Рішення № 65409659, 16.03.2017, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2017 року Справа № 915/51/17

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві справу

за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Миколаївгаз Збут, вул. Погранична, 159, м. Миколаїв, 54003 (код ЄДРПОУ 39589483)

до відповідача ОСОБА_2 господарства Органік Сістемс, вул. Дорожна, 19, с. Шевченкове, Вітовський район, Миколаївської область, 57263 (код ЄДРПОУ 35521091)

про стягнення фінансової компенсації в сумі 44 444, 50 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_3, довіреність № 01/95 від 30.12.2016 року;

від відповідача: ОСОБА_4, довіреність № 17/02-17.1 від 17.02.2017 року.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Миколаївської області звернулось ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Миколаївгаз Збут з позовними вимогами до відповідача ОСОБА_2 господарства Органік Сістемс про стягнення фінансової компенсації в сумі 44 444, 50 грн.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 27.01.2017 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі. Розгляд справи призначено в судовому засіданні на 21.02.2017 року.

В судовому засіданні 21.02.2017 року судом оголошувалась перерва до 16.03.2017 року.

В судовому засіданні 16.03.2017 року судом відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві та додаткових поясненнях до позовної заяви (арк. 56-57), та просив суд позов задовольнити. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив наступне.

21.01.2016 року між позивачем та відповідачем, відповідно до вимог п. 3 Розділу І «Правил постачання природного газу», затверджених постановою НКРЕКП 30.09.2015 року № 2496 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 року за № 1382/27827, було укладено договір № 11410ZЕН2JАР016 на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів.

28.03.2016 року від відповідача на адресу позивача надійшло повідомлення від 25.03.2016 року вих. № ФС/Ис-174 про зміну відповідачем з 01.04.2016 року постачальника природного газу, призупинення дії укладеного Договору та прохання не здійснювати номінації обсягів природного газу з квітня 2016 року.

У листі від 30.03.2016 року № 01/1037 позивач повідомив відповідачу умови, які необхідно виконати у випадку зміни постачальника, в тому числі про необхідність виконання вимог п. 8.2 Договору, але відповідачем до цього часу фінансова компенсація не перераховувалася.

Планові обсяги природного газу, заявлені відповідачем на 2016 рік склали 604 тис.м3, з яких 26 тис.м3 припадають на період дії договору - січень-березень 2016 року.

Керуючись п. 8.2 укладеного договору, позивачем було розраховано фінансову компенсацію від вартості недопоставленого планового обсягу газу в сумі 44 444, 50 грн. Проте, відповідачем фінансова компенсація не перераховувалася, що і стало підставою для звернення позивача з позовними вимогами до суду.

Позовні вимоги обґрунтовані положеннями Правил постачання природного газу та умовами договору.

Представник відповідача в судовому засіданні 16.03.2017 року проти позову заперечив в повному обсязі з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву (арк. 24-25), та просив суд в позові відмовити. В обґрунтування заперечень зазначив наступне.

В результаті проведення усних переговорів між позивачем та відповідачем було досягнуто домовленість про підписання додаткової угоди без виконання п. 8.2, про що свідчить підписана 31.03.2016 року додаткова угода.

Підписана додаткова угода зі сторони позивача без виконання п. 8.2 підтверджує відсутність претензій щодо сплати фінансової компенсації у розмірі 1 % від вартості недопоставленого планового обсягу газу за договором.

Також відповідач зазначає, що у відповідності з п. 10.1 Договору спірні питання між сторонами щодо виконання умов договору мають вирішуватись шляхом переговорів, а у разі недосягнення згоди у судовому порядку. Позивачем не було дотримано вказаного порядку, передбаченого договором, чим на думку відповідача порушено право відповідача щодо досудового вирішення спорів.

Отже, відповідач вважає, що стягнення фінансової компенсації у розмірі 44 444, 50 грн. та вимоги щодо стягнення судових витрат є безпідставними та необґрунтованими.

Заперечення обґрунтовані положеннями умов договору та додаткової угоди.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

Між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Миколаївгаз Збут (постачальник) та ОСОБА_2 господарством Органік Сістемс (споживач) було укладено договір № 11410ZЕН2JАР016 на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів від 21.01.2016 року, відповідно до умов якого постачальник зобовязується передати у власність споживачу у 2016 році природний газ (далі - газ), а споживач зобовязується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені Договором (п. 1.1 Договору) (арк. 8-9).

Відповідно до п. 11.1 Договору цей Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками (за наявності) сторін і діє в частині постачання газу з 01 січня 2016 року до 31 грудня 2016 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Відповідно до п. 11.2 Договору договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. При цьому, Сторони мають внести зміни до договору щодо планових обсягів постачання газу на продовжений строк.

На підставі ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі договору виникло господарське зобовязання, яке в силу ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Умовами договору сторони передбачили наступне.

Відповідно до п. 1.2 Договору річний плановий обсяг постачання газу - до 604 куб. м.

Відповідно до п. 1.3 Договору планові обсяги постачання газу по місяцях становлять: січень - 10 тис. куб. м.; лютий 10 тис. куб.м.; березень 6 тис. куб.м.; квітень 7 тис. куб.м.; травень 1 тис. куб.м.; червень 0; липень 30 тис. куб.м.; серпень 280 тис. куб.м.; вересень 260 тис. куб.м.; жовтень-грудень 0.

Відповідно до п. 3.1 Договору розрахунки за поставлений споживачеві газ здійснюються за цінами, що встановлюються між постачальником та споживачем.

Відповідно до п. 3.2 Договору ціна газу становить 6407,800 грн. за 1000 куб.м., крім того ПДВ 1281,560 грн., всього з ПДВ 7689,360 грн.

Судом встановлено, що позивачем на виконання умов договору передано, а відповідачем прийнято природний газ на загальну суму 730 719, 88 грн. в обємі 95, 03 тис. кум.м. за період з січня 2016 року по березень 2016 року включно, що підтверджується актами приймання передачі природного газу (арк. 11-12), а саме:

- Акт приймання-передачі природного газу від 31.01.2016 року на суму 681 784, 79 грн. в обємі 88,666 тим. куб.м.;

- Акт приймання-передачі природного газу від 29.02.2016 року на суму 2 798, 93 грн. в обємі 0, 364 тис. куб.м.;

- Акт приймання-передачі природного газу від 31.03.2016 року на суму 46 136, 16 грн. в обємі 6 тис. куб.м.

Відповідно до п. 5.3.6 Договору споживач має право на зміну постачальника у порядку передбаченому договором та нормативно-правовими актами з цього питання.

Відповідно до вимог п. 2 Розділу 4 «Правил постачання природного газу», затверджених постановою НКРЕКП 30.09.2015 року № 2496 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 року за № 1382/27827, кожен споживач (у тому числі побутовий споживач) має право на вільний вибір постачальника шляхом укладення з ним договору постачання природного газу відповідно до умов та положень, передбачених цими Правилами.

Зміні постачальника у відповідному розрахунковому періоді має передувати укладання договору постачання природного газу з новим постачальником та розірвання договору постачання природного газу з діючим постачальником або його призупинення в частині постачання природного газу, а також відсутність у споживача простроченої заборгованості за поставлений природний газ перед діючим постачальником.

25.02.2016 року відповідачем ФГ Органік Сістемс направлено на адресу позивача ОСОБА_5 Миколаївгаз Збут лист за вих. № ФС/Ис-112, у якому відповідач просив з 29.02.2016 року тимчасово призупинити договір № 11410ZЕН2JАР016 та надати додаткову угоду про припинення договору в частині постачання газу (арк. 30).

29.02.2016 року позивачем ОСОБА_5 Миколаївгаз Збут було направлено на адресу ФГ Органік Сістемс лист, у якому позивач зазначив, що станом на 29.02.2016 року у ФГ Органік Сістемс виникла прострочена заборгованість за договором в розмірі 2 303, 65 грн., а також ФГ Органік Сістемс не виконано вимоги п. 8.2 Договору (щодо сплати фінансової компенсації), отже, ОСОБА_5 Миколаївгаз Збут не має можливості укласти додаткову угоду про призупинення дії договору (арк. 31).

В подальшому 25.03.2016 року відповідачем ФГ Органік Сістемс направлено на адресу позивача ОСОБА_5 Миколаївгаз Збут повідомлення вих. № ФС/Ис-174, у якому відповідач зазначив, що заборгованість за постачання природного газу в лютому погашена в повному обсязі. У звязку зі зміною постачальника природного газу з 01.04.2016 року просив надати додаткову угоду на призупинення постачання природного газу з 31.03.2016 року, згідно п. 8.4 Договору № 11410ZЕН2JАР016. Також, відповідач просив не підтверджувати ліміти на квітень та наступні місяці, до моменту відновлення дії договору в частині постачання газу (арк. 32).

30.03.2016 року позивачем ОСОБА_5 Миколаївгаз Збут було направлено на адресу ФГ Органік Сістемс лист за вих. № 01/1037, у якому позивачем повідомлено, що в разі відсутності заборгованості по договору, між ФГ Органік Сістемс та ОСОБА_5 Миколаївгаз Збут буде укладено додаткову угоду про призупинення дії договору. Крім того, позивач разом із листом направив відповідачу два примірники Додаткової угоди про призупинення дії договору на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів № 11410ZЕН2JАР016 від 21.01.2016 року (арк. 33).

31.03.2016 року між ОСОБА_5 Миколаївгаз Збут (постачальник) та ФГ Органік Сістемс (споживач) було укладено Додаткову угоду № 1 до договору № 11410ZЕН2JАР016 від 21.01.2016 року, яку підписано та скріплено печатками сторін (арк. 10).

Пунктом 1 Додаткової угоди було внесено зміни до п. 11.1 Договору та викладено останній в наступній редакції: «Цей Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками (за наявності) сторін і діє в частині постачання газу з 01 січня 2016 року та призупиняє свою дію в частині постачання природного газу з 01.04.2016 року».

Відповідно до п. 2 Додаткової угоди № 1 всі інші умови договору, не змінені цією додатковою угодою, залишаються в силі.

Таким чином, договір № 11410ZЕН2JАР016 від 21.01.2016 року не припинено, не розірвано, а його дію призупинено в частині постачання природного газу. За таких обставин, є помилковими твердження позивача про те, що п. 8.2 договору не діє, оскільки як зазначено у додатковій угоді всі інші умови договору не змінені додатковою угодою та залишаються в силі. Тобто, п. 8.2 Договору № 11410ZЕН2JАР016 від 21.01.2016 року не змінено, а відповідач не звільняється від його виконання.

Відповідно до вимог п. 3 Розділу 4 «Правил постачання природного газу», затверджених постановою НКРЕКП 30.09.2015 року № 2496 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 року за № 1382/27827, постачальникам забороняється стягувати плату або вимагати будь-яку іншу фінансову компенсацію у зв'язку із зміною постачальника (крім випадків, коли така плата або компенсація прямо передбачена договором постачання із споживачем, що не належить до категорії побутових споживачів).

Відповідно до п. 8.2 Договору у разі зміни постачальника за ініціативою споживача до закінчення дії цього договору в частині постачання газу, споживач зобовязується сплатити постачальнику за цим договором фінансову компенсацію у розмірі 1% від вартості недопоставленого планового обсягу газу за цим договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено наступне.

Планові обсяги природного газу відповідно до п. 1.2 Договору, заявлені відповідачем ФГ Органік Сістемс на 2016 рік склали 604 тис.куб.м, з яких 26 тис.куб.м відповідно до п. 1.3 Договору припадають на період дії договору - січень-березень 2016 року.

Позивачем було розраховано фінансову компенсацію від вартості недопоставленого планового обсягу газу в сумі 44 444,50 грн.:

604 тис.м3 - 26 тис.м3 х 7689, 36 грн. = 4 444 450, 08 грн. х 1% = 44 444, 50 грн.

Відповідач заперечень відносно здійсненого позивачем розрахунку не мав.

Станом на день розгляду справи оплату нарахованої фінансової компенсації відповідач не здійснив.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем з оплати фінансової компенсації відповідно до п. 8.2 Договору становить 44 444, 50 грн.

Станом на день розгляду справи суду не подано доказів оплати наявної заборгованості з оплати фінансової компенсації, як і не спростовано факту наявності вказаної заборгованості. Отже, позовні вимоги щодо стягнення 44 444, 50 грн. фінансової компенсації є обґрунтованими, підставними та підлягають задоволенню.

Щодо заперечень відповідача на недотримання позивачем досудового порядку врегулювання спору, то слід зазначити, що листами за вих. № 05/698 від 29.02.2016 року та за вих. № 01/1037 від 30.03.2016 року позивач неодноразово зазначав про невиконання відповідачем п. 8.2 договору, що спростовує доводи відповідача щодо відсутності претензій про виконання п. 8.2 договору.

Будь-яких інших доказів та доводів на їх підтвердження відповідачем суду не подано та не наведено.

Частина 1 ст. 15 ЦК України встановлює, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір в сумі 1 600 грн. слід відшкодувати позивачу з відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 22, 33, 34, 43, 49, ст. 82 - 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

позов задовольнити.

Стягнути з відповідача ОСОБА_2 господарства Органік Сістемс, вул. Дорожна, 19, с. Шевченкове, Вітовський район, Миколаївської область, 57263 (код ЄДРПОУ 35521091) на користь позивача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Миколаївгаз Збут, вул. Погранична, 159, м. Миколаїв, 54003 (код ЄДРПОУ 39589483):

- 44 444, 50 грн. (сорок чотири тисячі чотириста сорок чотири грн. 50 коп.) фінансової компенсації;

- 1 600, 00 грн. (одна тисяча шістсот грн. 00 коп.) - витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повне рішення складено та підписано 20.03.2017 року

Суддя Е.М.Олейняш