Рішення № 65409539, 23.01.2017, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" січня 2017 р. Справа № 911/4165/16

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного акціонерного товариства Акціонерна страхова компанія ІНГО Україна

до Публічного акціонерного товариства Страхова компанія Скайд

про стягнення 7053,02 грн.

секретар судового засідання: Мамчур А.О.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 15 від 01.01.2017 р.);

від відповідача: не зявився.

Обставини справи:

Приватне акціонерне товариство Акціонерна страхова компанія ІНГО Україна (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Скайд» (далі відповідач) про стягнення 7053,02 грн.

Вимоги позивача обґрунтовані тим, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди за участю транспортного засобу «Фольксваген», д/н НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2 Светліна Пламено, цивільно-правова відповідальність власника якого (ОСОБА_2) застрахована в ПАТ «СК «Скайд» згідно полісу № АЕ/4978405, було пошкоджено застрахований у ПрAT Акціонерна страхова компанія ІНГО Україна транспортний засіб «Форд», д/н НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3. Позивач у відповідності з умовами договору страхування здійснив виплату страхового відшкодування ОСОБА_3 в сумі 7053,02 грн.

Оскільки відповідно до довідки МВС України № 84338919 від 24.01.2016 р. зазначена дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення Правил дорожнього руху України водієм автомобіля «Фольксваген», д/н НОМЕР_1, ОСОБА_4, позивач просив суд стягнути з ПАТ «Страхова компанія «Скайд» страхове відшкодування в розмірі 7053,02 грн. та судові витрати в розмірі 1378,00 грн.

Представник позивача у судовому засіданні 23.01.2017 р. позовні вимоги підтримувала.

Відповідач у судове засідання 23.01.2017 р. представника не направив, хоча про дату та час розгляду справи був повідомлений належно. Відзиву на позов до суду відповідач не подав.

Згідно із абз. 3 пп. 3.9.1 п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно з пп. 3.9.2 п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції, у випадку незявлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України в разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 23.01.2017 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

30.01.2015 р. між ПрAT Акціонерна страхова компанія ІНГО Україна та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІЛО Україна» (страхувальник) було укладено договір страхування № 250506374.15, предметом якого є страхування майнових інтересів страхувальника, повязані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортними засобами.

У відповідності до додатку до договору страхування № 250506374.15 від 30.01.2015 р. згідно списку прийнятих на страхування транспортних засобів (АВТОКАСКО) позивачем було застраховано, зокрема, транспортний засіб «Форд Фокус», д/н НОМЕР_2.

24.01.2016 р. у с. Софіївська Борщагівка по вул. Лесі Українки відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Фольксваген», д/н НОМЕР_1, власником якого є ОСОБА_2, яким під час ДТП керував ОСОБА_4 Пламено, та транспортним засобом «Форд», д/н НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3.

Відповідно до довідки МВС України № 84338919 від 24.01.2016 р. зазначена дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення Правил дорожнього руху України водієм автомобіля «Фольксваген», д/н НОМЕР_1, ОСОБА_4

Згідно з постановою Києво-Святошинського районного суду міста Києва від 01.02.2016 р. у адміністративній справі № 369/754/16-п зазначена дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення Правил дорожнього руху України водієм автомобіля «Фольксваген», д/н НОМЕР_1, ОСОБА_4

Згідно з умовами договору № 250506374.15 від 30.01.2015 р., на підставі рахунку № ККК00002357/ККС00002504 від 28.01.2016 р., здійсненого ТОВ «Автогарант АВ», вартість відновлювального ремонту автомобіля «Форд», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, склала 8053,02 грн. Позивачем було складено страховий акт № 136798 від 29.01.2016 р., відповідно до якого сума страхового відшкодування, за вирахуванням суми франшизи розмірі 1000,00 грн., становить 7053,02 грн.

На підставі вказаних документів позивачем було виплачено на користь страхувальника страхове відшкодування в розмірі 7053,02 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 727 від 01.02.2016 р., копія якого долучена до матеріалів справи, оригінал оглянуто судом.

Зважаючи на той факт, що цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Фольксваген», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, була застрахована у ПАТ «Страхова компанія «Скайд» на підставі полісу № АЕ/4978405, а до позивача перейшло право на отримання від відповідача відшкодування шкоди, заподіяної третім особам під час ДТП, позивачем було направлено на адресу відповідача претензію № 1612 від 18.05.2016 р. з проханням здійснити на користь позивача виплату страхового відшкодування в розмірі 7053,02 грн. Однак, вказана вимога була залишена відповідачем без реагування, у звязку з чим ПрAT «СК «ІНГО Україна» і звернулось до суду з даним позовом.

Згідно зі ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

У відповідності зі ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України Про страхування страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

У відповідності з ч. 4 ст. 9 Закону України Про страхування розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.

Також слід зазначити, що у відповідності з приписами ст. 9 Закону України Про страхування франшиза частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України Про страхування здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Відповідно до ст. 6 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Згідно з приписами статей 22, 36 ЗУ Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до ст. 37 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів.

Згідно з п. 37.4 ст. 37 Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страховик має право здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам, організаціям, що надають послуги з ремонту пошкодженого майна, лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

У відповідності до статей 979, 993 Цивільного кодексу України та статей 16, 27 Закону України Про страхування, за договором страхування одна сторона (страховик) зобовязується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобовязується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

До страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

За таких обставин, оскільки позивач на виконання умов договору № 250506374.15 від 30.01.2015 р. здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 7053,02 грн., в силу приписів ст. 27 Закону України Про страхування та ст. 993 ЦК України до нього перейшло право зворотної вимоги в цій сумі.

Разом з тим, враховуючи, що цивільно-правова відповідальність власника автомобіля ОСОБА_2 як страхувальника щодо автомобіля «Фольксваген», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, застрахована відповідачем за Полісом № АЕ/4978405, відповідно до якого відповідач взяв на себе відповідальність за свого страхувальника, тобто здійснив страхування такого страхового ризику, як відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки, то особою, за рахунок якої підлягає задоволенню набуте позивачем право зворотної вимоги у розумінні ст. 993 ЦК України, є саме відповідач.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 04.03.2014 р. у справі № 910/14328/13.

У відповідності до Полісу № АЕ/4978405 обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів розмір франшизи становить 0,00 грн.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідач у судове засідання представника не направив, відзиву на позов чи доказів сплати суми страхового відшкодування позивачеві суду не надав.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача у даній справі є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 32-34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Скайд» (07353, Київська обл., Вишгородський район, село Старі Петрівці, вул. Дніпровська, будинок 4-А, офіс 3, код 16295210) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНГО Україна» (01054, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 33, код 16285602) 7053 (сім тисяч пятдесят три) грн. 02 коп. витрат зі страхового відшкодування, 1378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення підписане 30.01.2017 р.

Суддя В.М. Бабкіна