

На час відкриття провадження у справі про банкрутство, рішення сесії Дніпропетровської міської ради № 16/9 від 02.03.2011 р. ВРЖЕП АНД району в повному обсязі виконано не було, внаслідок чого нерухоме майно обліковувалося на балансі підприємства за відсутності правових підстав.

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 14.08.2012 р. у справі № 38/5005/6637/2012 визнано банкрутом ВРЖЕП АНД району та відкрито ліквідаційну процедуру.

На підставі вказаної постанови ліквідатором ВРЖЕП АНД району призначено арбітражного керуючого, яким, всупереч нормам чинного законодавства та рішенням Дніпропетровської міської ради з питань управління об'єктами комунальної власності, нежитлове приміщення № 5, що розташоване за адресою: вул. Каруни, буд. 93 в м. Дніпро з метою продажу було включено до ліквідаційної маси підприємства-банкрута, а в подальшому реалізовано шляхом проведення Товарною біржею Регіональна універсальна біржа торгів з продажу спірного нерухомого майна, що розташоване за адресою: вул. Каруни, буд. 93 в м. Дніпро, з оформленням відповідним протоколом, та переможцем яких визначено товариство з обмеженою відповідальністю РЕГІОНІНВЕСТГРУП.

На підставі вказаного протоколу проведення біржових торгів з купівлі-продажу спірного нерухомого майна між ВРЖЕП АНД району та товариством з обмеженою відповідальністю РЕГІОНІНВЕСТГРУП укладено договір купівлі-продажу.

Вказаний договір посвідчено приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі, про що внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2016 р. у справі № 38/5005/6637/2012 про банкрутство ВРЖЕП АНД району задоволено скаргу прокурора області на дії ліквідатора та визнано неправомірними його дії щодо включення до ліквідаційної маси банкрута ряду об'єктів нерухомого майна комунальної власності, його продажу з відкритих біржових торгів та визнано недійсними договори купівлі-продажу, укладені на їх підставі.

Зокрема, ухвалою господарського суду Дніпропетровської області визнано неправомірними дії ліквідатора ВРЖЕП АНД району арбітражного керуючого щодо включення до ліквідаційної маси підприємства-банкрута нежитлового приміщення, що розташоване за адресою: вул. Каруни, буд. 93 в м. Дніпро та продажу його з відкритих біржових торгів, визнано недійсними результати біржових торгів, проведених Товарною біржею Регіональна універсальна біржа з продажу спірного нерухомого майна та визнано недійсним договір купівлі-продажу № 5358 від 25.07.2013 р., зареєстрований приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу, укладений між ліквідатором-арбітражним керуючим та ТОВ Регіонінвестгруп.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.01.2017 р. ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2016 р. у справі № 38/5005/6637/2012 в частині задоволення скарги прокурора Дніпропетровської області, з урахуванням доповнень, про визнання неправомірними дій ліквідатора щодо включення до ліквідаційної маси нерухомого майна та продажу з відкритих біржових торгів нерухомого майна, визнання недійсними результатів біржових торгів, проведених 27.12.2012 р. та договорів купівлі-продажу нерухомого майна - залишено без змін.

Зазначеним вище судовим рішенням, встановлено, що спірне майно не належало Виробничому ремонтному житлово-експлуатаційному підприємству Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпро, у зв'язку з чим, дії ліквідатора щодо включення цього майна до ліквідаційної маси підприємства боржника, та подальша його реалізація визнані неправомірними, а договір купівлі-продажу, за яким відбулося відчуження майна, визнано недійсним.

Статтею 124 Конституції України встановлена обов'язковість виконання усіма суб'єктами прав судового рішення. Відповідно до ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

З урахуванням того, що у справі № 38/5005/6637/2012 було встановлено факт недійсності договору купівлі-продажу з відчуження нерухомого майна - нежитлового приміщення № 5 по вулиці Каруни, буд. 93 в м.Дніпро, загальною площею 44,8 кв. м., що свідчить про вибуття спірного майна з володіння законного власника - територіальної громади міста з порушенням вимог чинного законодавства, та поза його волею, судом під час розгляду даної справи вказані обставини не встановлюються та не доводяться знову з огляду на приписи ст. 35 ГПК України.

Преюдиційні факти є обов'язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв'язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

Вказане нерухоме майно ТОВ РЕГІОНІНВЕСТГРУП було відчужено на користь товариства з обмеженою відповідальністю Ренессанс - Клуб за договором купівлі-продажу № 1698 від 26.07.2016 р., посвідченим приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу.

Посилаючись на вище наведені факти прокурор звернувся з віндикаційним позовом та просить витребувати від Відповідача на користь територіальної громади в особі Дніпропетровської міської ради нежитлове приміщення № 5, що розташоване за адресою: вулиця Каруни, буд. 93 в м. Дніпро.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, господарський суд виходив також із наступного. Згідно приписів ст.ст. 321, 319, 658 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові.

Згідно вимог ст. 330 Цивільного кодексу України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст. 388 Цивільного кодексу України майно не може бути витребуване у нього.

Відповідно до ст. 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Приписами ст. 388 Цивільного кодексу України визначено, що якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

За змістом наведеної норми випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можуть мати місце за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею. Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі виключає можливість його витребування від добросовісного набувача. У той же час покупець не може бути визнаний добросовісним набувачем, якщо на момент укладення відплатної угоди щодо спірного майна мали місце претензії третіх осіб, про які покупцю було відомо і які згодом були в установленому порядку визнані правомірними.

Згідно вимог ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Частиною 3 ст. 41 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Відповідно до вимог чинного законодавства України, норма ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було відчужене третій особі. Не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину.

У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених ч.1 ст. 388 Цивільного кодексу України.

Аналогічні висновки щодо можливості витребування нерухомого майна, що вибуло поза волею власника, викладені в постановах Верховного Суду України від 30.09.2014 р. у справі № 43/440-6/231, від 11.06.2014 р. у справі № 6-52цс14 та від 08.06.2016 р. у справі № 6-3089ц15.

ТОВ "Регіонінвестгрупп" набуло право власності на спірний об'єкт нерухомого майна за договором купівлі-продажу № 5358 від 25.07.2016 р., який в подальшому визнано недійсними.

А отже, Дніпровська міська рада в інтересах якої діє Прокурор, як власник спірного майна, яке вибуло з її власності поза її волею, має право на його витребування шляхом пред'явлення віндикаційного позову до нового власника майна на підставі ст. 388 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 318 Цивільного кодексу України одним з суб'єктів права власності є територіальна громада міста, яка реалізує свої повноваження власника через відповідну міську раду (ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Згідно з ч. 7 ст. 319 Цивільного кодексу України діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 8 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів. Об'єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб'єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

При цьому, згідно з п. 30 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання щодо прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна.

Отже, лише за наявності волевиявлення органу місцевого самоврядування, оформленого рішенням, прийнятим виключно на пленарному засіданні Дніпропетровської міської ради, можливе розпорядження спірним нерухомим майном.

Враховуючи положення ст. 136 Господарського кодексу України, п.30 ч.1 ст. 26, ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", спірне нерухоме майно вибуло з власності Дніпропетровської міської ради поза волею власника іншим шляхом, що в свою чергу свідчить про наявність підстав для витребування вказаного майна у Відповідача як добросовісного набувача в порядку ч. 1 ст. 388 Цивільного кодексу України. За таких обставин, позовні вимоги Прокурора викладені в первісному позові є обґрунтованими, тому правомірно задоволені судом першої інстанції у повному обсязі.

Вищевказане є підставою для відмови у задоволенні зустрічного позову.

Щодо заяви Відповідача про застосування строку позовної давності, колегія суддів апеляційного господарського суду України зазначає наступне.

Право особи на власність підлягає захисту протягом усього часу наявності у особи титулу власника. Законодавчою підставою для втрати особою права власності у часі є положення Цивільного кодексу України про набувальну давність ( ст. 344 Цивільного кодексу України ). А тому, положення про позовну давність до заявлених позовних вимог про витребування майна у порядку ст. 388 Цивільного кодексу України не застосовуються ( правова позиція, висловлена у постановах Верховного Суду України від 05.10.2016 р. № 3-604гс16, Вищого господарського суду України від 08.11.2016 р. № 916/1624/1 ) та доводи апелянта в цій частині апеляційним судом відхиляються.

Доводи Відповідача відносно вибуття спірного майна з володіння Позивача за його волею, суд вважає безпідставними та такими, що спростовуються наявними у справі доказами, які свідчать про відсутність волевиявлення Позивача на відчуження спірного майна в рамках процедури банкрутства Виробничого ремонтного житлово-експлуатаційного підприємства Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпро, оскільки рішення про відчуження майна радою не приймалося.

Інші доводи Скаржника також спростовані встановленими судами обставинами та судом відхиляються.

Враховуючи викладене, підстав для скасування чи зміни рішення суду відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України не вбачається, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду Дніпропетровської області залишити без змін.

Судові витрати по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 101 - 103, 105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренессанс-Клуб" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2016 р. у справі № 904/10422/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Постанова складена у повному обсязі 20.03.2017 року

Головуючий суддяІ.М. Кощеєв

СуддяВ.О. Кузнецов

СуддяО.В. Чус