Ухвала суду № 65409710, 20.03.2017, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

УХВАЛА

"20" березня 2017 р.Справа № 916/25/17

За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Курортстрой";

до відповідача ОСОБА_1 селищна рада Білгород-Дністровської міської ради Одеської області

про визнання незаконним та скасування рішення

Суддя Гуляк Г.І.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2 - за дорученням;

Від відповідача: -не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Курортстрой" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до ОСОБА_1 селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області з позовною заявою, в якій просить суд визнати незаконним та скасувати рішення ОСОБА_1 селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області №3299 від 20.08.2015 року.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.01.2017 року було порушено провадження у справі №916/25/17 із призначенням її до розгляду в засіданні суду на 23 січня 2017 р.

Вказаною ухвалою позивача було зобовязано надати оригінали наданих матеріалів, докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, оригінал рішення ОСОБА_1 селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області №3299 від 20.08.2015 року (для огляду у судовому засіданні) та належним чином завірену копію рішення ОСОБА_1 селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області №3299 від 20.08.2015 року.

Ухвалою суду від 23.01.2017р. представники сторін не зявилися, ухвалу суду від 04.01.2017 року не виконали, розгляд справи відкладено на 20.02.2017 року та зобовязано позивача надати оригінали наданих матеріалів, докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, оригінал рішення ОСОБА_1 селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області №3299 від 20.08.2015 року (для огляду у судовому засіданні) та належним чином завірену копію рішення ОСОБА_1 селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області №3299 від 20.08.2015 року.

Предстивник позивача 17.02.2017 року надав до суду клопотання про долучення до матеріалів справи документів, надані позивачем копії матеріалів залучено до справи.

Ухвалою суду від 20.02.2017 року позивача повторно було зобовязано надати оригінали наданих матеріалів, докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, оригінал рішення ОСОБА_1 селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області №3299 від 20.08.2015 року (для огляду у судовому засіданні) та належним чином завірену копію рішення ОСОБА_1 селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області №3299 від 20.08.2015 року.

Ухвалою суду від 06.03.2017р. за клопотанням представника позивача розгляд справи було продовжено на 15 днів в порядку ст.69 ГПК України, а також, з огляду на необхідність додаткового витребування та дослідження доказів, розгляд справи було відкладено на 20.03.2017р.

Вказаною ухвалою, у зв'язку із встановленими у судовому засіданні обставинами, позивача було зобовязано надати оригінали наданих матеріалів, докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, оригінал рішення ОСОБА_1 селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області №3299 від 20.08.2015 року (для огляду у судовому засіданні) та належним чином завірену копію рішення ОСОБА_1 селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області №3299 від 20.08.2015 року.

Разом з тим, ухвалою суду від 06.03.2017р. задоволено клопотання позивача та витребувано із відділу Держгеокадастру у м. Білгород-Дністровському Одеської області, документи, рішення ОСОБА_1 селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області від 20.08.2015 року №3299 та технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 21.08.2015, розроблену ФОП ОСОБА_3 (технічна документація із земелеустрою щодо поліду земельної ділянки із кадастровим номером 5110300000:02:005:0004).

В судове засідання 20.03.2017р. представник позивача зявився, витребувані судом докази не надав.

Згідно ч.1 ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Таким чином, приписами даної правової норми передбачено, що господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, на підставі поданих доказів.

Правила щодо належності і допустимості доказів встановлені ст.34 ГПК України, згідно ч.2 якої обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до положень ст.36 ГПК України письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Дослідивши матеріали справи, суд змушений констатувати, що позивач не виконав вимоги ухвал суду від 04.01.2017 року, 23.01.2017 року, 20.02.2017 року та від 06.03.2017 року, не надав оригінали наданих матеріалів, докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, оригінал рішення ОСОБА_1 селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області №3299 від 20.08.2015 року (для огляду у судовому засіданні) та належним чином завірену копію рішення ОСОБА_1 селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області №3299 від 20.08.2015 року.

За таких умов, суд взагалі позбавлений можливості розглянути спір в порядку ст.75 ГПК України. Звідси, дані обставини свідчать про незацікавленість сторін у всебічному та повному розгляді господарського спору із дослідженням всіх доказів, що відповідно перешкоджає розгляду даної справи, з врахуванням чого суд дійшов висновку про залишення позову без розгляду.

При цьому, суд враховує те, що положення ГПК України не надають суду право самостійно збирати докази на підтвердження позиції тієї чи іншої сторони спору, що порушуватиме принцип обєктивності судового розгляду господарської справи. Одночасно, прийняття рішення про відмову у задоволенні позовних вимог з підстав невірного обрання способу їх захисту чи недоведеності, позбавить позивача можливості в подальшому захистити свої права та інтереси в спірних правовідносинах, а залишення позову без розгляду, як процесуальна можливість виправити недоліки позову та звернутись до суду із даним позовом повторно, забезпечуватиме збалансованість прав та інтересів усіх сторін спору, а також відповідатиме п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950р., ратифікованої Україною 17.07.1997р., яка передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до п.5 ст.81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

Так, п.п.4.8, 4.9. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.01.2011р. №18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції передбачено, що залишення позову без розгляду це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду в звязку з виявленням обставин, які перешкоджають розглядові справи, але можуть бути усунуті в майбутньому. При вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду (ст.81 ГПК України) господарським судам слід мати на увазі, що застосування п.5 ч.1 цієї статті можливо лише за наявності таких умов: додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі або, в разі оголошення перерви в судовому засіданні, - в протоколі такого засідання; витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору, тобто за їх відсутності суд позбавлений можливості вирішити спір по суті; позивач не подав документи, витребувані судом при підготовці справи до розгляду (стаття 65 ГПК) або в порядку ст.38 ГПК України, чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин. Отже, перш ніж залишити позов без розгляду господарський суд зобовязаний зясувати причини невиконання його вимог позивачем і обєктивно оцінити їх поважність. Поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які за обєктивних, тобто, не залежних від позивача обставин, унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій; при цьому, береться до уваги й те, чи вживав позивач заходів до усунення цих обставин або послаблення їх негативного впливу на виконання позивачем процесуальних обовязків, покладених на нього судом. Відповідні докази подаються позивачем і оцінюються господарським судом за загальними правилами ст.41 ГПК України. У разі неповідомлення позивачем таких причин суд вправі, в залежності від конкретних обставин справи, або залишити позов без розгляду, або розглянути справу за наявними доказами.

З огляду на вищевикладене, в процесі розгляду даного спору мали місце умови, зазначені в п.п.4.8, 4.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.01.2011р. №18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції, так як документи, витребувані ухвалами суду від 04.01.2017 року, 23.01.2017 року, 20.02.2017 року та від 06.03.2017 року, були необхідні для вирішення спору по суті, у звязку з чим суд залишає заявлений Товариством з обмеженою відповідальністю "Курортстрой" позов без розгляду відповідно до п.5 ч.1 ст.81 ГПК України.

Керуючись п.5 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Курортстрой"; до ОСОБА_1 селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області про визнання незаконним та скасування рішення - залишити без розгляду.

Суддя Г.І. Гуляк