Рішення № 65409675, 14.03.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.03.2017Справа №910/2322/17

За позовомПриватного акціонерного товариства "ОТІС"доКомунального підприємства "Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду в Святошинському районі м.Києва"простягнення 46133,52 грн.Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивачаМацюк В.В. - представниквід відповідачаБарзікова Т.А. - представник

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "ОТІС" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Комунального підприємства "Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду в Святошинському районі м. Києва" заборгованості за договором №D24Т627 на виконання ремонту ліфта від 30.07.2015 у розмірі 46133,52 грн.

Позовні вимоги мотивовано неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору в частині здійснення розрахунків за виконані позивачем роботи, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.02.2017 за вказаним позовом порушено провадження у справі №910/2322/17 та призначено розгляд справи на 14.03.2017.

Представник позивача в судове засідання, призначене на 14.03.2017 з'явився, позов підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання з'явився. Відповідач у відзиві на позов вказав про відсутність можливості оплатити заборгованість у зв'язку із скрутним матеріальним становищем та просив суд розстрочити виконання рішення на 1 рік.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30.07.2015 між Приватним акціонерним товариством "ОТІС" (надалі - позивач, підрядник) та Комунальним підприємством "Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду в Святошинському районі м. Києва" (надалі - відповідач, замовник) був укладений договір № D24Т627 на виконання ремонту ліфта (надалі - договір), відповідно до умов якого замовник доручає, а підрядник забезпечує виконання робіт з ремонту 1-го ліфта реєстр.№26801, розташованого за адресою: м. Київ проспект Леся Курбаса, 4 (п.7) та придбання необхідних матеріалів і устаткування для виконання цих робіт, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити підряднику вартість робіт і матеріалів, яка визначена в договірній ціні (п.1.1), договірна ціна визначається на основі твердого кошторису, складеного за Правилами визначення вартості будівництва ДСТУ Б. Д.1.1-1:2013 (із змінами та доповненнями), що є невід'ємною частиною договору, є твердою, узгоджена сторонами і складає 46133,52 грн. з ПДВ (п.2.1), виконання робіт оформляється актом приймання виконаних робіт за формою КБ-2в та довідкою за формою КБ-3 не пізніше останнього робочого дня звітного місяця (п.2.3), оплата вартості ремонту ліфта згідно п. 2.1 договору здійснюється замовником протягом 5-ти робочих днів з дня підписання акту приймання виконаних робіт за формою КБ-2в та довідки за формою КБ-3 (п.2.4), цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.10.2015, а в частині розрахунків (оплати) до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором (п.6.1).

Відповідно до довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати та акту №1 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2015 року від 31.07.2015 загальна сума виконаних підрядником та прийнятих замовником робіт склала 46133,52 грн.

Як стверджує позивач, сума основного боргу відповідача за укладеним між сторонами договором становить 46133,52 грн.

За правовою природою укладений між сторонами договір є договором підряду.

Згідно ст. 837 Цивільного кодексу за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та приписів п. 2.4 договору строк виконання відповідачем грошового зобов'язання по оплаті вартості виконаних позивачем та прийнятих відповідачем робіт станом на момент розгляду справи настав.

Однак, як свідчать матеріали справи, відповідач своїх зобов'язань по оплаті виконаних позивачем та прийнятих ним робіт належним чином не виконав, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 46133,52 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідачем належними та допустимими доказами факту наявності заборгованості та її розмір не спростовано, доказів погашення заборгованості в добровільному порядку не надано.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача основної заборгованості у розмірі 46133,52 грн. підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку із задоволенням позову витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Щодо викладеного у відзиві на позов клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення на 1 рік, суд зазначає наступне.

Обґрунтовуючи зазначене клопотання, відповідач зазначає, що перебуває у складному фінансовому становищі та не в змозі оплатити всю суму заборгованості одноразово з огляду на те, що відповідач наразі перебуває у стадії реорганізації, а весь житловий і нежитловий фонд, що перебував на балансі відповідача передано на баланс Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва".

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Згідно з п. 7.1.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Положеннями пункту 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" визначено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Поряд з цим, суд відзначає, що у рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чіжов проти України" (заява № 6962/02) зазначено, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені в параграф 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Однак, відповідачем не обґрунтовано та не доведено суду належними та допустимими доказами наявності обставин, які роблять неможливим виконання рішення суду у термін, встановлений законодавством, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення на 1 рік.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду в Святошинському районі м. Києва" (03134, м. Київ, вул. Симиренка, 17, ідентифікаційний код 36037999) на користь Приватного акціонерного товариства "ОТІС" (03062, м. Київ, вул. Чистяківська, 32, ідентифікаційний код 14357579) заборгованість у розмірі 46133 (сорок шість тисяч сто тридцять три) грн. 52 коп. та судовий збір у розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 20.03.2017

Суддя Ю.М. Смирнова