Рішення № 65409332, 13.03.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.03.2017Справа №910/32931/15Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за первісним позовом Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до 1) Публічного акціонерного товариства "Київська виробнича компанія "РАПІД", 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "База відпочинку "Рапід" про стягнення 2 513 320,00 грн. та зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства "Київська виробнича компанія "РАПІД" до Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "База відпочинку "Рапід" про розірвання договору №46 від 28 січня 2008 року та стягнення 117 420,00 грн., за участю представників позивача за первісним позовом - Макеєнко О.Г., довіреність №050/05-8378 від 07.10.2016 року, Крука Р.Р., довіреність №050/05-214 від 13.01.2017 року, відповідача-1 Бойка Ю.А., довыренысть №238/01, від 15.04.2016р., відповідача-2 за первісним позовом - не з'явився, третьої особи - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі за текстом - Департамент економіки та інвестицій) звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Київська виробнича компанія "Рапід" (далі за текстом - ПАТ "КВК "Рапід") та Товариства з обмеженою відповідальністю "База відпочинку "Рапід" (далі за текстом - ТОВ "База відпочинку "Рапід") про стягнення 2 513 320 грн. заборгованості по сплаті пайового внеску.

Рішенням господарського суду міста Києва від 09.03.2016 року залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2016 року позов задоволено повністю: присуджено до стягнення солідарно з ПАТ "КВК "Рапід" та ТОВ "База відпочинку "Рапід" на користь Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 2 280 050 грн. заборгованості по сплаті пайового внеску за індексом інфляції, 233 270 грн. пені та судовий збір.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.11.2016 року постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2016 року та рішення господарського суду міста Києва від 09.03.2016 року скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду м. Києва.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.12.2016 року справу №910/32931/15 передано на розгляд судді Чебикіній С.О.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.12.2016 року порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 25.01.2017 року.

28.12.2016 року до канцелярії суду надійшла зустрічна позовна заява Публічного акціонерного товариства "Київська виробнича компанія "РАПІД" до Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про розірвання договору пайової участі №46 від 28.01.2008 року у зв'язку з істотною зміною обставин та стягнення з відповідача за зустрічним позовом на користь позивача за зустрічним позовом 117 420,00 грн. сплаченого пайового внеску.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.12.2016 року прийнято зустрічну позовну заяву та призначено до розгляду на 25.01.2017 року.

20.01.2017 року представником відповідача 1 (за первісним позовом) через канцелярію суду подано відзив на позовну заяву в якому він, просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, зокрема щодо стягнення із відповідача 1 (за первісним позовом) та відповідача 2 (за первісним позовом) заборгованості у розмірі 2 513 320,00 грн.

23.01.2017 року відповідачем 2 (за первісним позовом) та третьою особою (за зустрічним позовом) через канцелярію суду подано повідомлення по справі.

25.01.2017 року представником відповідача (за зустрічним позовом) через канцелярію суду подано відзив на зустрічну позовну заяву, в якому він просить суд відмовити в задоволенні зустрічних позовних вимог в повному обсязі.

08.02.2017 року в судовому засіданні оголошено перерву на 27.02.2017 року.

27.02.2017 року в судовому засіданні оголошено перерву на 13.03.2017 року.

13.03.2017 року представник відповідача 2 (за первісним позовом) та третя особа (за зустрічним позовом) в судове засідання не з'явився, про час і місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача 2 (за первісним позовом) та третьої особи (за зустрічним позовом) не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за відсутності представника відповідача 2 (за первісним позовом) та третьої особи (за зустрічним позовом) за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача (за первісним позовом), відповідача 1 (за первісним позовом), позивача (за зустрічним позовом), відповідача (за зустрічним позовом), дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що первісні позовні вимоги не підлягають задоволенню, а зустрічні позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Предметом первісного позову є вимоги про стягнення з відповідачів заборгованості по сплаті пайового внеску з індексом інфляції у розмірі 2 280 050 грн. та пені у розмірі 233 270 грн. за договором пайової участі №46 від 28.01.2008 року.

Предметом зустрічного позову є вимоги позивача за зустрічним позовом про розірвання договору пайової участі №46 від 28.01.2008 року у зв'язку з істотною зміною обставин та стягнення з відповідача за зустрічним позовом на користь позивача за зустрічним позовом 117 420,00 грн. сплаченого пайового внеску.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про планування і забудову територій" (який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин) замовник - фізична або юридична особа, яка має у власності або у користуванні земельну ділянку і подала у встановленому законодавством порядку заяву (клопотання) щодо її забудови для здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об'єкта містобудування.

В ст. 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (який набув чинності на час укладення Додаткової угоди № 4 від 20.04.2012 року) визначено, що замовник - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

За приписами ст. 271 Закону України "Про планування і забудову територій" замовник, який має намір здійснити будівництво об'єкта містобудування у населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Аналогічні положення визначені і в ч. 2 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Зі змісту вищенаведених правових норм вбачається, що замовником, який зобов'язаний взяти участь у розвитку інфраструктури населеного пункту шляхом перерахування коштів до відповідного місцевого бюджету, є, зокрема, юридична особа - власник або користувач земельної ділянки, яка подала в установленому законодавством порядку заяву про намір щодо забудови території, розробила проект та отримала всі необхідні дозволи для здійснення будівництва.

Судом встановлено, що 28.01.2008 року Головним управлінням економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (перейменовано в Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та ПАТ "КВК "Рапід" (забудовник) укладено Договір № 46 пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва, предметом якого є сплата забудовником пайової участі (внесків) на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва (далі за текстом - Договір № 46) у зв'язку з будівництвом бази відпочинку, адміністративного корпусу та гостьової стоянки по вул. Деснянській у Деснянському районі м. Києва (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 2.1 договору забудовник зобов'язаний перерахувати пайовий внесок у сумі 888 510 грн. на умовах, визначених у цьому договорі.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що забудовник сплачує пайовий внесок у сумі, вказаній у п. 2.1 цього договору у строк з серпня 2008 року по січень 2009 року включно рівними частинами щомісячно, але не пізніше 28-го числа на бюджетний рахунок цільового фонду спеціального фонду міського бюджету.

В п. 4.1 договору сторони погодили, що у випадку порушення строків сплати щомісячних платежів пайового внеску забудовник сплачує пеню в розмірі 0,1 відсотка від розміру пайового внеску, зазначеного у п. 2.1 цього договору за кожен день прострочення.

В подальшому сторонами укладались додаткові угоди до договору № 46 пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва від 28.01.2008 року і, зокрема, в додатковій угоді № 1 від 14.08.2008 року сторони погодили, що забудовник сплачує пайовий внесок у сумі, вказаній у п. 2.1 цього договору, по 10,00 тис. грн. щомісячно з вересня 2008 року по травень 2009 року, та залишок у сумі 798, 51 тис. грн. у строк з червня 2009 року по січень 2010 року виключно рівними частинами щомісячно, але не пізніше 28 числа кожного місяця; в додатковій угоді № 2 від 03.07.2009 року встановлено, що станом на 30.06.2009 року забудовник згідно договору № 46 від 28.01.2008 року перерахував пайові кошти у сумі 117,42 тис. грн., залишкова сума пайового внеску, що підлягає перерахуванню забудовником становить 798, 51 тис. грн. (без ПДВ), залишок пайового внеску у сумі 798, 51 тис. грн. (без ПДВ) забудовник зобов'язується перерахувати у строк з січня 2012 року по грудень 2012 року включно рівними частинами щомісячно, але не пізніше 28 числа кожного місяця; в додатковій угоді № 3 від 12.03.2012 року передбачено, що заборгованість по сплаті пайової участі згідно додаткової угоди № 2 від 03.07.2009 року до договору пайової участі № 46 від 28.01.2008 року складає 1 281, 71 тис. грн., розмір якої скоригований Головним управлінням економіки та інвестиції на індекс інфляції (накопичувальний) від дати розрахунку, яку забудовник зобов'язується перерахувати в термін до 01.01.2013 року.

20.04.2012 року Головним управлінням економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської державної адміністрації, ПАТ "КВК "Рапід" (замовник) та ТОВ "База відпочинку "Рапід" (забудовник-інвестор) укладено додаткову угоду № 4 до договору № 46 від 28.01.2008 року, за умовами якої визнано сторону договору пайової участі ПАТ "КВК "Рапід" як "замовник"; включено третьою стороною договору № 46 пайової участі від 28.01.2008 року та додаткових угод до нього (№ 1, № 2, № 3) забудовника-інвестора - ТОВ "База відпочинку "Рапід" та погоджено, що замовник та забудовник-інвестор зобов'язуються виконати спільно усі умови, передбачені договором № 46 пайової участі від 28.01.2008 року та додатковими угодами до нього у т.ч. цією додатковою угодою. Як вбачається з платіжних доручень та довідки про надходження коштів за період з 01.01.2008 по 15.12.2015 за договором пайової участі №46 від 28.01.2008 року, які містяться в матеріалах справи відповідачем-1 за первісним позовом сплачено позивачу 117 420,00 грн. пайового внеску за договором пайової участі № 46 від 28.01.2008 року.

Проте, 12.11.2008 року Боярським лінійно-виробничим управлінням магістральних газопроводів УМГ «Київтрансгаз» було складено акт-заборону з тих підстав, що будівництво бази відпочинку, згідно з затвердженим проектом будівництва, підпадає під охорону зону (200 метрів з обох сторін від осі газопроводу) на ділянці магістрального трубопроводу «Тула-Шостка-Київ» де заборонено взагалі виконувати будь-які монтажні і земельні роботи, у зв'язку з чим замовником, забудовником та інвестором не можливо здійснити реалізацію свого проекту будівництва на виділеній території.

16.09.2016 року позивач за зустрічним позовом та третя особа за зустрічним позовом звернулись до відповідача за зустрічним позовом з листом №516/01 про розірвання договору пайової участі № 46 від 28.01.2008 року у зв'язку з істотною зміною обставин, а саме неможливістю здійснення проекту будівництва на виділеній території.

07.10.2016 року відповідач за зустрічним позовом листом №050/08-8401 відмовив у вищевказаній пропозиції розірвати договір пайової участі № 46 від 28.01.2008 року у зв'язку з істотною зміною обставин.

Відповідно до статті 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Враховуючи, що пайовий внесок на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури населеного пункту є платою, яку замовник (забудовник) має перерахувати за право реалізувати свій проект будівництва на території населеного пункту, а в даному випадку замовник, забудовник та інвестор не мають право реалізувати свій проект будівництва на території населеного пункту з незалежних від них причин має місце істотна зміна обставин тому в первісному позові про стягнення з відповідачів заборгованості по сплаті пайового внеску та пені за договором пайової участі №46 від 28.01.2008 року слід відмовити, а зустрічний позов в частині розірвання договору пайової участі №46 від 28.01.2008 року на підставі ст. 652 Цивільного кодексу України є обґрунтованим і тому підлягає задоволенню.

Згідно ч.3 статті 652 ЦК України у разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору.

Відповідно ст. 1212 Цивільного Кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Пунктом 3 ч. 3 ст. 1212 Цивільного Кодексу України вказується, що положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

Враховуючи, що позовні вимоги про розірвання спірного договору підлягають задоволенню, то зустрічні позовні вимоги про стягнення з відповідача за зустрічним позовом на користь позивача за зустрічним позовом відповідно до вимог ч.3 ст. 652 та ст. 1212 ЦК України 117 420,00 грн. безпідставно збережених коштів також обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за первісним позовом покладаються на позивача за первісним позовом, а за зустрічним позовом - на відповідача за зустрічним позовом.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 35, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В первісному позові відмовити.

Зустрічний позов задовольнити.

Розірвати договір пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва №46 від 28.01.2008 року з усіма змінами та доповненнями до нього, який було укладено між Головним управлінням економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та ЗАТ "Київська виробнича компанія "Рапід".

Стягнути з Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код 04633423) на користь Публічного акціонерного товариства "Київська виробнича компанія "РАПІД" (02099, м. Київ, вул. Зрошувальна, будинок 7; код05475156) 117 420 (сто сімнадцять тисяч чотириста двадцять) грн. 00 коп. сплаченого пайового внеску та 3140 (три тисячі сто сорок) грн. 00 коп. судового збору.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 17.03.2017р.

Суддя С.О. Чебикіна